Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
01/13/2007 | Юрій Решетніков
Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Усяка неправда то гріх
1Івана 5:17
12 січня 2007 року стало чорною датою не лише для Президента, якого позбавили повноважень, але для усієї демократичної спільноти України, для тих, хто виборював свободу морозними днями та ночами листопада-грудня 2004, хто наступні два роки «без надії сподівався», для кого слова «ідеали Майдану» ще не стали пустим звуком.
12 січня 2007 року БЮТ на чолі із своєю лідеркою своїм голосуванням за закон про Кабмін на боці «антикризової коаліції» і особисто В.Януковича та за подолання відповідного вето Президента остаточно поховали Майдан як явище, що мало докорінно змінити історію нашої Держави.
Зрада БЮТ стала черговою у низці великих і малих зрад у Верховній Раді України, цілком виправдовуючи народну назву вищого законодавчого органу нинішнього скликання «Велика Зрада».
Зрада Тимошенко за своїми руйнівними для демократії та майбутнього України наслідками є цілком сумірною з червневою зрадою Мороза.
І причина їх зрад теж є однаковою – жадоба влади.
Якщо для Мороза ідеєю фікс, для досягнення якої він пішов на зраду так важко досягнутих домовленостей серед учасників коаліції демократичних сил, було прагнення за будь-яку ціну стати Головою Верховної Ради, то для Тимошенко такою ідеєю є бажання знов стати прем’єр-міністром, причому нині вже з більшими, ніж це було 2005 року, повноваженнями.
Саме тому вона і пішла на союз з «антикризовиками», розраховуючи в нагороду за свою зраду демократичних сил стати спочатку «повноважною» опозицією або «опозицією в законі», а потім і повноважним прем’єром.
Проте здається, що Тимошенко не врахувала те, що нинішня урядова команда на чолі з Януковичем, отримавши за її допомоги всю повноту влади в країні, навряд чи захоче ділитися з кимось цією владою у 2011 році. Як нещодавно сказав Янукович: «Ми вже не ті, що 2004 року…».
З іншого боку, при всій подібності зради Тимошенко аналогічному вчинку Мороза, перша за своїми психологічними наслідками є набагато відчутнішою і вбивчою для демократичної спільноти.
Якщо Мороз все ж таки переважно вважався «тимчасовим попутником» і від соціалістів внутрішньо багато хто очікував якоїсь каверзи, а тому і червневі події викликали скоріш обурення, ніж розпач серед «помаранчевих».
Разом з тим зрада з боку тієї, що клялася у своїй вірності Майдану, звинувачуючи всіх навколо, зокрема того ж самого Мороза, у відступі від його ідей, що стверджувала свою опозиційність до нинішнього режиму та заявляла про неможливість будь-яких угод з ним, тієї, якій вірили як останньому промінню серед загальної сірості, однозначно призведе до остаточного розчарування серед тих, хто зберіг Майдан у своєму серці.
Її зрада вбила надію, яка, як відомо, вмирає останньою.
Сьогоднішні події ще раз наочно продемонстрували схожість особистостей Тимошенко та Януковича, зокрема їх спільну схильність до авторитарного керівництва (а як інакше можна пояснити одностайну підтримку членами її фракції «антикризовиків»?
Не хочеться вірити, що усі там настільки ж безпринципні, як їхня лідерка). А тому можна припустити і однаковість наслідків для суспільства у випадку його чи її правління.
Ця внутрішня сумісність Януковича та Тимошенко виявилася і під час її полум’яного антинашоукраїнського спічу в його присутності під бурхливі оплески «антикризовиків» (цікаво, Янукович їй в цю мить теж аплодував?).
Перший дзвінок щодо можливого поєднання БЮТ з «Регіонами» та їм подібними пролунав ще в січні 2006 року під час їх спільного голосування за відставку уряду Ю.Єханурова.
Проте, тоді не зрозумівшим цього виборцям можна було якось пояснити це вболіванням за інтереси українських громадян перед обличчям відомих газових угод.
Сьогоднішнє ж блокування з «антикризовою коаліцією», в тому числі виступ Тимошенко, остаточно виявив справжнє обличчя Юлії Володимирівни, за яким, на жаль, не виявилося нічого, крім одержимості ідеєю особистої влади і готовності заради цього на все.
Зрада БЮТ відкрила шлях встановленню авторитаризму в Україні та безконтрольної особистої влади Януковича.
Вона практично допомогла йому здобути те, що завадив отримати Майдан восени 2004 року.
А тому сьогоднішній вчинок БЮТ є зрадою не стільки Президента Ющенка, скільки того самого Майдану та усіх тих, хто підтримав його ідеали, зрадою, в тому числі, і власних виборців.
Після 12 січня 2007 року БЮТ втратив будь-яке моральне право називатися опозицією, повним складом своєї парламентської фракції перейшовши на службу правлячій коаліції.
Отже нині в Україні залишилась лише єдина справжня опозиційна парламентська політична сила – блок «Наша Україна» та партії, що входять до його складу.
Після сьогоднішніх парламентських подій БЮТ і його лідерка мали б припинити будь-які розмови про те, що вони, мовляв, є захисниками демократії в Україні й ідеалів Майдану, борцями з контрреволюцією та наступаючим авторитаризмом, що вони є опозиційною по відношенню до режиму Януковича силою.
Натомість вони мали б відверто заявити своїм виборцям, що для них байдужа думка останніх, що вони готові до зради інтересів суспільства, коли йдетьсь про можливість отримання владних привілеїв, навіть у вигляді «опозиції в законі».
Але це б трапилось, якби вони були чесними, якщо не перед собою, то перед людьми та Богом. Проте, якби вони були чесними, вони не зрадили б.
На жаль, історія не знає умовного способу.
А БЮТ в особі своєї лідерки (адже вона практично і є увесь БЮТ) заслуговує на почесне місце на листівках «Пори» 2004 року із назвою «Вони брешуть!»
Юрій Решетніков,
громадянин України, учасник Майдану
Усяка неправда то гріх
1Івана 5:17
12 січня 2007 року стало чорною датою не лише для Президента, якого позбавили повноважень, але для усієї демократичної спільноти України, для тих, хто виборював свободу морозними днями та ночами листопада-грудня 2004, хто наступні два роки «без надії сподівався», для кого слова «ідеали Майдану» ще не стали пустим звуком.
12 січня 2007 року БЮТ на чолі із своєю лідеркою своїм голосуванням за закон про Кабмін на боці «антикризової коаліції» і особисто В.Януковича та за подолання відповідного вето Президента остаточно поховали Майдан як явище, що мало докорінно змінити історію нашої Держави.
Зрада БЮТ стала черговою у низці великих і малих зрад у Верховній Раді України, цілком виправдовуючи народну назву вищого законодавчого органу нинішнього скликання «Велика Зрада».
Зрада Тимошенко за своїми руйнівними для демократії та майбутнього України наслідками є цілком сумірною з червневою зрадою Мороза.
І причина їх зрад теж є однаковою – жадоба влади.
Якщо для Мороза ідеєю фікс, для досягнення якої він пішов на зраду так важко досягнутих домовленостей серед учасників коаліції демократичних сил, було прагнення за будь-яку ціну стати Головою Верховної Ради, то для Тимошенко такою ідеєю є бажання знов стати прем’єр-міністром, причому нині вже з більшими, ніж це було 2005 року, повноваженнями.
Саме тому вона і пішла на союз з «антикризовиками», розраховуючи в нагороду за свою зраду демократичних сил стати спочатку «повноважною» опозицією або «опозицією в законі», а потім і повноважним прем’єром.
Проте здається, що Тимошенко не врахувала те, що нинішня урядова команда на чолі з Януковичем, отримавши за її допомоги всю повноту влади в країні, навряд чи захоче ділитися з кимось цією владою у 2011 році. Як нещодавно сказав Янукович: «Ми вже не ті, що 2004 року…».
З іншого боку, при всій подібності зради Тимошенко аналогічному вчинку Мороза, перша за своїми психологічними наслідками є набагато відчутнішою і вбивчою для демократичної спільноти.
Якщо Мороз все ж таки переважно вважався «тимчасовим попутником» і від соціалістів внутрішньо багато хто очікував якоїсь каверзи, а тому і червневі події викликали скоріш обурення, ніж розпач серед «помаранчевих».
Разом з тим зрада з боку тієї, що клялася у своїй вірності Майдану, звинувачуючи всіх навколо, зокрема того ж самого Мороза, у відступі від його ідей, що стверджувала свою опозиційність до нинішнього режиму та заявляла про неможливість будь-яких угод з ним, тієї, якій вірили як останньому промінню серед загальної сірості, однозначно призведе до остаточного розчарування серед тих, хто зберіг Майдан у своєму серці.
Її зрада вбила надію, яка, як відомо, вмирає останньою.
Сьогоднішні події ще раз наочно продемонстрували схожість особистостей Тимошенко та Януковича, зокрема їх спільну схильність до авторитарного керівництва (а як інакше можна пояснити одностайну підтримку членами її фракції «антикризовиків»?
Не хочеться вірити, що усі там настільки ж безпринципні, як їхня лідерка). А тому можна припустити і однаковість наслідків для суспільства у випадку його чи її правління.
Ця внутрішня сумісність Януковича та Тимошенко виявилася і під час її полум’яного антинашоукраїнського спічу в його присутності під бурхливі оплески «антикризовиків» (цікаво, Янукович їй в цю мить теж аплодував?).
Перший дзвінок щодо можливого поєднання БЮТ з «Регіонами» та їм подібними пролунав ще в січні 2006 року під час їх спільного голосування за відставку уряду Ю.Єханурова.
Проте, тоді не зрозумівшим цього виборцям можна було якось пояснити це вболіванням за інтереси українських громадян перед обличчям відомих газових угод.
Сьогоднішнє ж блокування з «антикризовою коаліцією», в тому числі виступ Тимошенко, остаточно виявив справжнє обличчя Юлії Володимирівни, за яким, на жаль, не виявилося нічого, крім одержимості ідеєю особистої влади і готовності заради цього на все.
Зрада БЮТ відкрила шлях встановленню авторитаризму в Україні та безконтрольної особистої влади Януковича.
Вона практично допомогла йому здобути те, що завадив отримати Майдан восени 2004 року.
А тому сьогоднішній вчинок БЮТ є зрадою не стільки Президента Ющенка, скільки того самого Майдану та усіх тих, хто підтримав його ідеали, зрадою, в тому числі, і власних виборців.
Після 12 січня 2007 року БЮТ втратив будь-яке моральне право називатися опозицією, повним складом своєї парламентської фракції перейшовши на службу правлячій коаліції.
Отже нині в Україні залишилась лише єдина справжня опозиційна парламентська політична сила – блок «Наша Україна» та партії, що входять до його складу.
Після сьогоднішніх парламентських подій БЮТ і його лідерка мали б припинити будь-які розмови про те, що вони, мовляв, є захисниками демократії в Україні й ідеалів Майдану, борцями з контрреволюцією та наступаючим авторитаризмом, що вони є опозиційною по відношенню до режиму Януковича силою.
Натомість вони мали б відверто заявити своїм виборцям, що для них байдужа думка останніх, що вони готові до зради інтересів суспільства, коли йдетьсь про можливість отримання владних привілеїв, навіть у вигляді «опозиції в законі».
Але це б трапилось, якби вони були чесними, якщо не перед собою, то перед людьми та Богом. Проте, якби вони були чесними, вони не зрадили б.
На жаль, історія не знає умовного способу.
А БЮТ в особі своєї лідерки (адже вона практично і є увесь БЮТ) заслуговує на почесне місце на листівках «Пори» 2004 року із назвою «Вони брешуть!»
Юрій Решетніков,
громадянин України, учасник Майдану
Відповіді
2007.01.13 | Tatarchuk
Цікаво кого більше - хто радий з 12 січня чи хто не радий?
До речі хто радий відгукниться2007.01.13 | Предсказамус
Вопрос поставлен неверно
Никакой радости от того, что мы не имеем единой оппозиции, Президент сдал все, что смог, а голубцы взяли это все плюс еще немного, я не испытываю.Но развитие событий совершенно закономерное, "сколь веревочка ни вейся, все равно совьешься в кнут" (© Высоцкий). Откровенная враждебность Президента к оппозиции и деструктивная работа НУ в парламенте не могли привести ни к чему иному, кроме того, что мы наблюдали 12 числа.
2007.01.13 | Ukrod
Це вже хроніка !
Яку б хірню Юля не зробила, винна завжди не вона !2007.01.13 | Предсказамус
Врачу, исцелися сам.
Ukrod пише:> Яку б хірню Юля не зробила, винна завжди не вона !
Не брызгайте слюной. Есть что сказать - говорите.
2007.01.13 | Ukrod
Я вже ісцельон !
Бо нікому не поклоняюсь і не виправдовую нікого !Предсказамус пише:
> Не брызгайте слюной.
Можу позичити носовичка, як для Вас !
>Есть что сказать - говорите.
Спочатку вилікуйтесь від зачарування. А то шо б я не сказав, - все буде примірятись до жінки з косою.
2007.01.13 | Предсказамус
Есть категория больных, которые всегда считают себя здоровыми
2007.01.13 | троль ak1001
дятлы
2007.01.14 | Стась
Мороза тоже реабилитируйте, плз.
2007.01.14 | Vinny
Re: Вопрос поставлен неверно
Абсолютно згоден! Відрубавши голову, тепер взялися тужити за волоссям...2007.01.13 | Faultfinder
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
О чем плачем, предатели-нанайцы? О прямом наследнике Кучмы Викторе Ющенко? О "наилучшем"-премьере кучманоиде Еханурове? О ближнем советнике Кучмы Порошенко? Или вы всерьез думаете, что это все ПРОУКРАИНСКИЕ силы? Тимошенко просто руками ОДНИХ кучманоидов убрала ДРУГИХ. И на одних стало меньше...Юрій Решетніков пише:
> Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
>
> Усяка неправда то гріх
> 1Івана 5:17
>
> 12 січня 2007 року стало чорною датою не лише для Президента, якого позбавили повноважень, але для усієї демократичної спільноти України, для тих, хто виборював свободу морозними днями та ночами листопада-грудня 2004, хто наступні два роки «без надії сподівався», для кого слова «ідеали Майдану» ще не стали пустим звуком.
> 12 січня 2007 року БЮТ на чолі із своєю лідеркою своїм голосуванням за закон про Кабмін на боці «антикризової коаліції» і особисто В.Януковича та за подолання відповідного вето Президента остаточно поховали Майдан як явище, що мало докорінно змінити історію нашої Держави.
>
> Зрада БЮТ стала черговою у низці великих і малих зрад у Верховній Раді України, цілком виправдовуючи народну назву вищого законодавчого органу нинішнього скликання «Велика Зрада».
>
> Зрада Тимошенко за своїми руйнівними для демократії та майбутнього України наслідками є цілком сумірною з червневою зрадою Мороза.
> І причина їх зрад теж є однаковою – жадоба влади.
>
> Якщо для Мороза ідеєю фікс, для досягнення якої він пішов на зраду так важко досягнутих домовленостей серед учасників коаліції демократичних сил, було прагнення за будь-яку ціну стати Головою Верховної Ради, то для Тимошенко такою ідеєю є бажання знов стати прем’єр-міністром, причому нині вже з більшими, ніж це було 2005 року, повноваженнями.
>
> Саме тому вона і пішла на союз з «антикризовиками», розраховуючи в нагороду за свою зраду демократичних сил стати спочатку «повноважною» опозицією або «опозицією в законі», а потім і повноважним прем’єром.
> Проте здається, що Тимошенко не врахувала те, що нинішня урядова команда на чолі з Януковичем, отримавши за її допомоги всю повноту влади в країні, навряд чи захоче ділитися з кимось цією владою у 2011 році. Як нещодавно сказав Янукович: «Ми вже не ті, що 2004 року…».
>
> З іншого боку, при всій подібності зради Тимошенко аналогічному вчинку Мороза, перша за своїми психологічними наслідками є набагато відчутнішою і вбивчою для демократичної спільноти.
> Якщо Мороз все ж таки переважно вважався «тимчасовим попутником» і від соціалістів внутрішньо багато хто очікував якоїсь каверзи, а тому і червневі події викликали скоріш обурення, ніж розпач серед «помаранчевих».
>
> Разом з тим зрада з боку тієї, що клялася у своїй вірності Майдану, звинувачуючи всіх навколо, зокрема того ж самого Мороза, у відступі від його ідей, що стверджувала свою опозиційність до нинішнього режиму та заявляла про неможливість будь-яких угод з ним, тієї, якій вірили як останньому промінню серед загальної сірості, однозначно призведе до остаточного розчарування серед тих, хто зберіг Майдан у своєму серці.
> Її зрада вбила надію, яка, як відомо, вмирає останньою.
>
> Сьогоднішні події ще раз наочно продемонстрували схожість особистостей Тимошенко та Януковича, зокрема їх спільну схильність до авторитарного керівництва (а як інакше можна пояснити одностайну підтримку членами її фракції «антикризовиків»?
> Не хочеться вірити, що усі там настільки ж безпринципні, як їхня лідерка). А тому можна припустити і однаковість наслідків для суспільства у випадку його чи її правління.
> Ця внутрішня сумісність Януковича та Тимошенко виявилася і під час її полум’яного антинашоукраїнського спічу в його присутності під бурхливі оплески «антикризовиків» (цікаво, Янукович їй в цю мить теж аплодував?).
>
> Перший дзвінок щодо можливого поєднання БЮТ з «Регіонами» та їм подібними пролунав ще в січні 2006 року під час їх спільного голосування за відставку уряду Ю.Єханурова.
> Проте, тоді не зрозумівшим цього виборцям можна було якось пояснити це вболіванням за інтереси українських громадян перед обличчям відомих газових угод.
> Сьогоднішнє ж блокування з «антикризовою коаліцією», в тому числі виступ Тимошенко, остаточно виявив справжнє обличчя Юлії Володимирівни, за яким, на жаль, не виявилося нічого, крім одержимості ідеєю особистої влади і готовності заради цього на все.
>
> Зрада БЮТ відкрила шлях встановленню авторитаризму в Україні та безконтрольної особистої влади Януковича.
> Вона практично допомогла йому здобути те, що завадив отримати Майдан восени 2004 року.
> А тому сьогоднішній вчинок БЮТ є зрадою не стільки Президента Ющенка, скільки того самого Майдану та усіх тих, хто підтримав його ідеали, зрадою, в тому числі, і власних виборців.
>
> Після 12 січня 2007 року БЮТ втратив будь-яке моральне право називатися опозицією, повним складом своєї парламентської фракції перейшовши на службу правлячій коаліції.
> Отже нині в Україні залишилась лише єдина справжня опозиційна парламентська політична сила – блок «Наша Україна» та партії, що входять до його складу.
>
> Після сьогоднішніх парламентських подій БЮТ і його лідерка мали б припинити будь-які розмови про те, що вони, мовляв, є захисниками демократії в Україні й ідеалів Майдану, борцями з контрреволюцією та наступаючим авторитаризмом, що вони є опозиційною по відношенню до режиму Януковича силою.
> Натомість вони мали б відверто заявити своїм виборцям, що для них байдужа думка останніх, що вони готові до зради інтересів суспільства, коли йдетьсь про можливість отримання владних привілеїв, навіть у вигляді «опозиції в законі».
> Але це б трапилось, якби вони були чесними, якщо не перед собою, то перед людьми та Богом. Проте, якби вони були чесними, вони не зрадили б.
>
> На жаль, історія не знає умовного способу.
> А БЮТ в особі своєї лідерки (адже вона практично і є увесь БЮТ) заслуговує на почесне місце на листівках «Пори» 2004 року із назвою «Вони брешуть!»
>
> Юрій Решетніков,
> громадянин України, учасник Майдану
2007.01.14 | Стась
А что в сухом остатке?
Больше стало власти у бандитов или меньше?2007.01.13 | Sean
Не вся правда, але правда
2007.01.13 | Надія
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Цілком підтримую вас у всьому тому, що ви написали.Пропоную сайту Майдан оголосити чи вірніше відкрити форум під назвою
Вони брешуть.
Я просто цього вимагаю!
Вони брешуть!
БЮТ бреше виборцям!
2007.01.13 | Предсказамус
Чтоб требовать, для начала хотя-бы зарегистрируйтесь.
2007.01.13 | Sean
Сайт Майдан про це каже всю дорогу
відкривати якийсь окремий хворум для констатації цього гидотного хвакту особливої потреби нема.2007.01.13 | ОРИШКА
А шори на очах спочатку поправте, щоб
президентсько-універсальну брехню було видно лучче2007.01.14 | Стась
Одна брехня виправдовує іншу?
2007.01.13 | Pavlo_M
По справах їх пізнаєте їх...
Як не дивно (просто футорологічний збіг) майже рік назад 10 січня 2006 року за допомогою фаркції ЮВТ було відправлено уряд Єханурова у відставку. Причому незаконно (попираючи конституцію) і завдаючи таким чином українському Президенту (який би він не був, але чинний український Президент) удару в спину (його тоді не було в Україні). Хто тоді виграв? Тоді програла Україна як держава. Мені, як дрібному приватному підприємцю, при Єханурові жилося більш комфортно, ніж при усіх інших прем'єрах. Єхануров після цього ще понад пів року виконував свої обов'язки.12 січня 2007 року ЮВТ завдала другого удару, намагаючись зменшити повноваження Президента. Більше всього у всьму цьому коробить брехня і переможні реляції про чергові досягнення БЮТ. Тепер БЮТ за розпуск Верховної Ради. Їх не цікавить, як це зробити законними методами і до чого це приведе при засиллі засобів інформації, що контролюються олігархами Партії Регіонів. Ви тільки подивіться як посилено рекламується газета Ахметова "Сьогодні". А це призведе до розколу країни, який невідомо чим закінчиться.
Наступний крок БЮТ, це намагання імпічменту чинного Президента або ліквідації цього інституту, як такого. БЮТ ніколи не воювала з "Регіонами", вона завжди воювала з НУ. БЮТ обов'язково треба знищити НУ щоб перетягнути до себе її електорат. І усі ці дії будуть подаватися під кутом боротьби за інтереси України, за ідеали майдану, за демократію, за бозна що і виправдовуватися різними речами, напівреальними і уявними (політтехнологі допоможуть). Мета поставлена - стати ЮВТ повновладною царицею України. Як досягнути цієї мети - для неї не важливо. Навіть якщо буде громадянська війна, їй байдуже. Не її ж діти будуть воювати.
Але найсумніше є те, що багато людей вірять брехні і відкидають правду (мабуть тому що вона для них неприємна).
2007.01.14 | дідусь
Re: По справах їх пізнаєте їх...
У вас одна помилочка - не скільки БЮТ воював з Президентом - скільки його "любі друзі" - з Тимошенко.Хіба Мороз, а не Президент з "любими друзями", просрали помаранчеву коаліцію? Бо від однієї думки, що Юля стане Премьєром - всцикались з переляку (заважадиме дерибанити) "чистими руками".
А тепер - як із себе "ізображають" целок-нєвідімок.
І Юля прєдатєльніца і Мороз прєдатєль - а хіба ви, якщо ваш "друг" весь час хоче вас наїба..ти і їздити вилізши вам на спину - хіба ви в кінці кінців не пошлете нах... такого друга, та не будете шукати іншу компанію.
Я не виправдовую дії Мороза, якщо вони аморальні, та і Юля не свята, але у проблемах Президента і нанайців винний лише один - ВОНИ САМІ і більш ніхто.
Просто не можна відноситись до своїх партнерів (тієїж Юлі), як до ослів призначених лише для одного - возити їх сраки до владного раю.
2007.01.14 | Стась
Мене не цікавлять нанайці
чи навіть президент як такі. Мене цікавлять можливості стримувати поступ януковичів. Вони збільшилися?2007.01.13 | Сергей Владимиров
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Полностью согласен с автором2007.01.13 | Карт
Ще один прилюдний плач нанайців.
Шановні, ну таке вже безпомічне викладаєте, що і сперічатися з вами нема ентузіазму. Ну, комедіанти, та й годі. Лишень таким же заскорузлим нанайцям воно і лягає на душу.2007.01.13 | Sean
Ніц не маю проти оцінки несунів і несушок
тюльки, на Вашу думку, є кращі?2007.01.13 | atanasov
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Власть это деньги и ее всегда не хватает вот соединились они. Вот и картина репина приплили,а народ потом пусть работает и дает им(слугам народа) жить и наслождаться сладкой жизьнью.2007.01.13 | WIPE
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Взагалі, цій "орган" в широкому загалі має назву ВЕРХОВНА ЗРАДА УКРАЇНИ, а із статтєю згоден відсотків на 90.Дякую за увагу2007.01.13 | bas
Поясніть, в чому зрада ?
Кто может из согласных со статьей, напомните, пожалуйста, где Юля клялась после скидывания ее с ПМ быть всегда с президентом и БЫТЬ ВЕРНОЙ ЕМУ ДО ГРОБА. Какие условия договоренностей с презом она, в таком случае, не выполнила и предала ? Только, прошу панове, без общих слов и высоких материй.2007.01.13 | Предсказамус
Оставьте их в покое.
Если не заметили, свое искреннее горе и разочарование здесь высказывают люди, многие из которых начали поливать Тимошенко еще в 2001-м, кога Ющ сдал ее в тюрьму и не бросили это дело до сих пор.А раз они ею так недовольны, значит Юля сделала что-то правильное.
2007.01.14 | Стась
Да плевать на взаимоотношения двух Ю
Если б я вчера вдруг увидел в телевизоре титры "Президент Украины Ю. Тимошенко" - я б только обрадовался.Но, похоже, завтра, после импичмента, который состоится при пооддержке БЮТ, я увижу титры "Президент Украины В.Янукович" - и мне что, радоваться столь крутой мести Тимошенко?
2007.01.14 | Vinny
Re: Да плевать на взаимоотношения двух Ю
Докладіть трохи розумових зусиль до теми! Нащо проФФесорові теє през-д-ство. То й не плакатимете...2007.01.15 | Стась
Re: Да плевать на взаимоотношения двух Ю
Vinny пише:> Докладіть трохи розумових зусиль до теми! Нащо проФФесорові теє през-д-ство. То й не плакатимете...
Не переживайте, он своего не упустит. Сам не пойдет - своего шофера поставит. Или сам пойдет, предварительно отменив политреформу.
2007.01.15 | Timeo
Re: Да плевать на взаимоотношения двух Ю
Стась пише:> Если б я вчера вдруг увидел в телевизоре титры "Президент Украины Ю. Тимошенко" - я б только обрадовался.
> Но, похоже, завтра, после импичмента, который состоится при пооддержке БЮТ, я увижу титры "Президент Украины В.Янукович" - и мне что, радоваться столь крутой мести Тимошенко?
Так, ви праві - радіти немає з чого.
Але, як завжди, є одне "але".
Ющенко останнім часом програвав усі свої протистояння з Януковичем. Програвав бездарно та повністю. І судячи з усього, закон про кабмін він би програв також. А так, принаймні, маємо за це хоч щось. Хоч і сумно
2007.01.14 | Shelifon
Питання до усіх прихильників Юлії Володимирівни
Одне і просте: чи не могли б ви назвати приблизний список кроків, після вчинення яких ЮВТ ви не стали б її виправдовувати та назвали би зрадницею?Я розумію, що я з цим питанням насправді-то запізнився на кілька днів. Але я вірю у талант ЮВТ. Тож визначтесь, будь ласка, панове. Бо мені здається, що якщо завтра Юля Яника інтимними ласками забезпечить - ви скажете, що:
а) це було заради спільної справи.
б) ну не Юща ж!
в) Порошенко його ще й не так забезпечував - Зінченко сам бачив.
2007.01.14 | ходок
Re: Питання до усіх прихильників Юлії Володимирівни
идеи носятся в воздухе. Я думаю, что если б ЮВТ сделала яныку...ну скажем оральные ласки в прямом эфире, то ее поклонники сказали бы, что во всем виноват подлый пасечник...
О боги, боги мои, яду мне, яду...
2007.01.14 | Горицвіт
поясніть хто-небудь
> для Тимошенко такою ідеєю є бажання знов стати прем’єр-міністром, причому нині вже з більшими, ніж це було 2005 року, повноваженнями.> Саме тому вона і пішла на союз з «антикризовиками», розраховуючи в нагороду за свою зраду демократичних сил стати спочатку «повноважною» опозицією або «опозицією в законі», а потім і повноважним прем’єром.
Яким чином? Як (на її думку) прийняття цього закону полегшить їй прихід до влади?
Мені бачиться, що її стратегія така: оскільки президент ділить з нею помаранчевих виборців, то треба максимально ослабити Ющенка, щоб весь помаранчевий електорат дістався їй. І традиційно в Україні вважається, що ослаблення посади автоматично знищує вагу політика. Тому виганяли Луценка і тепер добивають Ющенка. Знищивши головних ворогів, потім якимось чином добитися виборів і перемогти.
Але кілька припущень, на яких базується ця стратегія, не очевидні і приведуть скоріше до програшу. По-перше, спільна з Януковичем атака на Ющенка не збільшує рейтинг Тимошенко (як вона помилково думає). Тому перемога стає ще примарнішою.
Чи розрахунок іде на те, що Янукович на знак вдячності дасть їй владу (частину влади)? Це було б геть наївно, навряд чи вона на таке сподівається. Тим більше, що хочеться ж повної влади, а не кинутого шматка. Чи ні?
2007.01.14 | хохол
Re: поясніть хто-небудь
Просто, НУжники бесятся, поскольку считают, что подобное предательство, это исключительно их пререгатива..2007.01.14 | Горицвіт
Re: поясніть хто-небудь
хохол пише:> Просто, НУжники бесятся, поскольку считают, что подобное предательство, это исключительно их пререгатива..
Запитання про Тимошенко, а не нужників.
2007.01.14 | Юрій
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Не хочу обговорювати статтю, але у мене виникло одне питання. Чи не слід було серед "зрадників Майдану" назвати того (чи тих), хто укладав з Януковичем "Меморандум" з гарантіями бандитам, яким раніше обіцяв тюрми, хто вів з ним переговори про "широку коаліцію" (на щастя, вони завершилися нічим (не сторгувалися), інакше у регіоналів зараз була б у парламенті конституційна більшість), хто підписав з ними фількін універсал, який мав стати фіговим листочком, що прикривав призначення Януковича прем'єром. Можна згадати і ще багато аналогічних кроків. Тож не слід зараз рвати на собі сорочку і битися в істериці, волаючи "тримай вора". Бо відомо, хто таке кричить найголосніше.2007.01.15 | Стась
Це щось виправдовує?
2007.01.15 | 121
Re: Скажи мені, хто твій друг… Могильщикам Майдану присвячується
Врачи утверждают, что спасти больного, у которого нет "тяги" к жизни, невозможно.