10/16/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Глядачі прямого ефіру авторської передачі Данила Яневського “Майдан” на 5 каналі ввечорі у неділю 15.10.2006 могли спостерігати дивну картину: протягом не менш ніж половини передачі юнак у білому светрі з довгим волоссям тримав піднятою руку, очевидно прохаючи слова, а коли ведучий не надав йому слова – в кінці передачі він затулив собою телекамеру перед ведучим і показав жестами (кулак з опущеним донизу великим пальцем), що, на його думку, передача організована погано.

Цей юнак – я, Юрій Шеляженко, незалежний журналіст.

Одразу зізнаюся, що до студії я потрапив випадково і без всякого бажання “попасти на телебачення”. У моєму вчинку нема ні грама самореклами: це був елементарний протест проти затикання роту представникові альтернативної точки зору з боку організаторів програми. Мені прикро, що мій колега по Незалежній медіа-профспілці України Данило Яневський категорично не схотів надавати слово людині, яка, хоч і опинилася в студії випадково, але витратила особистий час та гроші на те, щоб знайти студію та приїхати туди, яка продумувала свій виступ.

Тепер я розумію, чому дискусії в передачі “Майдан” виглядають такими відірваними від думки простих людей. Наприклад, в суспільстві відбувається примирення колишніх вояків Червоної Армії та УПА, а пан Яневський запрошує в студію одних непримиренних радикалів з обох боків. Якщо думка випадкової людини, яка прийшла на цей так званий “Майдан” і просить слова, апріорі відкидається – це свідчить про ретельний, явно тенденційний добір учасників. Про це свідчить також те, що, як я дізнався, одна молодіжна організація отримує квоту 4 людини на участь в програмі.

Принципи підбору учасників програми “Майдан” є таємницею за сімома замками, тим часом як глядачеві нав’язується думка, що у студії представлені всі суттєві точки зору на проблему. Сайт “каналу чесних новин” відверто дезінформує глядачів, згадуючи про нібито участь в програмі “фокус-групи з близько 20 осіб, сформованої соціологічною службою” ( http://5tv.com.ua/per/122/0/29/ ) – тим часом як у залі 15.10.2006 були одні депутати, історики, представники політичних партій та громадських організацій і навіть голова районної адміністрації з Тернопільщини. Оце ваша “фокус-група”?! Не віриться щось у таку соціологію!

Мені прикро, що пан Яневський не поважає Кодекс етики українського журналіста ( http://cje.org.ua/docs/?3 ), де сказано: “Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів”. Поширена в суспільстві точка зору, що конфлікт навколо визнання вояків УПА є просто результатом брудних ігрищ політиків, а по суті він не вартий виїденого яйця – зрозуміло ж, що старі шановані в своєму колі люди мають право на підтримку держави для того, щоб вижити в нинішніх складних соціально-економічних умовах – така точка зору просто не була представлена в студії, бо на передачу були запрошені в основному прибічники радикальних точок зору. Якщо ж пан Яневський посилатиметься на те, що його хтось “примушував” порушувати моє право публічно виразити свої переконання, то процитую ще один пункт знайомого йому, сподіваюся, Кодексу: “ Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам”.

До речі, це не перше відоме мені порушення журналістської етики з боку представників “5 каналу”. Скажімо, з тих, які набули резонансу – “5 канал” досі не вибачився за поширену ним у біжучій стрічці новин брехливу новину щодо виборів мера м. Ірпінь, як рекомендувала Комісія з журналістської етики ( http://maidanua.org/static/news/2006/1152091767.html ).

На мою думку, передача “Майдан” не має права носити таку відповідальну назву з огляду на тенденційну режисуру та підбір учасників, втім і претензійне гасло “канал чесних новин” також навряд чи є найбільш адекватним описом політики “5 каналу”. З огляду на це, прошу пана Данила Яневського та менеджмент “5 каналу” привести свою діяльність у відповідність до публічно проголошених намірів або припинити безсоромну експлуатацію понять “Майдан”, “чесні новини” з пропагандистською метою. На разі передача “Майдан” на “5 каналі” не гідна своєї назви.

ДОДАТКИ: (1) що я хотів сказати у прямому ефірі телепередачі “Майдан”; (2) пояснення щодо моєї поведінки, надані в Солом’янському районному відділі міліції Києва.

ДОДАТОК 1. Що я хотів сказати у прямому ефірі телепередачі «Майдан»:

Друга світова війна була колективним психозом людства, і не нам, жителям нового часу, коли є інші психози, знову перейматися цією проблемою, емоційно доводячи, з якого боку були воїни та військо, а з якого вбивці та банда. Якщо ви вчора під впливом емоцій почали сперечатись з кимось, який бік вареного яйця треба спершу розбивати - гострий чи тупий, ви ж не будете все життя відстоювати свою беззаперечну правоту у тій ситуації, коли емоції схлинули і ви бачите прийнятність обидвох варіантів. То ветерани військ, що воювали на боці урядів СССР та ОУН, вже показали свою готовність до примирення: існують навіть об'єднані спілки ветеранів. Кому, крім цинічних політиканів, треба знову розбурхувати старі чвари? Треба визнати, що всі ветерани військових дій в Україні - це люди, які воювали за свою правду і вірили у те, що чинять правильно, які є зараз сивочолими і шанованими у своїх громадах, які пройшли через пекло війни і доживають останні роки життя. Багато з них свого часу робили героїчні вчинки по обидва боки барикад. Багато з них є зразком моральності та чеснот в своєму колі. Схаменіться: той, хто не причетний особисто до організації військових злочинів проти людства, має бути прощений зараз як жертва такого масового психозу, яким є війна, і треба матеріально допомогти їм вижити хоча б з поваги до їх віку. Я виступаю за примирення ветеранів Радянської Армії та вояків УПА. Натомість Ви, пане Яневський, підібрали гостей передачі таким чином, щоб у студії знову вийшла банальна сварка. Вам має бути соромно.

ДОДАТОК 2. Пояснення щодо моєї поведінки, надані в Солом’янському районному відділі міліції Києва. Міліцейську орфографію збережено.

15.10.2006
м. Київ

Начальник штабу р-го ТВМ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві, м-р міліції Яблонський А. І. прийняв пояснення у гр. Шеляженка Юрія Вадимовича, 1981 року народження, українця, освіта вища, уродж. м. Києва, працює спеціальним кореспондентом газети “Свобода”, проживає в м. Києві по Тверському Тупик, 9, кв. 82, дом. тел. 529 04 35, моб. тел. (097) 3179326

Положення статті 63 Конституції України мені роз’яснені та зрозумілі: (підпис).

По суті заданих питань можу пояснити наступне.

Сьогодні, 15 жовтня 2006 року, приблизно о 19-00 год. я приїхав за адресою м. Київ, вул. Радіщева, 1 у павільйон, де проходили зйомки програми “Майдан”.

Приїхав я тому, що сьогодні приблизно о 16-00 мені зателефонував мій колега Михайло Глуховський та повідомив, що звільнилась квота участі у зйомках передачі “Майдан” від громадської організації “Студентське братство” та запропонував мені взяти участь у передачі, посилаючись на те, що голова організації “Студентське братство” Олег Яценко доручив йому підібрати людей по квоті організації для участі у передачі “Майдан”. Я погодився на цю пропозицію.

Прибувши за вищевказаною адресою мене безперешкодно впустили до приміщення. Перед початком передачі людина, яка відмовилася назвати своє ім’я, а представилась редактором передачі, сказала мені що мого ім’я не має в списках запрошених. Я не повірив їй і сів на вільне місце для гостей у студії, вважаючи, що це непорозуміння. Після того мені запропонували залишити студію, я не залишив місця, на якому сидів і попросив роз’яснити причину, через яку я повинен залишити студію. Потім все повторювалося декілька разів різними людьми, проте ніхто з них не пред’являв мені ніяких документів. Протягом передачі я сидів на своєму місці та декілька разів ходив по студії та показував різні жести, а саме піднята вгору рука та опущений великий палець руки донизу. Ці жести я почав показувати після того, як мені не надали слова для виступу.

Коли передача закінчилась, мене запросили працівники міліції до відділу міліції для дачі пояснень, в зв’язку з тим, що на місці не було приміщення вільного де можна це зробити.

Хочу додати, що я ні до кого не застосовував насильства, поводився чемно і нікому не заважав.

(підпис)

Питання: Чи не вважаєте Ви, що вашими діями нанесені збитки рейтингу програми “Майдан” та “5 каналу” в цілому?

Відповідь: Прошу роз’яснити мені юридичний зміст поняття “рейтинг” в даному контексті. Оскільки це питання, здається, стосується того, чи вважаю я, що наніс юридичним особам чи фізичним особам матеріальні збитки, у мене склалося враження, що не наніс. Намірів наносити збитки, матеріальні чи моральні, кому-небудь з фізичних чи юридичних осіб у мене не було.

(підпис)

Питання: Чи вважаєте Ви, що поводилися вірно з точки зору журналістської етики?

Відповідь: В даній ситуації я виступав не як журналіст, а як простий громадянин України, що зобов’язаний дотримуватись вимог українського законодавства (яке, на мою думку, я не порушив і не мав наміру порушувати жодним чином), а в оцінці моїх дій прошу зважати на мої конституційні права, такі як право на свободу пересування та право на свободу вираження своїх поглядів. На мою думку, підкреслю також, я не порушив загальновизнаних норм моралі, що дозволяє людині, якій публічно “затикають рота” (в переносному сенсі цього виразу) привертати увагу до себе жестами.

(підпис)

Питання: Ви вважаєте, що можете зайти будь-куди і будь-коли поводити себе так, як вважаєте за потрібне?

Відповідь: Так, у всіх випадках, які не протирічать українському законодавству.

(підпис)

Питання: Чи вважаєте Ви, що зробили правильний вчинок?

Відповідь: Так. В демократичній державі людина може іноді зробити нестандарний, але цілком легальний вчинок, щоб захистити права свої або таких, як ця людина.

(підпис)

Решта моїх слів записана вірно та мною прочитано.

До працівників міліції претензій не маю.