Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
12/20/2006 | Володимир Горбатько
Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності, або деякі неприємні історичні аналогії.
Якось на початку двадцятого століття хитромудрий француз Альфред Біне запропонував для вжитку низку тестів (пізніше допрацьованих іншими, не менш хитромудрими, іноземцями) для визначення так званого IQ, Intelligence Quotient, тобто коефіцієнта розумових здібностей індивіда. Відтоді цими тестами користуються і понині. Здебільшого – в країнах Заходу. Мені ж цей коефіцієнт видається недостатнім, дещо однобічним. Для забезпечення двовимірності характеристики особистості пропоную свій власний, додатковий показник: Коефіцієнт Адекватного Сприйняття Реальності. Назву його скромно: «Коефіцієнт Горбатька» та ще й на англійську перекладу – Quotient of Adequate Reality Perception (QARP). Клас! Про що це я? А про те, що, на мій погляд, одної здатності до абстрактного розумування замало. Як казав класик, «мало правильно говорить, надо еще и правильно поступать». А для цього треба, щоб високий IQ поєднувався зі здатністю правильно оцінювати реальність. Така здатність грунтується на глибокому знанні людської психології та життя на всіх його рівнях – від побутового до суспільно-політичного. Залежить така здатність від незашореності сприйняття оточуючої дійсності. Для глибшого, суто медичного пояснення – то нехай нейрофізіологи риють цю тему. Роботи – непочатий край. Я ж беру лише зовнішній прояв. Тестом на QARP може слугувати здатність – на основі знання реалій – передбачати майбутні події у різних сферах життя. Зробив правильний прогноз – маєш високий QARP.
Кожен з нас у житті зустрічав людей, яких зазвичай визначають як «розумних дурників». Оце якраз ті, що мають високий IQ, але яким дуже бракує QARP.
Вибачайте за довгий, проте необхідний вступ. Тепер – по суті.
Винесла колись хвиля історії отаких розумних дурників аж на вершину влади в новопосталій Українській державі. Було це на початку двадцятого століття, після Лютневої революції в Росії 1917 року. Звали їх Грушевський та Винниченко. А дурниками вони були тому, що в той страшний і жорстокий час, коли Європа була завалена горами трупів, коли рушилися імперії та створювалися нові національні держави, коли кожен життєздатний народ виборював собі в нових умовах право на місце під сонцем, вони, забивши собі голови соціалістичними ідеями, не хотіли цієї жорстокої реальності помічати. І коли у Петрограді взяли владу страшні істоти – більшовики, озброєні двоєдиною соціалістичною доктриною Маркса (соціалізм, як замануха – для лохів, диктатура пролетаріату, як засіб забезпечення абсолютної влади – для себе), винниченки та грушевські просторікували: більшовики ніякого лиха Україні не заподіють, бо вони, бач, теж соціалісти – як і ми. Промовистий історичний факт: на засіданнях тодішнього українського аналогу нинішнього РНБО, Винниченко, замість перейматися проблемами оборони держави, правив свої нікому тепер не потрібні й жалюгідні літературні опуси. Дійшло до того, що було розпущене 300-тисячне українізоване військо під командуванням генерала Скоропадського. В результаті Київ вийшли захищати під Крутами 300 студентів.
Була одна нормальна людина серед цих політичних імпотентів – Микола Міхновський, член Генерального військового комітету Центральної ради. Пересвідчившись у фактично зрадницькій позиції керівників ЦР, він вчинив спробу її повалення, але агітатори від ЦР умовили солдатів повернутися в казарми, а сам Міхновський був заарештований і кинутий за грати.
Результат ганебної політики тодішніх керівників УНР (всі подальші поразки – лише її наслідки) відомий: мільйони українців, загиблих від Голодомору, репресій та війн в роки більшовицького панування. Фінів та поляків оминула така страшна доля, бо вони згуртувалися і відбилися, хоча й сильно постраждали. Коефіцієнт адекватного сприйняття реальності у керівників цих держав виявився набагато вищим. На відміну від винниченків, вони прекрасно розуміли, хто такі більшовики і чого вони прагнуть. Ще один показовий історичний факт: буквально з 1918 року, відбивши наступ більшовицької Червоної гвардії та придушивши нечисленну п’яту колону всередині країни, фіни кинулися споруджувати славнозвісну лінію Маннергейма, яка в кінцевому підсумку захистила їх у 1940 році. Інколи на її будівництво витрачалося до 40% держбюджету. Сталін, втративши при прориві цієї лінії сотні тисяч вбитими, не ризикнув рухатися далі, вдовольнившись відкушеним шматком фінської території.
Ось вам шальки історичних терезів: кілька тисяч і кільканадцять мільйонів. Ось вам запитання: чи варто було безжально розправитись (знищивши фізично) з кількома тисячами представників п’ятої колони у 1918 році – і запобігти знищенню кільканадцяти мільйонів українців? Запитання риторичне. Але винниченки і грушевські були, на жаль, розумними дурниками, реального життя не знали, і заплатила Україна страшну ціну за їхнє непозбутнє хохляцьке глупство.
А тепер протягнімо нитку сумної аналогії до сьогодення, до «розумника» Ющенка, який сказав під час помаранчевої революції дуже багато правильних слів. Дії ж його були діаметрально протилежними сказаному: відставка уряду Тимошенко, меморандум з Януковичем, розтринькування кредиту довіри народу і подальша капітуляція. Не будемо наразі шукати причини в нездатності хворої отруєної людини до активних і агресивних дій. Така спроможність дійсно могла бути втрачена, але якби Ющенко мав здатність до адекватного сприйняття реальності, то йому можна було б діяти на одній силі волі. Але цього не сталося – через брак вищезазначеного QARP’у. І тому замість розгону Верховної Ради і введення прямого президентського правління заради спасіння держави сидить наш президент на зустрічі з представниками преси, малює чортиків і виписує назву «Харлей Девідсон» - то йому дружина раритетного мотоцикла подарувала.
Він, бач, вирішив інтегрувати януковічів та кушнарьових у систему демократичних цінностей, від своєї боягузливості переконав себе і намагався переконати нас, що ця публіка буде грати за правилами. Та от тільки не можна приручити вовчу зграю. Не можна пустити козлів до огороду – і зберегти при цьому капусту. Не можна хижака зробити вегетаріанцем. Бо істоти на кшталт нинішніх «кризовиків» ( людьми язик не повертається їх назвати) характеризуються повним браком доброти та співчуття до ближнього, обмеженістю світогляду і необмеженістю хапальних рефлексів: «всьо вокруг мойо – від кіоску до заводу». Якщо влада то – абсолютна. Якщо репресії – то широкомасштабні.
Саме з істот такого типу і складається, переважно, сьогоднішня політична еліта. Її усунення через закон про люстрацію – перше, що треба було зробити президенту. В певному сенсі нинішня «кризова» коаліція є наступницею більшовиків. Один Добкін з Кернесом чого варті. Нинішні ригіонали і комуністи разом із соціалістами бачили українців в гробу. Разом із їхньою державою, яку ця коаліція хоче демонтувати. Ось уже й мульку запустили через куплених соціологів про начебто 56% українців, які не бажають незалежності. Розумні люди з адекватним сприйняттям реальності попереджали Ющенка про такий сценарій подій – і виявилося, що вони мали рацію.
Але наш президент продовжує цю реальність ігнорувати і вперто ховає голову у пісок ілюзій, злобно відмахуючись від тих, хто хоче повернути його обличчям до життя.
Хотілося б, пане президенте, отримати відповідь на те запитання, яке я ставив вам у Інтернеті перед вашою зустріччю з представниками мас-медіа і на яке так і не отримав відповіді:
Чи не здається вам, що експеримент з прирученням осатанілих явно затягнувся?
Якщо їх не зупинити зараз, то це може призвести до катастрофи української державності та нових мільйонів смертей.
Я не перебільшую. Вчить історію, пане президенте.
Отримано Майданом Tue, 19 Dec 2006 10:27:32 -0500 (EST)
Якось на початку двадцятого століття хитромудрий француз Альфред Біне запропонував для вжитку низку тестів (пізніше допрацьованих іншими, не менш хитромудрими, іноземцями) для визначення так званого IQ, Intelligence Quotient, тобто коефіцієнта розумових здібностей індивіда. Відтоді цими тестами користуються і понині. Здебільшого – в країнах Заходу. Мені ж цей коефіцієнт видається недостатнім, дещо однобічним. Для забезпечення двовимірності характеристики особистості пропоную свій власний, додатковий показник: Коефіцієнт Адекватного Сприйняття Реальності. Назву його скромно: «Коефіцієнт Горбатька» та ще й на англійську перекладу – Quotient of Adequate Reality Perception (QARP). Клас! Про що це я? А про те, що, на мій погляд, одної здатності до абстрактного розумування замало. Як казав класик, «мало правильно говорить, надо еще и правильно поступать». А для цього треба, щоб високий IQ поєднувався зі здатністю правильно оцінювати реальність. Така здатність грунтується на глибокому знанні людської психології та життя на всіх його рівнях – від побутового до суспільно-політичного. Залежить така здатність від незашореності сприйняття оточуючої дійсності. Для глибшого, суто медичного пояснення – то нехай нейрофізіологи риють цю тему. Роботи – непочатий край. Я ж беру лише зовнішній прояв. Тестом на QARP може слугувати здатність – на основі знання реалій – передбачати майбутні події у різних сферах життя. Зробив правильний прогноз – маєш високий QARP.
Кожен з нас у житті зустрічав людей, яких зазвичай визначають як «розумних дурників». Оце якраз ті, що мають високий IQ, але яким дуже бракує QARP.
Вибачайте за довгий, проте необхідний вступ. Тепер – по суті.
Винесла колись хвиля історії отаких розумних дурників аж на вершину влади в новопосталій Українській державі. Було це на початку двадцятого століття, після Лютневої революції в Росії 1917 року. Звали їх Грушевський та Винниченко. А дурниками вони були тому, що в той страшний і жорстокий час, коли Європа була завалена горами трупів, коли рушилися імперії та створювалися нові національні держави, коли кожен життєздатний народ виборював собі в нових умовах право на місце під сонцем, вони, забивши собі голови соціалістичними ідеями, не хотіли цієї жорстокої реальності помічати. І коли у Петрограді взяли владу страшні істоти – більшовики, озброєні двоєдиною соціалістичною доктриною Маркса (соціалізм, як замануха – для лохів, диктатура пролетаріату, як засіб забезпечення абсолютної влади – для себе), винниченки та грушевські просторікували: більшовики ніякого лиха Україні не заподіють, бо вони, бач, теж соціалісти – як і ми. Промовистий історичний факт: на засіданнях тодішнього українського аналогу нинішнього РНБО, Винниченко, замість перейматися проблемами оборони держави, правив свої нікому тепер не потрібні й жалюгідні літературні опуси. Дійшло до того, що було розпущене 300-тисячне українізоване військо під командуванням генерала Скоропадського. В результаті Київ вийшли захищати під Крутами 300 студентів.
Була одна нормальна людина серед цих політичних імпотентів – Микола Міхновський, член Генерального військового комітету Центральної ради. Пересвідчившись у фактично зрадницькій позиції керівників ЦР, він вчинив спробу її повалення, але агітатори від ЦР умовили солдатів повернутися в казарми, а сам Міхновський був заарештований і кинутий за грати.
Результат ганебної політики тодішніх керівників УНР (всі подальші поразки – лише її наслідки) відомий: мільйони українців, загиблих від Голодомору, репресій та війн в роки більшовицького панування. Фінів та поляків оминула така страшна доля, бо вони згуртувалися і відбилися, хоча й сильно постраждали. Коефіцієнт адекватного сприйняття реальності у керівників цих держав виявився набагато вищим. На відміну від винниченків, вони прекрасно розуміли, хто такі більшовики і чого вони прагнуть. Ще один показовий історичний факт: буквально з 1918 року, відбивши наступ більшовицької Червоної гвардії та придушивши нечисленну п’яту колону всередині країни, фіни кинулися споруджувати славнозвісну лінію Маннергейма, яка в кінцевому підсумку захистила їх у 1940 році. Інколи на її будівництво витрачалося до 40% держбюджету. Сталін, втративши при прориві цієї лінії сотні тисяч вбитими, не ризикнув рухатися далі, вдовольнившись відкушеним шматком фінської території.
Ось вам шальки історичних терезів: кілька тисяч і кільканадцять мільйонів. Ось вам запитання: чи варто було безжально розправитись (знищивши фізично) з кількома тисячами представників п’ятої колони у 1918 році – і запобігти знищенню кільканадцяти мільйонів українців? Запитання риторичне. Але винниченки і грушевські були, на жаль, розумними дурниками, реального життя не знали, і заплатила Україна страшну ціну за їхнє непозбутнє хохляцьке глупство.
А тепер протягнімо нитку сумної аналогії до сьогодення, до «розумника» Ющенка, який сказав під час помаранчевої революції дуже багато правильних слів. Дії ж його були діаметрально протилежними сказаному: відставка уряду Тимошенко, меморандум з Януковичем, розтринькування кредиту довіри народу і подальша капітуляція. Не будемо наразі шукати причини в нездатності хворої отруєної людини до активних і агресивних дій. Така спроможність дійсно могла бути втрачена, але якби Ющенко мав здатність до адекватного сприйняття реальності, то йому можна було б діяти на одній силі волі. Але цього не сталося – через брак вищезазначеного QARP’у. І тому замість розгону Верховної Ради і введення прямого президентського правління заради спасіння держави сидить наш президент на зустрічі з представниками преси, малює чортиків і виписує назву «Харлей Девідсон» - то йому дружина раритетного мотоцикла подарувала.
Він, бач, вирішив інтегрувати януковічів та кушнарьових у систему демократичних цінностей, від своєї боягузливості переконав себе і намагався переконати нас, що ця публіка буде грати за правилами. Та от тільки не можна приручити вовчу зграю. Не можна пустити козлів до огороду – і зберегти при цьому капусту. Не можна хижака зробити вегетаріанцем. Бо істоти на кшталт нинішніх «кризовиків» ( людьми язик не повертається їх назвати) характеризуються повним браком доброти та співчуття до ближнього, обмеженістю світогляду і необмеженістю хапальних рефлексів: «всьо вокруг мойо – від кіоску до заводу». Якщо влада то – абсолютна. Якщо репресії – то широкомасштабні.
Саме з істот такого типу і складається, переважно, сьогоднішня політична еліта. Її усунення через закон про люстрацію – перше, що треба було зробити президенту. В певному сенсі нинішня «кризова» коаліція є наступницею більшовиків. Один Добкін з Кернесом чого варті. Нинішні ригіонали і комуністи разом із соціалістами бачили українців в гробу. Разом із їхньою державою, яку ця коаліція хоче демонтувати. Ось уже й мульку запустили через куплених соціологів про начебто 56% українців, які не бажають незалежності. Розумні люди з адекватним сприйняттям реальності попереджали Ющенка про такий сценарій подій – і виявилося, що вони мали рацію.
Але наш президент продовжує цю реальність ігнорувати і вперто ховає голову у пісок ілюзій, злобно відмахуючись від тих, хто хоче повернути його обличчям до життя.
Хотілося б, пане президенте, отримати відповідь на те запитання, яке я ставив вам у Інтернеті перед вашою зустріччю з представниками мас-медіа і на яке так і не отримав відповіді:
Чи не здається вам, що експеримент з прирученням осатанілих явно затягнувся?
Якщо їх не зупинити зараз, то це може призвести до катастрофи української державності та нових мільйонів смертей.
Я не перебільшую. Вчить історію, пане президенте.
Отримано Майданом Tue, 19 Dec 2006 10:27:32 -0500 (EST)
Відповіді
2006.12.20 | BeauGest
Re: Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Absolutaly wright...2006.12.20 | TrollSeeker
Re: Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Повністю згоден з Вами. Я тут в іншій гілці вказав зноску на відео: http://www.tymoshenko.com.ua/additional/5ua_27072006_1.aviВарто було б освіжити пам'ять, наскільки точно були передбачені події, які відбудуться після підписання "Унівесралу". Ще пропоную звернути на вираз обличчя Гаранта. Те, про що Ви писали, дуже красномовно на ньому відображено.
2006.12.20 | Киянка
Дуже хочеться сподіватися, що хоча б ті люди, які
здатні в теперішній ситуації щось з нею ж робити, самі не повторять нещодавних помилок нереальної малахольної елегантності в боротьбі з вовками.2006.12.21 | Горбатько Володимир (ім\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Re: Дуже хочеться сподіватися, що хоча б ті люди, які
Вибачте, шановна, але наразі президент України Ющенко, а не я. Коли б я ним був, то повірте мені, діяв би так, як написав, бо це - вистраждане. А Ющенко зациклився на початковму етапі національного прозріння і збирає собі трипільські черепки та вишиванки (теж, мабуть, трипільські). Але - "мало правильно говорить - надо правильно делать" (Ф.М.Достоєвський)2006.12.20 | Карт
"Мотоцикл під ялинку" - це хіт пана Президента.
Відповідь на запитання про подарунок до Нового року свідчить про надмірну вагу посади Президента для Віті Ющенка. Скільки ж він буде тат мучатись (разом з нами)?2006.12.20 | один_козак
Тут бджоли заплакали.)))
2006.12.20 | krmspmg
Абалдеть, дайте две.
И все, канэшна, как один пошли бы за Скоропадским и-или Михновским. Только о фюрере каком-нибудь и мечтали, понимаешь. Вместе с немецкими и польскими оккупантами. Но фюрерки оказались слабенькие, и их, беззащитных, выгнали чуть ли не вениками.Дайош сильнава хфюрэра!
2006.12.20 | TrollSeeker
Сплашной паток сазнанія. Ісконна рускій напітак треба закусювати
2006.12.21 | Горбатько Володимир (ім\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Re: Сплашной паток сазнанія. Ісконна рускій напітак треба закусювати
exactly so2006.12.21 | Горбатько Володимир (ім\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Re: Абалдеть, дайте две.
Exactly2006.12.20 | voyageur
Re: Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Дуже-дуже добра стаття. Проте автор маючи високий Ай Кю сам слабує на низьку позначку створеного ним же індексу. Справді ж бо, Винниченко та Грушевський наробили багато дурниць у державному будівництві через нєпоніманіє реального життя, а от Ющенко розуміє життя добре і знає що робить: Ти мінє, я тібє. Мене дивує, чому ця тема обходить усіх пісатєлей української свобідної преси: Хто інвестував в Ющенка, щоб він опинився біля президенського керма?Тепер хлоп забезпечує виплату прибутків інвесторам, а разом із тим дуже активно будує своє гніздечко-хутірець з українськими декораціями, сосучи при цьому й американів (=жидів) та москвинів. А розплачується звісно не своїми грошима, а Україною. Бо якби було не так, то справи в Україні відповідали б здоровому глуздові.
Добра душа автора також даремне облагороджує Юща. Не видно високих поривань у цьому персонажеві з лєнінської епохи НЕПУ, що для нього головне- особистий добробут з цяцьками-подарунками на новий рік від такої ж недалекої подруги життя. Ну й еліту ж ми маємо!
2006.12.20 | сябр
не словом, а ділом
Замість того, щоб вимагати масового пролиття ворожої крові від інших-покійних Винниченка та Грушевського, а також від поки ще живого Ющенка, автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів. Про результати доповісти на форумі. А лаяти на форумі небіжчиків(до речі, брутально і не завжди заслужено)а також витирати ноги об ющенка-ганчірку може будь-хто.2006.12.20 | Мірко
Re: не словом, а ділом
сябр пише:> автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
2006.12.20 | сябр
хто підказує, той і показує
Ні, це Ви не зрозуміли. Автор закидає діячам минувшини і сьогодення неготовність до дозованого насилля до "ворогів нації", сам при цьому сидячи в затишному фотелі перед монітором. Тож нехай покаже приклад - знищить своїми руками (чи найме кілера за власні гроші)тих людей, яких вважає ворогами нації (під якими б прапорами вони не ховались). А якщо у самого кишка затонка для таких дій, то не треба докоряти цим іншим.Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
Мірко пише:
> сябр пише:
> > автору варто було б подати приклад і завалити пару-трійку комуняків. Або регіоналів. Або соціалістів.<
>
> Ні. Ви не зрозуміли. В цих людей багато багато вищий рівень QARP. Знають як замулити людям очі, і під синьо-жовтим прапором зробити то з українською нацією що під червоним або три-кольоровим ворогові не вдалось.
2006.12.20 | Горбатько Володимир (ім\\\\\\'я та прізвище - справжні)
Re: хто підказує, той і показує
Шановний!Я б з радістю завалив якомога більше тих істот, про яких писав, назвемо їх aliens, як у кіно. Та нема зброї. Це ж не цацкі-піцкі. Спробуйте купити ствол. І вас відразу ж здадуть. Я не сиджу в тиші кабінету. Я - на шкоду професійній репутації та власним грошам, брав найактивнішу участь, як член УНП і в першій, і в другій виборчих кампаніях. Свого часу брав участь у створенні харківського Руху, фінансово допомагав місцевому УНСО (було й таке). Мається на увазі ось що: коли у Киеві рішучі люди З ГРОШИМА почнуть створювати ополчення, я з радістю туди запишуся. Чхати мені на добробут і тишу, коли йдеться про свободу. При совку я вже був дорослою людиною, і знаю, що то є таке - відсутність свободи: дихати важко, я вже не кажу про щось більше.
2006.12.20 | Горбатько Володимир (ім'я та прізвище - справжні)
Re: не словом, а ділом
Знаєте, я не мав на увазі януковичів. Вони всі - убогі. Але чітко дотримуються вказівок російських спецслужб. От і все. В моєму опусі йшлося про Ющенка, у якого отой QARP відсутній повністю. Страшним є те, що переворот - повзучій. Люди поступово звикають до відкушених ющових повноважень і у них не виникає спонтанної спонуки до протестних дій. Московські інструктори знають, що роблять.2006.12.21 | Горбатько Володимир (ім\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Re: Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Так, були спонсори.Але й була ще не обмежена політреформмою повнота президентської влади, завдяки якій НОРМАЛЬНА людина мала б змогу сказати таке: кому винен - всєм просчаю. Порошенко, Жванія, Третяков..і я! - і ти - всіх нафік! Я - царь! І все. Отак просто. Але для бзділоватої людини типа Ющенка - дуже складно. Майже неможливо. А страждаємо в кінцевому підсуску ми.2006.12.21 | voyageur
Re: Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Автор пише: Так, були спонсори.Але й була ще не обмежена політреформою повнота президентської влади, завдяки якій НОРМАЛЬНА людина мала б змогу сказати таке: кому винен - всєм просчаю. Порошенко, Жванія, Третяков..і я! - і ти - всіх нафік! Я - царь! І все. Отак просто. Але для бзділоватої людини типа Ющенка - дуже складно. Майже неможливо. А страждаємо в кінцевому підсуску ми."Авторе,
Нарешті, ви визнали, що були спонсори. (чому не кажете хто?)Значить, Ющ має розраховуватися з ними. І діяти інакше ніж ми бачимо, він просто НЕ МОЖЕ. ТАК діяти вимагають ті, хто інвестував у нього.
НОРМАЛЬНИЙ президент- то людина з високими моральними якостями, патріот, що ладний покласти життя за свою націю.
Ющенко до таких не належить, людину-патріота просто не спонсорували б. Вибрали колишнього кгбівського агента (згадайте прикордонну службу Юща, його швидке просування по службі- дуже дивне як для сільського хлопа без зв"язків), одного з тих, хто жив і живе по понятіям.Тому і не міг він послати на три букви порошенків, третякових і іншу наволоч. Сам такий. По вуха у багні, остаточно спаралізований шантажем і страхом, що народові стане відомо про його зраду.
А своє гніздечко він будує справно. Думаю, і не тільки в Україні.
2006.12.21 | пан Roller
Re: колишнього кгбівського агента Кремля?
voyageur пише:> Ющенко до таких не належить, людину-патріота просто не спонсорували б. Вибрали колишнього кгбівського агента (згадайте прикордонну службу Юща, його швидке просування по службі- дуже дивне як для сільського хлопа без зв"язків), одного з тих, хто жив і живе по понятіям.
> А своє гніздечко він будує справно. Думаю, і не тільки в Україні.
Brgds
2006.12.21 | Добрый
Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності
Володя почти всё правильно.Грушевский я думаю не знал ещё до конца кто такой ульянов.Так что зря ты на него так. И вообще судя из учебников истории (свежих) еслибы не революция в Германии 1918 года мы бы были Европой уже лет пять.Так что нас делили не в Киеве.И сейчас от нас ровным счётом ничего не зависит.Я думаю что после отравления Ющенко и его матери всем стало ясно кто в доме хозяин.Януковичи сцыкливые прагматики да и для многих это лучше чем быть задушенным "аля Жвания".Поэтому не спеши с обвинениями.Развивай себя ,семью а туда не лезь.Поверь они тоже умные и в меру смелые люди.НО ЕСТЬ КРЕМЛЁВСКИЙ СИНДРОМ. Это когда они под охранной и за забором а ты на ладошке.Им насрать кого мочить там за стеной мир другой.
Володимир Горбатько пише:
> Про коефіцієнт адекватного сприйняття реальності, або деякі неприємні історичні аналогії.
>
> Якось на початку двадцятого століття хитромудрий француз Альфред Біне запропонував для вжитку низку тестів (пізніше допрацьованих іншими, не менш хитромудрими, іноземцями) для визначення так званого IQ, Intelligence Quotient, тобто коефіцієнта розумових здібностей індивіда. Відтоді цими тестами користуються і понині. Здебільшого – в країнах Заходу. Мені ж цей коефіцієнт видається недостатнім, дещо однобічним. Для забезпечення двовимірності характеристики особистості пропоную свій власний, додатковий показник: Коефіцієнт Адекватного Сприйняття Реальності. Назву його скромно: «Коефіцієнт Горбатька» та ще й на англійську перекладу – Quotient of Adequate Reality Perception (QARP). Клас! Про що це я? А про те, що, на мій погляд, одної здатності до абстрактного розумування замало. Як казав класик, «мало правильно говорить, надо еще и правильно поступать». А для цього треба, щоб високий IQ поєднувався зі здатністю правильно оцінювати реальність. Така здатність грунтується на глибокому знанні людської психології та життя на всіх його рівнях – від побутового до суспільно-політичного. Залежить така здатність від незашореності сприйняття оточуючої дійсності. Для глибшого, суто медичного пояснення – то нехай нейрофізіологи риють цю тему. Роботи – непочатий край. Я ж беру лише зовнішній прояв. Тестом на QARP може слугувати здатність – на основі знання реалій – передбачати майбутні події у різних сферах життя. Зробив правильний прогноз – маєш високий QARP.
>
> Кожен з нас у житті зустрічав людей, яких зазвичай визначають як «розумних дурників». Оце якраз ті, що мають високий IQ, але яким дуже бракує QARP.
> Вибачайте за довгий, проте необхідний вступ. Тепер – по суті.
>
> Винесла колись хвиля історії отаких розумних дурників аж на вершину влади в новопосталій Українській державі. Було це на початку двадцятого століття, після Лютневої революції в Росії 1917 року. Звали їх Грушевський та Винниченко. А дурниками вони були тому, що в той страшний і жорстокий час, коли Європа була завалена горами трупів, коли рушилися імперії та створювалися нові національні держави, коли кожен життєздатний народ виборював собі в нових умовах право на місце під сонцем, вони, забивши собі голови соціалістичними ідеями, не хотіли цієї жорстокої реальності помічати. І коли у Петрограді взяли владу страшні істоти – більшовики, озброєні двоєдиною соціалістичною доктриною Маркса (соціалізм, як замануха – для лохів, диктатура пролетаріату, як засіб забезпечення абсолютної влади – для себе), винниченки та грушевські просторікували: більшовики ніякого лиха Україні не заподіють, бо вони, бач, теж соціалісти – як і ми. Промовистий історичний факт: на засіданнях тодішнього українського аналогу нинішнього РНБО, Винниченко, замість перейматися проблемами оборони держави, правив свої нікому тепер не потрібні й жалюгідні літературні опуси. Дійшло до того, що було розпущене 300-тисячне українізоване військо під командуванням генерала Скоропадського. В результаті Київ вийшли захищати під Крутами 300 студентів.
>
> Була одна нормальна людина серед цих політичних імпотентів – Микола Міхновський, член Генерального військового комітету Центральної ради. Пересвідчившись у фактично зрадницькій позиції керівників ЦР, він вчинив спробу її повалення, але агітатори від ЦР умовили солдатів повернутися в казарми, а сам Міхновський був заарештований і кинутий за грати.
>
> Результат ганебної політики тодішніх керівників УНР (всі подальші поразки – лише її наслідки) відомий: мільйони українців, загиблих від Голодомору, репресій та війн в роки більшовицького панування. Фінів та поляків оминула така страшна доля, бо вони згуртувалися і відбилися, хоча й сильно постраждали. Коефіцієнт адекватного сприйняття реальності у керівників цих держав виявився набагато вищим. На відміну від винниченків, вони прекрасно розуміли, хто такі більшовики і чого вони прагнуть. Ще один показовий історичний факт: буквально з 1918 року, відбивши наступ більшовицької Червоної гвардії та придушивши нечисленну п’яту колону всередині країни, фіни кинулися споруджувати славнозвісну лінію Маннергейма, яка в кінцевому підсумку захистила їх у 1940 році. Інколи на її будівництво витрачалося до 40% держбюджету. Сталін, втративши при прориві цієї лінії сотні тисяч вбитими, не ризикнув рухатися далі, вдовольнившись відкушеним шматком фінської території.
>
> Ось вам шальки історичних терезів: кілька тисяч і кільканадцять мільйонів. Ось вам запитання: чи варто було безжально розправитись (знищивши фізично) з кількома тисячами представників п’ятої колони у 1918 році – і запобігти знищенню кільканадцяти мільйонів українців? Запитання риторичне. Але винниченки і грушевські були, на жаль, розумними дурниками, реального життя не знали, і заплатила Україна страшну ціну за їхнє непозбутнє хохляцьке глупство.
>
> А тепер протягнімо нитку сумної аналогії до сьогодення, до «розумника» Ющенка, який сказав під час помаранчевої революції дуже багато правильних слів. Дії ж його були діаметрально протилежними сказаному: відставка уряду Тимошенко, меморандум з Януковичем, розтринькування кредиту довіри народу і подальша капітуляція. Не будемо наразі шукати причини в нездатності хворої отруєної людини до активних і агресивних дій. Така спроможність дійсно могла бути втрачена, але якби Ющенко мав здатність до адекватного сприйняття реальності, то йому можна було б діяти на одній силі волі. Але цього не сталося – через брак вищезазначеного QARP’у. І тому замість розгону Верховної Ради і введення прямого президентського правління заради спасіння держави сидить наш президент на зустрічі з представниками преси, малює чортиків і виписує назву «Харлей Девідсон» - то йому дружина раритетного мотоцикла подарувала.
>
> Він, бач, вирішив інтегрувати януковічів та кушнарьових у систему демократичних цінностей, від своєї боягузливості переконав себе і намагався переконати нас, що ця публіка буде грати за правилами. Та от тільки не можна приручити вовчу зграю. Не можна пустити козлів до огороду – і зберегти при цьому капусту. Не можна хижака зробити вегетаріанцем. Бо істоти на кшталт нинішніх «кризовиків» ( людьми язик не повертається їх назвати) характеризуються повним браком доброти та співчуття до ближнього, обмеженістю світогляду і необмеженістю хапальних рефлексів: «всьо вокруг мойо – від кіоску до заводу». Якщо влада то – абсолютна. Якщо репресії – то широкомасштабні.
>
> Саме з істот такого типу і складається, переважно, сьогоднішня політична еліта. Її усунення через закон про люстрацію – перше, що треба було зробити президенту. В певному сенсі нинішня «кризова» коаліція є наступницею більшовиків. Один Добкін з Кернесом чого варті. Нинішні ригіонали і комуністи разом із соціалістами бачили українців в гробу. Разом із їхньою державою, яку ця коаліція хоче демонтувати. Ось уже й мульку запустили через куплених соціологів про начебто 56% українців, які не бажають незалежності. Розумні люди з адекватним сприйняттям реальності попереджали Ющенка про такий сценарій подій – і виявилося, що вони мали рацію.
>
> Але наш президент продовжує цю реальність ігнорувати і вперто ховає голову у пісок ілюзій, злобно відмахуючись від тих, хто хоче повернути його обличчям до життя.
>
> Хотілося б, пане президенте, отримати відповідь на те запитання, яке я ставив вам у Інтернеті перед вашою зустріччю з представниками мас-медіа і на яке так і не отримав відповіді:
> Чи не здається вам, що експеримент з прирученням осатанілих явно затягнувся?
>
> Якщо їх не зупинити зараз, то це може призвести до катастрофи української державності та нових мільйонів смертей.
>
> Я не перебільшую. Вчить історію, пане президенте.
>
> Отримано Майданом Tue, 19 Dec 2006 10:27:32 -0500 (EST)