02/16/2007 | Олег Задорецький

Внесене Блоком Юлiї Тимошенко конституцiйне подання щодо нелегiтимностi дiючого Кабiнету Мiнiстрiв викликало бурхливу дискусiю в вiтчизняних юридичних та полiтичних колах, головним питанням якої є можливiсть визнання Конституцiйним Судом факту втрати Вiктором Януковичем посади Прем'єр-мiнiстра незадовго пiсля його призначення внаслiдок нескладення ним депутатських повноважень в визначений чинним законодавством термiн.

Конституцiйне подання базується на положеннях статтi 5 Закону України №254к/96-ВР "Про особливостi звiльнення з посад осiб, якi сумiщають депутатський мандат з iншими видами дiяльностi" вiд 8 липня 2005 року та пункту другого частини другої статтi 90 Конституцiї України. Варто зауважити, що стаття 5 вищезгаданого Закону зазначає: "Акт про призначення особи, яка є народним депутатом України, на посаду, що є несумісною із депутатським мандатом, втрачає чинність через двадцять календарних днів з дня його видання, якщо повноваження народного депутата України не припинені в установленому законом порядку", а у вказаному положеннi Конституцiї України закрiплюється право Президента на розпуск Верховної Ради у випадку несформованостi персонального складу Кабiнету Мiнiстрiв протягом шiстдесяти днiв пiсля вiдставки попереднього.

Суть подання зводиться до наступного запитання, на яке Конституцiйний Суд повинен дати чiтке тлумачення у своїй постановi (яка не пiдлягає подальшому оскарженню): "Чи мала мiсце вiдставка Прем'єр-мiнiстра України Вiктора Януковича в серпнi 2006 року через 20 днiв пiсля його призначення на цю посаду внаслiдок нескладення ним повноважень народного депутата у встановлений законодавством п'ятнадцятиденний термiн?" Справдi, в серпнi 2006 року Вiктор Янукович, незважаючи на те, що був затвердженим на посадi Прем'єра, своїх повноважень народного депутата не склав - нi протягом вiдведених на це Законом 15-ти днiв, анi протягом 20-денного термiну, обумовленого в статтi п'ятiй Закону, що, на думку авторiв подання, призвело до втрати чинностi схваленого Верховною Радою акту про його призначення Прем'єр-мiнiстром України.

Звiсно, Верховнiй Радi з iснуючою в нiй на даний момент проурядовою коалiцiєю неважко буде перезатвердити Вiктора Януковича на посадi Прем'єр-мiнiстра повторно. Основна дилема полягає в питаннi чинностi на даний момент внесеного в серпнi 2006 року подання Президента на призначення Януковича Прем'єром. Конституцiя України не передбачає можливостi повторного затвердження кандидатури Прем'єр-мiнiстра на основi ранiше внесених подань Президента. Щоразу, коли Верховною Радою затверджувалася кандидатура Прем'єр-мiнiстра, цьому затвердженню передувало внесення нового подання Президентом, навiть якщо зазначена в ньому особа вже була ранiше Прем'єр-мiнiстром i Президент вже вносив по нiй подання до ВР. Як приклад, можна навести iсторiю прем'єрств Вiктора Януковича (2002-2005 та 2006 роки), де повторне призначення вiдбулося не на основi першого подання, внесеного ще Леонiдом Кучмою, а на основi нового подання, внесеного Вiктором Ющенком. Якщо виходити з позаконституцiйної позицiї, за якою подання кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра є дiйсним навiть пiсля втрати чинностi акту ВР про призначення цiєї кандидатури (тобто, пiсля втрати Прем'єр-мiнiстром займаної посади), то Верховна Рада могла б перезатверджувати кандидатури вiдставлених Прем'єрiв ледь не за всiма поданнями, якi коли-небудь було внесено до ВР. Якщо ж Конституцiйний Суд спробує обмежити термiн чинностi президентського подання про внесення кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра термiном дiї ВР поточного скликання чи термiном пребування на посадi дiючого Президента, то не матиме для цього жодних юридичних пiдстав, адже в Конституцiї це жодним чином не обумовлено.

Виникає питання: в якому статусi перебуває Вiктор Янукович зараз, якщо акт про його призначення Прем'єр-мiнiстром втратив чиннiсть ще в 2006 роцi? Оскiльки повторного подання його кандидатури Президентом внесено не було, а вiдповiдно, не було й повторного прийняття Верховною Радою акту про призначення Януковича Прем'єр-мiнiстром, його статус є iдентичним статусу Юрiя Єханурова в перiод з 8 по 22 вересня 2005 року - виконуючий обов'язки Прем'єр-мiнiстра України. Такий статус Януковича пiдтвердить факт несформованостi персонального складу Кабiнету Мiнiстрiв протягом шiстдесятиденного термiну з моменту вiдставки уряду (за Конституцiєю, втрата посади Прем'єр-мiнiстром означає вiдставку всього Кабмiну, а посада виконуючого обов'язки Прем'єр-мiнiстра не є тотожною посадi власне Прем'єр-мiнiстра), що дає Президенту право розпуску парламенту.

Насамкiнець, варто зазначити, що принцип незворотностi дiї законiв не стосується рiшень Конституцiйного Суду - КС не виконує функцiю законодавчого органу, а лише тлумачить положення чинного законодавства. Визнавши факт втрати Януковичем посади Прем'єр-мiнiстра в 2006 роцi, Конституцiйний Суд не вiдправить його таким чином у вiдставку своїм рiшенням, а лише пiдтвердить його теперiшнiй статус урядовця-вiдставника.