Конституційний Суд. Чому він не діє?
02/06/2007 | Taraslt
Конституційний Суд. Чому він не діє?
Дістали вже ці звернення Президента в Конституційний Суд? Чому він сам нічого не робить, а надіється на рішення якогось суду? Невже він особисто не знає що Конституційно, а що Ні, який же він тоді Гарант? Порадився з ким вважає за потрібне і вперед діяти, а не чекати рішення суду. Чому згадує нащо президентські повноваження, лиш коли в нього їх вже забрали. Зокрема у випадку з залишенням без фінансування Міністерства Закордонних Справ, чому винних не покарали хоча б штрафами?
Думаю такі питання задавав собі не тільки я.
Чому звернення до Конституційного Суду є безглуздими?
Та тому, що:
По-перше, Конституційний Суд може справді щось вирішити, тільки якщо обидві сторони домовляться виконувати його рішення, а суддівський склад буде справді непідкупним та прийматиме рішення на основі спільно обумовлених правил, якими мала б бути Конституція.
Але оскільки спір іде саме за Конституційність чи не Конституційність рішень, то тоді видається смішним цей Суд, оскільки неможливо визначити за якими справді правилами Судити.
Нібито виходом з такої ситуації є віднесення до компетенції цього Суду визначення правильності процедури прийняття рішення. Але як показує практика, в Зазіханнях на Конституцію містять і відповідні зручні для цього зміни до процедури.
Тому і таким чином правди не знайти, оскільки всі спори зведуться до визначення який порядок прийняття рішення є правильним. Тобто хто докаже чия Дата в Календарі є Конституційнішою від вказаної опонентом, той і мав би виграти. Але тут вічна проблема, бо кожен безапеляційно стоятиме на своїй даті..Отож як не крути, Політичний судовий орган, який мав би встановлювати якісь загальні правила ведення боротьби, не діє-іде політична війна за законом джунглів…
По-друге, хто і яким чином забезпечуватиме виконання рішення, якщо таке з горем пополам таки об’явиться?:
Доручити це переможцям?-Буде таке саме протистояння як і було, знову звернення і так далі.
Доручити незалежній третій стороні?-Таких в Україні нема, все під чиїмось контролем. Хіба в ООН звертатись, але тоді і в суд ООН подавати треба було.
Зобов’язати виконувати, а то що?- Політичне банкрутство? Якраз взяли і збанкрутували-під іншім приводами, іншими гаслами, іншими формами будуть знов ті самі люди.
Сподівання на те що хтось вирішить наші проблеми треба залишати цю думку ворогам. Зло процвітатиме, якщо добро не діятиме.
До того ж, хіба це морально спостерігати злочин і не запобігати йому через якісь пацифістські чи релігійні, демократичні чи ще якісь переконання посадовою особою, що взялась за це відповідати ще й в масштабах всієї країни.
Ющенко-не зрадь Майдан!
Не кидай своїх через свій пацифізм!
Не дай зашкодити Україні-не дай ворогам зліквідувати посаду Президента!
Похвалити, запитати, заперечити чи висунути автору зауваження: http://neznanijbrat.mylivepage.com/forum/250
Дістали вже ці звернення Президента в Конституційний Суд? Чому він сам нічого не робить, а надіється на рішення якогось суду? Невже він особисто не знає що Конституційно, а що Ні, який же він тоді Гарант? Порадився з ким вважає за потрібне і вперед діяти, а не чекати рішення суду. Чому згадує нащо президентські повноваження, лиш коли в нього їх вже забрали. Зокрема у випадку з залишенням без фінансування Міністерства Закордонних Справ, чому винних не покарали хоча б штрафами?
Думаю такі питання задавав собі не тільки я.
Чому звернення до Конституційного Суду є безглуздими?
Та тому, що:
По-перше, Конституційний Суд може справді щось вирішити, тільки якщо обидві сторони домовляться виконувати його рішення, а суддівський склад буде справді непідкупним та прийматиме рішення на основі спільно обумовлених правил, якими мала б бути Конституція.
Але оскільки спір іде саме за Конституційність чи не Конституційність рішень, то тоді видається смішним цей Суд, оскільки неможливо визначити за якими справді правилами Судити.
Нібито виходом з такої ситуації є віднесення до компетенції цього Суду визначення правильності процедури прийняття рішення. Але як показує практика, в Зазіханнях на Конституцію містять і відповідні зручні для цього зміни до процедури.
Тому і таким чином правди не знайти, оскільки всі спори зведуться до визначення який порядок прийняття рішення є правильним. Тобто хто докаже чия Дата в Календарі є Конституційнішою від вказаної опонентом, той і мав би виграти. Але тут вічна проблема, бо кожен безапеляційно стоятиме на своїй даті..Отож як не крути, Політичний судовий орган, який мав би встановлювати якісь загальні правила ведення боротьби, не діє-іде політична війна за законом джунглів…
По-друге, хто і яким чином забезпечуватиме виконання рішення, якщо таке з горем пополам таки об’явиться?:
Доручити це переможцям?-Буде таке саме протистояння як і було, знову звернення і так далі.
Доручити незалежній третій стороні?-Таких в Україні нема, все під чиїмось контролем. Хіба в ООН звертатись, але тоді і в суд ООН подавати треба було.
Зобов’язати виконувати, а то що?- Політичне банкрутство? Якраз взяли і збанкрутували-під іншім приводами, іншими гаслами, іншими формами будуть знов ті самі люди.
Сподівання на те що хтось вирішить наші проблеми треба залишати цю думку ворогам. Зло процвітатиме, якщо добро не діятиме.
До того ж, хіба це морально спостерігати злочин і не запобігати йому через якісь пацифістські чи релігійні, демократичні чи ще якісь переконання посадовою особою, що взялась за це відповідати ще й в масштабах всієї країни.
Ющенко-не зрадь Майдан!
Не кидай своїх через свій пацифізм!
Не дай зашкодити Україні-не дай ворогам зліквідувати посаду Президента!
Похвалити, запитати, заперечити чи висунути автору зауваження: http://neznanijbrat.mylivepage.com/forum/250