11/07/2006 | Йосиф Сірка

Про інквізицію в Україні заговорили найвищі представники влади – президент та віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань. Звичайно, кожний з них мав щось інше на увазі, але коли це слово вживають люди, то щось воно не те! Видно, що щось воно не впорядку в Україні і то не тільки з екологією.
Спочатку повітря та атмосферу взагалі почали занечищувати ті, що не потрапили до ВР України, оскільки не набрали 3% голосів, але тому, що їх нема у ВР, то вони й не мають і впливу на політику. Отут виринули ті, які ледве набрали 3% у парламентських виборах і після кілька річної перерви знов опинились при владі, правда, коаліційній! А будучи при владі можна не тільки псувати повітря, але й продовжити боротьбу проти України, яку вони провадили понад 70 років!

Першим комуністом, який наважився відверто піти проти героїв України був комуніст у Харківській обл. раді Л.Стрижко, а після нього вже головний комуніст України (не український ) П.Симоненко з “високої” трибуни ВР став не тільки брехати, але й ображати вибраного більшістю українців президента. Комуністи України привикли, що вони не дихнуть, як не брехнуть. Отож, безликий слуга-інтернаціоналіст наважився закинути президентові цинізм тільки тому, що той вимагає, щоб справжніх борців за незалежну Україну визнати воюючою стороною. Тов. Симоненко і його поплічники, які задля влади пішли на спілку зі своїми ідеологічнми і економічними ворогами, вирішили, що і на цей раз атака буде найкращою обороною. Комуністи України закидають воїнам УПА співпрацю з фашистами, але ані словом не згадують, що Бандера, Стецько та тисячі інших членів ОУН-УПА саме нацистами були запроторені до кацетів, а коли їх звільнили з гітлерівських концентраційних таборів, то багато з них знов потрапили до сталінських концтаборів, коли б це сказали, то тоді б і вийшла правда, що УПА боролася не тільки проти російської, але й німецької імперії. А щодо співпраці, то саме сталіністи ручкалися з гітлерівцями і спільно ділили, що могли, а потім пішли один на одного.

Якщо вже говорити про злочини щодо українського народу, то слід починати із
злочинів КП, яка має на совісті десятки мільйонів голодної смерті в Україні, а, згідно з книжкою про комунізм, до якої передмову написав академік Яковлєв, колишній член Політбюра КПРС, жертви комунізму у світі становлять 96 мільйонів! Перший комуніст України, як нащадок КПРС, це повинен би знати і тоді не повинен би вживати цинічного звинувачення у вбивстві тих, які боролися за Україну.

Сусіди України, які мали теж комуністичне минуле, але не таке криваве, вже розрахувалися зі своїми партіями зла, а КПУ далі чекає на відважних борців, які вимагатимуть справедливого суду і заборони партії, яка для України принесла стільки горя! Суд не буде дивитись на те, що ти входиш до коаліції, щоб таким чином приховувати своє злочинне минуле.
В око впадає те, що від коли існує тзв. коаліція, то посилився наступ на все українське і партія зла, яка так знищила Україну знов подає тон, який нічого доброго для України не передбачає.

Читаєш видання в Україні і диву даєшся, чому надають ЗМІ місце людям, які нічого доброго не зробили, ні для держави, ні для народу. В цивілізованому світі політик, який не здатний розібратися у проблемах ділянки, за яку відповідає, змушений відійти з посади, а в Україні, навіть шановний пан Дзюба, замість виманати резігнації, задає віце-прем'єр-міністрові Д.Табачнику питання. Пан Табачник, як відповідальний за гуманітарні питання, у недавньому інтерв'ю газеті “Сегодня”, довів привселюдно, що він “сидить не у своєму сідлі” і на статтю І.Дзюби повинен би реагувати демісією. Але чи можна такого очікувати від комсомольця, коли він бачить, що комуністи безкарно і далі людей дурять, бо для них Короткий курс ВКПб залишився дороговказом, а в історії України вони не зацікавлені, бо вона повна крові і горя, яке їй завдали саме члени КПУ на службі у ворогів України і її народу.

Бачачи безкарність КПУ, “комсомолець” Табачник пішов теж у наступ і вирішив стати інквізитором української мови, бо його ставлення до державної мови держави, в якій він займає таку високу посаду, відоме вже з плівок Мельниченка, де він в розмові з Кучмою висловив своє ставлення до української мови.

Я вже кілька разів закликав українських політиків вчитися будувати націю і державу від досить таки молодої держави Ізраїль, яка оточена сусідами, які не менше зазіхають на неї, ніж північний сусід на Україну. Чомусь “історик” Табачник не приглядається до вирішення подібних проблем у інших, а в Ізраїлі живе відсотково до корінного населення більше російсько-мовних ніж в Україні.

Коли б пан Табачник пішов по крамницях Києва та нових супер-маркетах обласних міст України, то він би переконався, що “наступление на свободу вьібора язьіка любьім гражданином Украиньі” проходить інтенсивно і то “ настсупление” на свободу української мови в Україні! І саме тут пан Табачник вжив слово інквізиція не по адресі, бо у своєму інтерв'ю він став сам іквізитором перекидаючи з хворої голови на здорову. У цивілізованому світі політик, який допускається такої помилки, виходить з уряду добровільно, а коли цього не хоче сам робити, то йому “допомагають” однопартійці, чи голова уряду, а коли і ті мовчать, то існують виборці, які користаються своїм правом і вимагають усунення з посади людини, яка не здатна працювати для блага всіх, а відійти з посади не має совісті, оскільки - “чого нема, того і Бог не дасть”!

Сподіваймось, що українці вже навчились розрізняти, де правда , а де брехня і не дозволять, щоб ними маніпулював інквізитор, який кричить – ловіть інквізитора!

Але поки з будь-якої трибуни будуть кричати безкарно злодії – Ловіть злодія! - то можливі будуть і безкарні новітні інквізитори України і всього українського.

Торонто, 6.11.2006 р.
Отримано Майданом Mon, 6 Nov 2006 22:51:14 -0500 (EST) (Втр, 05:51 EET)