10/25/2006 | Illia

У доповіді WWF Living Planet Report, викладено п’ять можливих сценаріїв розвитку планети Земля. За найгіршим сценарієм, що одержав назву "Усе як завжди", апокаліпсис настане у 2050 році.

Доповідь складена при співробітництві з лондонською організацією Zoological Society і вченими Global Footprint.

Учені зробили сумний висновок про те, що екологічний колапс близький і багато хто може стати свідками найсерйознішої катастрофи в історії людства, більш масштабної в порівнянні з попередньої, коли гинули мікроорганізми і гігантські тварини.

Останній тривожний сигнал про майбутнє планети надійшов 9 жовтня, коли дослідницький центр США Global Footprint Network установив факт "екологічного дебіту", тобто мешканці Землі споживають більше ресурсів, ніж планета в стані виробити.

Якщо ми будемо продовжувати виснажувати надра, забруднювати воду і повітря, вирубувати ліси і спустошувати моря з такою ж швидкістю, як зараз, менше ніж за піввіку не залишиться того, що можна було б спалювати, отруювати і використовувати для їжі, подорожей і розваг.

"У період з 1970 по 2003 рік, - говориться в доповіді, - живих істот стало на 31% менше". Це означає, що біорозмаїття - різновиди співіснуючих разом організмів - скорочується. США, Фінляндія й ОАЕ знаходяться на самому початку списку екологічних руйнівників.

"Такого занепаду ніколи раніше не спостерігалося", - стверджують учені, говорячи про стан планети, хоча вона пережила п’ять масових винищувань, у період між 444 і 65 мільйонами років тому, коли остання катастрофа привела до загибелі тиранозаврів і трицератопсів. Але цього разу мова не йде про провину людини і її безмірну витрату ресурсів. Не випадково лауреат Нобелівської премії Пауль Крутцен назвав нашу еру "антропоценом". Якщо раніше геологи давали назви, що характеризують еволюцію Землі, то цей термін позначає нову еру - цілком штучну і технологічну.

От чому, попереджають учені, ми виявилися в точці неповернення. Міста, електростанції і житла, що ми будуємо в даний час, затягують країни в процес надвикористання, хоча ми повинні орієнтувати наше покоління і майбутні покоління в напрямку екоспівставної реальності, при якій нам буде досить однієї Землі.