02/07/2007 | Stefan Korshak

Минулого тижня зарубіжні видання повідомило про серйозні проблеми із збутом українського зерна урожаю 2006 року.Про це написала навіть така серйозна фінансово-економічна газета як «The Financial Times»
Подаємо у перекладі з англійської мови текст статті Інтернет-видання SEAFOOD.COM NEWS.

Київ. Десятки тисяч тон зерна скидаються в Чорне море щодоби. Сільське господарство України, що останнім часом доволі швидко розвивалося, зазнало збитків у півмільярда доларів через сумнівний закон, що був прийнятий нібито для стримування цін на хліб.

“Ми годуємо [зерном] риб” – повідомляє телеканал УТ-1 у випуску новин. „”Сотні тон пшениці псується, проростає, зазнає шкоди від комах… ... в той час як ми просимо закордон допомогти нашому сільському господарству”.

За оцінками експертів, в результаті нещодавно запроваджених квот на експорт зерна близько 300,000 тон зерна застряли в українських портах, ще півтори мільйони тон по всій країні чекають на увагу до себе.

Уряд українського прем‘єр міністра Віктора Януковича, орієнтованого на Росію, запровадив обмеження на експорт зерна в листопаді, посилаючись на необхідність захистити вітчизняний ринок зерна з огляду на невеликий врожай у 2006 році, що виявився на 10% меншим врожаю 2005 року.

Запроваджені урядом експортні квоти торкнулися практично всі види зернових, знижуючи експорт в середньому на 40%.

Україна має найбільші площі родючого чорнозему в світі. Вона є шостим за обсягами експорту експортером пшениці у світі, а також входить до групи ключових гравців на міжнародних ринках ячменя, кукурудзи та сорго.

Та, судячи по брязканню важкої техніки у чорноморських портах, це не надовго. Бульдозери та парові екскаватори в Одесі (портовому місті, через який Україна експортує найбільше зерна) тижнями працюють вдень і вночі, щоб звільнити приміщення від пшениці, яка зіпсувалася внаслідок тривалого – понад півроку – зберігання, для іншого зерна, що за цей час накопичилось в порту.

Як повідомляє УТ-1, інші порти, через які з України експортується зернові, також перевантажені нікому не потрібним зерном.

Зернові сховища по всій країні переповнені. У грудні керівництво Укрзалізниці скаржилось, що знайти порожні вагони практично неможливо, сотні залізничних ешелонів простоюють на запасних коліях, не маючи можливості знайти порт для розвантаження.

В свою чергу, доведені до банкрутства агенти зернових трейдерів заявляють про руйнування їх бізнесу.

“Сенс зернового бізнесу в тому, що все безперервно рухається; якщо цей потік спинити – зазнають шкоди наступні ланки ланцюга” – говорить Олег Станкевич, агент з Миколаєва, який спеціалізується на експорті пшениці. “Виплати за простій суден просто знищують наш бізнес”.

Президент Української зернової асоціації
Володимир Клименко повідомив що сільське господарство та транспортна галузь лише у грудні зазнали збитків на суму більш ніж 200 млн. доларів через простоювання вантажних суден та потягів, незапланованих зборів за зберігання, скидання гнилого зерна в затоки Чорного моря та просто поховання його на звалищах .
Втрати ще тривають – зазначає він.

Постраждали і українські споживачі, які, незважаючи на штучний надлишок пропозиції зерна в країні, у грудні 2006 були змушені сплачувати за хліб на 15% більше аніж 3 місяці до того. Такий самий стрибок цін очікується і в березні – повідомляє газета „Сьогодні”.

„Хто виграє від квот? Виробники борошна і виробів з нього – але аж ніяк не споживачі не споживачі” – такий уїдливий висновок робить Світовий банк.

Представники уряду Януковича однак, вхопились за зброю.

„Ми не бачимо причин для зміни квот” – повідомив Володимир Макуха, міністр економіки Україні, на прес-конференції у вівторок. „(Додатковий) експорт зерна не можливий, ми маємо захистити нашого споживача.”

В результаті цього виступу здійнялася буря міжнародної критики на адресу економічної політики України, нечувана ще після перемоги європейсько спрямованої Помаранчевої революції. Квоти можуть негативно вплинути на шанси України приєднатися до СОТ.ю Таке застереження у грудні оприлюднив Міжнародний валютний фонд.

Впливові кредитні організації знову говорять про жахливу корупцію в в стилі країни 3 світу оцінюючи провадження міжнародного бізнесу вищим керівництвом України.

„Адміністрування системи квот досі надзвичайно непрозоре, надаючи, таким чином, всі можливості для процвітання корупції” – робить висновок Світовий банк. „Компанії, що можуть отримати квоти на експорт зерна мають можливість заробляти гроші.”
„Ті люди, що мають квоти, чинять як справжні бандити” – погодився Сенкевич – „Ми всі маємо платити за те, щоб купка людей отримала прибуток”

Штучно спровокований „зерновий” голод у 1933 році вбив від 6 до 10 мільйонів Українців. Політичні спекуляції з цінами на хліб та втручання держави в зерновий сектор – традиційна поведінка для влад колишніх радянських республік.