Стосовно "Світлого Дому" в Одесі
10/31/2006 | S.D.
У "Прямій Дії" з'явилося звернення о.Олександра Чумакова, керівника одеського міського благодійного фонду "Світлий Дім" з проханням про допомогу.
У зв'язку з цим до мене звертаються чимало людей з проханням розповісти докладніше про цю установу, про її історію, мету та джерела існування.
"Світлий Дім" було засновано в 1996 році, коли держава продемонструвала, що не може державними методами ефективно вирішити проблема безпритульних. На думку о. Олександра і його однодумців, треба було розірвати психологічне коло, яке приводить дитину на вулицю, з урахуванням особливостей дитячої психології. Дитину б’ють вдома - вона втікає. Її повертають до батьків, знов б’ють, а щоб не втекла - зачиняють. Коли дитина знов втікає, її забирають у дитячі установи також "зачиненого типу". Спрацьовує психологична установка: якщо зачиняють, то це означає, що будуть бити знов. І дитина знов опиняється на вулиці.
Таке психологічне коло, зав’язане на особливостях "напівкаральної" політики охорони дитинства, свого часу виштовхнуло на вулицю чимало дітей. Для її розірвання треба було створити оселю, де двері завжди відкриті, і будь-яка дитина вільна будь-коли прийти і будь-коли піти звідти.
Так виник "Світлий Дім" - недержавна благодійна організація, яка діє виключно завдяки добровільним внескам громадян. Головний проект Дому - кризовий центр для дітей та підлітків, якій досі існує в Одесі на Базарній вулиці.
Незважаючи на те, що фонд очолює представник релігійної організації, він є поза релігією та поза політикою. Допомогу у створенні та функціонуванні Дому надало чимало людей. В Домі с величезною повагою та вдячністю згадують, наприклад, Ігоря Свободу, колишнього заступника мера Одеси. Суттєву допомогу надавала і надає єврейська громада Одеси. Регулярно надсилає допомогу католицька громада німецького міста - побратима Одеси Регенсбурга. Після восьми років "боделановщини" в домі знов відчувають підтримку з боку міської влади. Навіть Глеб Павловський, політичні погляди якого кардинально відрізняються від поглядів о. Олександра, вважав за необхідне допомагати йому в цій справі.
Саме таким чином вже більш 10 років існує в Одесі дім, де мешкають три десятки дітей, який за всю свою історію не отримав жодної бюджетної копійки.
Як відзначали ювілей Дому - див., наприклад, тут:
http://mactep.livejournal.com/23465.html
Чимало вихованців Дому вже вийшли "у велике життя", навчаються в вузах, виховують власних дітей.
Останнім часом Дом почав перетворюватися на такий собі центр тяжіння українського громадського життя. Тут проходять семінари, стажуються студенти-педагоги та журналісти, навколо дому гуртуються волонтери, активісти, люди, які виношують різноманітні соціально-корисні проекти.
Безумовно, навіть своїм існуванням Дом став заважати певним особам. Наприклад, тим, для кого діти є перешкодою в оборудках з нерухомістю. Або представникам державних органів, які зобов’язані дбати про права дітей, але не виконують своїх обов’язків. Або для тих, хто ніяк не може простити "уніатство" отця Олександра. Нарешті, для тих, хти зазіхає на територію притулку, який є дуже "інвестиційно-привабливим" для забудови. Проти Дому неодноразово коїлися різноманітні недружні дії, про яки писав в тому числі "Майдан". Але як би там не було - "Світлий Дом" існує, і три десятки дітей мають дах над головою, їжу та піклування.
Але...
На моїй пам’яті - це перше таке відкрите звернення о.Олександра про допомогу. І я розумію: якщо до цього дійшло - справа дійсно серйозна. І я допомагатиму Дому як особистим внеском, так і іншими можливими шляхами.
У зв'язку з цим до мене звертаються чимало людей з проханням розповісти докладніше про цю установу, про її історію, мету та джерела існування.
"Світлий Дім" було засновано в 1996 році, коли держава продемонструвала, що не може державними методами ефективно вирішити проблема безпритульних. На думку о. Олександра і його однодумців, треба було розірвати психологічне коло, яке приводить дитину на вулицю, з урахуванням особливостей дитячої психології. Дитину б’ють вдома - вона втікає. Її повертають до батьків, знов б’ють, а щоб не втекла - зачиняють. Коли дитина знов втікає, її забирають у дитячі установи також "зачиненого типу". Спрацьовує психологична установка: якщо зачиняють, то це означає, що будуть бити знов. І дитина знов опиняється на вулиці.
Таке психологічне коло, зав’язане на особливостях "напівкаральної" політики охорони дитинства, свого часу виштовхнуло на вулицю чимало дітей. Для її розірвання треба було створити оселю, де двері завжди відкриті, і будь-яка дитина вільна будь-коли прийти і будь-коли піти звідти.
Так виник "Світлий Дім" - недержавна благодійна організація, яка діє виключно завдяки добровільним внескам громадян. Головний проект Дому - кризовий центр для дітей та підлітків, якій досі існує в Одесі на Базарній вулиці.
Незважаючи на те, що фонд очолює представник релігійної організації, він є поза релігією та поза політикою. Допомогу у створенні та функціонуванні Дому надало чимало людей. В Домі с величезною повагою та вдячністю згадують, наприклад, Ігоря Свободу, колишнього заступника мера Одеси. Суттєву допомогу надавала і надає єврейська громада Одеси. Регулярно надсилає допомогу католицька громада німецького міста - побратима Одеси Регенсбурга. Після восьми років "боделановщини" в домі знов відчувають підтримку з боку міської влади. Навіть Глеб Павловський, політичні погляди якого кардинально відрізняються від поглядів о. Олександра, вважав за необхідне допомагати йому в цій справі.
Саме таким чином вже більш 10 років існує в Одесі дім, де мешкають три десятки дітей, який за всю свою історію не отримав жодної бюджетної копійки.
Як відзначали ювілей Дому - див., наприклад, тут:
http://mactep.livejournal.com/23465.html
Чимало вихованців Дому вже вийшли "у велике життя", навчаються в вузах, виховують власних дітей.
Останнім часом Дом почав перетворюватися на такий собі центр тяжіння українського громадського життя. Тут проходять семінари, стажуються студенти-педагоги та журналісти, навколо дому гуртуються волонтери, активісти, люди, які виношують різноманітні соціально-корисні проекти.
Безумовно, навіть своїм існуванням Дом став заважати певним особам. Наприклад, тим, для кого діти є перешкодою в оборудках з нерухомістю. Або представникам державних органів, які зобов’язані дбати про права дітей, але не виконують своїх обов’язків. Або для тих, хто ніяк не може простити "уніатство" отця Олександра. Нарешті, для тих, хти зазіхає на територію притулку, який є дуже "інвестиційно-привабливим" для забудови. Проти Дому неодноразово коїлися різноманітні недружні дії, про яки писав в тому числі "Майдан". Але як би там не було - "Світлий Дом" існує, і три десятки дітей мають дах над головою, їжу та піклування.
Але...
На моїй пам’яті - це перше таке відкрите звернення о.Олександра про допомогу. І я розумію: якщо до цього дійшло - справа дійсно серйозна. І я допомагатиму Дому як особистим внеском, так і іншими можливими шляхами.