02/08/2007 | Верховна Рада України

ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 лютого 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

11:03:50

ГРАЧ Л.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати. Сьогодні ми розглядаємо дуже відповідальне і без перебільшення резонансне для суспільства питання.

Лише втретє в новітній історії України Верховна Рада обиратиме Уповноваженого з прав людини. За такий короткий час існування, з 1998 року, ця інституція відбулася, набрала авторитету у суспільстві, стала відомою далеко за межами нашої держави.

У нелегкий для держави і громадян так званий перехідний період, період накопичення капіталу, зубожіння значної частини населення, утисків прав громадян, діяльність Інституту Уповноваженого стала тією останньою інстанцією, де люди шукають правду.

Усвідомлюючи відповідальність, покладену на наш комітет, у процесі підготовки до розгляду питання обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ми дуже виважено підходили до розгляду запропонованих кандидатур. До предмету відання нашого комітету віднесено питання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до статті шостої Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 204 Регламенту Верховної Ради України на наш комітет покладено завдання подати до Верховної Ради висновки щодо кандидатів на посаду Уповноваженого, відповідності їх вимогам, передбачених Законом про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про відсутність причин, які би перешкоджали зайняттю ними цієї посади.

Інформую, що у відведений законом двадцятиденний термін для висування кандидатур на посаду Уповноваженого з прав людини, що розпочався 18 листопада минулого року після дострокового припинення діяльності Ніни Іванівни Карпачової, до комітету пропозиції у відповідності до чинного законодавства не надійшли.

Таким чином з 8 грудня розпочався відлік нового строку для висування кандидатур. 13 грудня 2006 року до комітету надійшло подання Голови Верховної Ради України з пропозицією обрати Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Карпачову Ніну Іванівну. 14 грудня 2006 року на своєму засіданні Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув кандидатуру Карпачової Ніни Іванівни, запропоновану на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і ухвалив висновок, що її кандидатура відповідає вимогам, передбаченим Законом України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” та про відсутність причин, які би перешкоджали заняттю нею цієї посади.

Члени комітету також відзначили активну діяльність Карпачової Ніни Іванівни на посаді Уповноваженого Ради України з прав людини за час з 1998 року по 2006 рік та її великі організаторські здібності у створенні і становленні інституції уповноваженого.

15 грудня 2006 року в комітет надійшло подання 121 народного депутата з пропозицією обрати Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Захарова Євгенія Юхимовича.

Хочу зазначити, що 3 народних депутата України пізніше подали заяви про відкликання своїх підписів на підтримку кандидатури Захарова Євгенія Юхимовича. Вони роздані вам в матеріалах.

20 грудня на своєму засіданні наш комітет розглянув кандидатуру Захарова Євгенія Юхимовича, запропоновану на посаду Уповноваженого з прав людини і ухвалив висновок, що його кандидатура відповідає вимогам, передбаченим Законом України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про відсутність причин, які б перешкоджали заняттю ним цієї посади.

Хочу також зазначити, що в комітет надходили клопотання, звернення від окремих установ, громадських організацій та окремих осіб щодо висунення кандидатур на посаду Уповноваженого з прав людини, але вони не були оформлені відповідно до вимог законодавства.

Статтею 6-ю Закону про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини чітко визначено, що пропозиція щодо кандидатури на посаду Уповноваженого вносить Голова Верховної Ради України або не менше однієї четвертої народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Таких кандидатур було внесено дві: Ніна Іванівна Карпачова і Євгеній Єфимович Захаров.

28 грудня минулого року термін для висування кандидатур сплив, хочу зазначити, що до комітету надходили десятки звернень від трудових колективів, громадських організацій і окремих громадян на підтримку обох кандидатур. Це переконливо свідчить, що суспільство не байдуже до процесу обрання Уповноваженого з прав людини і хоче, щоб його воля була почута.

І тому, ми сьогодні маємо все зробити для того, щоб вибори Уповноваженого відбулись, і громадяни України отримали захисника своїх справ. Наш комітет свою важливу і відповідальну частину роботи зробив, тепер слово за вами, шановні народні депутати і Лічильної комісії.

Дякую за увагу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Леоніда Івановича? Немає. У вас є запитання? Будь ласка, два запитання я бачу. Запишіться.

Перед тим я прошу, Володимир Миколайович, Олександр Валентинович, Олег Григорович, попросіть нехай розвернуться люди до доповідача. Я прошу уваги! Олександр Валентинович, попросіть, щоб розвернулися сюди люди до доповідача.

Куди це годиться? Я прошу, шановні депутати, одночасно по телефону розмовляють 15-17 чоловік. Якщо у когось є якась потреба, вийдіть поговоріть по телефону, я не повинен чути про те, що він говорить по телефону йому заважає засідання, та він кричить так, щоб я чув про що йдеться. Увага!

Антемюк, будь ласка.

Тут запитань, хвилин 5-6.



11:11:29

АНТЕМЮК А.Д.

Прошу передати слово Маньковському Григорію Миколайовичу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Маньковський.



11:11:40

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Уважаемый Леонид Иванович! Несколько лет назад ваш коллега Владимир Мишура представил с этой трибуны обстоятельный доклад о финансировании отечественных неправительственных организаций на зарубежные гаранты. Главный вывод этого доклада, то, что эти организации фактически являются проводником интересов иностранных государств, полностью подтвердился в ходе помаранчевой революции. Понятно, кто платит деньги, тот и заказывает музыку. В связи с этим, как вы оцениваете развернувшуюся в последние месяцы настырную кампанию (нет звука) а, что касается грантов, грантоедов и расследование Специальной следственной комиссии моего коллеги Мишуры Валерия Дмитриевича всем известно, что давным-давно на общественном теле Украины, есть не просто гранты, грантоеды, это, по сути, в данном случае, механизм вмешательства во внутренние дела Украины, влияние на общественно политическую, военно-политические все процессы на самом деле, собственно говоря, агентами, которые оплачивает западная часть Украины.

Поэтому я очень просил бы, чтобы те, кто думают соискаться на государственные должности, в том числе, на должность Уполномоченного, были бы подальше от этих гранатоедов. И, за одно, хотел бы попросить гранатоедов: нельзя все…



ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельник. Я прошу з місця не вигукувати.



11:13:50

МЕЛЬНИК С.А.

Депутат Мельник Станіслав.

Хочу передати слово Євтухову Василю Івановичу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, будь ласка.



11:14:05

ЄВТУХОВ В.І.

Шановний Леоніде Івановичу, в мене питання перекликається з тим, що було перше і хочу спрямувати його так. Однією з ознак суверенітету любої держави – це право самостійно формувати свої органи державної влади і управління згідно національного законодавства.

В той же час, у пресі появилися публікації доповідачів ПАРЕ, які фактично є вказівки нашому спікеру, кого обирати на посаду Уповноваженого. Вчора ці ж самі мотиви появилися в телефоній розмові керівництва ПАРЕ із спікером, роздрукування якого роздали серед депутатів для ознайомлення. Вважаю, що спікер правильно себе повів, а питання до вас. Чи не є оце все втручанням ці заяви у внутрішні справи України, самостійної, незалежної України.



ГРАЧ Л.І. Я думаю, что тех, кого вы назвали, представляющих институции Европы, являются такими же грантоедами, только за пределами нашей страны. И совершенно однозначно, и я с вами солидарен, что все то, что было позволено: и высказываться в прессе, и в письмах, и в звонках Александру Александровичу – это ничто иное, как вмешательство в наши внутренние дела, давление на нас и недопустимо не из каких норм, в том числе и международного права.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик.



11:15:30

ЛАНДИК В.І.

Передается слово Цибенко.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.



11:15:45

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.

Шановний Леоніде Івановичу, одна із центральний якостей Уповноваженого з прав людини має бути все-таки фахова підготовка, юридична освіта. Наскільки мені відомо, з двох кандидатів на цю посаду лише один кандидат має юридичну освіту і є кандидатом юридичних наук. То я хотів би задати таке запитання. Чи ви не вважаєте потрібним внести в Закон „Про Уповноваженого з прав людини” норму щодо того, що цими проблемами має опікуватись людина, яка має займатись цим професійно, а не аматорському рівні? Дякую.



ГРАЧ Л.І. Я думаю, что, по сути, вы правы и, собственно говоря, надо рассчитывать как обращение, внимание и замечание, и, наверное, следовало бы в закон внести такие изменении.

Что касается конкретной ситуации, как я понимаю, что вы будете голосовать за того, кто имеет образования юриста.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Іванович, сідайте, будь ласка. Дякую за ґрунтовну доповідь і грамотні відповіді.

Слово має претендент на посаду Уповноваженого з прав людини Захаров Євген Юлійович. Я запрошую його на трибуну. Євген Юхимович. Поки він йде, скажу, що він достойний чоловік, досвід має роботи і правозахисної в тому числі, кандидат наук, математик і, взагалі, пристойна людина. Будь ласка.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

Коли мені 17 листопада запропоновували взяти участь в кампанії щодо висунення мене на цю посаду, я не міг не погодитися, оскільки моя відмова означала б фактично, ну, я порівняв би це з висловлюванням футболіста, який каже: „Я люблю грати в футбол, але м’яч у ворота забивати не стану”. І я погодився на це, насамперед, тому, що вважав це, цю нагоду можливістю привернути увагу до проблем прав людини в Україні до інституту омбудсмена і взагалі, щоб була широка публічна дискусія щодо цих питань. Тоді я спочатку не думав, що таке можливе, що я буду висунений саме в парламенті і буду стояти перед вами тут. Я хочу сказати, що я вважаю, те, що я був висунутий, те, що 118 народних депутатів України почули голос громадськості, а мене підтримало 360 громадських організацій України і 144 організації закордонних, і, крім того, окремі правозахисники, відомі в світі, це означає те, що громадянське суспільство в Україні стає міцнішим, сильним і зможе, може привернути увагу до своїх інтересів, може вимагати те, щоб парламент його почув, і, власне, вчиняв так, як воно вважає за необхідне.

Ваше голосування покаже, чи достатньо сильне це громадянське суспільство для того, щоб цей голос почули більше депутатів парламенту, ніж тільки одна четверть.

Щодо себе, я хотів би сказати таке. Я справді доволі давно займаюся правозахистом. Так, приблизно 35 років. Спочатку це було неусвідомлено, потім свідомо. Я працював на різних посадах, писав розумні програми, мав складні математичні проблеми, вчив дітей математиці і програмуванню, видавав книжки. Але поступово ця діяльність – саме захист прав людини – витіснила всі інші мої інтереси і праці, і вже 15 років я професійно займаюся тільки цією діяльністю.

Мушу сказати, що хоча це доволі складно, людина в Україні як була незахищена, так і залишається незахищеною, і потрібні дуже серйозні зусилля, щоб покращити ситуацію. Я це дуже добре розумію і маю в цій праці суцільні ре-мінор і ре-мінор.

Але, тим не менше, я мушу сказати, що за ці 35 років я ще не втомився і готовий взяти на себе тягар і відповідальність, якщо буду обраний на цій посаді. У моїй програмі є тези, за кожною тезою є чіткий, ясний план того, що і як треба робити, щоби покращити справу із захистом прав людини в Україні. І якщо я буду обраний, я вважаю, що головне сьогодні для цієї посади – це створити систему захисту прав людини. Системи сьогодні не існує, вона має бути створена, і я чутко розумію, як це треба зробити.

Дякую за увагу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за лаконічність і переконливу аргументацію.

Запитання є до претендента. Запишіться, будь ласка, на запитання. 10 хвилин. Григорович.



11:21:30

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Євгене Юхимовичу! Я хочу сердечно подякувати вам за те, що ви, дійсно, не граєте у футбол, а дуже блискуче і добре впродовж багатьох років захищаєте права людини. І сьогодні, їй Богу, в інтересах прав громадян всієї України треба, щоби ви забили цей гол у ворота правозахисту прав громадян України. Бо у нас склалася така дивна практика, що, виявляється захист прав людини – це тільки перший омбудсмен. Я думаю, щоби вам вдалося за допомогою тих механізмів, які ви маємо робити те, що ви робите, то, очевидно, перші три томи, поки ви не були омбудсменом, були би в обмін на оцих трьох томів вашої діяльності, як, дійсно, громадського національного правозахисника, а наступні томи виглядали би цілою такою енциклопедією.

Я це кажу до того, що сьогодні є дуже небагато речей і дуже небагато особистостей, якими може пишатися Україна. Я хочу подякувати вам і за вашу діяльність до цього часу, і за балотування на цю високу посаду.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Дуже дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут не запитання, а скоріше підтримка. Я так розумію? Правда Микола Томенко грає у футбол, і він непоганий чоловік від того, але це вже деталь.

Бокий, будь ласка.



11:22:49

БОКИЙ І.С.

Шановний кандидате! Під час прес-конференції в Інтерфаксі, що була присвячена вашому висуванню, ви дослівно заявили щодо Ніни Карпачової таке: „Я б радив їй не повертатися, бо її чекають, як на мене, на цій посаді досить багато неприємностей. У мене таке запитання. Які саме неприємності ви мали на увазі і чи можна цей ваш вислів розуміти так, що заради високої посади ви вдалися до відвертих погроз іншому кандидату. Якщо це дійсно так, наскільки така поведінка відповідає нормам людської етики та моралі? І як це кореспондується з такими вимогами до Уповноваженого з прав людини, для якого мають бути притаманними толерантність, повага до опонентів і врешті особиста висока порядність?



ГРАЧ Л.І. Дякую за питання.

Ну, я хочу сказати, що ви взяли тільки частину фрази з того інтерв`ю, яке я давав чи вчора, чи позавчора, я не пам`ятаю точно. Цього інтерв`ю в друку ще не бачили. Я мав на увазі абсолютно конкретні речі. Якщо в перші роки діяльність Ніни Іванівни Карпачової не була під моніторингом громадського сектору, я особисто можу сказати, що я цього не робив свідомо, бо я вважав, що спочатку цей інститут має бути усталеним, він має наростити м`язи, він має бути впливовим і тільки після того його можна критикувати, його можна аналізувати і так далі. Поки він ще був слабкий, його не треба було критикувати. На сьогодні я вважаю, що в Україні склалася правозахисна спільнота, я вважаю, що цей інститут потребує реформування і абсолютно необхідний моніторинг щодо діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук. Немає.

Тедеєв.



11:25:11

ТЕДЕЄВ Е.С.

Александр Александрович, прошу слово передать Бондику Валерию Анатолиевичу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



11:25:27

БОНДИК В.А.

Шановний пане Євгене, на жаль, не знаю вас особисто, не маю нічого до вас зайвого. От дивіться сюди, я тут.

Але ж так от, слідкував за вашими деякими публікаціями і за вашою, так би мовити, правозахисною діяльністю. Ви знаєте, як на мене, такого правозахисника, як ви, ну, в Україні невідомо. Є знаменна річ академіка Сахарова, де згадувався генерал Григоренко, пан В’ячеслав Чорновіл. Але ж я читав, що ви колись виступали на Харківській міській раді проти мови, так би мовити, національної меншини, як ви казали, ви виступали від „Меморіалу”.

І друге таке коротеньке запитання до вас, тобто, як по Біблії: „По делам его судят о нем». Скажите о своих каких-то делах, более знаменитых процессах, потому что, в отличие от вас, Нину Карпачову я знаю по ее делам и в Верховном…



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую за запитання.

Хочу сказати, що я виступав проти того, щоб російська мова в Харківській області не була визнана офіційною мовою, оскільки це суперечить чинному законодавству. Саме так я виступав, так, я не заперечую, я не заперечую, зараз підтверджую цю позицію. Я саме так вважаю. Немає ніякої необхідності, на мою думку, в моєму рідному місті Харкові робити цю мову офіційною. Вона і так там панує, слава Богу. Це перше.

Друге. Що стосується моєї діяльності і так далі, ви зайдіть в Інтернет, наберіть прізвище „Захаров” – і ви побачите сотні публікацій на ці теми. Почитайте їх, і тоді ви зможете розсудити, чи є це правозахист, чи немає.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Карпук, я пропустив, прошу вибачення. Він присутній, хоче задати запитання. Будь ласка.



11:27:21

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.

Шановний Євгене Захаровичу, на відміну від інших представників, ми добре знаємо ваші справи. І так само, як знаємо добрі справи в лапках членів Центрвиборчкому, які були раніше. Ви маєте дуже конкретну програму дій, в багатьох нову. Разом з тим, скажімо, от ці нові тарифи – це також є грубе порушення прав людини, який ..........…вирішити проблеми.

Ще одне запитання. Скажімо, ви даєте, усунути ті чи інші порушення, але і судові органи, і в адміністративній практиці часто оцих ваших вимог не дотримуються. Які ваші кроки будуть зроблені для того, щоб кожен знав, що є омбудсмен в Україні, це вища посадова особа і його вимоги витримуються в законодавчому плані.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую за запитання.

Я вважаю, що зусилля виконавчої влади щодо надання субсидій сьогодні є недостатніми для того, щоб захистити права на достатній рівень життя тих, хто сьогодні просто не в змозі платити за новими тарифами.

Я вважав би, щоб Верховна Рада мала б прийняти закон про надання субсидій, в якому була б описана ясна і чітка процедура їх отримання і в якій були б зняті ті перепони, які існують на сьогодні. На сьогодні вони, на жаль, існують, а сама процедура отримання цих субсидій є принизливою і вона принижує гідність людини.

Що стосується ролі омбудсмена, я вважаю, що необхідно покращити інформування про права людини загалом і про діяльність омбудсмена зокрема. Для цього необхідно частіше поновлювати сайт омбудсмена, щоб там були повідомлення і англійською мовою – вісім тисяч повідомлень на день, треба регулярно випускати бюлетень, щомісячно як мінімум, треба мати програму на одному з національних телеканалів із прямим контактом з глядачами.

Було б дуже бажано організувати….



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Потім ще окремо розповісте.

Автор запитання Гірник слово задає, запитання задає.



11:29:51

ГІРНИК Є.О.

Прошу передати слово відомому правозахиснику депутату Борису Беспалому.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



11:29:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я дякую.

Я якраз не є правозахисником. А відомим правозахисником є Євген Юхимович Захаров, якому я хочу дуже подякувати, дійсно, за цю діяльність, і особливо також за видання Харківської правозахисної спілки, які служать і збереженню пам’яті про правозахисний рух, і взагалі на високому дуже такому рівні.

І не випадково, що пана Євгена дуже широко знають, дійсно, в правозахисних колах і України, і Європи, і світу, в чому легко переконатися.

І тим більше, що це важливо, що це зроблено не за освітою, не за дипломом, а за покликом душі, як це робили і академік Сахаров, і генерал Григоренко, і Мустафа Джемільов, які дійсно були і є захисниками прав людини.

А у плані громадських організацій я маю ще таке запитання. От вас дійсно підтримує правозахисна громадськість. Скажіть, будь ласка, які конкретно форми співпраці з громадськими організаціями ви будете здійснювати...



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Я вважаю, що має бути створена система захисту прав людини такими чином. Необхідно делегувати повноваження омбудсмена на регіональний рівень. Тобто в кожному регіоні має бути призначений представник омбудсмена, який буде працювати у співпраці з регіональними правозахисними організаціями. І саме там, де є ті організації сильні, там і буде ця співпраця ефективною, і там буде краще, будуть краще захищатися права людини.

Крім того, ця співпраця має бути у підготовці доповіді. Оці представники Уповноваженого у регіонах мають готувати регіональні річні звіти про дотримання прав людини у регіоні, а національний звіт, який омбудсмен має видавати щорічно, буде узагальнення цих регіональних звітів.

Крім того, це має бути співпраця в інформуванні про права людини, в інформуванні і широкої громадськості, і державних службовців, це має бути співпраця по спеціальних питаннях. Таких, наприклад, як утворення національних превентивних механізмів щодо факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань і так далі...



ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Євгене Юхимовичу, можна я вам задам запитання невелике?

Я не сумніваюся у корисності вашої правозахисної діяльності і поважаю вас за таку діяльність. Ми з вами були учасниками круглого столу у Президента, пам’ятаєте, так? Або я помилився, або у мене таке склалося враження про те, що ви хотіли би відмінити політичну реформу. Якщо це так, то поясніть чому. А, якщо я помилився, то скажіть, що я помилився. Будь ласка.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Шановний Олександре Олександровичу, ви не помилилися, на круглому столі у Президента 27 липня я справді пропонував скасувати реформу Конституції, оскільки, на мою думку, ця реформа Конституції...

(Ш у м у з а л і).

Дайте мені договорити. Ця реформа Конституції …



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Ця реформа Конституції призвела до втрати керованості країною великою мірою. Ті проблеми, які ми сьогодні бачимо, є наслідком цієї реформи.

З другого боку, на сьогодні це питання, крім того, для мене є суттєвим те, що, коли приймалися поправки до Конституції, то була порушена процедура внесення змін до Конституції. Це мав би вирішити Конституційний Суд, але він не працював.

На сьогодні, хочу зауважити, що ця проблема перейшла більше в політичну площину, оскільки, на мою думку, вже важко сказати, що буде краще, якщо ця реформа буде скасована, чи якщо ця реформа буде поглиблюватися, змінюватися буде далі Конституція. Але, на мою думку, в такому вигляді залишати Конституцію на сьогодні не можна, бо ті суперечності, які в ній закладені, створення двох центрів влади у одній гілці влади, виконавчій, перетягування повноважень, це є поганим.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте.



ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Ніна Іванівна Карпачова, будь ласка. Я прошу і одному крилу, і другому не заважати вести засідання. Будь ласка, спокійно. Тримайтеся. Василь Андрійович. Сідайте. Ніна Іванівна, прошу, 5 хвилин.



11:34:38

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України, шановні представники засобів масової інформації, дорогі співвітчизники!

Дозвольте подякувати мені насамперед депутатам попереднього скликання, які в 2003 році в умовах шаленого тиску з боку тодішньої президентської влади виявили мужність і патріотичну державницьку позицію, коли обирали Уповноваженого з прав людини.

Саме тоді в умовах авторитарного режиму України був зроблений перший потужний крок до парламентсько-президентської республіки, адже 280 голосів проти волі чинних на той час Президента і його адміністрації продемонструвала силу українського парламентаризму, який попри різні політичні вектори консолідувався навколо найболючішої проблеми суспільства нашого захисту прав і свобод людини.

Чому я зараз стою перед вами на цій трибуні? Коли термін моєї каденції ще майже два роки до завершення, я дам відповідь чесно. Коли поглибився розкол нашої країни, коли реальною стала загроза втрати її суверенітету, коли пів-України зазнало приниження людської гідності і масових переслідувань як громадянка України я не мала бути, я не мала права залишитися осторонь цих процесів і тому прийняла рішення, піти на вибори до Верховної Ради з найбільшою на той час політичною опозиційною силою і не шкодою про це.

Адже утвердження поваги до людської гідності, побудова мостів між Сходом і Заходом були для мене і залишаються найголовнішим. За цей час, дійсно, Україна суттєво змінилася. Відображенням не простого шляху, чим займався Уповноважений з прав людини, є цей збірник, який ви сьогодні отримали. Крім щорічних доповідей, крім моєї спеціальної доповіді по надзвичайно гострій проблемі сучасності, яка торкається захисту прав трудових мігрантів, ви сьогодні маєте унікальний збірник, понад 700 сторінок документального підтвердження боротьби в Україні за права людини в умовах авторитарного режиму і навіть сучасності.

Я би хотіла сказати про наступне. За цей час ми працювали з моєю командою абсолютно прозоро. До мене звернулося понад 750 тисяч осіб. І, до речі, хочу сказати, що 2,5 тисячі депутатських запитів і звернень, а це понад п’ять скликань Верховної Ради України, надійшло від шановних народних депутатів України.

Розглядаючи ці звернення, я ніколи не захищала жодної політичної сили. Я ставала на захист прав виключно прав конкретної людини. Зазначу, що сьогодні інститут Уповноваженого з прав людини український інтегровано в європейський і міжнародний інститут. Зважаючи на те, що у суспільстві відбулися докорінні зміни і центр прийняття владних рішень перемістився в парламент, мною було прийняте свідоме рішення, - пройти процедуру переобрання на цю посаду. Адже, щоб зняти всі закиди до мого права очолювати цей важливий орган за нових умов.

Якщо сьогодні я отримаю вашу довіру, шановні народні депутати, то зосереджу свої зусилля під час нової каденції на таких першочергових проблемах: максимально буду сприяти наближенню державної влади до людини. Адже, ні за старої це зрозуміло, ані за нової влади, це так і не відбулося – це моя стратегічна мета.

По-друге. Я вважаю, що через можливості Інституції українського омбудсмена треба посилити захист прав конкретної людини. Йдеться в першу чергу, через удосконалення українського законодавства. В цьому сенсі я розраховую на вашу підтримку.

Наступне. Розширення повноважень омбудсмена потрібне передусім для посилення захисту наших співвітчизників у таких болючих проблемах, як бідність, земельні правовідносини, повернення заощаджень, подолання тортур, обстоювання прав півтора мільйонів мешканців гуртожитків на житло, справедливе врегулювання цін на тарифи, житлово-комунальні послуги населення, про що йшлося в моєму поданні нещодавно на ім’я Прем’єр-міністра України.

Особливої турботи потребує захист прав дитини, підтримка паритетної демократії, зокрема, щодо участі жінок у прийнятті управлінських рішень. І, безумовно, захист прав трудових мігрантів.

Я розраховую на вашу підтримку, хочу подякувати Голові Верховної Ради за те, що він висунув мою кандидатуру і хочу подякувати мільйонам співвітчизникам, які об’єднані в громадські організації, профспілки, трудові колективи народним депутатам, депутатам …



ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

Чи ви закінчили?



КАРПАЧОВА Н.І. Ні.

Хочу подякувати мільйонам українських співвітчизників, які об’єднані в громадські організації, профспілки, трудові колективи, народним депутатам України, депутатам місцевих рад, міжнародним організаціям, які безпосередньо підтримали мою кандидатуру.

Дякую за увагу.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

10 хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка.

Галуненко, прошу.



11:40:43

ГАЛУНЕНКО О.В.

Прошу передати слово Мірошниченко.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Мірошниченко.



11:40:52

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановна Ніно Іванівно, по-перше, хотів би засвідчити вам свою повагу, оскільки всій Україні відомо, що ви є не лише принциповий, але й послідовний борець за права людини в Україні. Саме за вашою безпосередньою участю сам Інститут уповноваженого з прав людини проходив становлення. Ви були тією першою особою, яка йшла до чиновників, які сприймали свою владу, як приватну власність.

Неодноразово ми з вами дискутували, як у виправних закладах зустрічали вас, як ви з десятками і тисячами людей працювали, допомагаючи їм.

Скажіть, будь ласка, як ви бачите, от уже конкретно враховуючи і законодавчу свою діяльність, удосконалення розвитку Інституту уповноваженого.

Чим Верховна Рада зможе вам допомогти? І яким чином зможете…



КАРПАЧОВА Н.І. Дякую вам за ваше запитання і добрі слова.

Шановні народні депутати, ми дійсно з вами зробили дуже серйозний і відповідальний крок, мається за увазі український парламентаризм в особі народних обранців в 1998 році.

Попри те, що нам закидали, що Україна ще не готова до створення такого поза судового органу, яким є Уповноважений з прав людини і невідомо ще коли буде готова, адже дехто нас і досі вважає мабуть „банановою республікою”. Ми створили цей орган разом з вами і я вам за це дякую.

Але сьогодні можу засвідчити з свого власного практичного досвіду на цій посаді протягом восьми років. Закон „Про Уповноваженого з прав людини” на жаль не дає Уповноваженому повною мірою сьогодні, особливо за нових умов парламентсько-президентської вже республіки, належним чином захищати права наших громадян.

Дійсно, омбудсмен – це субсидіарний орган, тобто, допоміжний. Він не діє сам по собі, він обов’язково діє в співпраці з іншими структурами державної влади, які закликані.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Іванівна, ви, будь ласка, коротше пояснюйте, тому що часу на це не передбачається у Регламенті. Баранівський задає запитання.



11:43:18

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановна Ніна Іванівна, я би хотів подякувати за розгляд тих багато чисельних заяв, до яких, з якими до вас зверталися і я звертався, як народний депутат, від жителів Рівненської і Житомирської області, і вони вам вдячні за їх розгляд. Ми розуміємо, і люди розуміють, що все від вас не залежить, адже, ще повинна тут діяти чітко і судова гілка влади, і вже і виконавча влада та й законодавча.

Разом з тим, я хотів би вам задати таке питання. Скажіть, будь ласка, як ви бачите, все-таки я в продовження попереднього автора запитання, як ви бачите розвиток в цілому системи вашої? Справа в тому, що від людей Київ знаходиться дуже далеко. Чи не настав час відкрити відповідне відділення в кожному обласному центрі, можливо, даже у великих містах? Чи не настав час мати відповідне відділення, відповідний підрозділ, який би опікувався правами людей тих, які сьогодні знаходяться в місцях позбавлення волі, адже, ми знаємо, що там в силу різних причин багато людей є і безневинно.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.



КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання.

Я можу сказати, російський досвід мене переконав. Представники з прав людини в регіонах не мають можливості фактично відвідувати пенітенціарні заклади, адже, це прерогатива тільки федерального омбудсмена.

Наш закон передбачає таку можливість створювати представництво або мати представників в регіонах. Проте, досі моє прохання, виділити конкретне фінансування для того, щоб омбудсмен міг це зробити досі жодний парламент, жодне скликання так і не зробило.

Попри це, з центрального бюджету я виділила частину коштів для того, щоб мати таких представників в найбільших регіонах України, в найбільш проблемних, це, безумовно, Автономна Республіка Крим, де вже декілька років працюють наші представники, це Закарпаття, і це Донецький, Луганський регіон.

На сьогоднішній день, знаючи, що багато наших трудових мігрантів знаходиться в Польщі і щороку 19-мільйонне перетинання тільки кордону, я призначила на громадських засадах відомого правозахисника, адвоката польського, який зараз безпосередньо розпочав цю роботу. Я сподіваюсь, що за умов



ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор.



11:45:50

КЕНДЗЬОР Я.М.

Я прошу передати слово Мустафі Джемільову.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.



11:46:00

ДЖЕМІЛЄВ М.

Уважаемая Нина Ивановна, как вы помните, мы были соавторами постановления по увековечиванию памяти известного правозащитника Петра Григоренка. Но ваши, один из субъектов вашей коалиции, а именно коммунисты были решительно против этого постановления. Так вот, при рассмотрении в Верховной Раде вы не только не выступили в защиту этого постановления, но даже не проголосовали. Скажите, пожалуйста, вы всегда будете руководствоваться решением своей коалиции или же все-таки своими собственными убеждениями?

Спасибо.



КАРПАЧОВА Н. І. Мустафа-ага, вы знаете мою позицию в отношении поддержки вместе с вами разработанного постановления по генералу Григоренко, увековечиванию его памяти. Моя позиция существенно отличалась от позиции некоторых членов нашей коалиции. И я считаю, что это было подтверждение моей независимой позиции. Я абсолютно уверена в том, что нам удастся поставить вновь этот вопрос и добиться позитивного голосования. И я со своей стороны сделаю все, чтобы то постановление, которое мы с вами вместе внесли, было проголосовано в нашем парламенте.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко.



11:47:15

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановна Ніна Іванівна, у мене є для вас два запитання. Перше, це, напевно, те запитання, яке на сьогодні цікавить багатьох депутатів в цьому залі, чи зможете ви нівелювати той політичний вплив тієї політичної сили, за якою ви прийшли в парламент? Це перше.

І друге. В разі вашого обрання яким чином ви бачите подальший розвиток цієї інституції в світлі європейської інтеграції України?

Дякую.



КАРПАЧОВА Н. І. Я можу вам сказати, шановні колеги, що у Центрі Європи, у Відні, мої колеги, шановні омбудсмени, взагалі залишаються вже 30 років лідерами трьох політичних найбільших сил, які проходять до парламенту, але жодним разом Рада Європи або інші міжнародні організації ніколи не поставили це питання і не закидали шановній Австрії у тому, що омбудсмени Австрії, які є членами партії, навіть є залежними від цих партій, коли виконують конкретні повноваження і дають певну присягу. Ця відповідь моя, безумовно, в тому полягає, що була і залишаюся незалежною, адже я не є членом партії.

Наступне. Я вважаю, що настав час надати право через зміни до Конституції, в першу чергу, право законодавчої ініціативи. І я намагалася, прийдячи в цей парламент, на жаль, немає мажоритарної системи, і це є певною мірою дискримінацією здебільшого наших громадян України, адже виключна пропорційна система на сьогоднішній день діє в Україні. Як би до цього не ставилися мої колеги, можу сказати, що, я вважаю, що мають бути зміни, по-перше.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвинов.



11:49:16

ЛИТВИНОВ Л.Ф.

Депутат Литвинов, фракция Партии регионов.

Прошу слово передать депутату Бахтеевой.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Дмитрівна, будь ласка.



11:49:28

БАХТЕЄВА Т.Д.

Спасибо большое.

Уважаемая Нина Ивановна! Наконец-то вся страна и медицинские… , и медики, которых более миллиона, сегодня спокойны, что бюджет 2007 года внесено отдельной строкой закупка гамма-ножа. И все мы прекрасно знаем, в особенности медики и пациенты, которые нуждаются в этом лечении, что именно вы 6 лет назад начали благотворительный сбор населения Украины в помощь закупки гамма-ножа и сегодня эта сумма фонда составляет 4 миллиона 400 гривен. Я хочу вам выразить огромное спасибо от имени медиков, врачей нейрохирургов и тех пациентов, которые нуждаются в это помощи и задать вам такой вопрос. Это была именно просьба медиков или было очень много обращений пациентов. Еще огромное спасибо, что вы помогаете всегда всем людям, кто нуждается в правозащите, это ваша работа, это…



ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть.



КАРПАЧОВА Н.І. Шановні друзі, я з цієї трибуни, Тетяна Вікторівна, дякую, що ви підняли одне з найболючих питань досі невирішених в Україні. Я просто вас прошу, вибачте, мабуть з протягнутою рукою до кожного з вас, сьогодні нам дійсно треба, конче треба мати принаймні один гамма-ніж для людей, хворих на ракові пухлини мозку, адже сьогодні Україна проводить трепанацію черепу досі і потім ці люди страждають до кінця своїх днів, якщо виживають. Якщо хто з вас в змозі або сам, або знайти таку підтримку, нам ще це необхідно, адже гамма-ніж один, на який сьогодні в бюджеті вже наше скликання виділило кошти, дякуючи підтримці, до речі, в першу чергу депутатам з Партії регіонів, не вистачить для всієї України. Кожен регіон повинен мати гамма-ніж, сучасне медичне обладнання. І я звертаю увагу і прошу вас сльозно, щоб ви підтримали цю громадську ініціативу простих громадян нашої держави.

Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Чи є необхідність обговорювати кандидатури? Є, да? Запишіться. Запишіться від фракцій. Від фракцій, будь ласка.

Будь ласка, запишіться хто хоче ще говорить. Дякую. 10 хвилин. Більше? А, 15 хвилин, вибачте.

Кендзьор виступає від фракції "Нашої України".



11:52:34

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні колеги! Інститут представника чи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – надзвичайно важлива інституція у державі. І мені, як народному депутатові України усіх 5-х скликань, як кажуть, переді мною, як на листочку, вся діяльність Ніни Іванівни Карпачової у якості такого Уповноваженого. Якщо перший період, справді, Ніна Іванівна чесно і сумлінно виконувала обов’язки, то уже, починаючи із 2004 року – це факт незаперечний, тому що ми про це говорили і у Верховній Раді, - Ніна Іванівна повністю почала виконувати доручення тодішньої СДПУ(о). Це дуже чітко простежувалося на подіях, при розгляді подій, які вирували у Мукачевому. Ніна Іванівна відверто стала на бік тих бандитів, які знищували свободу, волевиявлення мукачівців на виборах, на пам’ятних виборах. І невипадково за Ніною Іванівною утвердилася думка, замість Уповноваженого, утвердилася назва: „дівчинка по політичному виклику”. Це також ми тут говорили постійно.

І сьогодні, коли ми бачимо, що навіть на цій трибуні, коли Ніна Іванівна говорить, дякує нам усім, що ми всупереч Кучми, якого називає, так би мовити, яскравим деспотом, вона нам дякує, що ми всупереч тоді Адміністрації Президента її обрали, вона тут же пішла на вибори із ставлеником-висуванцем Кучми Януковичем у склад Верховної Ради. Де ж логіка?

Отже, Уповноважений з прав людини, який сьогодні є виключно на побігеньках в однієї політичної сили, про яку ми знаємо, як вона ставиться до свободи слова, до прав людини, до поняття демократії, я думаю, що світ просто засвистає наше рішення сьогодні, яке ми, не дай Бог, приймемо.

Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо сподіватися, що ……………. інтелігентніше, ніж дехто з наших депутатів. Не треба, давайте коректно обговорювати питання, по суті.

Слово має Володимир Олександрович Яворівський від фракції Блоку Тимошенко.



11:55:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці!

Я хочу нагадати вам і собі, що сьогодні у нас дуже відповідальне голосування. Хочу нагадати про те, що і нас уже тут не буде в цій залі, а обраний сьогодні правник, який має виконувати функцію, даруйте на слові, „сторожового пса” в охороні прав людини, буде залишатися. Через те це, справді, голосування дуже і дуже відповідальне.

Ми маємо сьогодні два кандидати. Вони різні, різновеликі, навіть так я би сказав. Фактично, моє політичне життя постійно розвивалося паралельно із політичним життям Ніни Карпачової. Я хочу нагадати, пані Ніно, і ту ніч, коли ми приймали Конституцію. До останнього моменту дискутували за ту чи іншу статтю.

Я хочу сказати, що Блок Юлії Тимошенко ставиться з великої симпатії до Ніни Карпачової як до особистості, особистості рішучої, іноді крутої, завжди яка вміє тримати позицію. Я хотів би навіть, завершивши цю частину мого виступу, привітати Ніну Карпачову з обранням її омбудсменом, я в цьому не маю жоднісінького сумніву.

Але водночас, пані Ніно, я хочу сказати і інше для того, щоб залишатися чесним і перед вами, і перед виборцями. Я хочу вам сказати, що з моєї точки зору, звичайно, пік вашої діяльності, найвищий ваш злет уже відбувся. Це був той момент, коли ви, справді, тоді виступили і проти кучмівської влади. Я тут не зовсім зголошуюся з моїм колегою Кендзьором, який виступав. Саме пік. Він забув просто… Слава, про те, що саме тоді вона зайняла позицію дивовижну: вона привела оцього сержанта міліції і посадила отам. Це було дивовижно, і я, справді, тішився, що Україна має такого захисника людських прав. А захищати є що!

А захищати є що! Тому що наші заробітчани по світах абсолютно безправні, тому що суд наш, європейський суд завалений справами із України.

Але, Ніно Іванівна, я хочу бути абсолютно чесним і сказати: це була ваша помилка, ви були прекрасним омбудсменом, ми вас відстояли другий раз і ми б вас обрали третій раз. Те, що ви були п’ятим номером, - це навіть не просто у списку, а ви несли ідеологію. Для чого це вам було потрібно, я абсолютно не розумію.

І кілька слів про Захарова. Я, ще раз кажу, ви будете омбудсменом і, дай Боже, щоб ви досягли ще одного піку. Але я переконаний, що він уже позаду. Захарову скажу, не переживайте. Для вас це теж зоряний час, про вас узнала Україна і те, що ви висунуті на цю посаду, це визнання тих заслуг, які вже у вас є.

Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Герман. Ганна Герман виступає, будь ласка, увага.



11:58:31

ГЕРМАН Г.М.

Якби ви були з нами, казав попередній доповідач, ми би вас обрали і п’ятий, і третій, і десятий раз. Але. Ніна Карпачова була і з вами, і з нами, і завжди з українським народом. І, будучи висуванцем будь-якої політичної сили, вона завжди мала відвагу говорити правду і відстоювати права громадян.

Перший раз я зустрілася з Ніною Карпачовою у 2002 року у самий розпал „Україна без Кучми”, цієї величезної кампанії. Ми зустрілися за кордоном на одному із засідань Парламентської асамблеї Ради Європи, де я працювала як журналіст. Подиву гідна була поведінка цієї жінки, яка приїхала з країни, де панував у той час такий жорсткий режим, і як вона відважно говорила в світі про порушення прав людини в Україні. Як відважно вона вийшла за цю трибуну парламентську і говорила про порушення прав людини в Україні, коли за гратами сидів Борис Колесніков, і уже панував інший режим, і інша влада уже порушувала права людини.

Те, що Карпачова знайшла в собі мужність, маючи абсолютно комфортну ситуацію, піти у списках Партії регіонів, – це був мужній вчинок, вона показала, що вона в опозиції і в даний час, що вона в опозиції до порушень прав людини в Україні.

Я вважаю цю жінку досвідченою, мудрою, не заангажованою і такою, яка завжди буде захищати права людини, хто би не був при владі, і яка би політична сила її не висувала. Вона це довела своїм життям.

Я пропоную, шановні колеги, домогтися ще одного, щоб людина, яка захищає права людини в Україні, мала право законодавчої ініціативи. Дякую вам.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має від соціалістів Богачук Василь Степанович, будь ласка. За ним Джемілєв.



12:00:46

БОГАЧУК В.С.

Шановний голово, шановні депутати, я вийшов на цю трибуну, щоб ще раз заявити про свою підтримку Ніні Іванівні Карпачовій. Я вийшов заявити це від себе, щоб заявити від фракції Соціалістичної партії у Верховній Раді, щоб заявити підтримку від Всеукраїнського об’єднання „Правозахист”, співголовою якого я є і яке на своєму останньому засіданні ради одноголосно прийняло рішення про підтримку Ніни Іванівни Карпачової.

Я вийшов, щоб звернутися до опонентів обрання Карпачової. В чому суть поваги до Ніни Іванівни? Коли її фотокартку, коли вирізку з газети з її зображенням я як професійний адвокат, як правозахисник бачив в багатьох підзахисних, обвинувачених, підсудних, багатьох СІЗО і за межами СІЗО. Це, в цьому і є повага, повага від найвищої і останньої людської надії. І кожен правозахисник знає справжню ціну цієї надії.

До нас звернулася із листом людина, яка, яку знають в усьому світі, яка звернулася з листом-зверненням. Я процитую тільки декілька слів. „Мільйони нещасних людей в особі Ніни Карпачової знайшли добру, сердечну, чуйну людину, яка в найтяжчі часи для знедолених людей приходить на допомогу покинутим нещасним людям. Сотні людей звертаються до неї щоденно. Безкорисна, сердечна, чутлива до чужих бід для багатьох стала мамою, сестрою і надією”. Це слова Лесі Гонгадзе. І, зустрічаючись з нею, я хотів би ще сказати те, що вона передала, про справу Георгія не турбується ні Генеральна прокуратура, ні інші представники влади, турбується лише Ніна Іванівна Карпачова. І вона звернулася до Ніни Іванівни: не випускайте з під уваги справу Георгія Гонгадзе, доведіть її до суду.

Закінчуючи свій виступ, я хочу закликати всіх народних депутатів підтримати Ніну Іванівну Карпачову і ми тим самим проголосуємо за людину, яка ніколи, а я в цьому переконаний, не зупиниться в боротьбі за правду, в боротьбі за справедливість, в боротьбі за права і інтереси кожного громадянина України.

Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Джемілєв має слово. Будь ласка. Рефат Чубаров.



12:03:50

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Маємо бути об’єктивними, Ніна Іванівна є однією з тим українських державних і політичних діячів, які внесли найбільший внесок в становлення такої важливої в нашій державі інституції, як Уповноважений з питань прав людини.

Але маємо бути чесними, оскільки саме Ніна Іванівна своїм входженням в передвиборчий список однієї із політичних сил, і тут не важно якої, внесла сумніви у суспільство у спроможності зберігати таку інституцію, як Уповноважений з питань прав людини повністю незалежною від політичних розкладів, як у парламенті, так і у суспільстві.

Я дуже часто їжджу метром і сьогодні у мене була така дивна, цікава бесіда з однією з тих, хто до мене підійшов, а це протягом десяти хвилин ми говорили. Проте ця людина намагалася мене переконати в тому, що оскільки, як він вважає, буде обрана Ніна Іванівна, то треба тепер внести в Інституцію як Уповноважений з прав людини коаліційний принцип прийняття на роботу співробітників, а я намагався йому сказати про те, що ні в якому разі не можна тепер отакий політичний розклад, який ми, який дуже став модним в нашому суспільстві як при формуванні уряду, при кадрових всяких таких перетрубаціях і таке інше, переносити і в інституцію як Уповноваженого з питань прав людини. Я, дійсно, не знаю, після останніх таких політичних процесів, тенденцій, в які була залучена в тому числі, і Ніна Іванівна, чи зможемо ми зберігати цю інституцію дійсно незалежною?

Знаєте, і коли от я слухав ці всі обговорення, ви знаєте, я хотів би, щоб ми відходили від тих стереотипів, які панують тут іноді в залі. Тут звучали слова грантоєди, вплив державних інституцій. Ніна Іванівна, я думаю, як вам відомо і це дуже добре, що це ви робили, інституція Уповноваженого з питань прав людини, була одна із отримувачів достойних грандів для того, щоб розбудувати ту систему, в тому числі, від іноземних держав, в тому числі, від різних міждержавних фондів.

Я це говорю про те, що треба бути часто відвертим і публічним не зважаючи на це, подобаються це тим, хто тебе слухає. Якщо ти впевнений в своїй правоті, це нам сьогодні продемонстрував пан Захаров Євген. Він розумів, що деякі його висновки вони є такими, які не приймаються більшістю в залі, але він про це говорив, бо оскільки він впевнений, що він правий, таким має бути Уповноважений з питань прав людини. Незважаючи від того, що ви, що ми тут хочемо чути…



ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Беспалий передає Левченко слово.

Ксенія Левченко говорить, будь ласка.



12:07:14

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Шановні колеги! Шановні слухачі! Шановний Головуючий! Я хочу виступити на підтримку Євгена Юхимовича Захарова, який є представником громадських організацій, співголовою Харківської правозахисної групи, головою Української Гельсінської спілки і не тільки тому, що фракції "Наша Україна" і БЮТ висунули цю кандидатуру, але саме тому, що громадські організації, а їх майже 400, підписалися під цією кандидатурою.

І я не думаю, що потрібно ділити тих двох кандидатів, які у нас є, на кандидатів від коаліції та кандидата від опозиції.

Омбудсмен – це та посада, яка має належати громадянському суспільству. І саме прислухаючись до голосу громадянського суспільства, громадськості, і була висунута кандидатура Євгена Захарова.

І давайте подивимося на ті програмні пункти, які він пропонує, як кандидат на цю посаду - це і створення інститутів спеціалізованих омбудсменів.

Вже багато років ми говоримо про необхідність мати захисника з прав дитини, омбудсмена з гендерної рівності, омбудсмена з питань ув’язнених.

Він говорить про необхідність розвитку Інституту регіональних уповноважених і така система працює в багатьох країнах і є позитивною.

Він говорить про необхідність розробки національного, превентивного механізму з попередження катувань. Ми ратифікували цей договір, цей протокол ще в липні цього року. І саме Уповноважений з прав людини має відповідати за реалізацію положень цього документа і створювати незалежні превентивні механізми проти катувань в країні.

Це і співпраця з громадськими організаціями, які є основою право захисту в державі. Будучи керівником однієї з правозахисних організацій, я хочу сказати, що ми мали добрий досвід роботи з Ніною Іванівною, але останні роки ми не отримуємо листів на запити щодо допомоги громадянам, які постраждали і від торгівлі людьми, і від домашнього насильства, і з питань захисту прав дітей.

І я думаю, що сьогодні нам потрібно подивитися не стільки в минуле, бо багато було зроблено доброго чинним омбудсменом, а подивитися в майбутнє для того, щоб цей представник захищав саме суспільство, а не лише його частину.

І тому, не дивлячись на результати сьогоднішнього голосування, звертаючись до всіх правозахисників, які слухають сьогодні це засідання Верховної Ради, я хочу сказати, що це сьогодні велика перемога українського громадського правозахисного руху. Тому що вперше, саме від правозахисних організацій висунута кандидатура на посаду омбудсмена.

Давайте підтримаємо його для того, щоб Україна могла розвиватися як демократична чи цивілізована держава. Дякую.



ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.