Відповіді

• 2005.02.08 | teodor

  Маємо реакцію на погром

  Осквернення храму
  
  Євген Сверстюк
  
  Трапилося це в час затвердження Верховною Радою нового уряду 4 лютого 2005 року.
  Тисячі людей в Україні і цілому світі знають тихе приміщення Патріярхії УАПЦ на Трьохсвятительській 8, де люди вільно заходять подивитися виставку ікон, стенд релігійної літератури, можуть помолитися в церковці св. Димитрія Солунського, а на другому поверсі зайти до редакції газети “Наша віра”.
  Усе тут залишилося, як було за блаженної пам’яти Патріярха Димитрія, чий дух глибокої віри і миру панує тут досі. Тут не чути було ніколи лихого слова...
  В день святої п’ятниці сюди увірвалася група бойовиків, а потім з’явився їх “отаман” митрополит Мефодій і почалася операція розбою. Настоятель о. Валерій Копійка не хотів виходити з храму – його витягли за ноги і били чобітьми. В редакцію увірвалося чоловік десять і почали грубо виштовхувати мене і секретаря редакції Віталія Шевченка. Я підійшов до телефону, щоб викликати міліцію – телефон вирвали з рук. Нас виштовхували і не дали замкнути приміщення, де є редакційна каса і комп’ютерна техніка. Секретаря кинули на сніг і замкнули за нами двері.
  Щось подібне я читав про “буксирні бригади” в роки “безбожної п’ятирічки”, але тоді оперативники не рядилися в ряси. Щодо методів, то ні зі мною, ні з Віталієм Шевченком досі ніхто в житті так не поводився, хоча ми обидва реабілітовані політв’язні і відбули в Сибіру по 12 років. Тепер нам за 75...
  Що лежить в основі конфлікту? Я ніколи не мав особистих конфліктів з Мефодієм. Я так само, як і він, є членом Патріяршої Ради, і так само маю право голосу у вирішенні церковних справ. Від 1989 р. видаю газету “Наша віра” і беру активну участь у творенні Української Автокефальної Православної Церкви. Це молода Церква. Тут безслідно пройшло чимало випадкових людей в ролі єпископів і митрополитів. Але Церква мала видатних Патріярхів – Мстислава, якому було за 90, і Димитрія, якому було за 80. Ці дві особистості творили славу українського православ’я. Люди глибокої віри і великі патріоти, вони відмежувалися від клиру, який співпрацював з КҐБ, і творили Церкву, незалежну від держави. Вони дуже цінували газету “Наша віра”, і саме за наполяганням патріярха Димитрія редакція перемістилася в кімнату, приналежну Патріярхії, ще в 1998 році. На прохання Патріярха до членів редколегії було введено архиєпископа Ігоря – найосвіченішого єрарха серед православного єпископату.
  Митрополит Мефодій (Кудряков) звідкись прийшов до УАПЦ пізніше. Він не приймав аскетичних принципів обидвох патріярхів, їздив на дорогих машинах і з амвону “політично викривав Філарета”.
  Після відходу блаженної пам’яти Патріярха Димитрія в 2000 році зусиллями адміністрації Кучми він став предстоятелем УАПЦ, але зовсім не цікавився ні Патріярхією, ні газетою. Його цікавили зв’язки з владою, і за ним тягнулися історії, в які не хотілося вірити. Нарешті, в газетах з’явилися фотографії Мефодія, який висвячує кавалерів і кавалерствуючих дам... У жодній церкві не знайшлося священнослужителя, який опустився б до циркової ролі...
  Авторитет Мефодія в православ’ї впав. Священики УАПЦ перестали поминати в літургійній молитві його ім’я. Тоді він почав у Києві підбирати собі компанію з бродячих самозваних єпископів, яких не хоче приймати до себе жодна церква. І їм потрібне приміщення для нічлігу...
  Власне, на цьому ґрунті сталося відмежування і принципове неприйняття Мефодія з боку священиків і мирян, для яких Українська Автокефальна Православна Церква є продовженням традиції видатних патріярхів Мстислава і Димитрія, а також реальною перспективою поєднання з Патріярхом Константинопольським.
  В серпні 2003 р. в газеті “Наша віра” я написав “Відкритого листа” з запрошенням до дискусії про чистоту і справжність Церкви і про безбожників у рясах. Відповідь прийшла з бригадою бойовиків.
  Правду кажучи, мене більш влаштовує цей бандитський напад, ніж мовчанка на мій “Відкритий лист”. Церкві потрібна боротьба за очищення. У пресі викривають політичну суть Московського Патріярхату. Але “церква” Мефодія ще гірша. Володимир (Сабодан) виконує замовлення Кремля, а Мефодій (Кудряков) навіть не відомо, чиє замовлення виконує. Хоча всім ясно, що це слабо замасковане безбожництво. І коли він виступає з політичною підтримкою Януковича, то ясно, що не від імені своєї Тернопільської єпархії.
  Церква має своїх святих, Церква має своїх мучеників. Але Церква має і своїх фарисеїв, що були найбільшими ворогами Христа. Перші будують Церкву, другі руйнують. Мефодієві вже вдалося наполовину зруйнувати УАПЦ: про неї вже не згадують...
  На закінчення необхідно сказати: в УАПЦ – не розкол. Від чужорідних Церква має очиститися. Як усі громадяни, вони можуть працювати за професією, але чесно, без обману. Бо хто ж буде в ХХІ ст. ходити до церкви, священикові якої не вірять?
  Готуючись до наступного Собору, ми повинні розпочати одверту розмову, яка досі точилася впівголос. Чистота і прозорість – перша умова життя Церкви.
  Якщо ми хочемо будувати нову Україну, починаймо від Церкви.
  Сьогодні треба з’ясувати:
  Чому владика Мефодій пішов на злочинний крок саме в час виступу Президента і Прем’єр-Міністра?
  Владиці вдалося наполовину зруйнувати зсередини УАПЦ. Яка мета його тепер?
  Чи буде очищуватися Православна Церква від тих, хто її дискредитує?
  Об’єднання українського православ’я можливе тільки за участю достойних від усіх Церков.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.02.08 | Тестер

    Re: Тяжко і болісно це читати. Святатотатство найбільше в тому,

    що вони підняли руку на таких шанованих людей як Сверстюк та Шевченко.
    Тим самим показали себе гіршими за кагебістів-більшовиків.
    Невже до суду не можна подати на цих падлюк?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.02.09 | Анатолій

      А чи не той це Сверстюк, про якого складено присказку-

      Кожен Сверстюк має свій матюк...
      Анатолій
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.02.09 | Анатолій

        Бандити в рясах...

        Сьогодні, 9 лютого, в УНІАН відбулася прес-конференція на тему „Колишні прихильники Віктора Януковича в Києві здійснили погром редакції всеукраїнської газети „Наша віра” і канцелярії Патріархії УАПЦ, які під час передвиборчої кампанії виступали проти втягування УАПЦ в агітацію на боці провладного кандидата”. В прес-конференції взяли участь доктор філософії, головний редактор газети „Наша віра” Євген Сверстюк, канцлер Патріархії УАПЦ, настоятель церкви Св. Димитрія Солунського Протоієрей Валерій Копійка, народний депутат України, Голова підкомітету з питань релігії ВРУ Михайло Косів та відповідальний секретар Всеукраїнського Братства Св. Ап. Андрія Первозванного УАПЦ, повідомляє кореспондент ІА „Гаряча лінія”.
        
        
        
        Як повідомлялося, під час засідання Верховної Ради України, на якому затверджувався склад Кабінету Міністрів, 4 лютого 2005 року близько 16.00, велика група осіб злочинного вигляду на чолі з Валерієм Кудряковим ("митрополитом Мефодієм") ввірвалася до приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві і зробила її захоплення. Були грубо побиті відповідальний секретар газети "Наша віра", колишній політв'язень Віталій Шевченко, канцлер Патріархії протоієрей Валерій Копійка, силою викинутий із приміщення редактор газети "Наша віра" Євген Свестюк і працівники Патріархії. Викликані на місце події працівники міліції не змогли заспокоїти нападаючих.
        
        
        
        Від часу проголошення себе "митрополитом Київським і всея України" Валерій Кудряков ("митрополит Мефодій) неодноразово заявляв про свої претензії на користування майном Патріархії. Він зумів домовитися про надання для богослужінь Андріївської церкви, ввів в оману або знайшов методи впливу на окремих посадових осіб і активно використовував образ "настоятеля УАПЦ" для участі в білявиборчих інтригах. З усіх церковних діячів України він найбільше відверто підтримував кандидатуру Віктора Януковича, а Президента Леоніда Кучму незадовго до виборів нагородив винайденим з цією метою церковним орденом. Церква Різдва Христова в місті Тернополі, де служить Валерій Кудряков, перетворилася у вересні-жовтні 2004 р. у передвиборну площадку.
        
        
        
        Валерій Копійка під час зустрічі з журналістами розповів про те, що сталося 4 лютого і наголосив на тому, що дана ситуація лежить поза розв’язанням проблем міжконфесійних відносин. „Це незаконний злочинний напад, що підпадає під дію Кримінального кодексу”, - зазначив він. Він нагадав, що він досі не має доступу до приміщення Патріархії. „Парафіяни цілий тиждень молилися на морозі під брамою Патріархії”, - зазначив він.
        
        
        
        Євген Сверстюк зазначив, що „в Україні є дуже велика проблема з православною церквою”.
        
        
        
        „Де у нас взявся владика Мефодій я точно пояснити не можу, але я точно знаю, що він руйнує Автокефальну церкву, яка колись мала добрий імідж”, - наголосив Євген Сверстюк. „Якщо нам потрібна люстрація, то вона нам потрібна передусім в церкві”, - додав він.
        
        
        
        Він також нагадав, що це був перший випадок, коли було погромлено редакцію газети, „і ця газета називається „Наша віра”. „Виявилося, що ряса є дуже зручною маскою”, - зазначив Сверстюк. „Я думаю, що це дуже злий, диявольський виклик новій владі”, - зазначив він.
        
        
        
        Народний депутат Михайло Косів під час свого виступу класифікував події, які сталися 4 лютого, як „звичайнісінький бандитизм”. „Я це не можу інакше назвати”, - додав він.
        
        
        
        Відповідаючи на питання журналістів про те, чи робилися спроби з боку Кудрякова якось домовитися щодо використання приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви в Києві, претензії на яке він неодноразово виявляв, Валерій Копійка відповів, що ніяких претензій раніше висловлено не було. Також не було ніяких заяв до суду.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.02.10 | Анатолій

          Ще одні Бандити в рясах...

          10 февраля, 10:38
          80 священников захватили митрополичьи палаты Любомира Гузара
          
          8 февраля 80 священников захватили митрополичьи палаты главы Украинской греко-католической церкви кардинала Любомира Гузара в момент проведения синода, требуя назначения Бучацким (Тернопольская область) епископом владыки Иренея Билыка, который до 2003 года был главой этой епархии.
          
          Об этом, как сообщает сегодня «ICTV», журналистам сообщил руководитель отдела по связям с общественностью УГКЦ Игорь Ожиивский.
          
          «Ночью продолжали находиться», - сказал он.
          
          По его словам, днем 9 февраля священники также находились в палатах.
          
          Ожиивский сказал, что Синод отказался рассматривать вопрос о назначении Иренея Билыка Бучацким епископом, так как в свое время он был отозван Ватиканом и, следовательно, именно Ватикан должен назначать главу епархии, место которого остается вакантным.
          
          На место события прибывали сотрудники милиции, которые вели переговоры со священниками. Также переговоры с ними проводил Глава УГКЦ Любомир Гузар.

• 2005.02.12 | lyd

  Де церква--там гроші, де гроші-- там клопіт.

  Вся історія УАПЦ почалась з Американської незалежної православної церкви.
  У Баунд Бруці на подвір"ї церкви Св. Ольги стоїть пам"ятник першому укр.патр. Василю Липківському, який проголосив, що нарешті ми маєм свою, українську, незалежну пр.церкву.
  Останній патр.Мстислав ще застав проголошення незалежності України, але було йому, на той час, 94 роки. По смерті Патр.Володимира, керівництво церкви начолі з прот.Констянтином вирішило піддатися під грецького патр.Бартоломея(здається так його ім"я). Пояснили: щоб не попасти під "москалів". Зібрали "кругленькі дол." і здались. Щастя бути під "греком" тяглось недовго, грек продав Москві за пару тижнів. Тут "низи",тобто громада, збунтувала і відмовила верхівці у коштах.
  По-простому: громада за Філарета, а верхівка-- проти.
  Коли горщик б"ється черепків багато.
  Ну а за Сверстюка і "курі не балакають" він, звичайно, за Констянтина.
  Тепер в Америці тихо, бо лише кладовище поповнюється, а сварня перекинулась на Україну.