Для кого СССР тюрма, а для кого-Дом родной?
01/12/2007 | Taraslt
[b]Для кого СССР тюрма, а для кого-Дом родной?
Хто такі перші, а хто-другі. Розібравшись в протиріччях між одним та іншими можна докопатись і до історичного підтексту протистояння між українцями України та іншими. Та визначитись на чиїй ви стороні сьогодні…[/b]
Як відомо «матерія не зникає», не зникають безслідно і значні для Світу і націй наслідки певних подій…
Почнемо з історії, що жива в пам’яті і є свідки тих ще подій:
[b]Для кого Сталін кат, а для кого-вождь?[/b]
Однозначно Сталін був катом для більшості українців. Та був він і вождем для тих запроданців, що допомагали йому нищити український народ. Сталін був і великою людиною для росіян, бо закріпив для них окуповану Україну, переміг у війні в основному жертвами інших націй, найбільше української.
[b]СРСР після Сталіна.[/b]
Аналогічно і з державою СРСР пізнішого періоду, трохи в м’якшій формі, але те саме для української свідомої молоді та інтелігенції-це ненависна машина що їх знищувала, а для «пролетарів» і «партійців» це «свята земля». Та хоч як старалась потужна радянська пропаганда, а відчуття нерівності між партійцями (з їх фаворитними діячами-«пролетарями») та простими робочими і селянами ніяк не вдавалось замаскувати. Блатне становище особливо виявлялось при кризах, таких як Чорнобиль, стихійні лиха…
[b]Сучасна Україна та вплив історії СРСР на неї.[/b]
Звісно, зараз стан простих людей не кращий, а навіть гірший-настали часи дикого капіталізму. Яким лякали, а тепер ті ж самі колишні «поборники світлого майбутнього» спираючись на нібито «досвід в керуванні», захопили всі важливі пости в державі, прихватизували все, що біля них було,-і будують його…А людям залишається тільки гадати-хто винен: ті що розвалили «поганенький союз» Радянський Республік, чи ті, хто зараз замість нормального використання отриманих можливостей від свободи, вганяють Україну своїм користолюбством і невмінням в кризу за кризою?
Та приглянувшись ближче-це ж ті самі люди-вихованці тої самої партії (компартії про яку Горбачов в останні дні її констатував: «народ відсунули від відпрацювання і прийняття рішень»), ті самі невдалі будівники комунізму і непорушного «Союзу», тепер будують «капіталізм» і «Незалежну Україну». Зрозуміло, що ці люди в силу своїх модифікованих партією, а потім зруйнованих життям принципів, крім хаосу і анархії(права сили і грошей) нічого не створять. Відповідно і сподіватись на підвищення рівня життя з такою владою і таким менталітетом не приходиться.
Звичайним ходом, ще ні одна країна не виривалась на світовий рівень передових держав-для цього потрібні були революційні зміни. Найбільше в головах людей мала бути думка про необхідність таких кроків. Нажаль в Україні безліч людей живе з вірою у те, що Радянський Союз краще ніж Незалежна Україна і гальмують цим всі хороші починання, прагнучи бути ближчими до старої системи цінностей.
Допомагають їм у цьому «сучасні» політики переважно «московського розливу», що записались в щирих патріотів України зі «своїм» баченням якою має бути Країна. Допомога ця основана на їх нездатності зробити щось правильно до ладу та впливати на негативні самовільні процеси в суспільстві-це змушує людей вірити, що в Радянській Україні їм було б краще…
Але забути негатив від життя в структурі під міфічною назвою Радянська Україна, а насправді керівництво в цій системі було васалом Москви без права на власну думку і дії, неможливо. Тому і придумали собі хороший комуністів і поганих. Насправді ж такого поділу не допускає ідеологія комуно-соціалізму: все що робить партія є правильним бо це спільна воля більшості її членів, а демократичні прояви є недопустимими.
Та ця думка працює і проектується на сучасні відносини між українцями. Впливає це також не в останню чергу на які цінності потрібно рівнятись: на власні цінності Українців, що близькі до Європейських, чи на старі Радянські, що ближчі до Російсько-Азіатських цінностей.
[b]Основним висновком даного аналізу є те, що історичний підтекст протиріччя між українськими українцями та проросійськи налаштованими українцями не є безпідставним, хоча продовження з боку проросійщиків базується на нереальності. Тому неможливо просто в ім’я чогось об’єднати всіх, як це намагаються зробити деякі політики, без чіткого визначення хто в чому і де помиляється. [/b]
Неможливо це тому, що для українців, які прагнули і віддавали життя за Незалежну Україну здобутки СРСР завжди будуть здобутками ворога, що робив це для збільшення своєї могутності, придушуючи нею Україну. А для тих хто не сильно задавався і зараз не «світиться» зацікавленням патріотичними питаннями-ці здобутки зажди будуть поступом в економіці, проривом на новий світовий рівень і тому подібне… В додаток існує велика кількість інших національностей(найбільше росіян), які і по природі своїй не обов’язково мали проникатись патріотичними почуттями до України.
Тільки повним з’ясуванням та визначенням позицій протилежних сторін можна встановити: що є необхідним сьогодні, що відповідає моральності, що є правда та що веде в майбутнє і чиє це майбутнє…
Посдискутувати з автором: http://kozatstvo.kiev.ua/forum/phpBB2/viewtopic.php?p=3286#3286
Хто такі перші, а хто-другі. Розібравшись в протиріччях між одним та іншими можна докопатись і до історичного підтексту протистояння між українцями України та іншими. Та визначитись на чиїй ви стороні сьогодні…[/b]
Як відомо «матерія не зникає», не зникають безслідно і значні для Світу і націй наслідки певних подій…
Почнемо з історії, що жива в пам’яті і є свідки тих ще подій:
[b]Для кого Сталін кат, а для кого-вождь?[/b]
Однозначно Сталін був катом для більшості українців. Та був він і вождем для тих запроданців, що допомагали йому нищити український народ. Сталін був і великою людиною для росіян, бо закріпив для них окуповану Україну, переміг у війні в основному жертвами інших націй, найбільше української.
[b]СРСР після Сталіна.[/b]
Аналогічно і з державою СРСР пізнішого періоду, трохи в м’якшій формі, але те саме для української свідомої молоді та інтелігенції-це ненависна машина що їх знищувала, а для «пролетарів» і «партійців» це «свята земля». Та хоч як старалась потужна радянська пропаганда, а відчуття нерівності між партійцями (з їх фаворитними діячами-«пролетарями») та простими робочими і селянами ніяк не вдавалось замаскувати. Блатне становище особливо виявлялось при кризах, таких як Чорнобиль, стихійні лиха…
[b]Сучасна Україна та вплив історії СРСР на неї.[/b]
Звісно, зараз стан простих людей не кращий, а навіть гірший-настали часи дикого капіталізму. Яким лякали, а тепер ті ж самі колишні «поборники світлого майбутнього» спираючись на нібито «досвід в керуванні», захопили всі важливі пости в державі, прихватизували все, що біля них було,-і будують його…А людям залишається тільки гадати-хто винен: ті що розвалили «поганенький союз» Радянський Республік, чи ті, хто зараз замість нормального використання отриманих можливостей від свободи, вганяють Україну своїм користолюбством і невмінням в кризу за кризою?
Та приглянувшись ближче-це ж ті самі люди-вихованці тої самої партії (компартії про яку Горбачов в останні дні її констатував: «народ відсунули від відпрацювання і прийняття рішень»), ті самі невдалі будівники комунізму і непорушного «Союзу», тепер будують «капіталізм» і «Незалежну Україну». Зрозуміло, що ці люди в силу своїх модифікованих партією, а потім зруйнованих життям принципів, крім хаосу і анархії(права сили і грошей) нічого не створять. Відповідно і сподіватись на підвищення рівня життя з такою владою і таким менталітетом не приходиться.
Звичайним ходом, ще ні одна країна не виривалась на світовий рівень передових держав-для цього потрібні були революційні зміни. Найбільше в головах людей мала бути думка про необхідність таких кроків. Нажаль в Україні безліч людей живе з вірою у те, що Радянський Союз краще ніж Незалежна Україна і гальмують цим всі хороші починання, прагнучи бути ближчими до старої системи цінностей.
Допомагають їм у цьому «сучасні» політики переважно «московського розливу», що записались в щирих патріотів України зі «своїм» баченням якою має бути Країна. Допомога ця основана на їх нездатності зробити щось правильно до ладу та впливати на негативні самовільні процеси в суспільстві-це змушує людей вірити, що в Радянській Україні їм було б краще…
Але забути негатив від життя в структурі під міфічною назвою Радянська Україна, а насправді керівництво в цій системі було васалом Москви без права на власну думку і дії, неможливо. Тому і придумали собі хороший комуністів і поганих. Насправді ж такого поділу не допускає ідеологія комуно-соціалізму: все що робить партія є правильним бо це спільна воля більшості її членів, а демократичні прояви є недопустимими.
Та ця думка працює і проектується на сучасні відносини між українцями. Впливає це також не в останню чергу на які цінності потрібно рівнятись: на власні цінності Українців, що близькі до Європейських, чи на старі Радянські, що ближчі до Російсько-Азіатських цінностей.
[b]Основним висновком даного аналізу є те, що історичний підтекст протиріччя між українськими українцями та проросійськи налаштованими українцями не є безпідставним, хоча продовження з боку проросійщиків базується на нереальності. Тому неможливо просто в ім’я чогось об’єднати всіх, як це намагаються зробити деякі політики, без чіткого визначення хто в чому і де помиляється. [/b]
Неможливо це тому, що для українців, які прагнули і віддавали життя за Незалежну Україну здобутки СРСР завжди будуть здобутками ворога, що робив це для збільшення своєї могутності, придушуючи нею Україну. А для тих хто не сильно задавався і зараз не «світиться» зацікавленням патріотичними питаннями-ці здобутки зажди будуть поступом в економіці, проривом на новий світовий рівень і тому подібне… В додаток існує велика кількість інших національностей(найбільше росіян), які і по природі своїй не обов’язково мали проникатись патріотичними почуттями до України.
Тільки повним з’ясуванням та визначенням позицій протилежних сторін можна встановити: що є необхідним сьогодні, що відповідає моральності, що є правда та що веде в майбутнє і чиє це майбутнє…
Посдискутувати з автором: http://kozatstvo.kiev.ua/forum/phpBB2/viewtopic.php?p=3286#3286
Відповіді
2007.01.12 | stefan
Re: Для кого СССР тюрма, а для кого-Дом родной?
Taraslt пише:> Для кого СССР тюрма, а для кого-Дом родной?
>
> Хто такі перші, а хто-другі. Розібравшись в протиріччях між одним та іншими можна докопатись і до історичного підтексту протистояння між українцями України та іншими. Та визначитись на чиїй ви стороні сьогодні…
>
> Як відомо «матерія не зникає», не зникають безслідно і значні для Світу і націй наслідки певних подій…
>
> Почнемо з історії, що жива в пам’яті і є свідки тих ще подій:
>
> Для кого Сталін кат, а для кого-вождь?
> Однозначно Сталін був катом для більшості українців. Та був він і вождем для тих запроданців, що допомагали йому нищити український народ. Сталін був і великою людиною для росіян, бо закріпив для них окуповану Україну, переміг у війні в основному жертвами інших націй, найбільше української.
>
> СРСР після Сталіна.
> Аналогічно і з державою СРСР пізнішого періоду, трохи в м’якшій формі, але те саме для української свідомої молоді та інтелігенції-це ненависна машина що їх знищувала, а для «пролетарів» і «партійців» це «свята земля». Та хоч як старалась потужна радянська пропаганда, а відчуття нерівності між партійцями (з їх фаворитними діячами-«пролетарями») та простими робочими і селянами ніяк не вдавалось замаскувати. Блатне становище особливо виявлялось при кризах, таких як Чорнобиль, стихійні лиха…
>
> Сучасна Україна та вплив історії СРСР на неї.
> Звісно, зараз стан простих людей не кращий, а навіть гірший-настали часи дикого капіталізму. Яким лякали, а тепер ті ж самі колишні «поборники світлого майбутнього» спираючись на нібито «досвід в керуванні», захопили всі важливі пости в державі, прихватизували все, що біля них було,-і будують його…А людям залишається тільки гадати-хто винен: ті що розвалили «поганенький союз» Радянський Республік, чи ті, хто зараз замість нормального використання отриманих можливостей від свободи, вганяють Україну своїм користолюбством і невмінням в кризу за кризою?
>
> Та приглянувшись ближче-це ж ті самі люди-вихованці тої самої партії (компартії про яку Горбачов в останні дні її констатував: «народ відсунули від відпрацювання і прийняття рішень»), ті самі невдалі будівники комунізму і непорушного «Союзу», тепер будують «капіталізм» і «Незалежну Україну». Зрозуміло, що ці люди в силу своїх модифікованих партією, а потім зруйнованих життям принципів, крім хаосу і анархії(права сили і грошей) нічого не створять. Відповідно і сподіватись на підвищення рівня життя з такою владою і таким менталітетом не приходиться.
>
> Звичайним ходом, ще ні одна країна не виривалась на світовий рівень передових держав-для цього потрібні були революційні зміни. Найбільше в головах людей мала бути думка про необхідність таких кроків. Нажаль в Україні безліч людей живе з вірою у те, що Радянський Союз краще ніж Незалежна Україна і гальмують цим всі хороші починання, прагнучи бути ближчими до старої системи цінностей.
>
> Допомагають їм у цьому «сучасні» політики переважно «московського розливу», що записались в щирих патріотів України зі «своїм» баченням якою має бути Країна. Допомога ця основана на їх нездатності зробити щось правильно до ладу та впливати на негативні самовільні процеси в суспільстві-це змушує людей вірити, що в Радянській Україні їм було б краще…
>
> Але забути негатив від життя в структурі під міфічною назвою Радянська Україна, а насправді керівництво в цій системі було васалом Москви без права на власну думку і дії, неможливо. Тому і придумали собі хороший комуністів і поганих. Насправді ж такого поділу не допускає ідеологія комуно-соціалізму: все що робить партія є правильним бо це спільна воля більшості її членів, а демократичні прояви є недопустимими.
>
> Та ця думка працює і проектується на сучасні відносини між українцями. Впливає це також не в останню чергу на які цінності потрібно рівнятись: на власні цінності Українців, що близькі до Європейських, чи на старі Радянські, що ближчі до Російсько-Азіатських цінностей.
>
>
> Основним висновком даного аналізу є те, що історичний підтекст протиріччя між українськими українцями та проросійськи налаштованими українцями не є безпідставним, хоча продовження з боку проросійщиків базується на нереальності. Тому неможливо просто в ім’я чогось об’єднати всіх, як це намагаються зробити деякі політики, без чіткого визначення хто в чому і де помиляється.
>
>
> Неможливо це тому, що для українців, які прагнули і віддавали життя за Незалежну Україну здобутки СРСР завжди будуть здобутками ворога, що робив це для збільшення своєї могутності, придушуючи нею Україну. А для тих хто не сильно задавався і зараз не «світиться» зацікавленням патріотичними питаннями-ці здобутки зажди будуть поступом в економіці, проривом на новий світовий рівень і тому подібне… В додаток існує велика кількість інших національностей(найбільше росіян), які і по природі своїй не обов’язково мали проникатись патріотичними почуттями до України.
>
> Тільки повним з’ясуванням та визначенням позицій протилежних сторін можна встановити: що є необхідним сьогодні, що відповідає моральності, що є правда та що веде в майбутнє і чиє це майбутнє…
_-----------------------------
Шан.пане Taraslt!
Для зміни шрифту ставте значки
< >