Тут могла б бути Ваша реклама!!
11/16/2006 | Альберт
Але її тут не буде!!
(Виправлено-Замінено)
Я не пішов відправляти воду до Севастополю за своїм задумом..
Була вже п'ята година вечору. Я іще сидів і вагався: йти чи не йти (далі за клясиком). І раптом - о, прозріння!! Інтернет!!! Як же ж я про нього забув?? Великий Інтернет миттю надав мені і українській код українського міста Севастополь (0692) , і зразки телефонів....
Набрав я напрочуд перший схожий за форматом номер, що прийшов мені на кінцівки пальців. Слухавку взяла дівчина із приємним голосом, і жваво почала розмову.
"Альо!" сказала вона... Я не відчув сіпіння від спраги. 8)
Коротше - вона повідомила мені, що мені пощастило, і що вона живе якраз у тому місті, де сталася ця "національна трагедія". Вода, каже вона по-москальскі, дійсно трохи смердить і досі, "але я наприклад п'ю її без кип'ятіння" - каже вона. На запитання - чи справді варто здіймати всеукраїнський галас і квапитись рятувати їх вона віповіла, що ні, ажніяк не треба. На моє запитання - а чи не є вона з якоїсь державної установи (робочий час на ту годину вже мусив скінчитися навіть у Юлії Тимошенко), вона відповіла, що взагалі-то я дзвоню до приватної квартири, і вона цим дуже здивована, хто дав мені її телехвон! Я пояснив - що її телефон то вибрики долі і моєї підсвідомої уяви про правильні вчинки (авжеж що не так художньо 8) )
В свою чергу дівчина поцікавилась, а хто я взагалі??? Я сказв чесно (москальською мовою, звісно, це теж буває, я так маскуюсь) що я з Дніпра, просто зателефонував по першому номеру, який спав на думку отримати реальну інформацію від мешканців міста, і от - маю!!! Коротше - ми дуже пораділи разом за місто Севастопіль, вона запевнила мене, що життя йде своєю чергою, і я ажніяк не міг набридати більше незнайомій мені людині!
Але це не все, що я встиг... А до того я зустрівся із "дрібним БЮТівцем", котрий взагалі нічого не схотів навіть слухати, куди там щось вдіяти, мовляв, Севастопіль то Севастопіль, а у дніпрян і своїх турбот вистачить...
Далі я потрапив в офіс УНП, що на Юліуша Словацького, на протилежній стороні від відділення "Приватбанку". Там мене зустріла москальськомовна стара тітонько, котра повідомила мені доволі зверхньо, що керівництво УНП зараз у Нікополі, бо там, як вона висловилася, "збої"... Так і не довідавшись, що ж там насправді у Нікополі зараз (може вони вже туди воду повезли, щоб не було збоїв?), що ж там, чи то збої, чи то збори, чи може ще щось - я покинув і цей "притулок вічної скорботи"...
Потім ми із компаньоном ще обдзвонили всіх його знайомих, хто мав хоч якесь відношення до Севастополю, але вони в один голос підтвердили, що із проблемою є кому поратись....
І от, наприкінці дня я нарешті здогадався скористатись найпевнішим джерелом, прямим, пряміше нема куди - це в мене вийшло!... Так що - із чистою душею і незаплямованою совістю кажу - не займайтесь ...нею, шановне панство, нікуди не ходить, нічого не везіть!!!
Коли хвиля мого обурення трошки зчухне - я ще полаюсь брудно і жахливо... Зараз у мене поки що нема слів - сама слина!!!
Може - в мені забагато Севастопольскої води???...
(Виправлено-Замінено)
Я не пішов відправляти воду до Севастополю за своїм задумом..
Була вже п'ята година вечору. Я іще сидів і вагався: йти чи не йти (далі за клясиком). І раптом - о, прозріння!! Інтернет!!! Як же ж я про нього забув?? Великий Інтернет миттю надав мені і українській код українського міста Севастополь (0692) , і зразки телефонів....
Набрав я напрочуд перший схожий за форматом номер, що прийшов мені на кінцівки пальців. Слухавку взяла дівчина із приємним голосом, і жваво почала розмову.
"Альо!" сказала вона... Я не відчув сіпіння від спраги. 8)
Коротше - вона повідомила мені, що мені пощастило, і що вона живе якраз у тому місті, де сталася ця "національна трагедія". Вода, каже вона по-москальскі, дійсно трохи смердить і досі, "але я наприклад п'ю її без кип'ятіння" - каже вона. На запитання - чи справді варто здіймати всеукраїнський галас і квапитись рятувати їх вона віповіла, що ні, ажніяк не треба. На моє запитання - а чи не є вона з якоїсь державної установи (робочий час на ту годину вже мусив скінчитися навіть у Юлії Тимошенко), вона відповіла, що взагалі-то я дзвоню до приватної квартири, і вона цим дуже здивована, хто дав мені її телехвон! Я пояснив - що її телефон то вибрики долі і моєї підсвідомої уяви про правильні вчинки (авжеж що не так художньо 8) )
В свою чергу дівчина поцікавилась, а хто я взагалі??? Я сказв чесно (москальською мовою, звісно, це теж буває, я так маскуюсь) що я з Дніпра, просто зателефонував по першому номеру, який спав на думку отримати реальну інформацію від мешканців міста, і от - маю!!! Коротше - ми дуже пораділи разом за місто Севастопіль, вона запевнила мене, що життя йде своєю чергою, і я ажніяк не міг набридати більше незнайомій мені людині!
Але це не все, що я встиг... А до того я зустрівся із "дрібним БЮТівцем", котрий взагалі нічого не схотів навіть слухати, куди там щось вдіяти, мовляв, Севастопіль то Севастопіль, а у дніпрян і своїх турбот вистачить...
Далі я потрапив в офіс УНП, що на Юліуша Словацького, на протилежній стороні від відділення "Приватбанку". Там мене зустріла москальськомовна стара тітонько, котра повідомила мені доволі зверхньо, що керівництво УНП зараз у Нікополі, бо там, як вона висловилася, "збої"... Так і не довідавшись, що ж там насправді у Нікополі зараз (може вони вже туди воду повезли, щоб не було збоїв?), що ж там, чи то збої, чи то збори, чи може ще щось - я покинув і цей "притулок вічної скорботи"...
Потім ми із компаньоном ще обдзвонили всіх його знайомих, хто мав хоч якесь відношення до Севастополю, але вони в один голос підтвердили, що із проблемою є кому поратись....
І от, наприкінці дня я нарешті здогадався скористатись найпевнішим джерелом, прямим, пряміше нема куди - це в мене вийшло!... Так що - із чистою душею і незаплямованою совістю кажу - не займайтесь ...нею, шановне панство, нікуди не ходить, нічого не везіть!!!
Коли хвиля мого обурення трошки зчухне - я ще полаюсь брудно і жахливо... Зараз у мене поки що нема слів - сама слина!!!
Може - в мені забагато Севастопольскої води???...
Відповіді
2006.11.17 | Альберт
Ну - тоді як знаєте, панове!..
От, тримайте ліночка, навіть дві!!! А далі - справа кожного, як кажуть!!Це для тих, хто схоче пошукати "свій" потяг до Севастополя!
http://uz.gov.ua/?lng=uk
Будь ласка - робіть як знаєте. Але я знаю, що біда ніколи не приходить одна - якщо її одразу не затулити.... Дві-три людини може і мало значущі, але я все ж спробую! 8...
Тут, як я розумію, усі пасажирські потяги, що туди ідуть... Принаймні номери - є уніфікаційна річ, і навіть в Зачепілівці проходить і зупиняєтся саме той потяг...
http://uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.ScheduleQra&f=ScheduleOra.Stan&lng=uk
2006.11.17 | один_козак
Не спішіть засмучуватися.
Ви ж, я бачу, серед ночі ту пропозицію написали... Тут не так багато людей зараз. І не кожен з небагатьох готовий просто зараз визначитися, як зреагувати на вашу ідею. Я б оце тих грошей передав, про які ви кажете, якби в Києві хтось брався виконати таку річ.Але вона не проумана. Скільки це можна так булів передати? Хто ними покористується? Аби хоч там, у п.призначення хтось зустрічав з поїзда. Може якось оголошувати тут і там?
2006.11.17 | Альберт
У потязі дев'ять купе... В них - купа пасажирів, що вийдуть...
у місто. Далі - першому, хто зустрінеться, або та хоча б своїм, до кого їдуть!!! 8(((( Яка різниця?"Візміть води!!! Їм треба!" От і вся продумка!!!
Блін!!!
8 пляшок - то вже 40 літрів. День протриматися сім'ї з трьох людей цілком вистачить, якщо на нагальні потреби. А що мені ті 40 гривень - не виживу я без них? То ж не вода, хоч теж тече...
Коли двоє можуть врятувати трьох хоча б на день, то вже користь, згодьтеся.
Шановний пан!! Це якраз та ситуація, коли люди не потребують грошей!!... Їм вода потрібна!
2006.11.17 | один_козак
Ви в Дніпропетровську?
Маленька справа - теж справа. Бог бачить. А з неї може й щось більше вирости.А ще хочеться, щоб у Севастополі цю справу зрозуміли не тільки як милосердя чиєсь. А щоб побачили в цьому жест "помаранчевої" України. Бо мир, злагода й солідарність - не менш потрібні, ніж добра вода.
Але щоб це набуло розголосу - тут де-чого не вистачає. Проте, можна гарно зробити й у разі, коли починати без "транспарантів"... Спочатку почати подавати допомогу, а в процесі відкрити, звідкіля ініціатива.
2006.11.17 | Альберт
Оце я і зроблю!!!
Візьму завтра компаньона, нафіг усі справи - купимо води і відправимо, скілки не полінуємось дотягти і скільки зжможемо домовитись!... І байдуже - може хоч когось це врятує.Плкакати, кажете???? ... 8(((((((( Ні - не потягну я плакат! Я краще більше води потягну... 8(
Все - спокійної ночі. Якщо це можливо...
2006.11.17 | технолог
Альберту.Офтопік
Якщо є бажання і натхнення поговорити у реалі, напишіть мені своє мило, зістикуємося, зустрінемось. Моє мило technolog@maidan.org.ua або technolog@maidanua.org.2006.11.17 | Таля
Re: Ви в Дніпропетровську?
Один козак пише: А щоб побачили в цьому жест "помаранчевої" України. Бо мир, злагода й солідарність - не менш потрібні, ніж добра вода.-------Шановний, помаранчева влада така ж, як і та, за яку Севастополь в більшості голосував. Жест повинен бути не помаранчевої влади, а синьо-жовтої решти України. Влада є і зміниться колись, а народ український повинен триматися купи.
ПС Взагалі вже всі здається усвідомили, що ми не є і не будемо ніколи ніякими помаранчевими. Нашими ЄДИНИМИ кольорами є кольори наших стягів: синьо-жовтий, та малиновий. ----------------
2006.11.17 | один_козак
Талю, дорогенька, ну вас з вашим сепаратизмом.
Помаранчева Україна - це не НСНУ. НСНУ - здиха помалу. А помаранчевий народний здвиг вже записаний в історію. НСНУ його не змогла приватизувати. Зрікатися ТАКИХ символів, як і робити їх девальвацію шляхом приватизації - це, вибачте, повний тупізм.Друге. Тут є бажання, щоб ті, кого називали "оранжевой чумой", видимо простягнули руку тим, хто їх так називав. Таким чином "зшиваємо" синьо-жовту державу. Розумієте?
2006.11.18 | Альберт
Пане козак - а чи Ви в курсі, що Севастопіль поділений природньо
на дві частини. Нажаль - я не знаю кольору, можливо навіть на синю та жовту... Бухтою поділене! Севастопільською!Цікаво - що переможе? Політика чи фрейдизм??! 8))))))))
2006.11.18 | один_козак
У мене вчора вранці був подібний дзвінок.
Приятель впевненим у всьому найкращому голосом сказав, що проблему розв'язано вже давно і тон розмови, яка до того ж вібувалася в момент, коли могли дзонити замість мере клієнти та постачальники якось робив незручними мої подальші розпитування про "а чи в тому районі ти живеш" та "а може вас обдурили злі владноможці".