Резюме про ПеДеВе
Національна НЕбезпека
Резюме про ПеДеВе
або Фінансові маніпуляції на тлі політичних спекуляцій
31 жовтня 2006 року, за поданням народних депутатів України Бірюка Л. В., Триндюка Ю. Г. і Коржа В. Т., у секретаріаті ВР України зареєстровано проект Постанови "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії з питань вивчення причин вибіркового відшкодування податку на додану вартість, порушення посадовими особами Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України законодавства в сфері оподаткування."
Ідея ПДВ -- у принципі -- кримінальна; і проста, як парашут: не розкрився -- сам винен! Спочатку у тебе забирають гроші, а потім, якщо будеш добре себе поводити, то може й віддадуть. Віддадуть згодом, після того, як трохи твоїми грошами покористуються інші, в інших інтересах.
Вибіркове відшкодування ПДВ та відповідні припущення про порушення законодавства характеризуються подекуди цікавими цифрами.
Так загальний план відшкодування ПДВ у серпні 2006 року було виконано на 76 %, але…
Але в Криму і Луганській області цей план було виконано на 130 %, в Донецькій -- на 221,8 %, тоді як по м. Київ -- 16 %, Полтавській області -- на 11 %, Київській -- на 6 %, Волинській -- лише на 2,7 %.
Вочевидь нинішня урядова команда в особливий спосіб створює особливий режим сприяння для улюблених східних і південних областей, відверто блокуючи економіку центральних і західних областей України.
Лише повний дурень не бачить в цій ситуації очевидного зв'язку між політичними орієнтаціями і фінансовими маніпуляціями.
Проте, не будемо нервувати і спокійно розміркуймо.
Трохи теорії
Отже, податок на додану вартість (ПДВ) було запроваджено в Україні дев'ять років тому ("Відомості Верховної Ради", 1997, № 21, стор. 156).
Запроваджено всупереч законам економіки, на повну протилежність меті, яку переслідує ПДВ у країнах розвинутої демократії і відповідного ринкового порядку.
Адже головна ідея ПДВ (а звідси і його призначення) -- стримувати виробництво, в тому числі: гальмуючи платоспроможний попит в умовах високого рівня життя громадян. Саме тому ПДВ періодично (нерідко зі змінною нормою) застосовується у економічно розвинених країнах для профілактики кризи надвиробництва і запобігання рецесії.
ПДВ можна розцінювати також як антиінфляційний акумулятор грошей; але знову-таки, лише в умовах нормальної, демократичної держави і національно-орієнтованої, а не колоніальної економіки.
Застосування ПДВ в Україні од самого початку не мало (і нині не має) економічного сенсу, позаяк нам, на разі, не загрожує надвиробництво, а життєвий рівень громадян ще дуже далекий від рівня, скажімо, Німеччини чи Данії.
Присутність ПДВ у системі фінансового обігу України дає можливість правлячій еліті використовувати цей податок, як певний амортизатор бюджету. Але головне його призначення залишається впродовж дев'яти років одне й те саме: бути джерелом нагромадження корупційних коштів в умовах переважно торговельно-перепродувального господарювання.
Тому абревіатуру ПДВ часом розшифровують як Подарунок Для Викрадачів. Вже у 2000 році частка ПДВ у кошторисі України становила 9,73 млрд. грн, тобто 32 % од всіх надходжень до бюджету.
ПДВ по суті нищить вітчизняну економіку. Бо чим менша сума заробітної плати, прибутку і чим більші матеріальні витрати, тим менший обсяг ПДВ. Цей податок стимулює бідність і кримінал в інтересах тих, хто керує величезними сумами ПДВ на рівні бюджету країни.
Відомий економіст Юрій Кам'яний у свій час слушно називав ПДВ одним із засобів розпродажу нашого суверенітету. Адже збільшення обігових коштів підприємств на величину ПДВ у масштабах країни потребує додаткової емісії грошей, а враховуючи ризик несвоєчасного повернення ПДВ державними інституціями, навіть найпростіше виробництво з циклом 1-2 місяці стає менш вигідним, ніж "купи-продай", де цикл реалізації в 4-5 разів менший.
Згідно з економічною теорією і широкою міжнародною практикою, ПДВ з'явився як інструмент поглинання зайвих капіталів. Бо в державі інколи необхідно створити голод на капітал, задовольнити який можна перенесенням частини платіжних засобів (грошей, векселів, акцій тощо) зі сфери споживання у сферу нагромадження.
Саме через це ПДВ до останнього часу був відсутній у США, бо їхня економіка переживала стійке піднесення.
Натомість в Україні, де пільгово-тіньовий сектор економіки вміщує близько 50 % загального обсягу фінансових операцій, ПДВ -- у сукупності з іншими податками -- добиває лежачих.
Думка експерта
Професор Національної Академії Управління доктор Олег Соскін давно і послідовно виступає за скасування ПДВ:
"Вся історія існування ПДВ в Україні свідчить про те, що цей податок ні в якому разі не можна використовувати в умовах реальної корупції. Тому що ПДВ лише зміцнює корупцію, збагачуючи багатих за рахунок збіднення бідних. Я вже не кажу про інфляційні наслідки ПДВ, в тому числі: через його вплив на утримання високих кредитних ставок, а отже й пригнічення бізнесу.
ПДВ, який утворюється у сфері експортних поставок, перетворився на могутній чинник формування і поповнення капіталів привладних кланово-корпоративних груп.
Нагадаю, що одним із професійних гасел Помаранчевої революції була вимога ліквідувати ПДВ, як податок, що сприяє перетворенню державної бюрократії на державну мафію. На жаль, після революції було збережено цю фінансову точку опори корупційного апарату.
А вже після приходу до влади комсоцолігархічних "антикризовиків", бачимо, що ця команда почала використовувати ПДВ для шаленого збагачення за рахунок суспільства.
Зокрема, як можна здогадатися, перерозподіляючи виплати коштів ПДВ на користь південних і східних областей України, з одночасним обмеженням відшкодувань для західних і центральних областей, сучасні керманичі України знищують національний український бізнес європейського зразка і посилюють проросійські позиції в господарстві України.
Фактично відбувається підрив національних інтересів держави.
Зараз, щоб остаточно перетворити українську економіку на сферу монополії донецьких олігархів, вони хочуть проштовхнути через "свою" Верховну Раду закон про створення спеціальних банківських рахунків підприємств для нагромадження ПДВ.
Якщо це станеться, тоді нинішні можновладці фактично і офіційно прихватизують у своїх руках не менше чверті бюджету країни та отримають можливість використовувати ці величезні кошти в своїх інтересах. А отже існує реальна небезпека того, що ПДВ у нинішній Україні може бути використаний для поступового переходу до встановлення комуно-кримінальної диктатури.
На мою думку, нині як ніколи, дуже актуальним є термінове прийняття закону про ліквідацію ПДВ або, в крайньому разі, зниження ставки цього податку з 20 % до 5 % із зняттям всіх обмежень щодо його відшкодування."
А що вимагає закон?
Кожен бажаючий може увійти в інтернет-портал Верховної Ради і ознайомитись із Законом "Про податок на додану вартість", до якого, протягом дев'яти років з моменту прийняття, вже внесено 129 (!) змін і доповнень. Так що зацікавленість до цього потужного джерела фінансових можливостей з плином часу не лише не спадає, а навіть посилюється.
Високий рівень цієї зацікавленості підтвердив зі свого боку навіть Верховний Суд України у своїй Постанові від 8.10.2002 № 25\1251 "Про відшкодування ПДВ", а також інші Закони і Постанови Кабміну ("Про порядок застосування ПДВ…", "Про впорядкування відшкодування ПДВ…", "Про реєстрацію платників ПДВ", "Про реєстр платників ПДВ"…).
Обсяг інформації (в тому числі: щодо кількості юридичних норм і виключень з них, особливостей застосування, термінологічних і фінансово-економічних сутностей та їх трактувань тощо) у законодавстві про ПДВ та в практиці його використання вже нагромаджено такий, що мабуть надійшов час підготовки фахівців з ПДВ, із відповідною спеціалізацією на юридичних факультетах університетів. Мабуть тоді легалізацію тіньової економіки можна буде вважати завершеною.
Хоча вже й нині "система ПДВ" доведена до високого рівня її корупційної централізації і дозволяє цілком законно робити гроші із законно вилучених грошей, в тому числі: враховуючи такі юридичні нюанси, як "за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка"; визначаючи "об'єкти оподаткування"; враховуючи також, що "з метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється…" тощо.
Але справжньою бюрократичною поемою в прозі, а водночас і сучасним Клондайком, де, без жодних зусиль, гроші робляться з нічого -- тобто із штучного часового вакууму -- можна вважати такі собі непоказні підпункти статті 7 Закону про ПДВ, в яких йдеться про терміни відшкодування.
Починаючи з п.7.7.5 процедурна арифметика законної на термін до 107 днів затримки грошей, які належать постачальникам товарів (послуг), але знаходяться у монопольному розпорядженні "бермудського трикутника" -- Податковий орган + Державне казначейство + Кабмін -- розкриває примітивний, але дуже дієвий механізм створення ще одного легально-тіньового бюджету при бюджеті.
А якщо вам мінімальний термін у 107 днів затримки відшкодування здається не надто тривалим (хоча й його може бути достатньо для того, щоб потрібне підприємство поставити на коліна), "Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки…"
Тим більше, що й "Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України"…
Виняток зроблено лише для випадків "міжнародної технічної допомоги", операції з якої "оподатковуються за нульовою ставкою", а відшкодування передбачено "протягом місяця", тобто можливо й наступного тижня.
Що далі?
Якщо запропонований проект Постанови ВР буде прийнято і спеціальну комісію утворять, то її, як передбачено у проекті Постанови, має очолити народний депутат України Руслан Зозуля з фракції БЮТ.
А він на разі повідомив, що Державна податкова адміністрація вже втретє за останні місяці проводить перевірку податкових декларацій підприємств на заході й в центрі України, фактично заморожуючи мільярдні суми доходів підприємств в іноземній валюті. Так що термін 107 днів уже давно пройдено і перевіряльники далі б'ють рекорди.
Ясно, що високим розпорядникам ПДВ з регіональною символікою ніщо (і ніхто) не завадить надалі атакувати перевірками підприємства і територіальні громади, які симпатизують прихильникам демократичних змін й вимагають виконання помаранчевих обіцянок.
Президент України Віктор Ющенко на зустрічі у Харкові зазначив, що сума неповерненого ПДВ за період впродовж серпня-жовтня збільшилась з 4 млрд. грн до 7 млрд. грн, але не дав належної оцінки цьому факту.
А тим часом, спостерігаємо таку закономірність у процесі повернення грошей підприємствам впродовж вересня-жовтня (у відсотках до двомісячного плану): по Донецькій області -- 110,5; Запорізькій -- 85,0; Львівській -- 49,3; м. Київ -- 28,2; Вінницькій області -- 15,7.
Ситуація є настільки очевидною, наскільки й абсурдною. Щоправда, абсурд здійснюється за продуманим планом.
Але можливо саме це мають на меті панове-товариші з так званої "антикризової" коаліції -- довести економічну ситуацію до остаточної руїни національної економіки задля перемоги їхньої тіньової логіки над здоровим глуздом?
І тоді, мабуть, саме це й означатиме здійснення обіцянки "Усьо будє Донбасс"?
Віталій Корж
кандидат економічних наук,
народний депутат України
(фракція БЮТ)
Відповіді
2006.11.07 | Нестор (Львів)
Re: Резюме про ПеДеВе
Про антикризову банду й співучасника, що ся кохає на бджільництві й газі - все ясно. Але я колись задавав пряме питання про ПДВ (коли його нарешті скасують) Пинзеникові (він тоді ще був міністром фінансів в єханура-кнура), то він так завзято з піною в роті почав захищати його, ніби сам ся на ньому підгодовує. Або завдяки цьому злочинному рудементові комфортно почувається на посаді.2006.11.08 | Олечка
НЕ делайте лицо при плохой игре...
Не вы ли приложили к этому руку, поставив свои, подчёркиваю - СВОИ, интересы выше национальных интересов, не вы ли, БЮТ, НСНУ, не сделали того, что обещали!!!! Читайте "Собачье сердце", бейте себя по затылку, это у ВАС разруха в голове или может злой умысел, чем хуже - тем лучше???? Может почитаете Капитал всё-таки, не изобретайте велосипеды, смотрите по сторонам - в Европу, на Восток, куда угодно, но не повторяйте чужие ошибки. Вы несёте ответственность за тех, кого приручили на Майдане. И не делайте лицо при плохой игре, Р А Б О Т А Й Т Е не на разрушение, а на объединение. Вы все страдаете злобным склерозом, вспомните пожалуйста, размер пенсии обыкновенного пенсионера, я хочу чтобы вы с этой цифрой засыпали и просыпались. 343 гривны!!!! Как нам жить?!!!Сколько вам еще нужно для жизни, чтобы вы перестали нас обворовывать??? Что, число стремиться к бесконечности??? Взывать к вашей нравственности нет смысла!!!
Признайтесь, наконец, что вы нас используете, мы то это знаем давно, а вы делаете мину при .... Сами себе признайтесь...
Всё это эмоции, может и не дочитали до конца, извините, но здравый смысл отключается, когда читаеш ваши перепалки между лагерями, слезайте с трибуны... Вы никогда не будете думать о народе, это для вас противоестественно.
2006.11.08 | Нестор (Львів)
Re: НЕ делайте лицо при плохой игре...
Олю, а хіба у статті десь є бодай одне гасло? (відразу кажу що я не є депутатом і не є адвокатомЯк на мене тут якраз акуратно написано про дуже конкретну (за Януковичем:)) конкретику - суть ПДВ і чого його потрібно скасувати.
2006.11.09 | Олечка
Несторе!!
Нестор, я тоже не прокурор. Отлично понимаю всё что написано про ДНС и прочее. Всё правильно. Всё красиво. Всё просчитано. Отлично всё будет, если они начнут Р А Б О Т А Т Ь, а не состязаться друг с другом. Мне абсолютно фиолетово, какого цвета будет ленточка. Мне надо, чтобы все жили по Закону, а вот их задачи, чтобы Закон был не для них, а для всех.А теперь не по ДНС. Живу в Одессе, страшно было во время революции ходить с оранжевой ленточкой, но я ходила. Было реально страшно. А сейчас реально больно. Сейчас всё плохо, но всё равно я не поменяю цвет. Поверьте, это не лозунги, это то, чем живу.
Дякую за увагу!
2006.11.09 | Нестор (Львів)
Re: Несторе!!
>Живу в Одессе, страшно было во время революции ходить с оранжевой ленточкой, но я ходила. Было реально страшно.Гаразд, почнемо з НЕ про НДС. Олю, сподіваюся, я розумію, як то було бути помаранчевим в Одесі. Одеса - не Київ, ну й тим більше не Львів. Мені страшно не було. Бо по суті навколо були ВСІ свої. Для одесита (одеситки) то уявити собі мабуть складно. Не було щонайменшого сумніву, що нас хтось подолає. Може це пролунає як пафос, але пів Львова не задумуючись поклало б життя тоді (коли я кажу Львів, очевидно я маю на увазі і Тернопіль, і Івано-Франківськ, і Волинь, і Буковину).
Тому я не менш обурений всякою продажною наволоччю типу ющенків, любих друзів, всього несунівського кодла. Не бачу ЖОДНОЇ світлої постаті. Суміш зажерливої потвори і тупорилої гниди. Їм НЕМА жодного вибачення. Проср..ти таку нагоду вивести Україну в люди - згадайте лишень початок 2005 року. Чи ми колись ще побачимо у своєму житті таке піднесення і такий шанс - слабо віриться.
>Мне абсолютно фиолетово, какого цвета будет ленточка. Мне надо, чтобы все жили по Закону... но всё равно я не поменяю цвет. Поверьте, это не лозунги, это то, чем живу.
Ви самі собі суперечите. Прочитайте уважно свої слова. Або Ви мислите одне а пишите щось інше.
>Отлично всё будет, если они начнут Р А Б О Т А Т Ь, а не состязаться друг с другом
На мою думку тут Ви не маєте рації. Як на мене, то в парламенті У ПЕРШУ чергу йде змагання, до того ж, У ВСЬОМУ. І доволі жорстоке змагання, часто - без жодних правил.
Цікаво, а як Ви собі уявляєте "роботу". Підходить Юля до наприклад Кушнарьова і каже: Євгене, киньмо вже змагатись, нумо попрацюймо на Україну, бодай годинку на день. Не гоже, мовляв, так підіймати тарифи. А Кушнарьов їй у відповідь: Юлєчко дорогесенька, та в нас більшість. Йди-но, кралечко на хобот і подумай, з якою пропозицію до мене, представника більшості, ти маєш підійти. Не знаєш, і навіть ся не здогадуєш - ну то йди поцікався в однодумців тІпА Кінаха, вони тобі такій недотепі, все файнесенько розтлумачать. Вертається Юля наступного дня й каже: я все збагнула. Потрібно зробити так, аби донбас а також частина Харківщини стали раєм на Землі для обраних. ЖенІчка Кушнарьов так її по сідницях зневажливо поплескав, масними очиськами провів від грудей до колінець, і промовляє: отепер душечко-спокушечко попрацюємо.
Так от, Олю, щось мені ТАКЕ кіно не до вподоби.
Каже такий собі Адольфик Г(ітлер) у 1941 році 30 червня Степанові Б(андері): Стефку, трясця твоїй матері, а ну скасовуй свою задрипану Україну, або скуштуєш в мене табірної баланди. Що зробив Степан? Зрадив ідею чи людей які не одну голову поклали і не одне покоління? А опинився Степан а також його два брати у німецьких таборах (і не тільки вони), братів там до речі закатували. А в німців під ногами земля горіла. Бо УПА. І не тільки в німців. Але й в червоних кровососів. Бо УПА. А Ви кажете працювати. Працювати опозиції в парламенті - це в першу чергу змагатись. І то жорстоко. Така моя думка. З такого собі міста Львова. Якому вже пішов 751-й рік.