Конституційна реформа у правовій тундрі…
11/13/2006 | Борис Фішелєв
„Все має відбуватись виключно у «правовому полі»”, – постійно говорить наш Президент. Цю фразу ми чули на Майдані, цю фразу ми чули, коли не була розпущена Верховна Рада, і був призначений на посаду Прем’єр-міністра Віктор Янукович, цю фразу ми продовжуємо перманентно чути і досі.
Одразу ж хочеться спитати: а що таке «правове поле»? Напевно, це, коли півтора роки не обирається Конституційний Суд, коли реформа Конституції ухвалюється пакетом із порушенням конституційних норм, без остаточного ухвалення КС, а гарант Конституції, омбудсман і депутати при цьому не роблять відповідного подання, коли ухвалюється безліч Законів України, що суперечать нормам Конституції… Оце і є правове поле? Даруйте, але це – правова тундра!
До речі, щодо «правового поля», хіба не у «правовому полі» було вбито під час Голокосту шість мільйонів євреїв і шістсот тисяч ромів? З точки зору позитивного права все відбувалося повністю у правовому полі. Спочатку чесна перемога на виборах нацистів, далі «законне» відсторонення від влади усіх інших політичних сил і тоталітаризація суспільства, в процесі якої знов таки «законне» – ухвалення нелюдяних законів, за якими потім знищувалися мільйони людей. Нагадаємо, нацисти були засуджені Нюрнберзьким трибуналом за злочини проти людства на засадах природного права, тобто зовсім в іншому «правовому полі», що доводить примат природного права над позитивним.
Але повернемося до нашої тундри! На відміну від «законослухняних» німців-нацистів російська євразійська ментальність породила зовсім інше ставлення до «правового поля». Бачите – зовсім інші простори, надто широке «поле» діяльності. Інше відчуття простору – інше відчуття часу. Як говорив гуманіст Сеттембріні – герой «Чарівної гори» Томаса Манна: «хіба недбалість цих людей щодо часу не пов’язана із безмірністю простору, яке займає їхня країна? Там де багато простору, багато й часу – недарма про них кажуть, що це народ, у якого є час і який може чекати. Ми європейці – не можемо». Звідси ж євразійське відчуття безкрайніх просторів «правового поля». Тут вам не тільки поле, а й степ, і пустеля, і тундра, і тайга, і все дуже-дуже «правове»! Ще Салтиков-Щедрін помітив, що вся суворість законів Російської імперії пом’якшується лише повсюдним їх невиконанням. У палиці два кінці, якщо можна в такий спосіб пом’якшити суворість законів, то можна, як виявилося, всупереч законам знищити мільйони людей, як це було у Радянському Союзі.
Нажаль, європейська Україна успадкувала євразійське ставлення до права. Українці відчувають себе європейцями, але відчуття і виховання права залишається євразійським. Увесь комплекс проблем пов’язаних із правами людини, із ставленням громадян до права успадкований від СРСР і Російської імперії. Тому тут ухвалення законів робиться здебільшого з метою або з урахуванням механізму обходу цього закону або його використання в приватних чи корпоративних інтересах, саме тому тут суперважко подолати корупцію.
А найстрашніше, що теж саме відбувається із Основним Законом, покликанням якого є оберігання прав і свобод людини від посягань держави. От де все відбувається у «правовій тундрі»! Конституція із самого початку не була прийнята в результаті конституційного процесу, в якому би брало участь громадянське суспільство. Вона була політичною змовою можновладців, була дарована народу згори, без урахування будь-яких ідей «знизу». Вона була і залишається надто декларативною, щоб бути законом прямої дії. А що творив куплений Кучмою «Конституційний Суд»!? Як жартували юристи, він, зокрема, відкрив нову математичну формулу «1+1=1» і застосував її до можливості балотування Кучми на третій термін!
Все мало б змінитися після перемоги помаранчевої революції. Яка не яка, а все ж Конституція мала отримати справжнього гаранта в особі Президента Віктора Ющенка. Але, нажаль, у його ставленні до права ми бачимо те саме євразійство, той самий політичний прагматизм, нехай тричі «стратегічно важливий» і виключно з благими намірами, навіть більше – як у Леніна – «с исторической необходимостью» об’єднання нації!
Пане Президенте! Ми щиро щасливі, що Ви – перший український політик, який має історичне мислення, який усвідомлює історичний шлях нації і роль особистості в історії! Ми раді, що Ви оперуєте відрізками часу більшими за місяці і роки. Але коли Ваші дії порушують принципи верховенства права – пробачте, так робити не можна!
Чи є легітимним увесь сучасний політичний процес? На наш погляд, можна a priori піддати сумніву легітимність усього, що відбувалося в період, коли не функціонував Конституційний Суд. Можна ставити під сумнів усі рішення, що ухвалювалися і продовжують ухвалюватися після вступу в дію так званої «політреформи», доки її легітимність не підтверджена Конституційним Судом. І скільки б не трубили нелегітимний прем’єр Янукович з таким саме нелегітимним спікером Морозом про те, що ніби-то політреформа вже відбулась і її неможливо скасувати – це просто дзижчання двох комах у правовій тайзі. Aquila non captat muscas (Орел не ловить мух – лат.) – хай собі дзижчать!
Пане Президенте, Народні Депутати від Нашої України, любі друзі! Досить знущатися з права і з усіх нас! Робіть подання до КС щодо скасування цієї огидної політреформи!
А далі треба змінювати Основний Закон «знизу». Щоб Конституція була не декларацією, а законом прямої дії; щоб у ній нарешті з’явилася категорія, яка визначає її покликання – категорія свободи; щоб Конституція стала міцним фундаментом держави, а не гойдалкою повноважень, яку розхитують різні політичні угруповання, називаючи її красиво «системою важелів і противаг», щоб у КС могли відстоювати свої інтереси не тільки політики, а й люди свої права.
До речі, поняття «правове поле» перекладається англійською, як «legal environment», тобто дослівно «правове або законне середовище». Яке наше рідне середовище? Хіба ми в тундрі живемо чи в тайзі? Треба нарешті почати вирубати правову тайгу, піднімати правову цілину, і засівати правове поле!
Одразу ж хочеться спитати: а що таке «правове поле»? Напевно, це, коли півтора роки не обирається Конституційний Суд, коли реформа Конституції ухвалюється пакетом із порушенням конституційних норм, без остаточного ухвалення КС, а гарант Конституції, омбудсман і депутати при цьому не роблять відповідного подання, коли ухвалюється безліч Законів України, що суперечать нормам Конституції… Оце і є правове поле? Даруйте, але це – правова тундра!
До речі, щодо «правового поля», хіба не у «правовому полі» було вбито під час Голокосту шість мільйонів євреїв і шістсот тисяч ромів? З точки зору позитивного права все відбувалося повністю у правовому полі. Спочатку чесна перемога на виборах нацистів, далі «законне» відсторонення від влади усіх інших політичних сил і тоталітаризація суспільства, в процесі якої знов таки «законне» – ухвалення нелюдяних законів, за якими потім знищувалися мільйони людей. Нагадаємо, нацисти були засуджені Нюрнберзьким трибуналом за злочини проти людства на засадах природного права, тобто зовсім в іншому «правовому полі», що доводить примат природного права над позитивним.
Але повернемося до нашої тундри! На відміну від «законослухняних» німців-нацистів російська євразійська ментальність породила зовсім інше ставлення до «правового поля». Бачите – зовсім інші простори, надто широке «поле» діяльності. Інше відчуття простору – інше відчуття часу. Як говорив гуманіст Сеттембріні – герой «Чарівної гори» Томаса Манна: «хіба недбалість цих людей щодо часу не пов’язана із безмірністю простору, яке займає їхня країна? Там де багато простору, багато й часу – недарма про них кажуть, що це народ, у якого є час і який може чекати. Ми європейці – не можемо». Звідси ж євразійське відчуття безкрайніх просторів «правового поля». Тут вам не тільки поле, а й степ, і пустеля, і тундра, і тайга, і все дуже-дуже «правове»! Ще Салтиков-Щедрін помітив, що вся суворість законів Російської імперії пом’якшується лише повсюдним їх невиконанням. У палиці два кінці, якщо можна в такий спосіб пом’якшити суворість законів, то можна, як виявилося, всупереч законам знищити мільйони людей, як це було у Радянському Союзі.
Нажаль, європейська Україна успадкувала євразійське ставлення до права. Українці відчувають себе європейцями, але відчуття і виховання права залишається євразійським. Увесь комплекс проблем пов’язаних із правами людини, із ставленням громадян до права успадкований від СРСР і Російської імперії. Тому тут ухвалення законів робиться здебільшого з метою або з урахуванням механізму обходу цього закону або його використання в приватних чи корпоративних інтересах, саме тому тут суперважко подолати корупцію.
А найстрашніше, що теж саме відбувається із Основним Законом, покликанням якого є оберігання прав і свобод людини від посягань держави. От де все відбувається у «правовій тундрі»! Конституція із самого початку не була прийнята в результаті конституційного процесу, в якому би брало участь громадянське суспільство. Вона була політичною змовою можновладців, була дарована народу згори, без урахування будь-яких ідей «знизу». Вона була і залишається надто декларативною, щоб бути законом прямої дії. А що творив куплений Кучмою «Конституційний Суд»!? Як жартували юристи, він, зокрема, відкрив нову математичну формулу «1+1=1» і застосував її до можливості балотування Кучми на третій термін!
Все мало б змінитися після перемоги помаранчевої революції. Яка не яка, а все ж Конституція мала отримати справжнього гаранта в особі Президента Віктора Ющенка. Але, нажаль, у його ставленні до права ми бачимо те саме євразійство, той самий політичний прагматизм, нехай тричі «стратегічно важливий» і виключно з благими намірами, навіть більше – як у Леніна – «с исторической необходимостью» об’єднання нації!
Пане Президенте! Ми щиро щасливі, що Ви – перший український політик, який має історичне мислення, який усвідомлює історичний шлях нації і роль особистості в історії! Ми раді, що Ви оперуєте відрізками часу більшими за місяці і роки. Але коли Ваші дії порушують принципи верховенства права – пробачте, так робити не можна!
Чи є легітимним увесь сучасний політичний процес? На наш погляд, можна a priori піддати сумніву легітимність усього, що відбувалося в період, коли не функціонував Конституційний Суд. Можна ставити під сумнів усі рішення, що ухвалювалися і продовжують ухвалюватися після вступу в дію так званої «політреформи», доки її легітимність не підтверджена Конституційним Судом. І скільки б не трубили нелегітимний прем’єр Янукович з таким саме нелегітимним спікером Морозом про те, що ніби-то політреформа вже відбулась і її неможливо скасувати – це просто дзижчання двох комах у правовій тайзі. Aquila non captat muscas (Орел не ловить мух – лат.) – хай собі дзижчать!
Пане Президенте, Народні Депутати від Нашої України, любі друзі! Досить знущатися з права і з усіх нас! Робіть подання до КС щодо скасування цієї огидної політреформи!
А далі треба змінювати Основний Закон «знизу». Щоб Конституція була не декларацією, а законом прямої дії; щоб у ній нарешті з’явилася категорія, яка визначає її покликання – категорія свободи; щоб Конституція стала міцним фундаментом держави, а не гойдалкою повноважень, яку розхитують різні політичні угруповання, називаючи її красиво «системою важелів і противаг», щоб у КС могли відстоювати свої інтереси не тільки політики, а й люди свої права.
До речі, поняття «правове поле» перекладається англійською, як «legal environment», тобто дослівно «правове або законне середовище». Яке наше рідне середовище? Хіба ми в тундрі живемо чи в тайзі? Треба нарешті почати вирубати правову тайгу, піднімати правову цілину, і засівати правове поле!
Відповіді
2006.11.13 | Hoja_Nasreddin
Re: Конституційна реформа у правовій тундрі…
>„Все має відбуватись виключно у «правовому полі»”, – постійно говорить наш ПрезидентПрошу перечитати статті Володимира Бойка, які він публікував на оглядачі. Там фактами красномовними показано, що "правове поле" для нього як килимок біля ліжка, або шмата біля порогу, або носовичок у кишені: витерся, обтерся, висякася - човгаємо (чимчикуємо, прошкуємо) далі.
>депутати при цьому не роблять відповідного подання, коли ухвалюється безліч Законів України, що суперечать нормам Конституції… Оце і є правове поле? Даруйте, але це – правова тундра!
Між іншим, в тундрі є рослинність, невисока, невиразна, на вигляд хирлява, але ж до біса стійка. Тут ми маємо справу зовсім з іншим явищем: повзуими пісками пустелі Сахари. Все що сказано вище - дитяче жеботіння, бо нагадую, депутати НЕ голосують самостійно. Тобто, жоден закон, що вони приймають, є нечинний. А депутат, який жмут карток ся намагає позапихати у всеможливі дірки - кримінальний злочинець. Дозволю собі нагадати, як блідоблакитнолиці, зокрема в особі неуків-у-всіх-питаннях-бо-ми-ся-колемо донецького Тарасика, бігали по всіх каналах і на ВВС кричали цу всеможливі шпари, які визирають з-під одягу про жахливі фальсифікації в Західній Україні, бо там чоловіки голосували за жінок а жінки за чоловіків, які в той час були за кордоном на заробітках, і при цьому наводили велетенські цифри. Оминаючи брехню по суті, я собі задаю питання: чи може чоловік надати право своїй дружині (або навпаки) проголосувати, так як він (вона) воліє. Та ці двоє присягали одне перед одним і перед богом у значно вагоміших справах, аніж вибори президента (було б кого обирати хйг). Чи не є це блюзнірством, якому давно треба було покласти край. Та де там! Ахзмєтов прогавив!!! голосування за Януковича-прем'єра, бо причинний у той час шкрябав насолоду, видивляючись футбол. А пізніше взагалі припинив відвідувати ВР. А на біса? Є черговий, знає де і що запхати.
>хіба недбалість цих людей щодо часу не пов’язана із безмірністю простору, яке займає їхня країна
Дуже цікаве спостереження, нетривіальне.
>справжнього гаранта в особі Президента Віктора Ющенка. Але, нажаль, у його ставленні до права ми бачимо те саме євразійство, той самий політичний прагматизм, нехай тричі «стратегічно важливий» і виключно з благими намірами, навіть більше – як у Леніна – «с исторической необходимостью» об’єднання нації!
І Ви туди ж. Не заслуговує він на жоден з тих компліментів. Рухає ним грубий зухвалий нахабний зверхній інтерес. Якщо Ви справді так мислите, то сподіваюся, що знайдете у собі мужність підтвердити це, коли будете носити йому передачі у місця, в яких сидять довго і в казьонному вбранні.
>Пане Президенте! Ми щиро щасливі, що Ви – перший український політик, який має історичне мислення, який усвідомлює історичний шлях нації і роль особистості в історії! Ми раді, що Ви оперуєте відрізками часу більшими за місяці і роки. Але коли Ваші дії порушують принципи верховенства права – пробачте, так робити не можна!
Докази на стіл, шановний авторе, і навздогін довідку з лікарні примусового утримання хворих. І лишень після цього, можете помахати своєму кумирові пальчиком і промовити АЯЯЙ! Чи може там щось падає зі столу і якраз саме у Вашу миску. Тоді цілком інша ситуація. Продовжую читати статтю, маючи вже й ЦЕ на увазі.
>І скільки б не трубили нелегітимний прем’єр Янукович з таким саме нелегітимним спікером Морозом про те, що ніби-то політреформа вже відбулась і її неможливо скасувати – це просто дзижчання двох комах у правовій тайзі. Aquila non captat muscas (Орел не ловить мух – лат.) – хай собі дзижчать!
По-перше, орел в нас один. Він співає. І називається Михайло. Але не Свистович. По-друге, мухам наср(а)ти на орлів. Вони також не ловлять орлів. Але до біса зле ся чують люди в їхньому товаристві. Препаскудно!
>Пане Президенте, Народні Депутати від Нашої України, любі друзі! Досить знущатися з права і з усіх нас! Робіть подання до КС щодо скасування цієї огидної політреформи!
Вас на ДВА роки випередив той, кого Ви назвали мухою. Сказано було приблизно (переспів) таке: Шолудивий Кіт Леопольде, ліпше живи з нами дружньо, або начувайся, смугасте Орля.
>А далі треба змінювати Основний Закон «знизу». Щоб Конституція була не декларацією, а законом прямої дії
Шановний пане наївняку альбо проплачений (без образ, бо ваша стаття починає дратувати як та муха, що в нас ся зве БОМКО, не знаю на жаль як то буде літературною). А може попросіть його подати у відставку, злізти з газової труби, звільнити всеньки дачі та позабирати своє начиння, яке він порозкидав по всіх 12 резиденціях. Список можна продовжити. Йокалемене, пане авторе.
>Треба нарешті почати вирубати правову тайгу, піднімати правову цілину, і засівати правове поле!
А це мені смердить СССР. Вже були такі розумники, вирубали та висушували на Українському Поліссі, та поробили з Дніпра болотиська, а з Карпат - лисих спітнілих опецькуватих пиводудлів. Доста вже. План перевиконано. Не в цьому столітті.