12/06/2006 | Український Конґресовий Комітет Америки

Вельмишановний Пане Прем’єр Міністре!

Українська громада Америки глибоко стурбована останніми подіями в Україні. Ми вважаємо, що продовження конфронтації між гілками влади та нелеґальні рішення Парлaменту доводять, що Україна повертається назад до анархічної системи, базованої не на демократичних принципах, а особистих інтересах політиків. Від часу Вашого призначення на пост Прем’єр Міністра, наша громада, яка включає також і численних громадян України, що зараз живуть в США, стурбована декількома питаннями, які на нашу думку, потребують пильної уваги Вашого Уряду.

Як і в кожній молодій державі, яка відроджує власну культуру після довгого загарбання та викорінення національної культури, питання розвитку української мови та культури є епіцентром у відбудові національної самобутності. Ми вважаємо, що українські урядовці, як і члени Парламенту, виконуючи свої офіційні обов’язки, повинні послуговуватись лише державною мовою. Конституція України каже, що “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України” (Стаття 10). Як сказав Іван Дзюба, “без мови, без української культури, України просто не буде — хай би яким чудовим не був стан економіки.”

Пане Прем’єре, Ви самі підтвердили, “що державна мова — українська” (“Українська правда” 30.10.2006). Після Вашої заяви соромно, що Ви послуговуєтесь російською мовою, реаґуючи на звільнення Міністра Тарасюка у Вашому інтерв’ю в Маріуполі, виступаючи в офіційній ролі. Також, трагічно прозвучало українофобське інтерв’ю Віце Прем’єр-Міністра з Гуманітарних питань Дмитра Табачника з Олесем Бузиною, який заявив що культурна політика України, спрямована на відродження національної свідомости та самоповаги є “в интересах узкого слоя украиноязычной интеллигенции, которая просто боится конкуренции во всём.” Ця заява є просто ганебною для представника Уряду і на нашу думку, таким українофобам не місце бути в Уряді України. Ми вважаємо, що Уряд повинен бути ініціатором процесу українізації в Україні, а не навпаки, і закликаємо Вас розпочати цей процес.

Питання Голодомору-Ґеноциду 1932-1933 рр. є надзвичайно важливим для української нації. Ми з радістю сприйняли вістку про прийняття законопроєкту 28-го листопада ц.р., який визнає Голодомор ґеноцидом, хоч і були розчаровані пом’якшенням його тексту. Ми також були розчаровані тим, що лише двоє членів Вашої фракції, голосували за цей законопроєкт. Ми надіємось, що Ваш Уряд продовжуватиме працю для визнання цього злочину ґеноцидом проти української нації на міжнародному рівні і ми допомагатимемо цьому, працюючи з урядами наших держав та міжнародними організаціями. Ми також вважаємо, що доцільно провести інформаційну кампанію про історію, причини та наслідки Голодомору у навчальних закладах України, як також і в широкому суспільстві.

Також, наболілим для України є питання визнання і надання відповідних привілеїв ветеранам ОУН/УПА, які воювали за свободу України і відновлення її державности. Неґативний імідж, який створила для них радянська влада потрібно змінити і визнати тих, хто боровся проти двох найстрашніших режимів ХХ століття. В інтересах відновлення правдивої історії України, що є важливим елементом встановлення громадського суспільства в демократичній суверенній державі, Уряд України повинен визнати заслуги вояків ОУН/УПА і дати їм такі самі привілеї як і іншим ветранам Другої світової війни.

Про ширший діапазон внутрішньої і зовнішньої політики ми говорити не будемо поскільки, на нашу думку, Ви, Пане Прем’єре, дуже принципово визначили головну ідею діяльності Уряду України під час інтерв’ю 27.10.2006 року, кажучи, що “Головний принцип нашої політики — діяти, виходячи з національних інтересів України”. Тепер залишається тільки чесно провести цю засаду в життя. На жаль, до цього часу, дії Вашого Уряду протиречили задекларованим засадам внутрішньої та зовнішньої політики, як також і інтересам українського народу. Також, акції представників Вашої партії в Парламенті у річницю всенаціонального реферндуму 1-го грудня 1991 року за незалежність України, є символічними. В день коли народ України виявив бажання бути незалежним, Верховна Рада прийняла нелеґальні рішення, які ставлять під загрозу цю незалежність.

Перед Вашим призначенням на цей пост, Ви підписали Унівесал Національної Єдности, але постійно порушуєте його засади, втручаючись у сфери політики, які згідно Конституції не є Вашою прерогативою. Ми надіємось, що в майбутньому Ви виконуватиме всі домовленості, які Ви досягаєте, і мотивуватиме свої дії виключно інтересами українського народу.

Просимо Вас взяти наші думки до уваги і спрямувати Вашу працю на благо українського народу. Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) та українська громада США активно співпрацюють з Урядом України вже багато років. Надіємось, що ми продовжуватимемо цю співпрацю для кращого майбутнього України та українського народу.


Вашінґтон-Нью-Йорк, 4-го грудня, 2006 р.