02/13/2007 | Галина Левицька

У народі кажуть: чвари як шашіль: заводиться поступово, а вивести неможливо. Ця народна мудрість стосується не лише побуту, але й суспільного і політичного життя. Успадковане від СРСР ігнорування законів (і гуманітарного, і господарського профілю) та чвари між політиками-державниками є причиною українських непорозумінь. Чи остудив голови українських політиків холодний душ у вигляді повернення Януковича? Це питання нині часто звучить В Україні. З повною відповідальністю можна сказати, що не остудив. Не встигло висохнути чорнило під угодою про спільні дії і усвідомлення спільної відповідальності за збереження державної незалежності України, які уклали БЮТ і партія „Наша Україна”, як розпочався процес неузгоджень і чварів.

І що ж маємо у їх результаті? З одного боку — ґрунт для заяв шовіністів усіх мастей, якими в очах зрусифікованої частини суспільства дискредитуються українські сили. А другого — тишком-нишком, за словами поета Петра Осадчука, „українську зневаживши суть, // нині в Україні табачники, // де тютюнники мали б буть”.

Кадрові призначення — це тільки одна складова проблеми. На фоні чвар в українському політичному середовищі нинішній владі куди легше зав’язати українську економіку на Російську Федерацію. Невдача прем’єр-міністра В. Януковича віддати в управління російського „Газпрому” українську газотранспортну систему не зупинила його апетитів.

Днями урядовці України ухвалили рішення про необхідність активізувати роботу із створення єдиного економічного простору (ЄЕП). Ідеологом активізації виступає Микола Азаров. Він твердить, що Україна готова розпочати переговорний процес з іншими учасниками ЄЕП щодо підписання 38 парафованих у 2004 році угод. Ці угоди, як твердить перший віце-прем’єр-міністр, визначають режим вільної торгівлі між чотирма країнами-учасницями ЄЕП.

Однак варто зауважити, що під єдиним економічним простором прийнято вважати економічний простір, що поєднує митні території, на якому функціонують механізми регулювання економік, засновані на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили і проводиться єдина зовнішньоторговельна і погоджена податкова, грошово-кредитна і валютно-фінансова політика. По суті йде підготовка до відновлення необмеженого російського впливу на економіки інших держав. Цього домагався Микола Азаров, перебуваючи на посаді першого віце-прем’єра, міністра фінансів у складі уряду Януковича (2002-2005 р.).

Чому цей політик взявся за реанімацію старої кучмівської ідеї, нічого не згадуючи, що в Універсалі національної єдності виразно сказано, що головним у ньому проекті має бути створення зони вільної торгівлі без обмежень та вилучень в межах ЄЕП? Чому він вдається до неприхованих випадів проти Польщі, проти США? Посол Польщі в Україні, щоб згладити проблему заявляє, що радник прем’єра Зленко не встиг проінформувати віце-прем’єра Азарова про певні домовленості між Польщею та Україною.

Враховуючи поведінку Росії — по суті енергетичний шантаж Європи з боку режиму Путіна у зовсім іншому плані треба розглядати єепівські „ініціативи” Азарова. Відомо, що у РФ вже скоро закінчаться запаси газу. Нині людство вже готується до переходу на пальне рослинного походження. А у Росії немає такої кількості землі, щоб знову стати енергетичною потугою. Тому вона під прикриттям ЄЕП хоче заволодіти родючими землями Казахстану та України. А на Миколу Азаров, за всіма даними, покладена місія посприяти у правовому оформленні російського контролю над українськими багатствами.

Єепівські ініціативи уряду Віктора Януковича повністю скритикувала лідерка опозиції, народний депутат України Юлія Тимошенко. Вона готова сама очолити боротьбу проти вступу України до ЄЕП. Юлія Тимошенко нагадала журналістам як був прийнятий закон, який не дозволить маніпулювати із газотранспортною системою України так ніхто не дозволить урядовцям втягувати державу до ЄЕП.
Ще одним впливом РФ на Україну є замороження розгляду питання по інвентаризації майна в Криму, яким володіє російський чорноморський флот і відповідно оцінки орендної плати за ці об’єкти. Голова секретаріату Президента Віктор Балога, який недавно відвідав Москву, на моє запитання, як ще довго Україна буде спонсорувати об’єкти, які займає російський флот на українській території, не міг чітко пояснити. Його основні аргументи були про розвиток добросусідських відносин з РФ. Але чи можна назвати добросусідством стан, коли один з сусідів розмовляє мовою ультиматумів та не визнає правових актів другого сусіди?

Але цим уряд Віктора Януковича не дуже переймається. Вже від тривалого часу не хоче забезпечити виконання українськими судовими виконавцями рішення Херсонського господарського суду про вилучення радіонавігаційної станції „Марс-75” у місті Генічеську, яка і досі перебуває у користуванні чорноморського флоту РФ. Нині антикризова коаліція на перше місце поставила „російський чинник” і він для неї є сильнішим від чинника національних інтересів. Антикризовиків не цікавить, що господарський суд Севастополя ще в 2006 році також ухвалив рішення про повернення міністерством оборони РФ 77 маяків та інших навігаційних об’єктів, розташованих у севастопольській зоні, однак судові виконавці не змогли його виконати.

Неврегульованість питання щодо гідрографічних об’єктів на території України свідчить, що українська держава й надалі залишається заручником ситуації, коли за міжнародним морським правом саме Україна несе повну відповідальність за безпеку мореплавства у своїх територіальних водах, однак їй не віддали навігаційно-гідрографічне забезпечення. Крім цього російські патрулі чорноморського флоту продовжують вільно гуляти територією України. А в Севастополі діє відділення ФСБ РФ, яке займається контррозвідувальним забезпеченням діяльності флоту, наголошує екс-секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Георгій Манчуленко. За словами Георгія Манчуленка, власне розвідуправління має й сам флот РФ. „При цьому не слід забувати, що основною характеристикою діяльності будь-якої спецслужби є вербування агентури”", — констатує Г. Манчуленко. Серед проявів діяльності російських державних структур на території України він вважає „появу та активізацію, зокрема, в Криму антиукраїнських сепаратистських організацій”.

Отримано Майданом Дата: Mon, 12 Feb 2007 20:37:28 +0200