10/28/2006 | Роост

Вадім Курильов, екс-басист групи ДДТ (1986-2002), закликає створити на території Санкт-Петербурга Іжорський Національний Округ (ІНО). На думку музиканта, ідея "іжорського ідентитету" розкриє християнське та національне призначення великорусів.
http://www.ugraina.org/
news/read/1963.htm?PHPSESSID=54e5616d17057078de2aa21a2f875e91

Як на мене, Петербург як культурна пам'ятка на околиці Московської губернії, вже давно і остаточно себе вичерпав. Давайте, насправді, робити Іжорський національний округ (ІНО), а то вже страшно подумати, що тут ще може з'явитися!", - сказав Курильов у інтерв'ю петербурзькому центру "Інгрія".

Ідея фіно-угорського ідентитету сучасного Петербургу не нова. З початку 90-их років її сповідують кілька впливових організацій як власне інгерманландського, так і великоруського походження.

Перші борються за етнічні права фінів-інкері на території нинішньої Ленінградської області - їх біля 20 тисяч чоловік. Другі - їх ніхто не рахував - виступають за державну самостійність північних регіонів РФ. Вони, до речі, свідомо змішують поняття "іжорський" та "інгерманландський", наголошуючи на регіональній, а не етнічній основі руху.

Є ще й треті - власне православні іжорці, родичі карелів, воді, вепсів. Їх, як і фінів-інкері, депортували з Батьківщини під час Другої Світової війни. Тепер, за офіційним переписом, їх не більше тисячі чоловік. Більшість навіть не живе у рідних селах - на Сойкінському півострові Фінської затоки. Політична активність етнічних іжорців - нульова. Вони стурбовані лише фіксацією вимираючої мови (західного діялекту іжорської), промислів, хорового співу. Щоправда, де-хто з активістів хоче кваліфікувати сталінську депортацію як геноцид.

Вадім Курильов не належить до жодної з груп. Він - православний, а відтак - поза дискурсом протестантського руху фінів-інкері. Він - не буржуа, і це серйозний вододіл з ідеологами "маленької європейської Інгерманландії - члена ЄС і НАТО". Нарешті, у нього немає жодного "засвіченого" фіно-угорського коріння. Але поруч із цим 2005 року Курильов випускає сольний альбом - "Інгерманландія". У Петербурзі цей твір став культовим, а група "Электрические партизаны", створена Вадимом Курильовим після виходу з ДДТ, тепер легально сповідує "інтегральну фіно-угорську ідею" - для русскіх.

З огляду на хворобливий страх Кремля перед модерними фіно-угорськими рухами, Курильову "не світить" успіх на федеральній сцені. Але й залякати його буде важко - це нон-комфрміст зі стажем. Його перші виступи з піснями "Церква без хрестів" та "Мальчікі-мажори" відносяться ще до 1987 року. Навіть Шевчук тепер трошки мажор. Курильов - й тепер "білоока чудь".

Поки що музикант довільно міркує про перспективи створення Іжорського національного округу; згадує, що останній автономістський досвід Інгерманландія мала 1918 року. Каже, що вже боїться "іжорських бюрократів", які обов'язково будуть у новій державі петербуржців. Але все це виглядає значно веселіше за похмурі реалії РФ, де як по команді ненавидять чеченців - тому що вони неправославні, то ненавидять православних грузинів, за те що вони захищають країну від ісламських сепаратистів Абхазії...

До цих веремій Курильову байдуже. У своєму ЖЖ лідер Електричних партизанів вже є громадянином Іжорії. Посміхається з жовто-червоного банеру - прапору Інгерманландії. І міркує про Любов, яка не знає "ні елінів, ні грузинів".

http://el-guerilla.livejournal.com/

ЖЖ Вадима Курильова:
http://el-guerilla.livejournal.com/

Інгрія в мережі:
http://ingria.info/

Адреса статті великоруською мовою: http://ingria.info/
?piople&news_action=show_news&news_id=3046