МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

У Полтаві створюється Спілка бездомних громадських організацій

11/05/2006 | Людмила Кучеренко
До цього кроку підштовхує кандидат у полтавські мери А.Матковський

У Полтаві тривають виборчі перегони, які 26 листопада визначать переможця у боротьбі за крісло міського голови. Кожному з кандидатів (а їх у Полтаві 12-ть), звісно, хочеться заручитися підтримкою не лише політичних партій, а й громадських організацій. Тож кожен претендент робить це відповідно до своїх уявлень про те, якими мають бути стосунки влади і громади, власного ставлення до “третього сектора” й рівня загальної культури.

Нещодавно один з кандидатів у мери, секретар Полтавської міськради і водночас в.о. міського голови Андрій Матковський теж вирішив зустрітися з представниками громадських організацій обласного центру. Ідея нормальна. Вирішив – зробив!

Активісти також ішли на цю зустріч з надією: може що путнє скаже чи хоч пообіцяє. Адже стосунки міської влади і громадських організацій з попереднім “батьком міста” Анатолієм Кукобою якось “не склалися”, як і з усім «кучморежимом», незважаючи на те, що формально він був їхнім колегою – багато років випестував і очолював Фонд підтримки талановитих дітей: “кишенькові” ГО, звісно, мали підтримку й сприяння (в т.ч. й офіси та фінансування з міського бюджету), а до решти ставився як до набридливих мух – у ліпшому випадку не помічав, у гіршому – ганяв і намагався прихлопнути.

Андрій Матковський, що у 2004-му й дня не стояв навіть на полтавському Майдані, але якимось чином (здогадуємося!) потрапив до прохідної частини виборчого списку БЮТ до міськради, невдовзі волею випадку опинився на вершині міської владної піраміди: став секретарем міськради й автоматично в.о. міського голови, бо обраний мером А.Кукоба подався до Верховної Ради, куди пройшов за списками Партії регіонів.

Наївні активісти громадських організацій сподівалися, що людина з партквитком партії «Батьківщина» в кишені буде таким же прихильником демократії, громадянського суспільства, як Юлія Тимошенко. Тим більше, що саме завдяки Майдану представники “помаранчевих” партій після обрання Ющенка президентом отримали портфелі, кабінети з євроремонтами, службові іномарки, більш ніж пристойні оклади з пільгами і т.д., одно слово, все, що входить до «джентльменського набору» високопосадовця.

Тож ще невдовзі після цьогорічних весняних виборів керівники кількох громадських організацій звернулися до секретаря міськради А.Матковського з проханням надати офісні приміщення у будівлях комунальної власності міста, де вартість оренди, на відміну від бізнес-структур, прийнятна для громадських неприбуткових організацій. Розмірковували: хто ж у першу чергу має допомогти організаціям громадянського суспільства, як не обрана народом влада, чільники якої вже досить непогано опанували демократичну риторику (особливо - про розбудову громадянського суспільства), тож, може, нарешті перейдуть і до діла. Тим більше, що реальні можливості для цього є: продана ще не вся нерухомість міської комунальної власності.

А.Матковський щиро запевняв, що питання буде вирішене. І навіть давав команду голові Фонду комунального майна міста пану Анатолію Локошку “озаботиться” проблемами “бездомних” громадських організацій. Бо нашим загартованим виживанням громадським організаціям не штука і з сокири зварити кашу, тільки дайте їм казан і багаття (у нашому випадку - кімнатку, столик і телефон).

Втім, спливали тижні й місяці, а «світле майбутнє» щось не наставало, тобто, “житлові” питання громадських організацій не вирішувалися. Або не влаштовувала площа кімнати, або приміщення потребувало ремонту, на що у громадських організацій як правило бракує коштів, або пропонувалися завідомо неприйнятні варіанти. У той же було не зрозуміло, чому міською владою відмітався пропонований громадськістю реальний, цивілізований і юридично безпечний варіант вирішення проблеми: по закінченню дії договорів оренди фонду комунального майна з аж зовсім не бідними комерційними структурами, які роками сидять у дешевій комунальній нерухомості, у вивільнені приміщення вселяти громадські організації. Тих, хто справді потребує офісних приміщень у будівлях комунальної власності, поки що не так уже й багато - десь два-три десятки.

Тож якби бютівець Матковський і справді хотів допомогти громадським організаціям, а заодно заробити моральні дивіденди, він би цю проблему давно вирішив і забув, що вона й була.

Та повернемося до зустрічі Андрія Матковського з представниками громадських організацій, що відбулася у полтавському шахово-шашковому клубі.

Те, що кандидат на посаду міського голови з лікарями повинен говорити про проблеми медичної галузі, з учителями – освітянської, з молоддю – про їхнє наболіле, це – ази виборчого піару. Тому громадські лідери й очікували, що зініційований Матковським діалог стосуватиметься саме проблем «третього сектора»: поцікавиться, з якими труднощами у своїй роботі стикаються неприбуткові організації, чим у їх вирішенні може допомогти влада, що корисного для територіальної громади ми разом можемо зробити.

Та не так сталося, як гадалося! Андрій Всеволодович довго розповідав про здобутки у латанні дахів, ямковому ремонті вулиць, освітленні завулків, ремонті котелень, вибиванні лімітів газу, роздаванні міської землі під забудову й т.д. Ніхто й не заперечує, що забезпечення нормального функціонування міського господарства важливе і є головним змістом роботи міської влади. Але ж не єдиним, бо життя багатогранне й багатовекторне.

І тому лідери громадських організацій аж ніяк не очікували нервово-істеричної реакції А.Матковського, коли самі спробували звернути увагу полтавського чиновника №1 на те, що утруднює виконання ними статутних завдань, на корупційні схеми, що панують у службах міськвиконкому.

Зокрема, на те, що звернення до нього громадських організацій з приводу офісів так і залишилися голосом волаючого в пустелі (навіть звернення депутата міськради, однопартійки Матковського Ганни Киященко, котра потребує приміщення для Полтавської філії Суспільної служби України). На моє запитання з цього приводу відповідь була така, що хоч стій, хоч падай чи Михайлу Задорнову надсилай: «Це ви тому питаєте, що… підтримуєте іншого кандидата в мери! (?! – авт.) Ви рекомендуєте мені виселяти комерційні структури? Немає вільних офісів! Чи може, ви покажете, де вільний?»

Шкода! Ми думали, що маємо розмову «не с мальчиком, но мужем»… Не збираюся вам нічого показувати, пане Матковський! Бо по-перше, інформацію про те, хто, де у Полтаві орендує приміщення комунальної власності й коли закінчуються терміни договорів оренди, від громадськості ви тримаєте за сімома замками (цього А.Локошко не повідомив навіть у відповіді на лист Сергія Солов’я, голови громадської колегії при голові Полтавської облдержадміністрації, яка розглядала аналогічне питання). По-друге, це не моя компетенція, а Фонду комунального майна міста з його чималим штатом. А по-третє, якби ви прагнули дивитися на дійсність не лише очима бізнесмена, а й державного діяча, мало-мальськи рахувалися з громадськістю й не зневажали її, як попередники, то мали б політичну волю віддячити хоча б можливістю оренди офісів громадським організаціям, які без перебільшення на своїх плечах, завдяки ентузіазму й нерідко жертовності своїх членів забезпечують поступ України до демократичних стандартів. І тоді б пан Локошко не побоявся у передбачені договорами оренди строки (за один чи два місяці) попередити деякі комерційні структури про те, що з 1 січня їх не буде пролонговано. Власне, ще не пізно.

Звісно, якщо врахувати, що справжньою метою зустрічі Матковського було висловлення йому підтримки громадськими організаціями як кандидату в мери, то стає зрозумілим неприховане роздратування й неадекватність реакції пана Андрія не лише на мої запитання, а й на запитання керівників інших громадських організацій, зокрема, голови Спілки бездомних офіцерів Полтави Олександра Стуся про, м’яко кажучи, непрозорий розподіл житла. Принаймні, чесніше було б відверто сказати, що планується підписання звернення на підтримку кандидата Маяковського, і тоді б на зустріч прийшли тільки його прихильники. А Олександру Келиму не було б необхідності разом з «групою підтримки» засвистувати авторів, на його думку, незручних запитань Матковському й ображати їх тільки тому, що він голосуватиме за цього кандидата, а вони, можливо, за інших. Більш ніж дивне розуміння права людини на вільний вибір полтавським «борцем за демократію» і постійним отримувачем грантів «під вибори»!

Але «прикол», як кажуть тінейджери, в тому, що дружина О.Келима, депутат Полтавської міськради від БЮТ Ганна Киященко свій виступ розпочала словами: «Я абсолютно солідарна з Людмилою Кучеренко в тому, що нині для громадських організацій актуальні дві проблеми: брак офісних приміщень і непрозоре, безконкурсне виділення коштів з міського бюджету…» Я навіть сподіваюся, що вона проведе «серед чоловіка» виховну роботу…

Після цієї зустрічі з А.Матковським громадські активісти зрозуміли, що з таким керівником їм «нічого ловити» і всерйоз обговорюють можливість створення Спілки бездомних громадських організацій, щоб лобіювати свої законні інтереси.

Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу.

Відповіді

  • 2006.11.06 | сябр

    Re: У Полтаві створюється Спілка бездомних громадських організацій

    Важливо зауважити, що сама авторка є в команді одного з супротивників Матковського - А.Баранова, який також на Майдані помічений не був. Далі, незрозуміло, чому повинні за рахунок громади додатково спонсоруватися (через занижені орендні ставки) - геть УСІ громадські організації? На клятому Заході вони банально орендують офіси, не виклянчуючи у міської влади якихось преференцій. Може, було б правильніше розвивати цей ринок - оренди офісних приміщень? Тоді б і ціни з часом стало більш сприятливими. І ще одне запитання. Якщо організація не спроможна навіть орендувати собі офіс - як вона може впливати на життя суспільства? Адже і в одному, і в іншому випадку є потреба залучення якихось коштів...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".