Загроза над Кирилівською церквою!
01/12/2007 | Оленка Певна, доктор філософії
http://www.brama.com/news/press/2007/01/070111pevny_stcyril.html
Брама, 11 січня 2007 р., 13.00 Східньоамериканського часу
Від колег з Києва надійшла тривожна новина щодо збереження найважливішої української пам"ятки 12 ст, церкви святого Кирила Олександрійського (Кирилівської церкви). Шляхом витонченої серії непомітних кроків церкву св. Кирила, яка становила частину культурної спадщини собору св. Софії, що охороняється ЮНЕСКО, було виведено з-під захисту. Це розв"язало руки УПЦ МП розпочати роботи по переробці пам"ятки, яка включає не лише перемальовування стінних розписів зроблених видатними художниками 19 століття М.Врубелем та М.Мурашком, але (що більш важливо) й осквернення унікальних фресок 12го століття.
Істино неповторною є композиція, яка зображує життєвий цикл Олександрійського Патріарха 5го століття св. Кирила. Картини з його життя повністю займають східний апс київської церкви та являють собою єдине у світі зображення життя цього святого. Без перебільшень, церква святого Кирила є найважливішою на Україні пам"яткою 12 століття. Середньовічні фрески собору не мають аналогів не лише у термінах мистецтва Київської русі, але й у контексті Середньовізантійського мистецтва.
Монументальну споруду церкви св. Кирила Олександрійського було збудовано чи то княжною Марією Мстиславівною, чи її чоловіком, князем Всеволодом Ольговичем (1139-1147 рр.). Вона була місцем погребіння княжни Марії та її нащадків. Середньовічні фрески церкви св. Кирила є єдиними екземплярами монументальної православної іконографії 12го століття часів Київської русі та нинішньої української столиці, міста Києва. Вкупі з церквою Спасителя у Мірозькому монастирі у Пскові (Росія) вони становлять найважливіший приклад Середньовічного монументального живопису, виконаного у візантійській традиції, що зберігся на східно-слов"янських теренах.
Незважаючи на декілька недавніх публікацій щодо Кирилівської церкви, пам"ятка лишається по суті невивченою. Жодного разу її не було досконально чи професійно сфотографовано, написи не було проаналізовано палєографами, а посвяту та середньовічні зображення ніколи не було розглянуто у ширшому контексті розвитку Візантії та Київської русі. Нині на Україні лишилися так мало середньовічних пам"яток, а ще менше з іконографічними свідченнями періоду Київської русі, що збереження Кирилівської церкви мало би бути справою державної ваги.
За твердженнями київських колег, нинішніня криза розгорталася таким чином. Декілька років тому ( у 2004 р.? ) церкву святого Кирила було тихо викреслено з високозахищеного списку культурного заповідника Софії київської, що розчистило шлях перед її остаточною передачею у відання УПЦ МП. У недавній церковній газеті чиновник УПЦ МП скаржився, що фрески Врубеля не є достатньо "іконними", та що музейні обмеження забороняють паління свічок, необхідних для православної служби.
Ієрархи УПЦ МП також виражають невдоволення щодо того, що фрески нібито не є достатньо надихаючими та не відповідають догмам УПЦ МП. Озвучуючи такі скарги, церковники заявляли про своє бажання перемалювати інтер"єра церкви. Виходить так, що українськими законами, якими регулюється історчна спадщина, можна зманіпулювати аж до того, щоб викреслити церковну споруду зі списку історичних пам"яток, та влаштувати їй офіційну оцінку та опис майна. Наразі це вже сталося, і сума у 998 гривень називається як така, що її УПЦ МП має сплатити українському урядові за споруду. Як тільки її буде сплачено, УПЦ МП отримає право на перероблення інтер"єру пам"ятки.
Висловлення занепокоєння з поза меж України, та з боку церковних, культурних, академічних і наукових кіл могло би допомогти тим, хто на Україні бореться за збереження цієї пам"ятки.
Доктор Оленка Певна є співробітником Відділення мистецтва та мистецької історії Річмондського університету. Вона спеціалізується на історії пізньоантичного, візантійського та середньовічного мистецства.
Переклав Хвізик
Брама, 11 січня 2007 р., 13.00 Східньоамериканського часу
Від колег з Києва надійшла тривожна новина щодо збереження найважливішої української пам"ятки 12 ст, церкви святого Кирила Олександрійського (Кирилівської церкви). Шляхом витонченої серії непомітних кроків церкву св. Кирила, яка становила частину культурної спадщини собору св. Софії, що охороняється ЮНЕСКО, було виведено з-під захисту. Це розв"язало руки УПЦ МП розпочати роботи по переробці пам"ятки, яка включає не лише перемальовування стінних розписів зроблених видатними художниками 19 століття М.Врубелем та М.Мурашком, але (що більш важливо) й осквернення унікальних фресок 12го століття.
Істино неповторною є композиція, яка зображує життєвий цикл Олександрійського Патріарха 5го століття св. Кирила. Картини з його життя повністю займають східний апс київської церкви та являють собою єдине у світі зображення життя цього святого. Без перебільшень, церква святого Кирила є найважливішою на Україні пам"яткою 12 століття. Середньовічні фрески собору не мають аналогів не лише у термінах мистецтва Київської русі, але й у контексті Середньовізантійського мистецтва.
Монументальну споруду церкви св. Кирила Олександрійського було збудовано чи то княжною Марією Мстиславівною, чи її чоловіком, князем Всеволодом Ольговичем (1139-1147 рр.). Вона була місцем погребіння княжни Марії та її нащадків. Середньовічні фрески церкви св. Кирила є єдиними екземплярами монументальної православної іконографії 12го століття часів Київської русі та нинішньої української столиці, міста Києва. Вкупі з церквою Спасителя у Мірозькому монастирі у Пскові (Росія) вони становлять найважливіший приклад Середньовічного монументального живопису, виконаного у візантійській традиції, що зберігся на східно-слов"янських теренах.
Незважаючи на декілька недавніх публікацій щодо Кирилівської церкви, пам"ятка лишається по суті невивченою. Жодного разу її не було досконально чи професійно сфотографовано, написи не було проаналізовано палєографами, а посвяту та середньовічні зображення ніколи не було розглянуто у ширшому контексті розвитку Візантії та Київської русі. Нині на Україні лишилися так мало середньовічних пам"яток, а ще менше з іконографічними свідченнями періоду Київської русі, що збереження Кирилівської церкви мало би бути справою державної ваги.
За твердженнями київських колег, нинішніня криза розгорталася таким чином. Декілька років тому ( у 2004 р.? ) церкву святого Кирила було тихо викреслено з високозахищеного списку культурного заповідника Софії київської, що розчистило шлях перед її остаточною передачею у відання УПЦ МП. У недавній церковній газеті чиновник УПЦ МП скаржився, що фрески Врубеля не є достатньо "іконними", та що музейні обмеження забороняють паління свічок, необхідних для православної служби.
Ієрархи УПЦ МП також виражають невдоволення щодо того, що фрески нібито не є достатньо надихаючими та не відповідають догмам УПЦ МП. Озвучуючи такі скарги, церковники заявляли про своє бажання перемалювати інтер"єра церкви. Виходить так, що українськими законами, якими регулюється історчна спадщина, можна зманіпулювати аж до того, щоб викреслити церковну споруду зі списку історичних пам"яток, та влаштувати їй офіційну оцінку та опис майна. Наразі це вже сталося, і сума у 998 гривень називається як така, що її УПЦ МП має сплатити українському урядові за споруду. Як тільки її буде сплачено, УПЦ МП отримає право на перероблення інтер"єру пам"ятки.
Висловлення занепокоєння з поза меж України, та з боку церковних, культурних, академічних і наукових кіл могло би допомогти тим, хто на Україні бореться за збереження цієї пам"ятки.
Доктор Оленка Певна є співробітником Відділення мистецтва та мистецької історії Річмондського університету. Вона спеціалізується на історії пізньоантичного, візантійського та середньовічного мистецства.
Переклав Хвізик
Відповіді
2007.01.13 | ziggy_freud
Re: Загроза над Кирилівською церквою!
Оленка Певна, доктор філософії пише:> http://www.brama.com/news/press/2007/01/070111pevny_stcyril.html
>
> Брама, 11 січня 2007 р., 13.00 Східньоамериканського часу
>
> Від колег з Києва надійшла тривожна новина щодо збереження найважливішої української пам"ятки 12 ст, церкви святого Кирила Олександрійського (Кирилівської церкви). Шляхом витонченої серії непомітних кроків церкву св. Кирила, яка становила частину культурної спадщини собору св. Софії, що охороняється ЮНЕСКО, було виведено з-під захисту. Це розв"язало руки УПЦ МП розпочати роботи по переробці пам"ятки, яка включає не лише перемальовування стінних розписів зроблених видатними художниками 19 століття М.Врубелем та М.Мурашком, але (що більш важливо) й осквернення унікальних фресок 12го століття.
> За твердженнями київських колег, нинішніня криза розгорталася таким чином. Декілька років тому ( у 2004 р.? ) церкву святого Кирила було тихо викреслено з високозахищеного списку культурного заповідника Софії київської, що розчистило шлях перед її остаточною передачею у відання УПЦ МП. У недавній церковній газеті чиновник УПЦ МП скаржився, що фрески Врубеля не є достатньо "іконними", та що музейні обмеження забороняють паління свічок, необхідних для православної служби.
Скажіть після того, що попів МП варто толерувати. В Падмасковье уродофф.
2007.01.13 | Хвізик
Re: Загроза над Кирилівською церквою!
тута ще не все сказано. Московські попи ладні нищити Врубеля, де тіко побачать, бо він - українець.а Врубель насправді - це художник рівня не нижчого, ніж Сальвадор Далі. Тільки його "розкрутити" нікому.
От тому вони й бісяться, прагнуть знищити, зтерти, затоптати, замалювати...
Козли, корочє
2007.01.13 | ziggy_freud
якщо спокійніше. Складові проблеми
проблема складається з наступних частин1. Рагульство підмосковних попів, більшість з яких отримують призначення в Київ після дуже слабенької "духовної" школи і навіть візантійства не розуміють як слід.
2. Корупція і рагульство серед місцевого макро- та мікроначальства, яке не розуміє чи не хоче розуміти: замазані підмосковними попиками фрески - це потенційно великі гроші, які Київ міг би мати з туризму. Очевидно, їх теж дурний піп з Залатово Кальца хрестив.
3. Бездіяльність органів, що "охороняють пам*ятники". Фігово охороняють.
4. Дивна позиція музейних працівників. Чому в Києві про подію стає відомо через їх лист аж в Британію?
2007.01.13 | пан Roller
Из копытца пили.
Хвізик пише:> тута ще не все сказано. Московські попи ладні нищити Врубеля, де тіко побачать, бо він - українець.
Где именно попы могут побачить? О чем вы?
Врубелю было отказано в росписи Владимирского собора, хотя предваритлеьная договоренность была. Там что-то есть чуть-чуть.
В музее в Киеве всего семь работ. В Белоруссии один эскиз.
> а Врубель насправді - це художник рівня не нижчого, ніж Сальвадор Далі. Тільки його "розкрутити" нікому.
Врубель достаточно раскручен. Его творчество трагично и говорит само за себя. О своем творчестве, вернее раскрутке, Дали выражался в духе, что стал богат, тому ще много дураков.
Врубель же кормился от меценатов. Кажется, Мамонтов ему заказывал огромное полотно на Новгородскую выставку, которое не сохранилось.
Если уж сравнивать, то скорее по болезни, которую ему приписывают, такую же, как у Эдуарда Мане.
А вообще Врубель резко выделяется на общероссийском фоне. Приписывать его к Украинским художникам, тоже что приписывать, Репина (письмо казаков султану царь купил за 30000 руб), ( а Бурлаков на Волге после парижской выставки долго ему вспоминали) Гоголя, Чайковского, Достоевского (типа поляк).
По своей экспрессии, (Экспрессионизм) незаконченности отдельных работ, тематике, и обращение к мифологии, для натуры и вообще уровню работ, Врубель стоит много выше, намного выше, чем пишется в этой статье.
Его образы, а он специально ездил в Италию знакомиться, под роспись Владимирского собора, уникальна. И если фрески сохранятся потомкам, будет, что посмотреть, с чем сравнить, хоча, они, думаю, не состарятся. Да, они не отвечают церковному канону, но для этого и приглашали Врубеля, они сучастны, и на их можно ходить смотреть, как в музей. Хоча, я не ходил, все хочу. Если это правда, что Врубеля хотят замазать, то я не представляю какими дебилами треба быть.
Может кто-то хочет вывезти, в это я могу поверить, потому что они могут стоить дороже Кирилловского церкви, по современным меркам.
Конечно это преувеличение. Но сегодня Россия в цене на западе, можно сказать русский бум.
> От тому вони й бісяться, прагнуть знищити, зтерти, затоптати, замалювати...
> Козли, корочє
Из копытца пили.
Brgds
2007.01.13 | ОРИШКА
Для журналистов:
Если Киевляне могут допустить замазывние росписей Врубеля в Кирилловке (знаю каждую, наверное, черточку), то как их называть - уже неважно, а вот власть нужно за хвост подергать.Прежде всего, нужно выяснить ситуацию - кто и почему снял церковь из-под охраны?
Давайте, журнилисты, это не шутка, тут местные талибы уже вовсю культурой называют визги Поплавского и Асии Ахат.
А о Врубеле киевское мурло вряд ли знает.
2007.01.13 | ziggy_freud
і справа тут не в "православії" чи національності Врубеля
був в Грузії, там в старих православних трапляються настільки _неканонічні_ розписи, що типовий підмосковний піп почне волати "Сотона Ізиді". А грузини бережуть, замість навести благолєпіє акрілом.Навіть в Стамбулі багато що з візантійського залишили. Хоча з ісламської точки зору куди вже неканонічніше намальовано.
Аналогічно попам МП останнім часом вчиняли хіба що таліби в Афганістані. Оце їх справжні (без)духовні брати.
2007.01.13 | пан Roller
+1
2007.01.14 | пан Roller
Mikhail Vrubel. Pan. 1899. Oil on canvas. (бо він - українець.)
Хвізик пише:> тута ще не все сказано. Московські попи ладні нищити Врубеля, де тіко побачать, бо він - українець.
> Козли, корочє
Mikhail Vrubel. Pan. 1899. Oil on canvas. The Tretyakov Gallery, Moscow, Russia.
Brgds
2007.01.14 | пан Roller
Re: Загроза над Кирилівською церквою! Иллюстрации, много********
Оленка Певна, доктор філософії пише:> http://www.brama.com/news/press/2007/01/070111pevny_stcyril.html
>
> Брама, 11 січня 2007 р., 13.00 Східньоамериканського часу
>
> Від колег з Києва надійшла тривожна новина щодо збереження найважливішої української пам"ятки 12 ст, церкви святого Кирила Олександрійського (Кирилівської церкви). Шляхом витонченої серії непомітних кроків церкву св. Кирила, яка становила частину культурної спадщини собору св. Софії, що охороняється ЮНЕСКО, було виведено з-під захисту. Це розв"язало руки УПЦ МП розпочати роботи по переробці пам"ятки, яка включає не лише перемальовування стінних розписів зроблених видатними художниками 19 століття М.Врубелем та М.Мурашком, але (що більш важливо) й осквернення унікальних фресок 12го століття.
>
> Істино неповторною є композиція, яка зображує життєвий цикл Олександрійського Патріарха 5го століття св. Кирила. Картини з його життя повністю займають східний апс київської церкви та являють собою єдине у світі зображення життя цього святого. Без перебільшень, церква святого Кирила є найважливішою на Україні пам"яткою 12 століття. Середньовічні фрески собору не мають аналогів не лише у термінах мистецтва Київської русі, але й у контексті Середньовізантійського мистецтва.
>
> Монументальну споруду церкви св. Кирила Олександрійського було збудовано чи то княжною Марією Мстиславівною, чи її чоловіком, князем Всеволодом Ольговичем (1139-1147 рр.). Вона була місцем погребіння княжни Марії та її нащадків. Середньовічні фрески церкви св. Кирила є єдиними екземплярами монументальної православної іконографії 12го століття часів Київської русі та нинішньої української столиці, міста Києва. Вкупі з церквою Спасителя у Мірозькому монастирі у Пскові (Росія) вони становлять найважливіший приклад Середньовічного монументального живопису, виконаного у візантійській традиції, що зберігся на східно-слов"янських теренах.
>
> Незважаючи на декілька недавніх публікацій щодо Кирилівської церкви, пам"ятка лишається по суті невивченою. Жодного разу її не було досконально чи професійно сфотографовано, написи не було проаналізовано палєографами, а посвяту та середньовічні зображення ніколи не було розглянуто у ширшому контексті розвитку Візантії та Київської русі. Нині на Україні лишилися так мало середньовічних пам"яток, а ще менше з іконографічними свідченнями періоду Київської русі, що збереження Кирилівської церкви мало би бути справою державної ваги.
>
> За твердженнями київських колег, нинішніня криза розгорталася таким чином. Декілька років тому ( у 2004 р.? ) церкву святого Кирила було тихо викреслено з високозахищеного списку культурного заповідника Софії київської, що розчистило шлях перед її остаточною передачею у відання УПЦ МП. У недавній церковній газеті чиновник УПЦ МП скаржився, що фрески Врубеля не є достатньо "іконними", та що музейні обмеження забороняють паління свічок, необхідних для православної служби.
>
> Ієрархи УПЦ МП також виражають невдоволення щодо того, що фрески нібито не є достатньо надихаючими та не відповідають догмам УПЦ МП. Озвучуючи такі скарги, церковники заявляли про своє бажання перемалювати інтер"єра церкви. Виходить так, що українськими законами, якими регулюється історчна спадщина, можна зманіпулювати аж до того, щоб викреслити церковну споруду зі списку історичних пам"яток, та влаштувати їй офіційну оцінку та опис майна. Наразі це вже сталося, і сума у 998 гривень називається як така, що її УПЦ МП має сплатити українському урядові за споруду. Як тільки її буде сплачено, УПЦ МП отримає право на перероблення інтер"єру пам"ятки.
>
> Висловлення занепокоєння з поза меж України, та з боку церковних, культурних, академічних і наукових кіл могло би допомогти тим, хто на Україні бореться за збереження цієї пам"ятки.
>
> Доктор Оленка Певна є співробітником Відділення мистецтва та мистецької історії Річмондського університету. Вона спеціалізується на історії пізньоантичного, візантійського та середньовічного мистецства.
>
> Переклав Хвізик
Добавил Роллер. Первые четыре с Брамы, Оленка Певна. Остальное от Ольги.
Версия о том, что Врубеля хотят замалювать представляется сомнительной.Если не нравилось, раньше треба было.
Политизация на Врубеле+ УПЦ МП мне кажется не доброкачественной.
Не треба спасать.Треба хранить. Уважать.Смотреть. Ходить.Молиться.
А кто Врубель, украинцец, или москаль, это не предмет искусства.
Врубель уже давно принадлежит человечеству.И то, как скромно представлены его работы в музее Киеве,с каким дневным освещением, ну хоть не украли еще,вот о чем треба беспокоиться.
В иллюстрациях представлены и работы для Владимирского собора.
Смотрите, ведь они не сфотографированы, вернее их фотографий нет, так нам пишут. Че то там попы разыскивают....
А чего его разыскивать. Вот оно.
Может кому его и нет. А мы сами насквозь видим, на расстоянии.
Причем, не отрывая задницы, у монитора.
Смотрите, титулы и цените.Вот что вам досталось. Теперь Это все Ваше. Ну и наше, чуток, ну совсем чуть чуть, как меньшинства.
Brgds
2007.01.14 | пан Roller
Mikhail Vrubel. Demon and Angel with Tamara's Soul. 1891
2007.01.14 | ОРИШКА
Re: Mikhail Vrubel. Demon and Angel with Tamara's Soul. 1891
Спасибо. Как глоток хорошего свежего .... (кому что нравится)2007.01.14 | пан Roller
Tamara and Demon/Black watercolor on cardboard. 1890-91.
Tamara and Demon. Illustration for The Demon by Mikhail Lermontov. 1890-91. Black watercolor on cardboard. The Tretyakov Gallery, Moscow, Russia.ОРИШКА пише:
> Спасибо. Как глоток хорошего свежего .... (кому что нравится)
Brdgs
2007.02.02 | Володимир
Звернення редакції офіційного сайту УПЦ
Редакція офіційного сайту Української Православної Церкви 23 січня оприлюднила Звернення з приводу ситуації довкола Кирилівського храму. У ньому наголошується, що «з подачі керівництва Заповідника «Софія Київська» у ЗМІ поширюються статті з однобокою, викривленою, часто грубо фальсифікованою і політизованою інформацією, яка не відповідає дійсності». В УПЦ наголошують, що у Кирилівській церкві не використовуються свічки, тому не може бути кіптяви на фресках, а її стіни відгороджені рядами стільців, тому вірні не можуть їх витирати. Також у Зверненні відкидається звинувачення настоятеля Кирилівської церкви у тому, що він збирається розібрати мармуровий іконостас, замалювати фрески і зняти ікони художника Михайла Врубеля.Повний текст звернення див. на http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;13838/#
або http://orthodox.org.ua/uk/node/1019#