Конституційні ігри
01/17/2007 | Patriottt
Розвиток ситуації в українському політикумі вказує на те, що найзапекліший бій між прихильниками Конституційної реформи в Україні та її противниками попереду. Арбітрами виступатимуть судді Конституційного Суду України. Саме вони вирішуватимуть долю України.
Аналіз складу нещодавно сформованого Конституційного Суду вказує на відсутність одностайності суддів щодо бачення подальшого шляху розвитку України. Якщо з висуванцями від Президента та парламенту до КСУ більш-менш картина зрозуміла, то шість представників від з’їзду суддів України можуть повести себе «непрогнозовано». Очевидно, саме за них, а радше за вплив на них, буде вестись головна боротьба.
Раніше, з’їзд суддів був вотчиною Віктора Медведчука, який міг лобіювати на цьому зібранні будь-які рішення. Аналітики вважають, що вплив «найзаслуженішого юриста України» залишився і ним, скоріше за все, скористаються «регіонали», які вже зараз активно залучають соціал-демократів до роботи в Кабміні. В цьому контексті важко переоцінити роль керівника Конституційного Суду – Івана Домбровського, який увійшов до складу КСУ за квотою з’їзду суддів. Саме від його принципової позиції залежатиме доля конституційної реформи. З часу призначення І.Домбровський жодним чином не коментував власної позиції з будь-яких питань, проте у мас-медіа було кілька публікацій, які недвозначно натякали на його лояльність до Президента.
Звісно, І.Домбровський – людина не публічна, про нього мало відомо широкому загалу, але за часів Кучми він не «пас задніх» (у 1997 році обраний суддею Верховного Суду України, а з 2003 року – секретар Пленуму Верховного Суду України). Доречі, заслужених юристів, яким є І.Домбровський, за «старих часів» давали лише «перевіреним» кадрам. Навіть не знаючи достеменно про політичні вподобання керманича КСУ, можна припустити, що за таку кар’єру він мав би бути вдячним Медведчуку. Як кажуть: «є час кидати, а є час збирати каміння»... от і «найзаслуженіший юрист» та його команда переживають зараз не найкращі часи, а тому важелі у судових органах, «напрацьовані» Медведчуком, є чи не єдиною запорукою повернення «есдеків» у владу. Не можу стверджувати напевне, але подейкують, що саме Медведчук запросив Домбровського на новорічну ялинку до маєтку Януковича в Нікіту, що під Ялтою. Саме в Криму Прем’єр кілька днів після Нового року домовлявся з Головою КСУ про майбутнє політреформи та пообіцяв «за труди» маєточок на ЮБК облаштувати і грошей дати («нємєряно»). Доречи, в Криму Януковича відвідував не тільки Домбровський, а й керівництво Генпрокуратури (Медведько, Пшонка, Голомша). Кажуть навіть на спільне полювання до Азова виїжджали. Про результати полювання мені невідомо, а от щодо КСУ і ГПУ, то їх Віктор Федорович з поля власного впливу не випустить.
Звісно, розгляд у КСУ політреформи – питання майбутнього, але передумови щодо визнання депутатських поправок конституційними є і «антикризовики» робитимуть будь-що задля реалізації саме такого сценарію.
Відомо, що на суддів КСУ чиниться шалений тиск з боку «антикризовиків». Набір інструментів різноманітний: від намагань підкупу до банального залякування. Тому, «помаранчевій владі» слід замислитись над тим, що ініціатива Президента по розблокуванню роботи КСУ може мати для В.Ющенка найнебезпечніші наслідки…
(далі буде)
«Патріот»
Аналіз складу нещодавно сформованого Конституційного Суду вказує на відсутність одностайності суддів щодо бачення подальшого шляху розвитку України. Якщо з висуванцями від Президента та парламенту до КСУ більш-менш картина зрозуміла, то шість представників від з’їзду суддів України можуть повести себе «непрогнозовано». Очевидно, саме за них, а радше за вплив на них, буде вестись головна боротьба.
Раніше, з’їзд суддів був вотчиною Віктора Медведчука, який міг лобіювати на цьому зібранні будь-які рішення. Аналітики вважають, що вплив «найзаслуженішого юриста України» залишився і ним, скоріше за все, скористаються «регіонали», які вже зараз активно залучають соціал-демократів до роботи в Кабміні. В цьому контексті важко переоцінити роль керівника Конституційного Суду – Івана Домбровського, який увійшов до складу КСУ за квотою з’їзду суддів. Саме від його принципової позиції залежатиме доля конституційної реформи. З часу призначення І.Домбровський жодним чином не коментував власної позиції з будь-яких питань, проте у мас-медіа було кілька публікацій, які недвозначно натякали на його лояльність до Президента.
Звісно, І.Домбровський – людина не публічна, про нього мало відомо широкому загалу, але за часів Кучми він не «пас задніх» (у 1997 році обраний суддею Верховного Суду України, а з 2003 року – секретар Пленуму Верховного Суду України). Доречі, заслужених юристів, яким є І.Домбровський, за «старих часів» давали лише «перевіреним» кадрам. Навіть не знаючи достеменно про політичні вподобання керманича КСУ, можна припустити, що за таку кар’єру він мав би бути вдячним Медведчуку. Як кажуть: «є час кидати, а є час збирати каміння»... от і «найзаслуженіший юрист» та його команда переживають зараз не найкращі часи, а тому важелі у судових органах, «напрацьовані» Медведчуком, є чи не єдиною запорукою повернення «есдеків» у владу. Не можу стверджувати напевне, але подейкують, що саме Медведчук запросив Домбровського на новорічну ялинку до маєтку Януковича в Нікіту, що під Ялтою. Саме в Криму Прем’єр кілька днів після Нового року домовлявся з Головою КСУ про майбутнє політреформи та пообіцяв «за труди» маєточок на ЮБК облаштувати і грошей дати («нємєряно»). Доречи, в Криму Януковича відвідував не тільки Домбровський, а й керівництво Генпрокуратури (Медведько, Пшонка, Голомша). Кажуть навіть на спільне полювання до Азова виїжджали. Про результати полювання мені невідомо, а от щодо КСУ і ГПУ, то їх Віктор Федорович з поля власного впливу не випустить.
Звісно, розгляд у КСУ політреформи – питання майбутнього, але передумови щодо визнання депутатських поправок конституційними є і «антикризовики» робитимуть будь-що задля реалізації саме такого сценарію.
Відомо, що на суддів КСУ чиниться шалений тиск з боку «антикризовиків». Набір інструментів різноманітний: від намагань підкупу до банального залякування. Тому, «помаранчевій владі» слід замислитись над тим, що ініціатива Президента по розблокуванню роботи КСУ може мати для В.Ющенка найнебезпечніші наслідки…
(далі буде)
«Патріот»