Чи буде мерзнуть Україна ?..
12/27/2006 | kasper
Після смерті Туркмен-баші, підписи якого на угодах про поставки газу в Україну є чи не єдиною запорукою незалежності нашої країни від шалених апетитів російського "Газпрому", в Туркменії відбуваються досить складні процеси. Біля порожнього трону активно штовхаються наближені до небіжчика представники місцевої бізнесової і політичної еліти. Досвід аналогічних процесів в недемократичних, але багатих на енергетичну сировину країнах свідчить, що найактивнішу участь у вказаних процесах намагатимуться взяти «країни-важковаговики»: Росія, Китай, США. Зацікавлені в отриманні енергоносіїв за безцінь і можливістю «махати енергетичною дубинкою», вказані країни намагатимуться використати весь наявний потенціал, в тому числі спецслужби, для того, щоб саме їх висуванець став Туркмен-баші – 2.
Чому це важливо для України? Суть питання полягає в тому, що російські спецслужби, розуміючи малу вірогідність приходу до влади в Туркменії опозиції, намагаються розгорнути на території України діяльності представників опозиційних сил Туркменістану. В цій «грі» основна ставка зроблена на природне прагнення українських політиків довести всьому світу власну демократичність, оскільки саме вони прийняли активну участь у становленні демократичних сил в Туркменістані. Але ще в Біблії написано про «благі наміри» і куди це може завести.
Тому хотілося б звернутись до наших політиків з проханням згадати, що вони мають у першу чергу дбати про власний народ і власну країну, які наділили їх владою. Палке бажання допомогти Туркменському народу, а більше підняти власний політичний імідж, може спрацювати як механізм граблів на які наступили. Сподівання політиків, що на цей раз щось не спрацює і граблі не вдарять, або вдарять іншого – марні. Залишити Україну без туркменського газу, який Туркмен-баші – 2 точно не продасть за прийнятною ціною тим, хто допомагав його «особистим ворогам», надто висока ціна за чиїсь амбіції чи імідж.
А на завершення хочу нагадати палким борцям за демократію в Туркменістані, що український народ – терплячий, але навряд чи вибачить політиків, які, через втрату альтернативних джерел отримання газу, поставлять Україну «на коліна» перед російським «Газпромом» !!!
Р.S. Доречи, в Інтернеті я випадково натрапив на сайт «Об’єднаної демократичної опозиції Туркменістану». Для тих, хто цікавиться сьогоденням туркменських опозиціонерів там багато цікавого, але найцікавіше те, що фінансування сайту здійснюють бізнес-структури з Санкт-Петербургу.
«Захисник»
Чому це важливо для України? Суть питання полягає в тому, що російські спецслужби, розуміючи малу вірогідність приходу до влади в Туркменії опозиції, намагаються розгорнути на території України діяльності представників опозиційних сил Туркменістану. В цій «грі» основна ставка зроблена на природне прагнення українських політиків довести всьому світу власну демократичність, оскільки саме вони прийняли активну участь у становленні демократичних сил в Туркменістані. Але ще в Біблії написано про «благі наміри» і куди це може завести.
Тому хотілося б звернутись до наших політиків з проханням згадати, що вони мають у першу чергу дбати про власний народ і власну країну, які наділили їх владою. Палке бажання допомогти Туркменському народу, а більше підняти власний політичний імідж, може спрацювати як механізм граблів на які наступили. Сподівання політиків, що на цей раз щось не спрацює і граблі не вдарять, або вдарять іншого – марні. Залишити Україну без туркменського газу, який Туркмен-баші – 2 точно не продасть за прийнятною ціною тим, хто допомагав його «особистим ворогам», надто висока ціна за чиїсь амбіції чи імідж.
А на завершення хочу нагадати палким борцям за демократію в Туркменістані, що український народ – терплячий, але навряд чи вибачить політиків, які, через втрату альтернативних джерел отримання газу, поставлять Україну «на коліна» перед російським «Газпромом» !!!
Р.S. Доречи, в Інтернеті я випадково натрапив на сайт «Об’єднаної демократичної опозиції Туркменістану». Для тих, хто цікавиться сьогоденням туркменських опозиціонерів там багато цікавого, але найцікавіше те, що фінансування сайту здійснюють бізнес-структури з Санкт-Петербургу.
«Захисник»