02/02/2005 | P.M.

Koala пише:
> Я що хотів сказати: Р.М. цілком правий щодо того, що фізика не займається нематерією. Але роздуми про чорні дірки - матеріальні об'єкти - тут непотрібні, тому що саме вони відносяться до фізики. І що найбільше не подобається - асоціація фізики з НАУКОЮ взагалі, характерна для діамату...
Дякую Вам, пане Коаlа за ваші толерантні зауваження, але зразу хотів би сказати, що я в жодній мірі не претендую на будь-які наукові відкриття. Це не по моїй часті . Я лише намагаюсь логічно обгрунтувати свої думки і по можливості вивести ці думки за межі земної гравітації .

> > (Р.М.) Матерія (маса, енергія) не може знаходитися в стані спокою. Елементарні частинки не можуть існувати в "застигшому" стані без будь-якого руху і взаємозв'язку. Тому що такий гіпотетичний стан матерії повністю нівелює усю науку.
> Тут не можна не погодитися, але слід все-таки вказати, що для наукової фізики характерні НАБЛИЖЕННЯ, і про деякі стани матерії в деяких випадках можна казати, що руху там немає - в межах, які нам потрібні для впливу на дослід.
Ці НАБЛИЖЕННЯ, це стан спокою мухи, зависшої в сонячному промінчику. Потенційна взаємодія з оточуючим середовищем завжди залишається.

> > Р.М.) Цілком очевидним є те, що плотність матерії не може перевищувати плотність ядра, бо тоді рух електронів по своїх орбітах навколо ядер стає неможливим, а отже матерія набуває зовсім інших нематеріальних ознак.
> ЧОМУ? Чому нематеріальних? Просто ІНШИХ. Маса (і енергія) зберігаються.
Не певен. Спробую викласти свої думки з цього приводу нижче.

> А що не в атомах - то, перепрошую, атоми - не єдина форма існування матерії... Що тоді з кварками робити?
Так я ж не про атоми, а про ядра, котрі в 100000 раз менші за атоми. Плотність атомного ядра становить 10^14 г/см3, приблизно такою є плотність нейтронної зірки. А стосовно кварків., для початку не завадило їх хоча би виміряти.

> > (Р.М.) Тому логічним буде припустити, що матерію можна вважати матерією, лише тоді, допоки її плотність не перевищить плотності атомного ядра, тобто це стан нейтронної зірки. Подальший процес стискування матерії до меж гравітаційного радіусу можна назвати перехідним станом матерії в нематерію.
> Для людей, які знають фізику: маса нашої Галактики - приблизно 10^10(зірок)*10^30 кг(дуже приблизна маса Сонця)=10^40кг. Радіус Шварцшільда для такої маси (тобто радіус чорної дірки з такою масою)=G(гравітаційна стала)*M/C^2=6.7*10^(-11)*10^40/(9*10^16)=(приблизно)10^12м. Об'єм такої сфери =3.1*10^36 м3. Щільність такої сфери 10^40/(3.1*10^36)=3*10^3 кг/м3 (приблизно, можливе відхилення в 100 разів, але це вже непринципово). То що там з ядрами має відбуватися?
Гравітаційний радіус не є радіусом чорної діри.
Згідно формули, rg = 2G m/c2, де G - гравітаційна стала, для Землі rg » 0,9 см, для Солця rg » 3 км. Але це зовсім не є розміри чорних дірок, котрі могли би утворитися внаслідок стиснення Землі, або Сонця.
Чорна дірка утворюється, якщо тіло масою більше двох сонячних мас, стиснути до розмірів гравітаційного радіусу. Тоді ніякі сили не зможуть зупинити подальше стиснення цього тіла під дією сили тяжіння, котра прямує до бескрнечності. А тепер уявіть собі, що там з ядрами має відбуватися?

> Але це я відволікся. Матерія не переходиь в нематерію ПРИНЦИПОВО - принаймні, в рамках законів фізики. Основний параметр матерії - МАСА - залишається в чорної діри так само, як була в атомах.
Точніше буде сказати, маса того, що перетворилося в чорну дірку. Що ж відбувається в самій дірці котра постійно стискується -- незрозуміло, бо будь-яке випромінювання відсутнє. З тієї ж самої причини, розміри колапсуючої зірки, тобто чорної дірки, для нас, сторонніх спостерігачів, завжди будуть тими самими.

> > (Р.М.) В чорній дірі матерія остаточно завмирає, перетворившись в нематерію. Рух, простір, а отже час, там є відсутніми і тому для нас, так би мовити зовнішніх спостерігачів, чорна діра фактично є застигшою миттю. без руху, простору, часу -- БЕЗ МАТЕРІЇ (маси, енергії).
> Якби в чорних дір не було маси, то ми б їх не спостерігали навіть теоретично. Але якраз МАСА в них є... І хто Вам сказав, що там все завмирає?
Те, що ми спостерігаємо -- це "дєла давно мінувщих лєт". Ми можемо бачити те, що відбувалося в якийсь момент колапсу. Що далі, -- бачити ми не можемо, бо випромінювань НЕМАЄ. Але згідно наших же наукових досліджень, стискування колапсуючої зірки буде продовжуватись до безконечності і що там відбуватиметься, ми можемо лише здогадуватися, застосовуючи просту людську логіку, яка нам говорить. Що, розміри колапсуючої зірки, яка стискується під дією сили тяжіння, прямуючої до бесконечності, теж будуть прямуювати до бесконечно малого розміру -- ТОЧКИ, в якій будь-який рух є неможливим за визначенням.

> Якщо ми в рамках сучасної фізики чогось не можемо спостерігати, це ще не означає, що там цього немає (дуже прошу, не перетрактовуйте мої слова так, що там може бути ЩО ЗАВГОДНО - якщо й може, то про це говорити неможливо без фізичного обгрунтування, якого ми не маємо).
Згоден з Вами, і тому я з самого початку запропонував логіко-філософський підхід

> > (Р.М.) Інший приклад. Якщо ми більш менш зуміли визначитись з віком нашого матеріального всесвіту (20 млрд.р.), то ми мусимо визнати його обМЕЖЕНІСТЬ в просторі і часі. Що є поза МЕЖАМИ матеріального всесвіту..? Очевидно, що матерії там немає. А раз немає матерії значить немає руху, немає простору, немає часу, НЕМАЄ НІЧОГО!.
> А якби межею була нескінченість? За Кантором, множина точок на нескінченій прямій не більша і не менша за множину точок на будь-якому відрізку цієї прямої.
Якщо говорити про точку, як про точку перетину двох прямих, то така точка немає розмірів. В цьому випадку між двома точками може поміститися безліч таких точок.
А взагалі, поняття НЕСКІНЧЕННІСТЬ, БЕЗМЕЖНІСТЬ, НІЩО не мають логічного обгрунтування у середовищі обмеженому ПОЧАТКОМ І КІНЦЕМ.

> Питання про обмеженість простору не стосується фізичних параметрів і способів їх вимірювання.
То якими параметрами будемо вимірювати, якщо не хвізичними..