12/03/2006 | Анонімний мент

Майдан-ІНФОРМ: Допоможемо новому міністру почути глас його підлеглих з низових структур МВС!

Шановні менти (в хорошому сенсі цього слова)! Активніше включайтесь в обговорення! Альянс "Майдан" зобов'язується донести вашу думку безпосередньо до вух вашого нового цивільного міністра Василя Цушка!

Пропонуємо загальній увазі першу статтю анонімного мента.

----------------
Основна проблема міліції, спільна для всієї України – це те, що на п’ять-десять працюючих „у полі” приходиться щонайменше стільки ж тих, хто „махає руками” - один керівник, ще один-два статисти, що ведуть переписку і рахують здобутки, а також три-чотири контрольно-наглядових працівника в обласному управлінні та вище в міністерстві (перевіряти завжди легше, ніж робити щось самому). Та ще прокуратура, яка готова розірвати міліціонера при нагоді, зате от її вже точно немає кому перевіряти (чи хтось чув, щоб за 15 років десь покарали чи посадили прокурора? Отож-бо).

Київський апарат Міністерства внутрішніх справ зараз фактично лише дублює функції обласних управлінь міліції. Його штат занадто роздутий, і замість реальних справ витрачає час (і гроші) на безкінечні перевірки та звітність. Здебільшого на міністерських „невидимих” посадах зараз можна зустріти когорту „золотих” синочків та дочечок, які ніде, крім міністерства, в житті не працювали і ніхуя в міліцейських справах не тямлять, зате вже керують, перевіряють, карають і дають вказівки.

Що таке міліцейська звітність? Всі міліцейські служби мають звітувати про проведену роботу щомісяця, а також по наростаючій – у квартал, півріччя й рік. Система ця – стара радянська „палочна”: розкритий злочин, закінчена кримінальна справа. І все це – у порівнянні до минулого року. З цим пов’язана маса побічних показників-відношень у відсотках: зріст, спад і т.ін.

Що робить міністерство? Якщо показники злочинності нижчі від торішніх – значить, ви погано працювали (всіх ї*уть, починаючи від найвищого начальства - і вниз по вертикалі). Якщо показники вищі – теж погано, не проводили профілактику, допустили ріст злочинності (знов всіх ї*уть). Завжди є підстави для критики, „розумних” узагальнень і прогнозів про криву зросту-спаду злочинності в окремому регіоні і в цілому по Україні. Дивись – і дисертацію можна збацати. Фактично – це планове господарство. Ви можете уявити собі планування рівня злочинності? Міністерство може і планує. А що роблять на „заводі”, коли план „горить” – ясно, хапають всіх підряд. Що роблять, як план вже виконали і не хочуть, щоб підняли „планку” наступного року – закривають очі на очевидні злочини. Отакий анекдот, але зовсім не смішний.

Середній місячний звіт відділу або відділення складається на 30 аркушах паперу, все це нескінченні таблиці з рядками . У відділках є спеціальні люди, які займаються тільки цією звітністю і відписуються на всілякі термінові запити міністерства і прокуратури.

Один раз трапився курйоз: у місто, де колись протікала річка (її потім загнали в каналізаційну трубу) міністерство надіслало телеграму з вимогою надати дані по злочинності на річковому транспорті...

Що таке міністерські перевірки? Приїжджає хєр з Києва з приписом (а частіше ціла бригада) і шукає недоліки. Їх треба поселити, тричі в день нагодувати-напоїти (грошей, виданих на відрядження, вони ніколи на це не тратять), ще й розважити. Але скільки вовка не годуй – все одно в чомусь будеш винним.

Якщо хтось скаже, що міністерство і прокуратура теж працюють – на ниві розкриття резонансних справ – мушу засмутити. Резонансні справи міністерство чи прокуратура розслідує шляхом створення груп, де працюють люди з території, працівники главку ж дихають їм у потилицю, щогодини проводять наради, де дають чергові вказівки (це називається „надати практичну допомогу”), а забирають їх собі лише тоді, коли вони майже закінчені. Всю роботу роблять звичайні слідчі, а „палку” собі потім ставить міністерство. Дуже зручно. (До речі, прокуратура чинить точнісінько так само.)

Окремо слід згадати за словами екс-міністра Л. „найвищі у країні” міліцейські зарплати. Може в міністерстві вони й найвищі. Але порівняйте, плз, зарплату отого перевіряючого із зарплатою слідчого чи опера з райвідділку. Для довідки – ставка офіцера міліції у провінції (без доплат за вислугу/чин/тощо) становить близько 200-300 грн. Зі складною системою доплат, процентів та надбавок за стаж, умови і т.д. – до 1000-1200 грн (і це з десятирічним стажем). Людина, що тільки-но приходить працювати у райвідділ, отримує зарплату близько 500 грн., і спробуйте на це прожити. І за це – ненормований робочий день (у залежності від кар’єрних апетитів та наявності/відсутності здорового глузду безпосереднього начальника), відрядження (іноді також за свій рахунок), добові чергування та старі добрі політзаняття.

При цьому купівля канцтоварів (а папір на справи йде пачками) – за власні кошти, комп’ютер на робочому місці – теж свій (або шукай спонсора), принтер і розхідні матеріали до нього – так само. Люди досі працюють на старих печатних машинках, зате у новинах можна побачити красиві киїффські охвіси. Як прекрасно. А головне – легко побороти корупцію і хабарництво.

А в бюджеті ще жодного разу не було передбачено 100% фінансування навіть зарплати, не кажучи вже про інші потреби, а це означає що міліції доводиться заробляти собі на зарплату, бензин і інші потреби – знімати людей з вулиць і заключати угоди на охорону об’єктів, супровід поїздів і т.д. Як у відомому анекдоті: дали тобі пістолет, форму і посвідчення – а далі крутись, як можеш... Проте вгадайте з двох спроб, в якому з міст нашої держави фінансування завжди стовідсоткове. І подумайте, за чий рахунок це робиться.

Отже. Що треба зробити?

Вирівняти зарплати в центрі і провінції. Диференціювати їх по-нормальному, щоб стимулювати тривалу безперервну службу.

Забути про старі типи звітності – вони не мають прив’язуватися до торішніх показників. Взагалі спростити її максимально, головний упор – на розкриття тяжких злочинів. Вартими уваги завжди були і є лише два показники – розкриття злочинів та швидкість реагування.

Сильно зменшити штат міністерства. Всю верхівку (як мінімум) замінити, заборонивши звільненим займати будь-які посади в міліції. Решту реорганізувати таким чином, щоб міністерство виконувало в першу чергу організаційні функції: переводи, призначення, нагороди, пенсії. Крім цього, міністерство повинно мати підрозділ з висококваліфікованих спеціалістів, які б у тяжких ситуаціях (як-от резонансний злочин) виїжджали на місце і реально працювали, а не керували і давали вказівки. ВСЕ. Решта функцій і так належить управлінням в областях. За рахунок звільнених посад краще збільшити штат перевантажених рядових підрозділів.

Прийняти Закон про статус слідчого. Вивести слідчих з-під підпорядкування МВС. Створити окрему слідчу службу, підпорядкувавши її, наприклад, Мінюсту. Роль міліції – виключно охорона громадського порядку і оперативна робота по розкриттю злочинів, все.

Забрати в прокуратури функції досудового слідства згідно з Конституцією.

І головне – не давати керувати міліцією інженеру чи голові колгоспу! Міністр повинен мати юридичну освіту, не кажучи вже про вміння бачити, де його дурять підлеглі. (Якби останній міністр мав цю освіту, то знав би, що кримінальні справи не „відкривають”, а порушують.)

Це мінімум. Насправді ще можна багато розказувати про всі ті анекдотичні дурниці, які існують у главках, прокуратурі, судочинстві і інших структурах. Але поки що натхнення вичерпалось.