11/26/2006 | UNIK

"Картопля обламає Ваші плани панове ностольгатори"...

Катеринчук закликав приєднуватися до нього
Порошенкові спочатку кричали ”Ганьба!”, а потім ”Молодець!”

Середа, 22 листопада, 15.30. Міліціонери вистрибують з машин, у яких грілися, і біжать кілька кроків. Потім зупиняються. Спостерігають, як на майдані Незалежності міністра внутрішніх справ тісно обступають кілька десятків жінок. Юрій Луценко, 42 роки, не знічується:

— Ану, давайте я вас отак!

Бере обома руками за боки ту, яка напирає найбільше, і відсовує вбік. Жінка захоплено пищить і знову напирає:

— Не відштовхуйте мене! Давайте автографи! Я майже тут, біля пана Луценка!

— Ручку мені! — вигукує міністр.

Підписується на помаранчевих прапорцях. Поруч інші польові командири Майдану — Микола Томенко, Тарас Стецьків, Володимир Філенко, В’ячеслав Кириленко. На них попит менший. Вони прямують у бік Головпоштамту підземним переходом, бо Хрещатиком їдуть машини. Натовп напирає все сильніше.

— Слава! Слава! — Луценко гукає Кириленка.

Лише він одягнув помаранчевого светра.

— Так і напишіть! — просить.

Луценко з компанією втискується до однієї з кав’ярень, а натовп залишається на вулиці.

На Майдані — близько двох тисяч мітингувальників. Сцени немає, тому промовляють із невеликого підвищення. Ледь не перед кожним виступом оголошують: ”Слово має герой Майдану...”.


Лише Кириленко одягнув помаранчевого светра

Близько шостої вечора приходять народні депутати— ”нашоукраїнці”. Вони відгороджені від натовпу наметами та групою активістів Майдану. Ті почергово вмикають музику і вигукують у мікрофон: ”Зека геть!” Раптом до мікрофона підходить Микола Катеринчук, 39 років.

— Хотів би вибачитися перед вами за тих політиків, які поставили свої інтереси вище державних. Я, напевне, менше всіх мав би вибачатися, тому що я був проти меморандумів і універсалів, — виголошує.

Каже, що вийшов з ”Народного союзу ”Наша Україна”, бо там немає демократії. Йому аплодують.

— Я прошу вас приєднуватися до нової партії, для якої мета — Україна в Європейському Союзі! — агітує Катеринчук.

До нього підходить Параска Королюк з Тернопільщини. У руці тримає булаву. Цілує Катеринчука. Їй надають слово.

— Хочу вас повідомити з тим Днем свободи... — тут у неї випадає вставна щелепа. Баба Параска кілька секунд її поправляє і продовжує: — Свободи і демократії!

Позаду нардепів стоїть екс-прем’єр Юрій Єхануров. Його беруть в тісне кільце. Каже, що не розуміє Катеринчука. Коли з’являється Роман Безсмертний, 41 рік, люди кричать: ”Ганьба Безсмертному! Юля! Юля! Юля!” Він запитує з усмішкою:

— Ну чого ви кричите?

— Слава Безсмертному! — вигукує міністр молоді та спорту Юрій Павленко, 31 рік.

— Реформа где твоя административная? Свалота! — дорікає молода жінка.

— Я відчуваю відповідальність за те, що ми не змогли виконати волю людей, — каже Безсмертний. — Ми були не готові до кабінетної рутинної роботи. Вихід — це конкретна праця!

— Розвалили помаранчеву коаліцію! — напирають збоку.

— Та не ми її розвалили. Не шукайте винуватого! Давайте працювати, щоб вона відбулася, — відмахується Безсмертний і йде далі.

— Не тікайте! — гукають йому в спину.

Безсмертному пропонують підійти до мікрофона, але він відмовляється. З іншого боку Майдану чути вигуки ”Ганьба!”

— Дорогі мої, зі святом вас! — починає Петро Порошенко, 41 рік, — єдиний з ”нашоукраїнців”, що підійшов до мікрофона. — Таке свято мені більше подобається, ніж з офіційної трибуни.

Баба Параска з булавою цілує і його.

— Помаранчеві політики мають об’єднатися. Ми чекаємо обов’язково повернення нашої влади! — продовжує Порошенко.

— Ніхто вам її вже не дасть, — каже на це одна з мітингувальниць.

Порошенко звинувачує в усьому політреформу. Кричить у мікрофон кожне слово окремо:

— Ми прийняли рішення спільно ”Наша Україна” і Блок Юлії Тимошенко (натовп аплодує) звернутися до Конституційного суду про скасування політреформи. І ми готові в разі такого рішення піти об’єднаною командою на вибори.

Порошенко робить паузу і скандує:

— Разом! Разом! Разом!

Люди підхоплюють. Плещуть і кричать: ”Молодець!”.

Порошенко протискається через натовп хвилин десять. Його цілують, фотографують, щось розпитують. На лікті Порошенка висить баба Параска. Уже біля машини вона вигукує:

— У мене немає з ним фотографії!

Їх фотографують. Порошенко сідає в ”мерседес” і від’їжджає.
http://www.gpu-ua.info/print.php?&id=140403


"нічого не звідкіля не береться і нікуди не зникає"..
/вломоносов/



не буде ніякої весни,
разслабтєсь...
ніяка весняна вода ніх_я не змиє і не змете!

ві усьо прожужалі і проср_лі
самі грайтесь у свою _обану гру "ЄДА-4 Україна в Європу чи азіопу"

сублімуйтє))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))