01/25/2007 | Майдан-ІНФОРМ

V сесія Косівської райради 27 грудня 2006 р. прийняла рішення про… припинення діяльності НПП «Гуцульщина», а також проведення районного референдуму з приводу передачі земель парку. Такі дії місцевого самоврядного органу ідуть у розріз з законодавством, адже вирішувати долю природних територій загальнодержавного значення може виключно Президент України.

Конфліктна ситуація довкола становлення національного природного парку «Гуцульщина» у Косівському районі на Івано-Франківщині триває протягом чотирьох років – з моменту виходу Указу Президента щодо його створення у 2002 р. Практично одразу процес організації державного об’єкту викликав невдоволення представників місцевої влади та бізнесу. Усі ці роки звучать «обвинувачення» на адресу державної влади, Мінприроди та місцевих природоохоронних структур у тому, що парк «завдає шкоди» економіці району, соціальному становищу місцевих жителів, які не можуть вести заготівлю деревини та використовувати ліс для власних потреб, погіршує розвиток туристичної галузі.

Найбільшого спротиву зазнав процес оформлення передачі у постійне користування НПП «Гуцульщина» 7 606 га земель і виготовлення відповідного Державного акту на право постійного користування цією землею. Місцеві органи влади не виконали належних дій, не прийняли відповідні рішення. Натомість, постійно триває активна діяльність, спрямована на ліквідацію національного природного парку, або ж істотне зменшення його площі. Проте жодне «обвинувачення» не має під собою підстав. Документально підтверджуються рішення місцевих громад про погодження щодо створення парку. Наявне наукове обґрунтування доцільності створення парку, а саме: збереження унікального куточку природи, розвиток рекреаційної індустрії, збільшення зайнятості місцевого населення, розвиток туризму. Парк має природоохоронні та екологічні функції: попередження повеней, припинення суцільного вирубування лісів, збереження унікального етнокультурного комплексу тощо.
Мінприроди неодноразово зверталося до центральних і місцевих органів виконавчої влади та Генеральної прокуратури щодо забезпечення виконання указу про створення парку. Проте позитивних результатів досягти не вдалося через активне ігнорування державних рішень, приписів обласної та районної прокуратури.

Більше того – група зацікавлених у закритті парку осіб з числа підприємців, деяких депутатів районної та обласної рад, працівників земельної служби, лісового та мисливського господарств Косівського району організувала кілька замахів на держмайно НПП «Гуцульщина», на унікальні лісові комплекси національного значення, об’єкти рекреаційно-господарської інфраструктури. На директора та науковців парку чиниться шалена психологічна атака, триває залякування фізичними розправами. На території Старокутського та Шешорського відділень парку наприкінці 2006 р. трапилися підпали, які були локалізовані силами працівників парку та місцевих жителів. Останній випадок стався 11 січня 2007 р., коли вночі розбивши шибку адміністративно-лабораторного корпусу НПП «Гуцульщина», невідомі вкинули до приміщення каністру з соляркою. Пожежу вдалося вчасно загасити, проте частині майна завдано шкоди.

«Позиція Мінприроди, - зазначив начальник Державної служби заповідної справи ІВАНЕНКО ІГОР БОРИСОВИЧ, - однозначна: національний природний парк «Гуцульщина» існує і буде існувати, необхідно нарешті поставити крапку у цьому тривалому протистоянні здорового глузду, природоохоронних інтересів держави і приватних бізнесових інтересів купки окремих громадян, які підбурюють всю громаду на протизаконні дії. Нині європейська екополітика спрямована на розвиток і збільшення територій заповідності, одним зі стратегічних напрямків державної екологічної політики України є розвиток рекреаційних територій, збільшення площ природно-заповідного фонду країни (на що у бюджеті 2007 р. виділено додатково 23 млн грн.), відродження національних етнокультурних і екологічних традицій. В той же час райрада Косівського району прагне закрити і знищити унікальний прикарпатський природний парк».

Мінприроди заявляє: інструментом у досягненні мети стали сільські громади, прості селяни, яких, користаючись їхньою правовою необізнаністю, залякують тим, що через природний парк вони позбудуться землі, не зможуть на ній господарювати тощо. Склалася парадоксальна ситуація: громадська активність в усій країні спрямована на збереження природних ресурсів і охорону довкілля від зазіхань підприємців та нечистих на руку місцевих чиновників різних відомств, але на Косівщині саме громада виступила проти збереження природи. Підбурення людей до референдуму – це пряме свідчення маніпулювання громадською думкою. Мінприроди висловлює здивування тим, чому мовчать численні громадські організації екологічного спрямування.

Парк «Гуцульщина» є і залишається об’єктом національного значення, а тому Мінприроди наполягає на завершенні оформлення всіх необхідних щодо цього документів, у тому числі відведення земель у встановленому законом порядку. На даний час підготовлено лист до Прем’єр-міністра України Віктора Януковича за підписом міністра охорони навколишнього природного середовища Василя Джарти, у якому викладено суть проблеми і сформульовано прохання втрутитися у ситуацію, вжити невідкладних заходів для виконання Указу Президента України та надати можливості працівникам природоохоронного об’єкту НПП «Гуцульщина» виконувати покладені на них державою обов’язки.

Ті, хто збурюють кризову ситуацію і діють у розріз з державною політикою і порушують закони України, мають бути притягнуті до відповідальності.

ДОВІДКОВО. Національний природний парк «Гуцульщина» створений у Косівському районі Івано-Франківської області 14 травня 2002 р. Указом Президента України (№456/2002). Такий крок здійснено заради збереження природних комплексів Покутських Карпат та розвитку рекреаційної індустрії регіону в цілому. Парк «Гуцульщина» має унікальні природні ландшафти та своєрідну геологічну будову: на його території знаходиться близько 60 геологічних та гідрологічних пам’яток природи. Рослинний та тваринний світ різноманітні, низка видів, що мешкають тут, занесені до Червоної книги України. Серед них - арніка гірська, астранція велика, шафран Гейфелів, пізньоцвіт осінній, билинець довгорогий, гніздівка звичайна, плямиста саламандра та ін. Загальна площа парку 32.271 га, що становить близько 36% території району (90.000 га). У постійне користування парку, згідно Указу, надано 7.606 га (8,5% площі району), ще 24.665 га включені до природно-заповідних територій без вилучення земель у землекористувачів.

Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду України у 2,5 рази менша від середньоєвропейської (в Україні на сьогодні 4.7% заповідних територій від загальної площі, у Європі – 10-16%). Україна є стороною Рамкової конвенції про збереження та сталий розвиток Карпат, за якою заповідні території регіону мають бути значно збільшені та включені до єдиної Карпатської мережі природоохоронних територій. Перспектива такого включення розглядатиметься на міжнародній нараді у Відні 26 січня ц.р. за участю Тимчасового секретаріату Карпатської конвенції та Всесвітнього фонду охорони дикої природи.

Прес-служба Мінприроди
Контакти: тел: (044) 206-31-71; e-mail: Press@menr.gov.ua

Для ЗМІ, які зацікавляться темою, можуть бути організовані ексклюзивні коментарі керівників Держслужби заповідної справи України.