Листопадовий Зрив у Львові 1918.Проголошення ЗУНР.
11/01/2006 | Taraslt
[b]Листопадовий Зрив у Львові 1918.Проголошення ЗУНР.
1 Листопада 1918 р. у Львові Українська Генеральна Команда (колишній Український Військовий Генеральний Комісаріат) у складі Д. Вітовського, С. Горука, П. Бубела, Б. Гнатевича, І. Цьокана, Іванчука та Д. Паліїва за допомогою 1500 стрільців здійснили Переворот-Владу у Львові було передано Українській Національній Раді.
Події цього Дня в Історії України отримали назву Листопадового Зриву. Це були початки створення ЗУНР(Західно-Української Народної Республіки) з Президентом Євгеном Петрушевичем та початком україно-польської війни.
Короткий опис передумов та подій 1 Листопада:[/b]
"...Після того, як з кінцем вересня 1918р. Болгарія скапіталювала й Антанта взяла верх, цісар Карло Перший звернувся 16 жовтня до своїх народів із маніфестом про перебудову Австрії на звязкову(федеративну) державу. На цій основі [b]Українська Національна Рада[/b] проголосила 19 жовтня українську територію в Австро-Угорщині українською державою в складі австрійської федерації.
...Покладаючись на цісарський маніфест із 16 жовтня українські представники робили у Відні заходи, щоб державний уряд передав у східній Галичині в українські руки. Та замісь того, кабінет містрів запропонував їм кілька дрібних давно вже прийнятих концесій. Переговори тягнулись аж до хвилин, коли до Відня надійшла звістка про довершений у Львові переворот.
...[b]Військовий Комісаріат[/b] мусів спертись на те що було тоді під рукою, передусім на відділи львіського гарнізону, в якому українці або становили більшість, як це було в коші (кадрі) 19 п. стрільців, 15 п. піхоти, 41 супровідному курені й 50 вартовому курені, або творили значний процент, як ось у 30 курені польових стрільців і військовій поліції. ...Крім того, українські цивільні організації приобіцяли на випадок виступу поставити відділ у силі 1000 люда. ...При виступі Військовий Комісаріат міг числити на загалом на яких 2500 крісів. На провінції Комісаріат міг сперти свою акцію на кадри: 77 п. п. Ярославі, 9 п. п. в Журавиці, 95 п. п. і 20 п. стр. в Станіславові, 24 п. п. і 36 п. стр. в Коломиї і 35 п. стр. в Золочеві.
...27 жовтня ввечір виїхав до Варшави представник австрійського уряду з інструкцією заявити польській Регенційній Раді, що Австрія, мовляв, відає Польщі цілу Галичину з умовою, що поляки покличуть цісаря Карла на польський королівський престол.
Тимчасом 29 жовтня стало відомо, що в Кракові завязалась польська Ліквідаційна Комісія, а другого дня прийшла вістка, що вона приїде 1 листопада до Львова перебрати владу в імя польської держави. Українці довше ждати не могли. [b]Сот. Д. Вітовський[/b], приїхавши 29 жовтня до Львова й познайомившись із станом організації, рішив діяти, поки не пізно. Перебрати владу рішено в найближчих днях.
...Поки підхорунжий Паліїв розсилав курєрів на провінцію, Генеральна Команда укладала план захоплення столиці. Ввечері зібралися в [b]"Народному Домі"[/b] втаємничені в змову старшини. До присутніх промовив сот. Вітовський, указав їм на вагу хвилини, обговорив вигляди акцій й розподілив завдання. В декого з присутніх виринав сумнів, чи перебрати владу вдасться, але сот. Вітовський не допустив до дискусії на цю тему й заявив, що [b]в год. 4. ранку 1 Листопада[/b], ввіділи мають приступити до виконання поставленого їм завдання.
Коло 10. год. ночі старшини пороходилися на призначені їм місця. Генеральна Команда залишилась в Народному Домі й порозсилала звідтіля своїх розвідників, що мали слідити за приготовами до евентуальної протиакції чи з боку австрійських військ, чи поляків. Щоб обидва австрійські пробоєві курені, на які спиралась австрійська влада у Львові, зорієнтувати в становищі та щоб намовити їх до нейтральності,-пішов до них [b]І. Цьокан[/b]. Його заходи мали успіх; обидва курені, довідавшись в чому справа, заявили готовність не встрявати не у свою справу.
Точно в 4 годині українські відділи приступили до акції в місті. Та ще перед виходом зі своїх кесарень вояки-українці порозброювали вояків інших національностей, заволоділи магазинами й дозброїлись знайденою зброєю.
Коротко: після 4 год. українські відділи зайняли ратуш, намісництво, команду площі, головну пошту, австрійсько-угорський банк, залізничні станції та ще декілька важних місць.
Над львіською ратушею замаяв [b]Синьо-Жовтий Прапор[/b]. Львів без найменшої шкоди перейшов в українські руки."
[b]Матеріал взято з книги "Історія Українського Війська" 1936 видавництво Івана Тиктора Частина 2, написане учасником тих подій сотником УСС Богданом Гнатевичем.
Безсумніву, цей значний День 1 Листопада, на завжди залишеться в памяті нашої історії, як ще один великий крок на шляху побудови Справедливої і Вільної Держави Україна![/b]
Питання, пропозиції та зауваження прошу надсилати на адресу taraslt@ukr.net
або Приватними повідомленнями на Форумі Українського Козацтва http://kozatstvo.kiev.ua/
1 Листопада 1918 р. у Львові Українська Генеральна Команда (колишній Український Військовий Генеральний Комісаріат) у складі Д. Вітовського, С. Горука, П. Бубела, Б. Гнатевича, І. Цьокана, Іванчука та Д. Паліїва за допомогою 1500 стрільців здійснили Переворот-Владу у Львові було передано Українській Національній Раді.
Події цього Дня в Історії України отримали назву Листопадового Зриву. Це були початки створення ЗУНР(Західно-Української Народної Республіки) з Президентом Євгеном Петрушевичем та початком україно-польської війни.
Короткий опис передумов та подій 1 Листопада:[/b]
"...Після того, як з кінцем вересня 1918р. Болгарія скапіталювала й Антанта взяла верх, цісар Карло Перший звернувся 16 жовтня до своїх народів із маніфестом про перебудову Австрії на звязкову(федеративну) державу. На цій основі [b]Українська Національна Рада[/b] проголосила 19 жовтня українську територію в Австро-Угорщині українською державою в складі австрійської федерації.
...Покладаючись на цісарський маніфест із 16 жовтня українські представники робили у Відні заходи, щоб державний уряд передав у східній Галичині в українські руки. Та замісь того, кабінет містрів запропонував їм кілька дрібних давно вже прийнятих концесій. Переговори тягнулись аж до хвилин, коли до Відня надійшла звістка про довершений у Львові переворот.
...[b]Військовий Комісаріат[/b] мусів спертись на те що було тоді під рукою, передусім на відділи львіського гарнізону, в якому українці або становили більшість, як це було в коші (кадрі) 19 п. стрільців, 15 п. піхоти, 41 супровідному курені й 50 вартовому курені, або творили значний процент, як ось у 30 курені польових стрільців і військовій поліції. ...Крім того, українські цивільні організації приобіцяли на випадок виступу поставити відділ у силі 1000 люда. ...При виступі Військовий Комісаріат міг числити на загалом на яких 2500 крісів. На провінції Комісаріат міг сперти свою акцію на кадри: 77 п. п. Ярославі, 9 п. п. в Журавиці, 95 п. п. і 20 п. стр. в Станіславові, 24 п. п. і 36 п. стр. в Коломиї і 35 п. стр. в Золочеві.
...27 жовтня ввечір виїхав до Варшави представник австрійського уряду з інструкцією заявити польській Регенційній Раді, що Австрія, мовляв, відає Польщі цілу Галичину з умовою, що поляки покличуть цісаря Карла на польський королівський престол.
Тимчасом 29 жовтня стало відомо, що в Кракові завязалась польська Ліквідаційна Комісія, а другого дня прийшла вістка, що вона приїде 1 листопада до Львова перебрати владу в імя польської держави. Українці довше ждати не могли. [b]Сот. Д. Вітовський[/b], приїхавши 29 жовтня до Львова й познайомившись із станом організації, рішив діяти, поки не пізно. Перебрати владу рішено в найближчих днях.
...Поки підхорунжий Паліїв розсилав курєрів на провінцію, Генеральна Команда укладала план захоплення столиці. Ввечері зібралися в [b]"Народному Домі"[/b] втаємничені в змову старшини. До присутніх промовив сот. Вітовський, указав їм на вагу хвилини, обговорив вигляди акцій й розподілив завдання. В декого з присутніх виринав сумнів, чи перебрати владу вдасться, але сот. Вітовський не допустив до дискусії на цю тему й заявив, що [b]в год. 4. ранку 1 Листопада[/b], ввіділи мають приступити до виконання поставленого їм завдання.
Коло 10. год. ночі старшини пороходилися на призначені їм місця. Генеральна Команда залишилась в Народному Домі й порозсилала звідтіля своїх розвідників, що мали слідити за приготовами до евентуальної протиакції чи з боку австрійських військ, чи поляків. Щоб обидва австрійські пробоєві курені, на які спиралась австрійська влада у Львові, зорієнтувати в становищі та щоб намовити їх до нейтральності,-пішов до них [b]І. Цьокан[/b]. Його заходи мали успіх; обидва курені, довідавшись в чому справа, заявили готовність не встрявати не у свою справу.
Точно в 4 годині українські відділи приступили до акції в місті. Та ще перед виходом зі своїх кесарень вояки-українці порозброювали вояків інших національностей, заволоділи магазинами й дозброїлись знайденою зброєю.
Коротко: після 4 год. українські відділи зайняли ратуш, намісництво, команду площі, головну пошту, австрійсько-угорський банк, залізничні станції та ще декілька важних місць.
Над львіською ратушею замаяв [b]Синьо-Жовтий Прапор[/b]. Львів без найменшої шкоди перейшов в українські руки."
[b]Матеріал взято з книги "Історія Українського Війська" 1936 видавництво Івана Тиктора Частина 2, написане учасником тих подій сотником УСС Богданом Гнатевичем.
Безсумніву, цей значний День 1 Листопада, на завжди залишеться в памяті нашої історії, як ще один великий крок на шляху побудови Справедливої і Вільної Держави Україна![/b]
Питання, пропозиції та зауваження прошу надсилати на адресу taraslt@ukr.net
або Приватними повідомленнями на Форумі Українського Козацтва http://kozatstvo.kiev.ua/
Відповіді
2006.11.02 | Таля
Re: Листопадовий Зрив у Львові 1918.Проголошення ЗУНР.
Слава Україні!