12/28/2006 | Людмила Кучеренко

або Чи має Матковський моральне право бути полтавським міським
головою, оскільки його команда на виборах мера підкуповувала виборців

Чимало разів я бачила на базарі, як довірливі люди в азарті програють у наперстки чималі, а часом останні гроші, думаючи, що їм просто не пощастило. І тільки через деякий час, чухаючи потилицю, розуміють, як нахабно їх «нагріли» шахраї.

У багатьох полтавців відтоді, як дізналися, що Апеляційний суд Полтавської області 8 грудня визнав факт масового підкупу виборців під час позачергових виборів полтавського міського голови, таке відчуття, наче в душу наплювали: і не грав, а все одно ошуканий… Відверто кажучи, не очікували, що після Помаранчевої революції взагалі хтось зважиться на брудні, кримінально карані технології, тим більше – Андрій Матковський, який пройшов у депутати Полтавської міськради за списками БЮТ.

Самі вибори були брудними, але те, що відбувається після виборів – ще брудніше. Тож відчуття огиди чим далі тим посилюється й доповнюється відчуттям безправності, тотальної несправедливості, зневіри. Ми що, повернулися у пріснопам`ятний 2004-й, коли волевиявлення виборців нахабно фальсифікували кучмісти, а тепер – бютівці?!

Судіть самі. Незважаючи на те, що прокуратура Полтави розслідує кримінальну справу за фактом підкупу виборців на користь Матковського, на те, що постанова Октябрського райсуду Полтави, який розглядав позов кандидата у мери Віктора Животенка про встановлення факту підкупу виборців представниками його суперника - секретаря міськради Андрія Матковського і зняття його з реєстрації не набрала чинності, бо розгляд закінчився 4 грудня, 5 грудня на сесії міськради голова міськтервиборчкому Василь Похилюк, дезінформує депутатів, пресу і громадськість, мовляв, усі поствиборчі суди закінчилися (хоча цього дня Животенком була подана апеляційна скарга), і вручає Андрію Матковському посвідчення міського голови.

А 8 грудня колегія Апеляційного суду Полтавської області під головуванням Михайла Макарчука своєю постановою скасувала постанову судді Октябрського райсуду Полтави Лариси Хіль від 4 грудня. Маючи у своєму розпорядженні лише матеріали адміністративної справи, судді апеляційної інстанції переконалися в тому, чого не захотіла завбачити їхня колега з місцевого суду, коли протягом майже 20 годин свідки говорили про підкуп виборців. У залі райсуду не було вільних місць. Послухати про масові порушення виборчого законодавства прийшли народні депутати, депутати місцевих рад, журналісти та прості громадяни.

В Октябрському суді студенти полтавських вузів під присягою (тобто були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень) розказували про те, як вони скоювали підкуп ровесників на користь кандидата Андрія Матковського за грошову винагороду. Вони називали конкретних штабістів, місце дислокації штабу, де отримували вказівки, листи-бланки для збору підписів, план-задвання на кожну виборчу дільницю (200 голосів), конкретні суми за голос (по 50 грн., щоправда, часом «бригадири» потім зменшували її до 45 чи 20-30 грн., звісно, вже у власних інтересах).

Інші свідки повідали про те, як з їхньою допомогою міліція в день виборів затримала автомобіль «фольксваген-бора», що належить позаштатному раднику Матковського Михайлу Шевченку, і в якому знайшли списки виборців з їх паспортними даними, телефонами й підписами, велику суму грошей та копії простих векселів на загальну суму 1700000 грн. Однак суддя Л.Хіль, не зважаючи на заперечення Віктора Животенка, взагалі виключила Шевченка, що подався «у біги» й нині оголошений у розшук, зі списку третіх осіб.

До речі, голова тервиборчкому В.Похилюк та його заступник В.Скукіс, що виступали у райсуді як треті особи, повністю взяли сторону відповідача, тобто, Матковського.

Тому колегія Апеляційного суду у своїй постанові від 8 грудня, зокрема, вказала, що «місцевим судом встановлено і фактично не заперечується жодною із сторін, що у день проведення позачергових виборів на виборчій дільниці №85 було затримано студента Української медстоматакадемії Марчика О.А., який скоював підкуп студентів-виборців на користь кандидата на посаду міського голови Матковського А.В. Місцевим судом також встановлено, що студент Полтавського університету споживацької кооперації Кубарналієв Д.Г. у день голосування на виборчій ділянці №29 за вказівкою невстановленої особи вів облік студентів-виборців і зібрав їхні підписи, обіцяючи грошову винагороду за голос, відданий за кандидата на посаду міського голови Матковського А.В., а Білан В.В. – серед студентів Полтавського філіалу Міжрегіональної академії управління персоналом… При цьому місцевим судом не звернуто уваги на посилання в позовних заявах на ці обставини як на факти порушення вимог ст.6, 7 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради, Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних і міських голів» про вільні вибори в день голосування і заборону контролю за волевиявленням виборців…»

Колегія Апеляційного суду визнала, що підкуп виборців супроводжувався обліком виборців за межами виборчих дільниць, що є контролем за волевиявлення виборців і самостійним фактом обмеження прав виборців на вільне волевиявлення.

Тут впору притягати Матковського до відповідальності «за растление малолетних»! Який жахливий «урок демократії» був даний студентам, юним громадянам українського суспільства!

Далі події розвиваються взагалі за детективним сценарієм.

Виборче законодавство дає 10 днів на оскарження результатів голосування (з дня їх оприлюднення у пресі). ТВК вважає днем оприлюднення результатів виборів 28 листопада. Цього дня було видано два різних спецвипуски №3 газети міської ради «Полтавський вісник» тиражем по 2000 примірників з одним і тим же номером замовлення - 257 (звичний наклад близько 29000 примірників, тобто, передплатники газети їх не отримали, тож можна було й 20 примірників віддрукувати, різниці някої): в одному на першій сторінці поруч з фото Матковського розміщено протокол ТВК про підсумки голосування, а у другому – постанова про затвердження підсумків голосування.

Представники Животенка (він отримав другий результат на виборах) 6 грудня намагаються вручити міській територіальній виборчій комісії свою заяву з вимогою визнати вибори міського голови недійсними відповідно до ч.2 ст.75 Закону України про смісцеві вибори. Але їм це не вдається, оскільки постійно діюча територіальна виборча комісія, як повідомили на міліцейському посту у приміщенні Полтавської міськради, далі взагалі не пустивши, з мерії кудись переїхала... у зв`язку із закінчення строку оренди кімнати. 7 грудня «животенківці» роблять ще одну спробу знайти тервиборчком у приміщенні міськради – з тим же «успіхом». Довелося їм з головпоштамту надсилати заяву рекомендованими листами на юридичну адресу ТВК - вул.Жовтнева, 36 (це також юридична адреса міськради) та домашні адреси голови ТВК В.Похилюка і його заступника В.Скукіса.

Та дарма Животенко, підтримуваний на виборах Партією регіонів, чекав у передбачений законом 5-денний термін відповіді на свою заяву від голови ТВК Василя Похилюка, кандидатуру якого у комісію свого часу запропонувала… Партія регіонів. Немає відповіді. Животенко подає скаргу на бездіяльність ТВК до Октябрського райсуду Полтави. Справу отримує суддя Лариса Хіль - та сама, котра кількома днями раніше не завбачила масовго підкупу. На самому початку відхиливши клопотання представників Животенка про її відвід, три дні розглядає цю скаргу. «Три дні небаченого цинізму, - так оцінюють хід розгляду очевидці, – бо як інакше назвати, коли два сивобороді посадовці намагають усіх пошити в дурні…»

Голова комісії В.Похилюк та його заступник Володимир Скукіс доводили, що тервиборчком нікуди не виїжджала, як і раніше, знаходиться у приміщенні міськради, мало не хлібом-сіллю зустрічали усіх, хто не заходив, але заяв Животенка, які той надсилав 7 грудня вони… не отримували. Як казав Сталін, «нет человека – нет проблемы». Немає заяви – немає й рішення. До речі, «животенківці» намагалися в залі суду вручити Похилюку й Скукісу заяву екс-кандидата, але ті категорично відмовилися її брати. Поштарки, на допиті яких наполягали представники Животенка і які могли пояснити, куди ж вони носили ті рекомендовані листи чи хто відмовився їх отримати, у суд не з`явилися (керівництво Полтавського поштамту в особі пані Н.Коломієць повідомило, що всі троє захворіли), а суддя не наполягала на обов`язковості їх свідчень. А раз ТВК листів не отримувала, то яка ж з її боку бездіяльність щодо їх розгляду?! Такий вердикт судді Хіль.

У народного депутата ІІІ-го скликання Олександра Кулика, котрий був присутнім у залі суду протягом 3-х днів, склалося враження, що заява Животенка про визнання виборів недійсними заганяла ТВК в глухий кут, адже у ній є посилання на постанову апеляційного суду про встановлені факти підкупу виборців, а відтак комісія мусила б прийняти однозначне рішення, а не покривати хабарників, які підкупили тисячі полтавців. О.Кулик зазначив, і з ним важко не погодитися, що поствиборча ситуація нагадує інформаційну блокаду, адже місцеві преса, радіо й телебачення не висвітлюють перебіг резонанскних судових справ.

Олександр Кулик по закінченню суду зробив те, чого не зробила суддя Л.Хіль: власне розслідування причини невручення рекомендованого листа, адресованого ТВК. І з`ясував, що листоноша 14-го відділення зв`язку Олена Кузіна 8 грудня носила пакет у ТВК. Кабінет ТВК виявився зачиненим, а охоронець сказав їй, що комісія виїхала. У канцелярії міськради всупереч передбаченому порядку у Кузіної відмовилися прийняти кореспонденцію для ТВК й теж сказали, що «адресат вибув».

- Я думаю, - підсумовує О.Кулик, - що ті, хто підкуповував виборців, і ті, зхто 8 грудня замкнув двері ТВК, і ті, хто перепинив проходження заяви Животенка до комісії – одній й ті ж особи.

Те, що «переможці», які не гребували ніякими методами задля отримання результатату на свою користь, і нині не зупиняться ні перед чим, свідчать і погрози фізичної розправи молодій жінці, що була представником Животенка в суді. 19 грудня опівночі вона отримала SMS-повідомлення: «Гадалка не зря нагадала тебе короткую жизнь. Мне жаль тебя. Но не наказав тебя, я совершу преступление. Береги себя и сына…»

Апеляційний суд Полтавської області 25 грудня розглянув апеляційну скаргу В.Животенка на друге рішення судді Л.Хіль. Але цього разу погодився з її рішенням і не виявив ознак бездіяльності у роботі тервиборчкому. Відповідно, вважається, що Віктор Животенко втратив 10-денний строк на оскарження результатів виборів полтавського міського голови.

Йому (і всім, хто ще вірить у справедливість і торжество закону) залишається сподіватися на прокуратуру Полтави, яка за заявою Животенка розслідує кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.157 Кримінального кодексу України «за фактом перешкоджання здійснення виборчого права… з метою перешкодити вільному здісненню громадянами права обирати міського голову м.Полтави, за надання винагороди матерального характеру у вигляді грошей схиляли окремих громадян до голосування за кандидата на посаду міського голоси Матковського А.В.»

Прокурор Полтави Іван Кінашевський, якого відвідала делегація у складі представників преси, екс-кандидатів на посаду мера та депутатів місцевих рад, повідомив, що у звязку з великим обсягом роботи (треба допитати більше тисячі студентів, які фігурують у списках) до складу слідчої групи, що розслідує кримінальну справу, включені співробітники УБОЗ УМВС у Полтавській області. На вимогу делегації вже наступного дня у місцеві засоби масової інформації прокуратура подала оголошення такого змісту: «Шановні громадяни! При проведенні виборів полтавського міського голови зафіксмовані численні факти порушень виборчого законодавства. У звязку з цим просимо всіх, хто має з цього приводу відповідну інформацію, звертатися у прокуратуру м.Полтави».

Хочеться вірити, що прокуратура виявить інтерес і до інформації, яка прозвучала 13 грудня на «круглому столі» «Системна фальсифікація позачергових виборів міського голови – виклик полтавській громаді», участь у якому взяли екс-кандидати, депутати місцевих ради, преса та громадськість.

Екс-кандидат у мери, народний депутат третього скликання Олександр Кулик розповів, що коли під час виборчої кампанії ходив «від дверей до дверей», то на Подолі й у мікрорайоні Алмазний на сходових маршах багатоповерхівок зіткнувся з двома парами жіночок, що працювали у виборчій кампанії Матковського. Коли розговорилися, вони розповіли, що змушені підробляти таким чином, хоч симпатизують іншому кандидату. Суть їхньої роботи зводилася до того, щоб обійти усі квартири (за двійкою закріплювалося 5-6 будинків) і дізнатися, хто за кого збирається голосувати. Звісно, не заради спортивного інтресу проводилося це «соціологічне дослідження». Головна його мета – взяти на облік тих, хто катерично заявляє, що не йтиме на виборчі дільниці. Після цього напередодні дня голосування в ці квартири приходили інші люди, які пропонували 26 листопада за півгодини заробити, приміром, по 100 гривень, віддавши голос за потрібного кандидата. Погодьтеся, для більшості пенсіонерів це взагалі казкова сума.

За іншою схемою, за тих, хто справді проігнорував вибори, голосували інші люди, що по кілька разів приходили на виборчі дільниці й підходили до конкретних членів ДВК, які й видавали їм бюлетені. До речі, про такі методи фальсифікації говорили й свідки в Октябрському райсуді під час розгляду справи Животенко проти Матковського. Про підкуп студентів не варто повторюватися – це вже доведений судом факт. Втім, ми розуміємо, що якщо «піймалися» студенти трьох полтавських вузів, то це не значить, що тільки у трьох вузах їх і підкуповували, адже так званий агітаційний проект «Студент-волонтер», офіційно оголошений штабом Матковського, діяв по всій Полтаві, де самих студентів близько сорока тисяч.

По Полтаві поширюються чутки, що студенти готують масові протестні заходи на захист своїх ровесників. Бо раз встановлено факт підкупу і порушення виборчого законодавства, значить, хтось повине сісти в тюрму. Поки що таке «світить» студентам, бо вони є виконавцями, а чи будуть встановлені й покарані замовники, чи їм вдасться вийти сухими з води – під питанням.

Екс-кандидати у мери й інші учасники «круглого столу» прямо перед телекамерами двох місцевих телекомпаній (приватна телестудія «Місто» взагалі не показала цього сюжету, а Полтавська обласна державна ТРК «Лтава» показала через три дні - тільки після скарги на нього голові Держтелерадіо Е.Прутнику) підписали Звернення до засобів масової інформації, правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, громадських організацій та виборців Полтави. «Підкуп виборців - це найбільший кримінал, найаморальніша дія чиновника, - йдеться у ньому. - Кандидат, який обирає собі такий шлях, не має морального права жодного дня перебувати на посаді міського голови, інакше й надалі діятиме тими ж методами, прикриватиме собі подібних хабарників».

Підписанти вимагають від правоохоронних органів оперативного розслідування кримінальної справи; від ЦВК – взяти під контроль роботу Полтавської міської ТВК; від Верховної Ради України - створення Тимчасової слідчої комісії за підсумками виборів міського голови. А виборців і громадськість просять шляхом заяв і звернень виявити солідарність у надважливому для полтавської громади і в цілому для українського суспільства питанні.

Одно слово, полтавський «уотергейт» продовжується. Для багатьох партій, громадських організацій, політиків він стане (і вже став!) тестом на випробування їхніх передвиборчих гасел і справжність телевізійної риторики.

Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу.