12/26/2006 | Patriott

Сьогодні зима нагадала про себе сніжком і морозцем. Не знаю як там воно далі буде, синоптики про це звичайно знають більше, але вочевидь Україні рано записуватись до країн з тропічним кліматом, яким байдуже скільки коштують газ чи нафта. На даний час об’єктивні обставини такі, що Україна є енергетично залежною країною, яка за будь-яких обставин змушена буде ще довго звіряти власний бюджет з цінами на енергоносії. За таких обставин промовистими є минулорічні перипетії з газом та і нинішня ситуація, коли наша країна, значною мірою завдяки Туркменії, отримує газ за цінами значно нижчими ніж решта країн. Тому Україні та її мешканцям важко переоцінити наявні угоди з Туркменістаном, які є чи не єдиною запорукою наявності тепла в оселях громадян.
Але всі під Богом ходимо і сталась подія, якої ніхто не очікував, а Україна найменше – помер Туркмен-баші. Є багато полярних думок про те добрим він був правителем чи поганим, але для нас (українців) і передовсім наших політиків основним пріоритетом мають бути інтереси України, а не внутрішні «розборки» в Туркменії.
З іншого боку, очевидно, що Україна є однією з небагатьох країн пострадянського простору, яка має значні досягнення в плані демократичної розбудови суспільства. Цей фактор приваблює опальних політиків з країн менш розвинених демократій, які, не маючи змоги здійснювати відкриту політичну боротьбу на власних теренах, приїздять до України. Таких прикладів багато: білоруси, росіяни, узбеки, а тепер вже й туркмени розглядають Україну у якості трампліну для боротьби за владу у власних країнах. Я розумію, що українські демократичні сили співчувають туркменам, які розповідають про нібито свавілля і культ особи Туркмен-баші, якого порівнюють зі Сталіним. Разом з цим, існує велика того, що окремі українські політики, у прагненні довести всьому світу власну демократичність, намагатимуться прийняти більш активну участь, ніж співчуття, у становленні демократичних сил в Туркменії. Ось вже кілька днів поспіль туркмени-опозиціонери виступають у вітчизняних мас-медіа з власним баченням обстановки на їх батьківщині. Тому хочу звернутись до «полум’яних» українських політиків з проханням у першу чергу дбати про власний народ і власну країну. Нехай це звучить дещо малодушно, але залишити Україну без туркменського газу надто висока ціна за чиїсь амбіції чи вподобання.
А на завершення хочу нагадати борцям за демократію в Туркменії з числа наших співвітчизників народну мудрість, що «восток дело тонкое». І Україна, вплутуючись у внутрішньополітичні процеси в Туркменії ризикує втратити власну енергетичну, як наслідок економічну, а потім і просто – НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!!! Пам’ятайте про це…
ПАТРІОТ