02/01/2007 | media

На 4 сторінці останнього номеру "Дзеркала тижня" опубліковано новий шедевр від лідера вітчизняних інтелектуалів Раїси Богатирьової під претензійною назвою "Есе про майбутнє".

Першим "тривожним звоночком" було те, наскільки п. Богатирьова вільно цитує різноманітних "класиків" сучасної соціальної філософії. . На протязі цього опуса в форматі А3 Раїсою Василівною згадуються і цитуються: П"єр Бурдьє, Емманюель Тодд, "іскренній нонконформіст" Чалмерс Джонсон, "столь блізкій мнє" Фукуяма, Джин Шарп, Тоффлер, "отєц брендінга" Джек Траут, Індіра Ганді, "моя любіма" (ну, авжеж) Маргарет Тетчер, і гвоздь програми - ХьюТревор-Роупер. А тепер вніманіє, вопрос. Що буде, якщо хтось із журналістів підійде до Богатирьової і запитає - чим Джек Траут від Хью Тревора відрізнявся? Га? Боюсь, що відповідь буде односложной.
Набір такий мастітих імьон мав би повергнуть читача в страх і ужас. Для тих, хто не злякався - є тезіси. Ось наприклад, чи треба Україні зона євро (те що ми не відповідаємо критеріям, щоби туди увійти, ніхто не згадує).

> Конечно, тактически словенцы выиграли — они живут лучше, чем украинцы, и будут здравствовать, пока будет существовать единая Европа. А как долго существовать и процветать единой Европе? Историками и экономистами ведь уже доказано, что любая империя, федерация рано или поздно сталкивается с падением показателей развития, замедлением роста уровня жизни масс,

Все, бідні словенці, подумав я. "Загинуть" вони рано чи пізно. Тим більше, що ось як виглядає щас загниваючий Запад - на думку Богатирьової і, звісно, Емманюеля Тодда:

>Эмманюель Тодд вывел пропорцию, которая является следствием такой глобализации: 20% элиты, 20% нищих и 60% управляемой элитой прослойки... Олигархический строй отличается структуризацией верхушки, ее отдаленностью от простого народа и замыканием страны в себе. Иными словами, верхушка отдаляется от внешнего мира и занимается удержанием власти под сенью националистических и левых лозунгов, что и происходит уже в некоторых европейских странах... В любом случае, мы уже сегодня наблюдаем непростой процесс бюрократизации европейской демократии, где реальные ценности свобод заменяются административными ограничениями.

А тепер робимо крок назад, шановні друзі. Ітак, олігархія - це погано, сказав би який небудь маргінал-анархіст із ЖЖ, який горбатиться на експлуататорів, і ніхто би в нього каменюкою не кинув. Але Партія регіонів, фракцію якої Богатирьова у ВР і має (можливо, випадково) честь очолювати - це, ізвінітє, хто? В.Ф. Янукович і М. Я. Азаров - це прихильники "європейської демократії і реальних цінностей свобод", які пильнують, щоби часом їх не підмінили "административными ограничениями"? Чи Україна, якою вони більше 3 років керували і керують - це зразок країни соціальної справедливості, і немає у нас ніякого соціального розшарування і 1%, який володіє всім...

Далі неуємна фантазія авторів статті несе нас ще далі - в Росію (де якраз "розвивається ліберальна демократія"), в Китай (який "спіт, но может проснуться, і він один "дав нам ядерні гарантії"), в Америку і в ту ж Європу. Висновок простий для кожного, хто у 80х грав у карти на космодромі Байконур чи на донецькому вокзалі:

>Украина стоит на пороге комнаты, где собираются играть в преферанс четыре игрока. Да только вот вопрос — нужно ли присоединяться к игре, где в лучшем случае страна ляжет в прикуп, а в худшем ее просто снесут? Реально ли сыграть роль крупье и стать на раздачу?

І тут Остапа понесло. Ідеї йдуть одна за другою від преферансу - до Всєлєнной:

>Украина должна прийти к своей уникальной экономической модели.

>Почему мы уже сейчас не можем создать зону свободной торговли ... объединить усилия всех соседей — России, Турции, Молдовы, Румынии, Словакии, Чехии, Польши, Белоруссии, Кавказа. Не захочет кто-то или посоветуют кому-то не иметь с нами дело — ну и бог с ними!

>Понимание своей истории и прошлого способно наполнить гордостью и жителей Запада и Востока... Посмотрите — любая нация не стыдится превращать в свою гордость достаточно спорные моменты истории. Будь то британское пиратство или французский империализм (тільки імперіалізму у нас якось не було, от нєзадача).

>Мы создадим гармоническое высокоинтеллектуальное сообщество, продуцирующее идеи...

>Да, у нас есть много экологически неблагополучных мест в Украине. У нас есть Чернобыль. Но не это ли должно послужить стимулом, чтобы экологизировать политику и очистить страну? Сделать из нее цветущий сад, приносящий стабильные прибыли.

>Мы сами сильны. Мы сами можем создавать такие технологии, которые помогут вывести человечество далеко за пределы Галактики.

Стоп. Відстань до найбличого супутника нашої рідної Галактики - скажімо, Хмари Магеллана - 150 000 світлових років. Довгенько доведеться летіти, тим більше якщо виходити "далеко зе предели"...