Енергетичне майбутнє України - досвід Польщі
01/24/2007 | Navigator
Отримання дешевих енергоносіїв для України все менше і менше залежить від поцілунків при зачинених дверях, а тому досвід Польщі, що успішно будує свою економіку в нових для нас умовах вже 15 років, є корисним. Крім того, аналіз енергетичних війн як недавніх, так і майбутніх, проведений з польської точки зору, вводить новий вимір в оцінку українських перспектив пристосування до нових реалій в економіці.
Хочу додати, що тиждень тому повертався на автомобілі з Таллінна, і був вражений велитенськими полями новозбудованих вітрових електростанцій, що виросли за останній рік на берегах Балтійського моря...
Путинский гол в свои ворота ("Wprost", Польша)
Топливное орудие Путина, нацеленное и на Польшу, выстрелило в Россию
Ян Пиньский (Jan Pinski), Кшиштоф Трембский (Krzysztof Trebski), 23 января 2007
Владимир Путин хотел устроить охоту на Александра Лукашенко, а при случае немного попугать Польшу и ее соседей. Между тем, на этот раз он выстрелил себе уже не в ногу, а в голову. План наступления президента России был прост и прозрачен, как и в ходе прежних столкновений этого типа. Однако европейская действительность изменилась настолько, что страны старого ЕС почувствовали себя обязанными защищать новых членов Евросоюза. А произошло это в значительной мере благодаря польской непокорности и некорректности, которые так осуждали в последние месяцы в салонах Брюсселя.
К подготовке наступления приступили в начале последнего квартала прошлого года, когда уже было известно, что в определенный момент по польскому отрезку нефтепровода 'Дружба' перестанет идти нефть. Россияне несколько месяцев тестировали эффективность нефтяного пугала, под предлогом ремонта прекратив поставки топлива на нефтеперерабатывающий завод в литовском Мажейкяе. Фактически речь шла о том, чтобы доказать полякам, что покупать это НПЗ им не стоило. Понятно, что поскольку НПЗ был куплен польским концерном PKN Orlen, 'ремонт' нефтепровода продолжается по сей день. Это было прелюдией к новой холодной войне, в которой целью России является восстановление сферы влияния Советского Союза. Ранее россияне несколько раз пытались приобрести польские предприятия нефтяной и химической промышленности. В Польше им не удалось достичь значительных успехов. Поэтому они изменили стратегию: если не хотите продать добровольно, то мы вам устроим такую жизнь, что рано или поздно вы сами явитесь за нашими деньгами.
Россияне были убеждены, что страны Восточной Европы не получат поддержки со стороны своих союзников в Брюсселе. Тем более, что прекращение поставок в Мажейкяй не вызвало на Западе никакой реакции. Это убедило россиян в правильности их новой стратегии.
Самоубийственная атака
Россияне склонны втихую поддерживать картель ОПЕК, диктующий цены на нефть и пользоваться его методами. Соблазн огромен. Например, цены на нефть подскочили на целых 600 процентов, когда в 1973 г. ОПЕК впервые заявил о прекращении поставок в США и Европу. Игра на повышение цен на нефть, являющуюся основанием российского бюджета, и желание проучить все более непредсказуемого Лукашенко казались относительно безопасными. Карты у России были неплохие - более четверти объема нефти, перерабатываемой в Европе, поступает из России. Сначала российская нефть перестала поступать на польские и немецкие нефтеперерабатывающие заводы, затем оказалось, что ее также не получают чехи, словаки и венгры. 'Недопустима ситуация, при которой без заблаговременного оповещения получателей и консультаций с ними государство, поставляющее энергоносители, или транзитное государство прерывает поставки', - заявил председатель Европейской комиссии Жозе Мануэл Баррозу. Критика в адрес России также прозвучала из уст канцлера Германии Ангелы Меркель и президента Франции Жака Ширака.
Путин потерпел поражение, потому что страны ЕС единодушно выступили с критикой в адрес России. В последний четверг российские дипломаты объясняли уже в Брюсселе представителям 27 стран ЕС, что приостановление поставок было не политическим решением, а автоматической реакцией компьютерной системы. Якобы она обнаружила убыль нефти в трубопроводе (белорусы откачали 79 тысяч тонн нефти), а это могло означать опасную для окружающей среды утечку, поэтому поставки пришлось приостановить.
Блеф не удался также и потому, что россиянам нечего делать со своей нефтью. Пока нефть можно экспортировать или через Гданьск или через литовскую Бутингу или латвийский Вентспилс. Два последних порта были отрезаны 'антимажейкяйским' ремонтом. А возможности экспорта через Черное море ограничены, потому что лимит прохода танкеров через Босфор исчерпан почти на 100 процентов. Пока козырей больше у нас, как у крупного получателя. Пока.
Если Европа (в том числе, Польша) не изменит свою энергетическую стратегию, то очередная подача России может быть сравнима с самыми радикальными шагами ОПЕК. Впрочем, Россия не скрывает (и это подтверждают американские разведывательные службы), что рано или поздно она присоединится к арабско-венесуэльскому картелю, который при помощи цен на нефть держит в напряжении весь мир.
Стратегия Путина
Британский журнал The Economist назвал борьбу России за господство в энергетическом секторе 'новой холодной войной'. Важнейшим театром военных действий должна - как и в случае первой холодной войны - стать Польша. Россия уже несколько лет осуществляет план, который, как президент Путин заявил в декабре 2005 г., позволит 'стремиться к мировому лидерству в энергетическом секторе'. Пока нефтяное пугало - это грозное оружие, но сфера его действия ограничена, поскольку, затягивая конфликты с получателями, Россия бы просто 'удавилась' собственной нефтью. Пропускная способность польской нитки нефтепровода 'Дружба' составляет сегодня около 50 млн. тонн нефти в год, в то время, как принадлежащие 'Транснефти' нефтехранилища вмещают всего около 11 млн. тонн. Это означает, что полное прекращение поставок в одну лишь Польшу и транзита через нашу страну (не говоря о нефти, получаемую, в частности, Белоруссией) вызвало бы заполнение хранилищ уже через 80 дней - и это при том, если изначально они были пусты. По мнению наших информаторов, Россия могла приостановить поставки только с понедельника по пятницу (они были возобновлены в среду).
Однако такое положение вещей не будет сохраняться вечно. Россияне интенсивно работают над диверсификацией направлений экспорта, чтобы иметь возможность ударять срывом поставок сырья по конкретным странам. В случае экспорта газа решением проблемы строптивых импортеров должен стать балтийский Северный газопровод, а на юге - доведение трубы 'Blue Stream' (соединяющей Россию с Турцией по дну Черного моря) до Венгрии и Италии. Что касается нефти, то подобную функцию призван выполнять нефтепровод до тихоокеанского побережья или северного Китая. Переживающая экономический бум Срединная империя способна сегодня вобрать в себя практически неограниченный объем энергоносителей. Крайне заинтересована ими и Япония, поэтому, перекрывая кран странам Центральной и Восточной Европы, Россия могла бы отправлять в Азию непроданные экспортные излишки.
Медведь поголодает
В российском бюджете на 2007 г. цена нефти марки Urals заложена на среднем уровне в 61 доллар за баррель. Между тем, когда 8 января 2007 г. россияне перекрывали нефтяной кран, цена барреля этого топлива была самой низкой за последние полтора года, составляя 49 долларов. Для России дальнейшее падение цен чревато проблемами с государственными финансами.
Россияне хотели, чтобы Белоруссия начала платить такую же пошлину, как остальные страны (около 180 долларов за тонну), в то время, как большинство покупаемой нефти она перерабатывает и экспортирует в соседние государства. В ответ белорусы наложили пошлину на российскую нефть (45 долларов за тонну), которая через Белоруссию попадает в Польшу, Чехию, Словакию и Германию. Через неделю обе стороны отказались от своих требований, хотя в России была провозглашена победа Путина, который санкциями якобы вынудил Лукашенко пойти на уступки. Белорусская сторона не стала сообщать, что три четверти экспорта топлива из Белоруссии осуществляют российские фирмы, в т.ч. 'Лукойл' и 'Газпромнефть'.
Нефтяное воспаление
Перед лицом российских провокаций особенно обидно, что за последние 17 лет в Польше не было сделано практически ничего для диверсификации поставок. Нашим крупнейшим достижением на этом поприще по-прежнему является построенный еще при Гереке Гданьский НПЗ, на котором перерабатывается нефть, поступающая морским путем. Достаточно проследить за проектами освобождения от 'российского энергетического поводка', чтобы понять, что Кремль умело сохраняет выгодный для себя статус-кво. Настойчиво продвигавшийся Александром Гудзоватым (Aleksander Gudzowaty) проект строительства короткого трубопровода из немецкого Бернау в Щецин, который соединил бы нашу сеть газопроводов с немецкой (а тем самым, западноевропейской), был отвергнут правительством Ежи Бузека (Jerzy Buzek), указывавшим на отсутствие гарантий того, что он не будет использоваться в обратном направлении - для перекачки за Одер дополнительных объемов российского газа (самого Гудзоватого обвиняли в продвижении российских интересов в Польше). В свою очередь, проект строительства газопроводов из Норвегии и Дании в Польшу, инициированный правительством Бузека, в 2001 г. заблокировал кабинет Лешека Миллера (Leszek Miller), признавший его экономически нерентабельным. Два года спустя министр инфраструктуры Марек Поль (Marek Pol) перезаключил фатальный польско-российский договор начала 90-х так, что новый протокол и приложение к нему гарантировали "Газпрому" не только поставки в Польшу вплоть до 2020 г. (хотя стороны договорились снизить объемы поставляемого газа, заложенные в контракт, подписанный десятью годами ранее), но и снижение пошлины, взимаемой с этого российского гиганта за транзит топлива через Польшу на Запад (с 2,74 до 1,55 долларов за транспортировку 1000 кубометров на 100 километров). Государственный концерн PGNiG пренебрег инвестициями в добычу газа в стране, а, кроме того, так и не были рассмотрены всерьез проекты т.н. газификации угля в шахтах.
Мы настолько зависим от российской нефти благодаря решениям, принятым уже в третьей Речи Посполитой. Еще в середине 90-х годов крупнейшие польские НПЗ в Плоцке и Гданьске получали из России лишь половину необходимых им нефти. Российская нефть содержит много серы и, хотя она дешевле ближневосточной, ее переработка обходится дороже. Несмотря на это, в середине 90-х тогдашний глава компании Petrochemia Plocka Конрад Яскула (Konrad Jaskola) начал строительство оборудования для переработки российской нефти с избытком серы, обошедшееся почти в 2 миллиарда долларов. Чтобы инвестиция окупилась, концерн PKN Orlen покупает сырье в России. Подобную схему пытается осуществить глава группы Lotos Павел Олехнович (Pawel Olechnowicz). На модернизацию оборудования для переработки нефти с избытком серы к 2009 г. концерн должен потратить почти миллиард долларов.
Блокада Россией поставок могла бы также стать проверкой реакции акционеров НПЗ, являющихся получателями российской нефти (PKN Orlen, группа Lotos). После того, как поставки были приостановлены, рейтинговое агентство Fitch предостерегло, что кризис может привести в снижению оценок кредитной надежности таких топливных концернов, как PKN Orlen или венгерский MOL, зависящих от российской нефти. Если это было так, то результаты теста оказались отрицательными, потому что курсы акций колебались в пределах всего 1 процента.
Энергетический поводок
Собственно говоря, правительство Ярослава Качиньского минувший год проспало. Государственному PGNiG "Газпром" навязал поставщика в лице 'Росукрэнерго', одна половина которого принадлежит этому российскому гиганту, а другая - украинским олигархам Дмитрию Фирташу (35%) и Ивану Фурсину (5%), подозреваемых в связях с российской мафией из Солнцево. На практической полной зависимости Польши от российской нефти по-прежнему зарабатывает кипрский посредник J&S. Более того, поставки нефти в Польшу систематически увеличивает еще один таинственный посредник - швейцарская фирма KD Petrotrade, контролируемая дуэтом Фирташ - Фурсин. Сложно при такой структуре рынка говорить об 'энергетической безопасности'.
По-прежнему остается миражом польско-украинский нефтепровод Одесса - Броды - Плоцк, благодаря которому PKN Orlen мог бы получать сырье не только из России, а также в обход территории России (все еще не построен польский участок трубопровода). Теперь министерство экономики под руководством Петра Возняка (Piotr Wozniak) пытается разорвать 'газовую петлю' путем новых переговоров с норвежцами о поставках 'голубого топлива'. Также принято решение о строительстве в Свиноуйсце терминала по приему импортного сжиженного природного газа. Проблема в том, что норвежские месторождения также иссякают, а кроме того, эта страна уже заключила множество экспортных контрактов с другими получателями газа. А пропускная способность нового терминала достигнет чуть больше половины нынешнего объема импорта газа только в 2016 г. Если, конечно, мы найдем поставщиков, которые гарантируют фактическую диверсификацию. Ведь с недавнего времени алжирские месторождения, с которых мы собирались получать топливо, стали собственностью "Газпрома".
Если немощь польских политиков и влияние российского лобби не будут в скором времени преодолены, то Кремль сможет нас подстрелить. На этот раз Путин выстрелил себе в голову, но войны, даже холодные, развязывают не для того, чтобы их проиграть. Нам лучше воспользоваться благожелательным настроем Европы и ковать железо, пока оно горячо.
Хочу додати, що тиждень тому повертався на автомобілі з Таллінна, і був вражений велитенськими полями новозбудованих вітрових електростанцій, що виросли за останній рік на берегах Балтійського моря...
Путинский гол в свои ворота ("Wprost", Польша)
Топливное орудие Путина, нацеленное и на Польшу, выстрелило в Россию
Ян Пиньский (Jan Pinski), Кшиштоф Трембский (Krzysztof Trebski), 23 января 2007
Владимир Путин хотел устроить охоту на Александра Лукашенко, а при случае немного попугать Польшу и ее соседей. Между тем, на этот раз он выстрелил себе уже не в ногу, а в голову. План наступления президента России был прост и прозрачен, как и в ходе прежних столкновений этого типа. Однако европейская действительность изменилась настолько, что страны старого ЕС почувствовали себя обязанными защищать новых членов Евросоюза. А произошло это в значительной мере благодаря польской непокорности и некорректности, которые так осуждали в последние месяцы в салонах Брюсселя.
К подготовке наступления приступили в начале последнего квартала прошлого года, когда уже было известно, что в определенный момент по польскому отрезку нефтепровода 'Дружба' перестанет идти нефть. Россияне несколько месяцев тестировали эффективность нефтяного пугала, под предлогом ремонта прекратив поставки топлива на нефтеперерабатывающий завод в литовском Мажейкяе. Фактически речь шла о том, чтобы доказать полякам, что покупать это НПЗ им не стоило. Понятно, что поскольку НПЗ был куплен польским концерном PKN Orlen, 'ремонт' нефтепровода продолжается по сей день. Это было прелюдией к новой холодной войне, в которой целью России является восстановление сферы влияния Советского Союза. Ранее россияне несколько раз пытались приобрести польские предприятия нефтяной и химической промышленности. В Польше им не удалось достичь значительных успехов. Поэтому они изменили стратегию: если не хотите продать добровольно, то мы вам устроим такую жизнь, что рано или поздно вы сами явитесь за нашими деньгами.
Россияне были убеждены, что страны Восточной Европы не получат поддержки со стороны своих союзников в Брюсселе. Тем более, что прекращение поставок в Мажейкяй не вызвало на Западе никакой реакции. Это убедило россиян в правильности их новой стратегии.
Самоубийственная атака
Россияне склонны втихую поддерживать картель ОПЕК, диктующий цены на нефть и пользоваться его методами. Соблазн огромен. Например, цены на нефть подскочили на целых 600 процентов, когда в 1973 г. ОПЕК впервые заявил о прекращении поставок в США и Европу. Игра на повышение цен на нефть, являющуюся основанием российского бюджета, и желание проучить все более непредсказуемого Лукашенко казались относительно безопасными. Карты у России были неплохие - более четверти объема нефти, перерабатываемой в Европе, поступает из России. Сначала российская нефть перестала поступать на польские и немецкие нефтеперерабатывающие заводы, затем оказалось, что ее также не получают чехи, словаки и венгры. 'Недопустима ситуация, при которой без заблаговременного оповещения получателей и консультаций с ними государство, поставляющее энергоносители, или транзитное государство прерывает поставки', - заявил председатель Европейской комиссии Жозе Мануэл Баррозу. Критика в адрес России также прозвучала из уст канцлера Германии Ангелы Меркель и президента Франции Жака Ширака.
Путин потерпел поражение, потому что страны ЕС единодушно выступили с критикой в адрес России. В последний четверг российские дипломаты объясняли уже в Брюсселе представителям 27 стран ЕС, что приостановление поставок было не политическим решением, а автоматической реакцией компьютерной системы. Якобы она обнаружила убыль нефти в трубопроводе (белорусы откачали 79 тысяч тонн нефти), а это могло означать опасную для окружающей среды утечку, поэтому поставки пришлось приостановить.
Блеф не удался также и потому, что россиянам нечего делать со своей нефтью. Пока нефть можно экспортировать или через Гданьск или через литовскую Бутингу или латвийский Вентспилс. Два последних порта были отрезаны 'антимажейкяйским' ремонтом. А возможности экспорта через Черное море ограничены, потому что лимит прохода танкеров через Босфор исчерпан почти на 100 процентов. Пока козырей больше у нас, как у крупного получателя. Пока.
Если Европа (в том числе, Польша) не изменит свою энергетическую стратегию, то очередная подача России может быть сравнима с самыми радикальными шагами ОПЕК. Впрочем, Россия не скрывает (и это подтверждают американские разведывательные службы), что рано или поздно она присоединится к арабско-венесуэльскому картелю, который при помощи цен на нефть держит в напряжении весь мир.
Стратегия Путина
Британский журнал The Economist назвал борьбу России за господство в энергетическом секторе 'новой холодной войной'. Важнейшим театром военных действий должна - как и в случае первой холодной войны - стать Польша. Россия уже несколько лет осуществляет план, который, как президент Путин заявил в декабре 2005 г., позволит 'стремиться к мировому лидерству в энергетическом секторе'. Пока нефтяное пугало - это грозное оружие, но сфера его действия ограничена, поскольку, затягивая конфликты с получателями, Россия бы просто 'удавилась' собственной нефтью. Пропускная способность польской нитки нефтепровода 'Дружба' составляет сегодня около 50 млн. тонн нефти в год, в то время, как принадлежащие 'Транснефти' нефтехранилища вмещают всего около 11 млн. тонн. Это означает, что полное прекращение поставок в одну лишь Польшу и транзита через нашу страну (не говоря о нефти, получаемую, в частности, Белоруссией) вызвало бы заполнение хранилищ уже через 80 дней - и это при том, если изначально они были пусты. По мнению наших информаторов, Россия могла приостановить поставки только с понедельника по пятницу (они были возобновлены в среду).
Однако такое положение вещей не будет сохраняться вечно. Россияне интенсивно работают над диверсификацией направлений экспорта, чтобы иметь возможность ударять срывом поставок сырья по конкретным странам. В случае экспорта газа решением проблемы строптивых импортеров должен стать балтийский Северный газопровод, а на юге - доведение трубы 'Blue Stream' (соединяющей Россию с Турцией по дну Черного моря) до Венгрии и Италии. Что касается нефти, то подобную функцию призван выполнять нефтепровод до тихоокеанского побережья или северного Китая. Переживающая экономический бум Срединная империя способна сегодня вобрать в себя практически неограниченный объем энергоносителей. Крайне заинтересована ими и Япония, поэтому, перекрывая кран странам Центральной и Восточной Европы, Россия могла бы отправлять в Азию непроданные экспортные излишки.
Медведь поголодает
В российском бюджете на 2007 г. цена нефти марки Urals заложена на среднем уровне в 61 доллар за баррель. Между тем, когда 8 января 2007 г. россияне перекрывали нефтяной кран, цена барреля этого топлива была самой низкой за последние полтора года, составляя 49 долларов. Для России дальнейшее падение цен чревато проблемами с государственными финансами.
Россияне хотели, чтобы Белоруссия начала платить такую же пошлину, как остальные страны (около 180 долларов за тонну), в то время, как большинство покупаемой нефти она перерабатывает и экспортирует в соседние государства. В ответ белорусы наложили пошлину на российскую нефть (45 долларов за тонну), которая через Белоруссию попадает в Польшу, Чехию, Словакию и Германию. Через неделю обе стороны отказались от своих требований, хотя в России была провозглашена победа Путина, который санкциями якобы вынудил Лукашенко пойти на уступки. Белорусская сторона не стала сообщать, что три четверти экспорта топлива из Белоруссии осуществляют российские фирмы, в т.ч. 'Лукойл' и 'Газпромнефть'.
Нефтяное воспаление
Перед лицом российских провокаций особенно обидно, что за последние 17 лет в Польше не было сделано практически ничего для диверсификации поставок. Нашим крупнейшим достижением на этом поприще по-прежнему является построенный еще при Гереке Гданьский НПЗ, на котором перерабатывается нефть, поступающая морским путем. Достаточно проследить за проектами освобождения от 'российского энергетического поводка', чтобы понять, что Кремль умело сохраняет выгодный для себя статус-кво. Настойчиво продвигавшийся Александром Гудзоватым (Aleksander Gudzowaty) проект строительства короткого трубопровода из немецкого Бернау в Щецин, который соединил бы нашу сеть газопроводов с немецкой (а тем самым, западноевропейской), был отвергнут правительством Ежи Бузека (Jerzy Buzek), указывавшим на отсутствие гарантий того, что он не будет использоваться в обратном направлении - для перекачки за Одер дополнительных объемов российского газа (самого Гудзоватого обвиняли в продвижении российских интересов в Польше). В свою очередь, проект строительства газопроводов из Норвегии и Дании в Польшу, инициированный правительством Бузека, в 2001 г. заблокировал кабинет Лешека Миллера (Leszek Miller), признавший его экономически нерентабельным. Два года спустя министр инфраструктуры Марек Поль (Marek Pol) перезаключил фатальный польско-российский договор начала 90-х так, что новый протокол и приложение к нему гарантировали "Газпрому" не только поставки в Польшу вплоть до 2020 г. (хотя стороны договорились снизить объемы поставляемого газа, заложенные в контракт, подписанный десятью годами ранее), но и снижение пошлины, взимаемой с этого российского гиганта за транзит топлива через Польшу на Запад (с 2,74 до 1,55 долларов за транспортировку 1000 кубометров на 100 километров). Государственный концерн PGNiG пренебрег инвестициями в добычу газа в стране, а, кроме того, так и не были рассмотрены всерьез проекты т.н. газификации угля в шахтах.
Мы настолько зависим от российской нефти благодаря решениям, принятым уже в третьей Речи Посполитой. Еще в середине 90-х годов крупнейшие польские НПЗ в Плоцке и Гданьске получали из России лишь половину необходимых им нефти. Российская нефть содержит много серы и, хотя она дешевле ближневосточной, ее переработка обходится дороже. Несмотря на это, в середине 90-х тогдашний глава компании Petrochemia Plocka Конрад Яскула (Konrad Jaskola) начал строительство оборудования для переработки российской нефти с избытком серы, обошедшееся почти в 2 миллиарда долларов. Чтобы инвестиция окупилась, концерн PKN Orlen покупает сырье в России. Подобную схему пытается осуществить глава группы Lotos Павел Олехнович (Pawel Olechnowicz). На модернизацию оборудования для переработки нефти с избытком серы к 2009 г. концерн должен потратить почти миллиард долларов.
Блокада Россией поставок могла бы также стать проверкой реакции акционеров НПЗ, являющихся получателями российской нефти (PKN Orlen, группа Lotos). После того, как поставки были приостановлены, рейтинговое агентство Fitch предостерегло, что кризис может привести в снижению оценок кредитной надежности таких топливных концернов, как PKN Orlen или венгерский MOL, зависящих от российской нефти. Если это было так, то результаты теста оказались отрицательными, потому что курсы акций колебались в пределах всего 1 процента.
Энергетический поводок
Собственно говоря, правительство Ярослава Качиньского минувший год проспало. Государственному PGNiG "Газпром" навязал поставщика в лице 'Росукрэнерго', одна половина которого принадлежит этому российскому гиганту, а другая - украинским олигархам Дмитрию Фирташу (35%) и Ивану Фурсину (5%), подозреваемых в связях с российской мафией из Солнцево. На практической полной зависимости Польши от российской нефти по-прежнему зарабатывает кипрский посредник J&S. Более того, поставки нефти в Польшу систематически увеличивает еще один таинственный посредник - швейцарская фирма KD Petrotrade, контролируемая дуэтом Фирташ - Фурсин. Сложно при такой структуре рынка говорить об 'энергетической безопасности'.
По-прежнему остается миражом польско-украинский нефтепровод Одесса - Броды - Плоцк, благодаря которому PKN Orlen мог бы получать сырье не только из России, а также в обход территории России (все еще не построен польский участок трубопровода). Теперь министерство экономики под руководством Петра Возняка (Piotr Wozniak) пытается разорвать 'газовую петлю' путем новых переговоров с норвежцами о поставках 'голубого топлива'. Также принято решение о строительстве в Свиноуйсце терминала по приему импортного сжиженного природного газа. Проблема в том, что норвежские месторождения также иссякают, а кроме того, эта страна уже заключила множество экспортных контрактов с другими получателями газа. А пропускная способность нового терминала достигнет чуть больше половины нынешнего объема импорта газа только в 2016 г. Если, конечно, мы найдем поставщиков, которые гарантируют фактическую диверсификацию. Ведь с недавнего времени алжирские месторождения, с которых мы собирались получать топливо, стали собственностью "Газпрома".
Если немощь польских политиков и влияние российского лобби не будут в скором времени преодолены, то Кремль сможет нас подстрелить. На этот раз Путин выстрелил себе в голову, но войны, даже холодные, развязывают не для того, чтобы их проиграть. Нам лучше воспользоваться благожелательным настроем Европы и ковать железо, пока оно горячо.
Відповіді
2007.01.24 | Сахаров
I have a dream
І та мрія полягає у, на жаль, поки що ілюзорній надії на те що Україна, Польща, прибалтика, країни Європейської унії знайдуть прийнятні альтернативні джерела енергії і ведмідь утопиться у власній нафті, яку ніхто не купуватиме. Отоді станеться остаточний розпад Росії і матимемо невеликого але демократичного і дружнього північного сусіда без імперських амбіцій і кремлівської дурі у голові.2007.01.24 | AK
Для цього потрібно подолати нуклеофобію і зрозуміти
що ядерна енергетика екологічно менш шкідлива, ніж спалювання органічного палива.Варто порахувати, чи не дешевше було б опалювати будинки електроенергією з використанням теплових насосів, замість того щоб купувати дорогий росіський газ.
2007.01.24 | Shadow
Re: Для цього потрібно подолати нуклеофобію і зрозуміти
Взагалі-то з підвищенням цін на нафту економіка буде _змушена_ перейти на використання енергії з інших джерел. Це абсолютно неминуче. Можна пришвидшити перехід, перешкоджаючи нафтовому лобі в блокуванні поширення альтернативних технологій (використання спиртового пального та біопального для дизелів в автівках, електоавтомобілі, etc etc etc).2007.01.24 | Navigator
Мене, власне, зацікавила різниця в діях двох урядів
українського і польського.Таке враження, що вони знаходяться на різних континентах.
Якщо поляки сприймають енергетичні виклики адекватно і без жаху, то українські уряди по різним причинам впадають в тих же ситуаціях буквально в ступор.
Сподобалась таємниця з "білоруським" реекспортом нафти - що є насправді російським! Така сподівана несподіванка! І Лукашенко про то мовчить. Видно, має свою долю.
О, бідні бюджети наших країн!
О, безсмертна енергомафія Східної Європи!
О, наївні народи - правдолюбці!
...
Щодо альтернативної енергетики, то у нас шлях накатаний Європою.
Енергозберігання для початку.
До різних електромобілів ще потрібно дорости, як США.
А поки що дорогим газом і нафтою Україна в великій мірі гріє небо і кишені енерготрейдерів.
2007.01.24 | Горицвіт
це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
як мінімум дискутабельна і повна суперечностей.Наприклад, досі не має розв'язку задача, куди дівати відпрацьовані радіоактивні матеріали. Ризики від наслідків аварії на атомній станції набагато вищі. Атомні станції швидше зношуються, а це впливає на собівартість. Для України, яка не має завершеного атомного виробництва (і не буде мати, бо це уможливлює атомну бомбу, що не дозволять), атомна залежність від Росії нічим не краща за газову залежність від тої ж Росії.
2007.01.24 | троль ak1001
типун вам на язык
"і не буде мати"----
это не непреодолимое препятствие
мы не Иран, и пусть хоть все МАГАТЕ здесь живет для контроля
плюс пригласить в долю какой нибудь Вестингхаус и Сименс и все пойдет как по маслу
главная причина ступора создания замкнутого цикла - внутриукраинская,
в частности и пятая колонна российских лоббистов
2007.01.24 | AK
Re: типун вам на язык
троль ak1001 пише:> "і не буде мати"
>
> ----
>
> это не непреодолимое препятствие
> мы не Иран, и пусть хоть все МАГАТЕ здесь живет для контроля
> плюс пригласить в долю какой нибудь Вестингхаус и Сименс и все пойдет как по маслу
>
> главная причина ступора создания замкнутого цикла - внутриукраинская,
> в частности и пятая колонна российских лоббистов
Не тільки. Поки-що в Україні надто мало реакторів, щоб будівництво збагачувальної фабрики себе окупило. Збагачувальна фабрика коштує десь як "Криворіжсталь".
2007.01.25 | Горицвіт
Re:
троль ak1001 пише:> "і не буде мати"
>
> ----
>
> это не непреодолимое препятствие
> мы не Иран, и пусть хоть все МАГАТЕ здесь живет для контроля
> плюс пригласить в долю какой нибудь Вестингхаус и Сименс и все пойдет как по маслу
Не піде як по маслу. Вестінхаус і Сіменс не підуть в долю, буде шалений тиск, розрив стосунків і т.п. Сумарно збитки будуть більші, ніж вигода. Створення уранового виробництва дуже затратне і тривале, а вигоди майже і не буде (наприклад, експортувати електрику не вийде, бо блокада).
2007.01.24 | AK
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
Горицвіт пише:> як мінімум дискутабельна і повна суперечностей.
>
> Наприклад, досі не має розв'язку задача, куди дівати відпрацьовані радіоактивні матеріали.
Зберігати в надійному місці. Через пару десятків років на них буде попит на світовому ринку, бо з'являться технології отримання з них енергії. Або точніше: вже розроблені і нині діючі технології стануть рентабельними.
> Ризики від наслідків аварії на атомній станції набагато вищі.
За належної кваліфікації персоналу і його відповдальному ставленні до своїх обов'язків ризики практично нульові.
Ви можете назвати хоч одну радіаційну аварію на АЕС, крім Чорнобильської, яка б призвела до загибелі людей?
А тепер порівняйте з кількістю людей, що гинуть на дорогах. Чомусь ще нікому в голову не прийшло відмовитись від автотранспорту.
> Атомні станції швидше зношуються, а це впливає на собівартість.
Собівартість електроенергії на АЕС (з урахуванням капітальних затрат і поточних, строку служби, витрат на зберігання відходів і демонтаж реакторів після зупинки) нижча ніж на ЕС, що спалюють органічне пальне.
> Для України, яка не має завершеного атомного виробництва (і не буде мати, бо це уможливлює атомну бомбу, що не дозволять), атомна залежність від Росії нічим не краща за газову залежність від тої ж Росії.
На відміну від газу, тут на Росії світ клином не зійшовся. Збагачувати уран можна і в США і у Франції. Можливо у майбутньому навіть у Китаї.
А можна будувати реактори за канадською технологією CANDU. Вони працюють на природному урані.
2007.01.24 | Shadow
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
> За належної кваліфікації персоналу і його відповдальному ставленні до своїх обов'язків ризики практично нульові.Не існує способів, як практично забезпечити 100% відповідальне ставлення.
Коли було, здається, 10 років Чорнобиля, то в прямому ефірі було включення з блоку і інтервью з персоналом. Я був шокований. Вони _мичали_ в мікрофон, не могли навіть скласти докупи двох слів. І це - _атомні оператори_! З _того самого_ Чорнобиля!
2007.01.24 | AK
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
Shadow пише:> Коли було, здається, 10 років Чорнобиля, то в прямому ефірі було включення з блоку і інтервью з персоналом. Я був шокований. Вони _мичали_ в мікрофон, не могли навіть скласти докупи двох слів. І це - _атомні оператори_! З _того самого_ Чорнобиля!
От саме з такими явищами як низька кваліфікація і безвідповідальність персоналу потрібно боротися. Натомість іде боротьба (добре проплачена Газпромом і йому подібними) з атомною енергетикою взагалі.
Намагаються лупу гільйотиною вилікувати.
2007.01.25 | Shadow
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
>> Коли було, здається, 10 років Чорнобиля, то в прямому ефірі було включення з блоку і інтервью з персоналом. Я був шокований. Вони _мичали_ в мікрофон, не могли навіть скласти докупи двох слів. І це - _атомні оператори_! З _того самого_ Чорнобиля!> От саме з такими явищами як низька кваліфікація і безвідповідальність персоналу потрібно боротися.
Як? Як забезпечити, що _всі_, і _завжди_, атомні оператори є кваліфікованими, відповідальними, психічно врівноваженими, не п'яними в дупель, нарешті?
Інша справа, що є види реакторів, що не вибухають а-ля Чорнобиль. Тобто, підірвати їх можна, але тільки навмисно, та й то складно.
2007.01.24 | saha
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
> Коли було, здається, 10 років Чорнобиля, то в прямому ефірі було включення з блоку і інтервью з персоналом. Я був шокований. Вони _мичали_ в мікрофон, не могли навіть скласти докупи двох слів. І це - _атомні оператори_! З _того самого_ Чорнобиля!Хай телеведучі та журналісти говорять і політики їм допомагають. Оперетори повинні знати свою роботу, а не роздавати інтервью.
2007.01.24 | igorg
Здається ми вже мали 100% безпечну ядерну енергетику
то що з того часу змінилося? Невже хтось думає, що нині за наступну аварію хоч хтось буде відповідати? Чи що ситуація стала кращою? Задіть на будь-який завод, на карєр, шахту. Поцікавтеся як же там із ТБ і т.п. Лише лапки нагріють на міжнародній допомозі і будуть довго дискутувати скільки ж дати пенсії вдовам наступних ліквідаторів 120 грн чи 125.До того ж ядерного пального запаси мізерні, а проблем із переробкою і відходами на сотні років. За такі гроші й енергозбереження можна реалізувати й альтернативні види енергії мати.
Ось гарний огляд стану енергетики у світі і його перспектив www.ecomuseum.kz\dieret\why\why.html
2007.01.24 | Shadow_Runner
Re: Здається ми вже мали 100% безпечну ядерну енергетику
Доречі, ті хто відповідали за безпеку Чорнобиля відповіли своїм життям. Черголвий інжинер та персонал там хапанули таку дозу радіації що з того залу вже не вийшли...А щодо мичання персоналу - занаєте, геніальний інженер може заікатися, а кваліфікований спеціаліст нервувати перед камерою. Роздавати інтервью - до дійсно не їх справа...
2007.01.24 | igorg
Це просто крайні, вони несли лише маленьку частинку
відповідальності за безпеку. Це надто складний і небезпечний комплекс, щоб його безпека залежала від декількох людей2007.01.24 | AK
Re: Здається ми вже мали 100% безпечну ядерну енергетику
igorg пише:> то що з того часу змінилося? Невже хтось думає, що нині за наступну аварію хоч хтось буде відповідати? Чи що ситуація стала кращою? Задіть на будь-який завод, на карєр, шахту. Поцікавтеся як же там із ТБ і т.п.
А чому ж зелені не пропонують закривати заводи й шахти, а лише АЕС?
Бо "Газпром" за таке не платить?
> До того ж ядерного пального запаси мізерні, а проблем із переробкою і відходами на сотні років.
Мислєвірус.
> За такі гроші й енергозбереження можна реалізувати й альтернативні види енергії мати.
Ще один мислєвірус.
І багато є країн у світі де альтернативні види енергії дають більше кількох процентів у загальному балансі?
Наприклад у Німеччині багато розмов про сонячну вітряну і т.д. еренгетику як альтернативу ядерній, а під цей шумок готується будівництво північноєвропейського газопроводу.
2007.01.24 | igorg
Я ж дав посилання на матеріали
До того ж смішно порівнювати наслідки ядерної аварії із звичайною. Хіба Чорнобиль не є тому доказом? Дивно2007.01.24 | AK
Ну і де там країни, у яких альтернативні джерала дають більше
кількох процентів енергетичного балансу.2007.01.24 | Shooter
Re: Ну і де там країни, у яких альтернативні джерала дають більше
AK пише:> кількох процентів енергетичного балансу.
Наприклад, Англія планує досягти 10. А Ісладнія - взагалі халяву ловить.
Але я повністю погоджуюсь - на найближчі 50-70 років альтернативи ядерній енергетиці немає.
2007.01.27 | AK
Re: Ну і де там країни, у яких альтернативні джерала дають більше
Shooter пише:> AK пише:
> > кількох процентів енергетичного балансу.
>
> Наприклад, Англія планує досягти 10. А Ісладнія - взагалі халяву ловить.
Ну не всі такі везучі як Ісландці. Нам ця халява не світить.
Англія лише планує, і то лише до 10%.
>
> Але я повністю погоджуюсь - на найближчі 50-70 років альтернативи ядерній енергетиці немає.
Звичайно, бо решту 90% треба десь виробляти.
2007.01.24 | Shooter
Не мали
Сам концепт совіцької системи був дурнуватий. Якби подібні дії персоналу сталися на Заході, реактор би "погас", а не розігрівся.2007.01.25 | igorg
Не все так просто, як здається
Років пять-сім тому в м.Інгулець, що під Кривим Рогом, сталася дуже дивна подія. На рудних відвалах величезна маса породи довжиною декілька сот метрів і шириною біля сотні метрів підскочила не 20-30 метрів вгору. Загинув сторож. Пощастило, що це були відвали.Мій товариш займався дослідженням цього. Через це місце проходить активний геологічний розлом. Від Чорного моря до Кольського півострова. Вздовж розлому до цих місць надходить вода з Чорного моря. Місяць підтягує воду, вода розмочує пласти глини і на великій глибині відбувається зсув. В результаті цього величезна маса землі підскакує вгору. Все тихо й локально. Жодних обширних землетрусів.
Зважте, що 4-й блок стоїть на претині двох розломів.
Зараз в районі Чорнобиля ведуться дослідження, що показують наявність дуже специфічної сейсмічної активності такого роду. Тобто дуже імовірно, що реактор просто "викинуло" вгору. І тоді відповідати мали б дуже високі особи. На рівні академіків, міністрів і т.п.
До того ж виникло б питання евакуації радіоактивних відходів.
Запаси Урану також обмежені, а проблем із ним більше всього. В Україні надлишок електроенергії. Чому ці кошти не витратити на альтернативні джерела? Маленькі гідростанції. Вітряні помпи, млини і т.п. В Україні є дуже великий досвід розвитку геліоенергетики.
Те що це використовуєть мало є питанням часу, бо вартість класичних енергоносіїв буде швидко зростати. Наприклад, доля автоперевезень на початку минулого століття була настільки мала, що навіть фантасти не ризикували зображувати майбутнє без коней, з автомобілями
www.ecomuseum.kz\dieret\solar\solar.html
Є цілком пристойні розробки. Мені особливо дистилятор сподобався. На півдні України це велика проблема в селах. Вода там солона.
2007.01.25 | Shooter
Маєте правду
Не все так простоЗвісно, АЕСи мають будуватися на геологічно стійких площадках - тут я з Вами згоднен.
Надвиробництво електрики в Україні - за рахунок спалювання вуглеводнів, які за останні 5 років подорожчали в рази (нафта - згруба в 6).
Альтернативні джерела, на жаль, все ще залишаються суттєво дорожчими, ніж АЕСи. І можуть бути лише "додатковими" в умовах абсолютної більшости країн, в т.ч. і України. Урану ще вистачить на суттєво більше, ніж тієї ж нафти. В принципі, можна використовувати і інше паливо - той же торій, наприклад.
Тому альтернативи на найближчі 50 років ядерній енергетиці, нажаль, немає.
2007.01.25 | igorg
Є така альтернатива! Енергозбереження
Знаєте скільки енергії можна економити в житлових приміщеннях грамотно використовуючи ландшафт та зелені насадження? До 25%!!!А для нагрівання 50л води потрібно 1-1.5 м2 сонячного коллектора. В рік економія на сімю складає в середньому 300кг мазутного еквіваленту. Наприклад, глухий фасад моєї панельної пятиповерхівки спокійно можна вкрити колекторами. Цілий підїзд матиме влітку гарячу воду. І стіни менше будуть грітися і естетично. А ще можна вивісити на балкони, підвіконня, на даху розмістити.
На моїй памяті, в селі де я виріс, стояли вітряки, що качали воду. А на річці ще вирувало на місці де був водяний млин, дід користувався сонячною воскотопкою, на даху фрукти сушили. Скільки таких млинів і мініелектростанцій можна поставити без жодної шкоди, навіть з користю. На відміну від гнилих рукотворних морів. Якщо для цього застосувати сучасні технології і матеріали то буде ОГО-ГО! Для чого та радіоактивна грязь. Певно в основному для мілітарних цілей (Чорнобиль годував загоризонтну РЛС, знаєте?). І в Україні до того ж немає пустель де ці атомні монстри можна було б безпечно монтувати й експлуатувати
Краще давайте рахувати, а не повторювати мантри енергомафії.
Звісно, що це їм вигідно. Бо чим більше споживаємо, тим більше їм дістається. /В часи коли відключали порайонно електрику було введено обовязкові МАКСИМАЛЬНІ норми споживання електроенергії. В Луцьку зокрема. Спожив не спожив, а плати. І зовсім не мало. Отакі справи./
А скільки прилипне від різного роду масштабних будівництв!
А скільки можна вкрасти на централізованому опаленні! Фантастика!
Запрошую на курси з відновлюваних джерел енергії. Правда вони вже почалися, але спробуйте. Я назвав би технології, що пропонуються, технологіями енергетичної демократії.
Заповніть анкету
1. ФИО
2. Возраст
3. Место работы или учёбы
4. Должность
5. e-mail для ведения переписки
6. Контактный телефон
7. Почтовый адрес для высылки сертификата
І надішліть на адресу (електронною поштою) bgcentre@ecomuseum.kz
--
Biogas Centre of Karaganda
Republic of Kazakhstan
100000
Karaganda
Bukhar Zhyrau str., 47
tel.: +7 (3212) 41-33-44
http://www.ecomuseum.freenet.kz
http://www.ecomuseum.kz
e-mail: bgcentre@ecomuseum.kz
2007.01.25 | Shooter
Енергозбереження, без сумніву, є важливим
Але, повірте мені, ані енергозбереження, ані альтернативні джерела ще скоро не зможуть вирішити енергетичні проблеми людства.Нажаль. Особливо в світлі інтесивного росту потреби в енергії. Тому розумному використанню нуклеарної енергії - альтернативи нема.
2007.01.25 | igorg
Краще порахуйте. Користуватися урановою енергетикою це
все одно, що топити печі в Новобогданівці ракетамиЯкщо мова йтиме про керований термоядерний синтез і енергетику на цій
основі, то безумовно, це непогана альтернатива. Хоч і вона буде суттєво впливати на тепловий баланс Землі.
Ще одна технологія. Світлодіодне освітлення. На скільки здатна ця технологія знизити енергоспоживання? Десь на 1/3-1/4. Ніж дотувати видобуток вугілля краще дотувати цю технологію.
Взагалі є дуже серйозне питання. А для чого така величезна кількість енергії? Щоб задовольнити чиїсь непомірні апетити? Вже наявний рівень здатний забезпечити абсолютно нормальне життя всьому населенню планети. Принаймні українцям це точно
2007.01.26 | Shooter
Порахували вже. І давно. І без мене :)
Пошукайте, наприклад, White paper європейської комісії по енергії.LED - річ, звісно, добра, але поки-що дорога - фактично, в масс-продакшн його почали застосовувати лише недавно, в задніх ліхтарях автомобілів. Та й на освітлення йде не так вже й багато енергії (порівняно).
Щодо термоядерної енергії - ITER грозяться лише збудувати десь років за 10, "довести до пуття" ж технологію - кажуть, потрібно років 50. Правда, розмови про DEMO вже точаться...але це все ще розмови. (правда, я не розумію, яким саме чином це змінить тепловий баланс планети)
Я повністю "за" всі енергопродукуючі відновлювані підходи, як повністю і за всі енергозберігаючі. Проте, нажаль, в "масовомому" продукуванні енергії на найближчий час альтернативи АЕС нема. "Найпередовіші" країни планують довести відсоток "renewable" енергії десь до 10% - і то, зауважте, значна частина цієї енергії є "директивна" (все ще дорожча, ніж fossil energy). Решта енергії - теплові або атомні станції.
2007.01.27 | AK
Re: Не все так просто, як здається
igorg пише:> Років пять-сім тому в м.Інгулець, що під Кривим Рогом, сталася дуже дивна подія. На рудних відвалах величезна маса породи довжиною декілька сот метрів і шириною біля сотні метрів підскочила не 20-30 метрів вгору. Загинув сторож. Пощастило, що це були відвали.
> Мій товариш займався дослідженням цього. Через це місце проходить активний геологічний розлом. Від Чорного моря до Кольського півострова. Вздовж розлому до цих місць надходить вода з Чорного моря. Місяць підтягує воду, вода розмочує пласти глини і на великій глибині відбувається зсув. В результаті цього величезна маса землі підскакує вгору. Все тихо й локально. Жодних обширних землетрусів.
> Зважте, що 4-й блок стоїть на претині двох розломів.
> Зараз в районі Чорнобиля ведуться дослідження, що показують наявність дуже специфічної сейсмічної активності такого роду. Тобто дуже імовірно, що реактор просто "викинуло" вгору. І тоді відповідати мали б дуже високі особи. На рівні академіків, міністрів і т.п.
А інопланетяни туди часом не прилітали?
А може якийсь Чумак чи Кашпіровський не туди рукою повів чи надто пильно у той бік подивився?
А може Марс потрапив у сузір'я Рака і взагалі зірки на небі не так стали?
Причини Чорнобильської аварії давно відомі: ідіотська конструкція реактора і же дурніші дії персоналу. Ото і все.
> До того ж виникло б питання евакуації радіоактивних відходів.
>
> Запаси Урану також обмежені, а проблем із ним більше всього.
Все на світі обмежене: діаметр Землі, маса Сонячної системи і т.д. - все має скінченні розміри. Так само поклади урану в Україні обмежені. Але вистачить їх на пару сотень років. І це навіть тоді, якщо буде використовуватись лише нинішня технологія, яка дозволяе спалювати лише уран-235.
> В Україні надлишок електроенергії.
Тому що для опалення будинків використовується дорогий російський газ, замість того щоб ефективно (з допомогою теплових насосів) викоритовувати для цієї мети українську електроенергію.
> Чому ці кошти не витратити на альтернативні джерела? Маленькі гідростанції. Вітряні помпи, млини і т.п.
Які "ці" кошти?
Альтернативні джерела дуже добра річ і розвивати їх потрібно.
Однак бажано при цьому розуміти, що більше ніж кілька відсотків енергетичних потреб вони не покриють.
> В Україні є дуже великий досвід розвитку геліоенергетики.
Чутки про "дуже великий" досвід сильно перебільшені.
Навіть приклади "дуже маленького" досвіду знайти важко.
Не налагоджено навіть масового випуску сонячних колекторів для нагріву води (у всякому разі нічого про це не чути). А тим часом міні-готелі в карпатах нерідко пропонують сервіс "у нас нема гарячої води", а бо у кращому разі гріють воду дровами або електробойлерами. Хоча сонячні колектори повністю вирішили б цю проблему на літній період. Так що до "дуже великого" досвіду ще далеко.
І при цьому варто пам'ятати що хоча сонячні колектори дуже корисна штука, повністю вони усіх проблем не вирішать, бо у нас ще інколи зима буває.
> Те що це використовуєть мало є питанням часу, бо вартість класичних енергоносіїв буде швидко зростати. Наприклад, доля автоперевезень на початку минулого століття була настільки мала, що навіть фантасти не ризикували зображувати майбутнє без коней, з автомобілями
Це не питання часу, а питання фізичної відсутності достатньої кількості альтернативних ресурсів. Всю територію країни сонячними батареями не покриєш, бо десь треба хліб вирощувати, а десь мають ще й ліси лишитися. Аналогічна ситуація з вітром, до того ж дме він коли йому хочеться, а не коли нам потрібно.
> www.ecomuseum.kz\dieret\solar\solar.html
> Є цілком пристойні розробки. Мені особливо дистилятор сподобався. На півдні України це велика проблема в селах. Вода там солона.
Мені він теж сподобався.
Однак усіх енергетиних проблем такі пристрої не покриють ніколи.
2007.01.27 | igorg
А Ви чули десь про подію на Інгульці?
Дослідженнями займалися фахівці. Геологи і геофізики. Припливи також інопланетяни викликають?Проблема в тому, що такі явища принципово заперечувалися на рівні найвищих академіків. Тому й жодних досліджень в цьому напрямку не велося. Відсутнє навіть необхідне обладнання. Щоправда зараз в Чорнобилі встановлено обладння США і там фіксуються дуже специфічні локальні струси. Є історичні дані про руйнацію таким чином храму в районі Чорнобиля.
За декілька місяців перед аварією було зафіксовано підняття фундаменту енергоблоку на декілька сантиметрів. Зважте, що не опускання, а саме підняття. Відповідна заявка на дослідження надійшла до інституту геофізики й дослідження планувалося провести в кінці травня. Я спочатку досить скептично до цього ставився, але випадок на Інгульці для мене став достатньо переконливим фактом. Згодом почав шукати додаткову інформацію.
До речі, в районі Рівненської АЕС під землею маса карстових пустот. І взагалі, річкові долини, з точки зору таких сейсмічних явищ, є дуже небезпечними. Як правило вони течуть вздовж розломів.
2007.01.27 | AK
Re: А Ви чули десь про подію на Інгульці?
igorg пише:> А Ви чули десь про подію на Інгульці?
Ні, не чув.
> Дослідженнями займалися фахівці. Геологи і геофізики. Припливи також інопланетяни викликають?
Ні, Місяць і, меншою мірою, Сонце.
> Проблема в тому, що такі явища принципово заперечувалися на рівні найвищих академіків. Тому й жодних досліджень в цьому напрямку не велося. Відсутнє навіть необхідне обладнання. Щоправда зараз в Чорнобилі встановлено обладння США і там фіксуються дуже специфічні локальні струси. Є історичні дані про руйнацію таким чином храму в районі Чорнобиля.
> За декілька місяців перед аварією було зафіксовано підняття фундаменту енергоблоку на декілька сантиметрів. Зважте, що не опускання, а саме підняття. Відповідна заявка на дослідження надійшла до інституту геофізики й дослідження планувалося провести в кінці травня. Я спочатку досить скептично до цього ставився, але випадок на Інгульці для мене став достатньо переконливим фактом. Згодом почав шукати додаткову інформацію.
> До речі, в районі Рівненської АЕС під землею маса карстових пустот. І взагалі, річкові долини, з точки зору таких сейсмічних явищ, є дуже небезпечними. Як правило вони течуть вздовж розломів.
Те що розломи і землетруси бувають, то давно усім відомо.
Але якщо мова про Чорнобильську аварію, то вони там ні до чого.
Бо причини її відомі. Якби такий самий ректор був побудований в іншому місці і з ним робили б ті самі дурниці, то він би точно так само вибухнув, бо крім чуток і легенд ще є закони фізики.
2007.01.25 | Горицвіт
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
AK пише:> Горицвіт пише:
> > як мінімум дискутабельна і повна суперечностей.
> >
> > Наприклад, досі не має розв'язку задача, куди дівати відпрацьовані радіоактивні матеріали.
>
> Зберігати в надійному місці. Через пару десятків років на них буде попит на світовому ринку, бо з'являться технології отримання з них енергії. Або точніше: вже розроблені і нині діючі технології стануть рентабельними.
Зберігати до кращих часів - так і робиться. Врахуйте, що крім власне використаного пального (яке можна буде теоретично якось використати ще) є багато не-паливних відходів (техніка, яка була в контакті, метали і т.п.), які треба просто зберігати.
>
> > Ризики від наслідків аварії на атомній станції набагато вищі.
>
> За належної кваліфікації персоналу і його відповдальному ставленні до своїх обов'язків ризики практично нульові.
Технічні ризики ніколи не бувають нульові. Аварії стаються рідко, але з катастрофічними наслідками.
> Ви можете назвати хоч одну радіаційну аварію на АЕС, крім Чорнобильської, яка б призвела до загибелі людей?
Про Трі-майл-Айленд є суперечки про здоров'я. Але досить і Чорнобиля. І ще є суперечки про малі дози (не можу робити своїх оцінок, бо не фахівець).
> А тепер порівняйте з кількістю людей, що гинуть на дорогах. Чомусь ще нікому в голову не прийшло відмовитись від автотранспорту.
Бо нема розумної альтернативи. Яка є у випадку АЕС.
> Собівартість електроенергії на АЕС (з урахуванням капітальних затрат і поточних, строку служби, витрат на зберігання відходів і демонтаж реакторів після зупинки) нижча ніж на ЕС, що спалюють органічне пальне.
Ні, не нижча. Оцінки суперечливі, бо мало інформації (особливо про АЕС, які пов'язані з супер-секретністю). Але по середніх оцінках собівартість приблизно така сама. Зараз ідуть шалені дискусії на цю тему в Британії. Зокрема, про методику підрахунку: скільки добавляти за викиди вуглекислого газу, скільки за теплове забруднення і т.п. При теперішніх цінах виходить, що АЕС не рентабельні. Але якщо нафта і газ виросте або уряд накладе високий податок на викиди, то може змінитися.
> На відміну від газу, тут на Росії світ клином не зійшовся. Збагачувати уран можна і в США і у Франції. Можливо у майбутньому навіть у Китаї.
Теперішні радянські реактори (і плановані?), скоріше всього, зав'язані на Росію.
А в цілому для України треба починати від потреб і говорити про щось конкретніше. Тобто що ми обговорюємо: будівництво нових станцій чи закриття теперішніх? В Україні окремо чи в Україні як частині ЄС? І так далі. Зараз така ситуація, що будувати нові електростанції не потрібно (ніякі, крім експериментальних сонячних, припливних, геотермальтних і т.п.). Бо генеруюча потужність перевищує потреби України. В перспективі треба щось придумати з вугіллям, якого повно. А ще раніше - з лініями передач, які в рази гірші, ніж в розвинутих країнах, з крадіжками, субсидіями хімікам-металургам.
2007.01.27 | AK
Re: це не "подолати фобію", це дуже серйозна проблема
Горицвіт пише:> AK пише:
> > Горицвіт пише:
> > > як мінімум дискутабельна і повна суперечностей.
> > >
> > > Наприклад, досі не має розв'язку задача, куди дівати відпрацьовані радіоактивні матеріали.
> >
> > Зберігати в надійному місці. Через пару десятків років на них буде попит на світовому ринку, бо з'являться технології отримання з них енергії. Або точніше: вже розроблені і нині діючі технології стануть рентабельними.
>
>
> Зберігати до кращих часів - так і робиться. Врахуйте, що крім власне використаного пального (яке можна буде теоретично якось використати ще) є багато не-паливних відходів (техніка, яка була в контакті, метали і т.п.), які треба просто зберігати.
Це так звані низькоактивні відходи. Вони не містять трансуранів з великим (сотні тисяч чи мільйони років) періодом напіврозпаду. Їх треба просто зберігати, поки вмість радіоактивних нуклідів спаде до фонового. Великої проблеми такі відходи не становлять.
>
>
> >
> > > Ризики від наслідків аварії на атомній станції набагато вищі.
> >
> > За належної кваліфікації персоналу і його відповдальному ставленні до своїх обов'язків ризики практично нульові.
>
>
> Технічні ризики ніколи не бувають нульові. Аварії стаються рідко, але з катастрофічними наслідками.
Варто при цьому пам'ятати що катасрофічні наслідки від спалювання викопного органічного палива настануть з імовірністю 100% навіть за умовви нормальної роботи таких електростанцій.
>
>
> > Ви можете назвати хоч одну радіаційну аварію на АЕС, крім Чорнобильської, яка б призвела до загибелі людей?
>
>
> Про Трі-майл-Айленд є суперечки про здоров'я.
Лише суперечки.
А при цьому ніхто не рахує скільки людей захворіло раком навколо вугільних електростанцій навіть за умов їхньої нормальної роботи
> Але досить і Чорнобиля. І ще є суперечки про малі дози (не можу робити своїх оцінок, бо не фахівець).
Знову таки суперечки. Нікому ще не вдалося довести, що малі дози мають якийсь негативний вплив на здоров'я. У всякому разі у світі є чимало місць, де природна радіоактвність у десятки разів вища ніж у Чорнобильській зоні, а там живуть люди і на здоров'я не скаржаться.
При цьому канцерогенна дія продуктів спалювання вугілля добре відома. І про катастрофічні наслідки глобального потепління ніхто не сперечається, крім деякиї проплачених "Газпромом" "вчених".
>
>
> > А тепер порівняйте з кількістю людей, що гинуть на дорогах. Чомусь ще нікому в голову не прийшло відмовитись від автотранспорту.
>
>
> Бо нема розумної альтернативи. Яка є у випадку АЕС.
Чому нема? Можна ж пішки ходити.
"Розумна" альтернатива АЕС - будівицтво ще одного газопроводу з Росії, як ми всі вже переконалися на прикладі Німеччини.
>
>
> > Собівартість електроенергії на АЕС (з урахуванням капітальних затрат і поточних, строку служби, витрат на зберігання відходів і демонтаж реакторів після зупинки) нижча ніж на ЕС, що спалюють органічне пальне.
>
>
> Ні, не нижча. Оцінки суперечливі, бо мало інформації (особливо про АЕС, які пов'язані з супер-секретністю). Але по середніх оцінках собівартість приблизно така сама.
Ніякої "суперсекретності" немає. Собівартість електроенергії на АЕС відома і її можна знайти у відкритій пресі. Пошукайте у "Дзеркалі тижня", якщо не ліньки.
> Зараз ідуть шалені дискусії на цю тему в Британії. Зокрема, про методику підрахунку: скільки добавляти за викиди вуглекислого газу, скільки за теплове забруднення і т.п. При теперішніх цінах виходить, що АЕС не рентабельні. Але якщо нафта і газ виросте або уряд накладе високий податок на викиди, то може змінитися.
АЕС вже були рентабельні навіть при цінах на газ та нафту 60-х чи 80-х років. Інакше б їх тоді не будували. Менше читайте казочок від "Газпрому".
>
>
> > На відміну від газу, тут на Росії світ клином не зійшовся. Збагачувати уран можна і в США і у Франції. Можливо у майбутньому навіть у Китаї.
>
>
> Теперішні радянські реактори (і плановані?), скоріше всього, зав'язані на Росію.
Вже зараз ведеться робота з однією з американських фірм щодо постачання пального на українські АЕС.
А що в "Мерседес" обов'язково німецький бензин заливати треба?
>
> А в цілому для України треба починати від потреб і говорити про щось конкретніше. Тобто що ми обговорюємо: будівництво нових станцій чи закриття теперішніх? В Україні окремо чи в Україні як частині ЄС? І так далі. Зараз така ситуація, що будувати нові електростанції не потрібно (ніякі, крім експериментальних сонячних, припливних, геотермальтних і т.п.). Бо генеруюча потужність перевищує потреби України.
Генеруюча потужність перевищує потреби, бо для опалення будинків використовується дорогий російський газ, замість української електроенергії.
> В перспективі треба щось придумати з вугіллям, якого повно.
Думати ніколи не зашкодить. Але при цьому варто пам'ятати, що продукти спалювання вугілля дуже шкідливі. Тому вугілля варто використовувати лише там, де йому нема заміни. Для виробництва штучного моторного пального, наприклад.
> А ще раніше - з лініями передач, які в рази гірші, ніж в розвинутих країнах, з крадіжками, субсидіями хімікам-металургам.
З цим згоден.
2007.01.25 | Sych
Особливо нафту не купуватиме Китай...