95-й рік не демобілізованого генерала
01/11/2007 | Микола Посівнич
Сьогодні виповнюється 94 роки з дня народження Василя Степановича Кука – Головного Командира УПА 1950-54 рр. Василь Степанович і сьогодні має досить енергії, щоб бути присутнім у суспільному житті України, регулярно присутній в інформаційному просторі – а на Майдані в міру можливостей своїх та модераторів сайту дає відповіді форумчанам про УПА. З нагоди цієї небуденної дати Майдан-Захід замовив у відомого дослідника історії УПА Миколи Посівнича біографічну довідку генерал-хорунжого та ілюстрації. З приємністю відзначаємо, що Микола Посівнич вигріб із архівів (своїх, чи “Літопису УПА“ – не знаємо) світлину, яка ілюструє парубоцькі походеньки Василя Степановича – і яка, якщо не помиляємось, ще ніде не публікувалась.
У 1923–1932 рр. навчався у Золочівській класичній гімназії товариства “Рідна школа”. З 1927 р. належав до молодіжної організації “Пласт”, з 1929 р. член Юнацтва ОУН, а з 1932 р. член Золочівської повітової екзекутиви (Проводу) ОУН. Після закінчення гімназії навчався у Люблінському Католицькому університеті на юридичному факультеті, де організував і очолив студентську групу членів ОУН. У 1932–1934 рр. виконував завдання Крайової екзекутиви – зв’язкового до Кракова та на Волинь, перевозив нелегальну літературу, зброю, вибухові матеріали.
У 1940 р. за дорученням КЕ ОУН на ЗУЗ перебуває у м. Кракові та організовує нелегальні переходи кур’єрів і зв’язкових ОУН через німецько-совєтський кордон, працюючи спільно з референтом зв’язку ПУН Романом Шухевичем.
Учасник нарад Проводу ОУН у лютому 1940 р. та делегат на ІІ Великий Збір ОУН у квітні 1941 р. Після ІІ ВЗ ОУН, Провідником революційної ОУН С. Бандерою, призначений членом Проводу, у якому очолив організаційну референтуру. Активний учасник військових курсів ОУН у Кракові та діяльності військового штабу у 1940-1941 рр., де проходив старшинські вишколи.
У липні – серпні 1941 р. організував і очолив Київську похідну групу членів ОУН (біля 30 осіб), переважно зі східних областей та Волині для проголошення Акту відновлення Української Державності в Києві. 31 серпня 1941 у м. Василькові В. Кука і частину членів групи арештувала німецька поліція.
З березня 1944 р. на окупованій радянською армією території України один із керівників національно-визвольного руху, ініціатор створення НВРО і безпосередньо у квітні 1944 р. керує найбільшим боєм УПА під Гурбами.
Сьогодні Василь Кук - відомий громадський діяч, член Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН–УПА та голова Наукового відділу Братства УПА.
Від Майдану. Немало активістів maidan.org.ua зустрічались з Василем Степановичем особисто (думаємо, не менше двох десятків), і всі вони відзначають життєву енергію Головного Командира, та його властивість передавати цю енергію під час спілкування. Командир УПА не демобілізувався (хоча за віком давно має на це право), він активно працює, його комп'ютер – не прикраса столу, а інструмент для роботи (скромно: і засіб комунікування з майданівцями). У день уродин ми бажаємо Василеві Степановичу творчої наснаги та енергії життя. З роси і води! Слава Україні!
1. Командир УПА
2. Учень Золочівської гімназії
3. Василь Кук і широко відома у вузьких колах підпільників Філя Бзова. Тільки не кажіть, що ви йшли "по заданію"! Ми ідентифікуємо це місце як Алею Леґіонів (зараз Проспект Свободи) у Львові, орієнтовно - в тому місці, де починається вул. Гнатюка.
4. Василь Кук - період перебування у Кракові - час проголошення Акта 30 червня
5. Василь Кук сьогодні - і теж годиться до паради.
6. Головний Командир і його робоче місце.
7, 8. Василь Кук і майданівці. В нас фотки ще є, тільки не було наказу виходити зі схрону...
Відповіді
2007.01.11 | Сахаров
Панові Куку - честь!
2007.01.11 | сябр
Чи каявся В.Кук?
Цікаво, чи відоме покаянне звернення п.Кука до учасників національно-визвольного руху, у т.ч. і до еміграції - теж фальшивка?2007.01.12 | Ярослав Сватко
Про це буде багато розмов, навіть коли опублікують деякі деталі
Я мав можливість спілкуватися з людьми, які проводили розслідування діяльності Кука після арешту - керівником СБ ОУН Іваном Кашубою і керівником розвідки Степаном Мудриком. Таке розслідування проводилось від 1992 року. Фактом є, що розслідування зняло з Кука підозри у персональній зраді кого-небудь з підпільників та видачі їх КГБ.В якій мірі розслідування займалось відомим листом Кука, опублікованим "Вістями з України" мені невідомо. Одначе, думаю, що це не була справа для вивчення СБ, а справа політичної оцінки листа та відповідности тексту КГБ, текстові самого Кука, і цим радше повинна була займатись етична комісія. Я на сьогодні не пам"ятаю відкритих публікацій відповідних чинників ОУН виключно з цього приводу. До речі, закритих - простог не знаю. Посередні - якісь були, але щоб знайти - треба купу часу ритись у власних архівах, на що зараз просто нема часу (с)
Кук давав пояснення про те, що він написав один текст, КГБ опублікувало інший. Чи його протести вплинули б на публікацію - тут ги-ги-ги.
Проте, думаю, Вам буде цікаво дізнатись думку Степана Мудрика. Я мав можливість багато спілкуватись із ним, і з приводу листа Мудрик сказав мені таке: цей лист виявився останньою крапкою, яка припинила гру КГБ з витягування з еміграційних структур посланців до псевдопідпілля, створеного тут та в Польщі з допомогою "Зенона", Кіма Філбі, за схемою опетації "Трест". КГБ поредагувало текст, але послання Кука до Ленкавського не зрозуміло. Так що хто кого переграв - це ще питання.
До речі, перший сигнал про цю операцію надіслав заарештований радист Матвієйка - Юліан Маґур (я також з ним зустрічався, правда, небагато разів). Цього сигналу КГБ теж не зрозуміло і навіть не запідозрило. Однак його важко було перевірити, а другого шансу Маґур не отримав.
Про все це цікаво було б написати документальне дослідження, але документи і однієї, й іншої сторони є за межами України, і доступу сторонніх людей до них немає.
Після листа Кука були задіяні інші схеми зв"язку, але це вже інша історія.
Я думаю, що десь після 1996 року всі підозри чи звинувачення були зняті. Цей висновок я для себе роблю на підставі перегляду своїх відеоархівів. Недавно я зробив документальний фільм про бодягу з визнанням УПА та суспільними проблемами, які у зв"язку з цим виникають, мусів передивитись відео акцій від 1990 до практично наших часів. На акціях Братства УПА або ОУН/КУН/і тд. до 1996 року Кук присутній, але в залі. Після 1996 року він вже в президії.
Звиняйте, якщо на Ваші запитання у форумі не зможу оперативно відповісти. Якщо маєте щось персональне - пишіть на Майдан-Захід, я це мило отримую.
2007.01.12 | Чучхе
Ви такий ерудований, що я вас хочу спитати
у мене дома лежить книга під назвою "Холостий хід ОУН" видана Політвидавом 1989 року про розкриття КГБ разом з польськими колегами мережі ОУН в Україні того самого 1989 року. Саме дивне є, що навіть з допомогою Інтернету я не можу знайти фіґурантів тієї книги - принаймні, по прізвищам. А хотів би з цими людьи зустрітися. Ви не в курсі? Якщо тре, я візьму цю книгу і днями перепишу Вам головні прізвища з неї.2007.01.12 | Ярослав Сватко
Давайте прізвища
Книжки цієї я не бачив, але скажу таке:Чучхе пише:
> у мене дома лежить книга під назвою "Холостий хід ОУН" видана Політвидавом 1989 року про розкриття КГБ разом з польськими колегами мережі ОУН в Україні того самого 1989 року.
У вказаний вами час бандерівським краєвим провідником був Зенко Красівський. Тобто - був керівником мережі. І залишився до смерти в 1991 році. Так що говорити про операцію проти бандерівської мережі в Україні - якась натяжка.
Стосовно мельниківців, то в них на той час мережі й не було, хоча були симпатики. Їх мережа почала клеїтись після візиту в Україну теперішнього внутрішнього опонента Миколи Плав"юка - але це вже було після вказаної Вами дати.
Тому я думаю, що це була операція "Бумеранг" - рекламна акція КГБ для своїх працедавців. Якщо там присутній їхній давній аґент, українець-лікар з Відня (не маю часу вигрібати його прізвища і псевда) - то це воно.
На цей час КГБ здійснило лише одну по-справжньому красиву аґентурну операцію, але навіть не так проти ОУН, як проти націоналістичного руху взагалі. Її фіґуранти, своєрідні попи-гапони, пізніше опинились в СДПУ(0) і споріднених структурах, хоча до того були декларованими націоналістами. Всі решта успішних операцій КГБ того часу обмежувались рівнем акцій на зразок вбивства Литвиненка. Проблема проста, як всюди - брак людей, які вміють системно мислити. У них теж небагато таких людей.
> Саме дивне є, що навіть з допомогою Інтернету я не можу знайти фіґурантів тієї книги - принаймні, по прізвищам. А хотів би з цими людьи зустрітися. Ви не в курсі? Якщо тре, я візьму цю книгу і днями перепишу Вам головні прізвища з неї.
А воно Вам треба - зустрічатись із ними? І що ви від них сподіваєтесь почути? Реальні успішні операції, проведені КГБ в цей період, будуть документально висвітлені після 2090 року, і не раніше. Все решта буде - пурга, часто з метою затінити справжню суть справи. І це буде з усіх боків. Хіба що Ви хочете писати дисер на цю темі і самі хочете докладно розібратись в проблемі
2007.01.12 | Михайло Свистович
Re: Давайте прізвища
Ярослав Сватко пише:>
> Тому я думаю, що це була операція "Бумеранг" - рекламна акція КГБ для своїх працедавців. Якщо там присутній їхній давній аґент, українець-лікар з Відня (не маю часу вигрібати його прізвища і псевда) - то це воно.
Я пам"ятаю, як рекламували цю акцію по телевізору. Назви "Бумеранг" не пригадую. Головним хєроєм був дійсно лікар, але з Івано-Франківська. Звали його, здається, Зиновій, а прізвище закінчувалося на -як. Зараз можу згадати лише прізвище однієї агентки - Ірена Зелени (саме так вони його писали в радянських газетах).
2007.01.12 | Ярослав Сватко
Я не пам"ятаю прізвища аґентки, але пам"ятаю, що Свистович
мені обіцяв дані на одного петлюрівського полковника.Чесно признаюсь, що до операції "Бумеранг" це не має жодного відношення.
Що стосується українських учасників цієї операції КГБ, то в це місце могли вставити будь кого - і це не має жодного значення. Операція не вивела розслідування на Зенка Красівського - значить ніякого впливу на підпільну мережу вона не мала.
2007.01.12 | Михайло Свистович
Re: Я не пам"ятаю прізвища аґентки, але пам"ятаю, що Свистович
Ярослав Сватко пише:> мені обіцяв дані на одного петлюрівського полковника.
Я обіцяв пошукати. Але не знайшов
>
> Що стосується українських учасників цієї операції КГБ, то в це місце могли вставити будь кого - і це не має жодного значення. Операція не вивела розслідування на Зенка Красівського - значить ніякого впливу на підпільну мережу вона не мала.
Та це навіть тоді було ясно, бо там така туфта була. Чотирьох, здається, "агентів" (серед них були і закордонні) "виявили". Здається, що навітьв Україні нікого не заарештували, лише лікар, якому запропнували співробітничати з ОУН, відмовився і виказав закордонних діячів, які і так, напевно, не ховалися. Оце і був весь успіхю Зате ЗМІ аж зіпріли від крику. Мій батько плювався тоді в телевізор, коли показували того переляканого лікаря з "разаблачєніямі".
2007.01.14 | Чучхе
Зараз нема часу шукати, дам прізвища протягом тижня
2007.01.18 | Чучхе
Це дійсно виявився "Бумеранг"
я трохи сплутав, коли написав про 1989 рік замість 1988 (просто книга вийшла через рік). Чи є серед нас якісь живі учаники тих пригод? Вони в книзі називаються, як я зрозумів по псевдам Мирон-Петро, Стефан-Євген, Гордон, Славутич. Я не можу шукати людей за такими неповними даними. Про автора книги нічого не вдалось дізнатися, так само, як і про Гебістських тайняків Панчишина та Іванченка. До того ж якихось націоналістів затримували ще й в Польщі та Східній Німеччині.Чи не пора про це розповісти в популярній пресі?
зацікавлених прошу писати на mykolap AT ukr. net
2007.01.18 | Ярослав Сватко
Панчишин ніякий не тайняк - це правдиве прізвище
Але його контактів, на жаль, не маю. І навіть не маю гадки, як знайти.