Граблі б’ють не по кольору, а по лобу
02/26/2007 | Наталка Зубар
Такої гучної події як "кривавий суботник" 16 грудня 2006 року на вул.. Клочківській 197 в Харкові на моїй пам`яті не було ніколи. В місті не лишилося вже жодної помітної людини, яка б не прокоментувала ці події, їх обговорення пройшло в Верховній Раді, заведені карні справи, до розслідування долучилися всі правоохоронні відомства. Пройшло більше двох місяців, а тема досі не полишає гарячі новини харківських ЗМІ.
Обговорюються мотивації організаторів, місця проживання та судимості учасників, роль правоохоронних структур, в якої з сторін в руках була арматура, чи були "прі ісполненіі" міські владоможці, хто підпиляв ялинки, хто оплатив техніку, тощо.
І майже ніхто не згадує про одне - чому така ситуація стала можливою. Що до неї призвело?
А призвело до неї системне порушення міською владою Харкова статті 18 Закону України про "Планування та забудову територій" (1699-14), в якій йдеться про врахування думки громадян.
Стаття 18. Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні
При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.
При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.
Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом:
протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;
протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;
оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз'яснення про їх зміст;
інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.
Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації встановлюють режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснюють контроль за забудовою населених пунктів.
Так що ж стало причиною подій в Харкові 16 грудня?
Майже три роки тому міськрада виділила ТОВ „Таміра” ділянку під забудову на вул. Клочківській 197. ТОВ "Таміра" збиралася там будувати черговий супермаркет з мережі "Таргет". Як і заведено в Харкові, мешканців прилеглих будинків ніхто не те, що не спитав, чи хочуть вони мати під вікнами супермаркет, а навіть і не попередив про те, що таке будівництво планується.
Влітку 2005 року забудовник почав огороджувати ділянку парканом. Отак мешканці прилеглих будинків і дізналися про забудову. Миттєво вибухнув протест .
Це місце фактично було зеленою відпочинковою зоною, хоча й не мало офіційного статусу рекреаційної. Років 30 тому мешканці прилеглих будинків посадили там ялинки і обладнали дитячий майданчик. Мало кому подобається, коли тебе лишають звичного місця відпочинку.
Протести громадян проти цієї забудови http://maidan.org.ua/static/news/2005/1124635780.html проходили з незмінним неуспіхом аж до весни, коли в місті в результаті виборів змінилася влада.
На першій сесії нова міськрада скасувала рішення про землевідвід під будівництво супермаркету на вул.. Клочківській, 197 . Це рішення було оскаржено в суді забудовником. На даний момент міськрада стверджує, що виграла всі суди з цього приводу, а забудовник каже, що суди ще тривають.
Так вже сталося, що безпартійний бізнесмен Владислав Протас, напряму причетний до мережі супермаркетів "Target", в 2006 році очолив опозицію до міської влади Харкова. Очолювана ним громадська організація "Міська Варта" є однією з небагатьох системних і постійно діючих опозиційних сил в місті, яка до того ж, на відміну від жменьки бідних незалежних профспілок та громадських організацій, має потужний фінансовий ресурс.
"Міська Варта" займається багатьма питаннями, що реально турбують харків`ян, зокрема тарифами на послуги ЖКГ, однак, звичайно, не оминає у власній діяльності і конфлікт стосовно землевідводу на вул. Клочківській, 197. "Міська Варта" вважає дії міської влади в цьому питанні незаконними і політично вмотивованими. А протести мешканців прилеглих будинків неодноразово кваліфікувала як куплені міською владою.
От така передісторія "кривавого суботника" 16 грудня 2006 року. Коли "силы в штатском", що представляли чи то одну сторону конфлікту, чи то мешканців навколишніх будинків, чи то невідомо кого, мер Михайло Добкін та секретар міськради Геннадій Кернер у вихідний день „не при исполении", разом з невідомо звідки взятою і невідомо ким оплаченою технікою знесли паркан навколо так і не початого будівництва супермаркету. В процесі зносу вони побилися з іншими "силами в штатском", які представляли чи то іншу сторону конфлікту, чи то невідомо кого. Люди потрапили у лікарню.
При зносі паркана не було пред`явлено ніяких судових розпоряджень. Судових виконавців також ніхто не бачив.
За знесеним парканом виявилися спиляні ялинки та інші дерева. Люди, які їх саджали 30 років тому, плакали від цього видовища. Міська влада каже, що ялинки підпиляли люди Протаса, Протас каже, що це диверсія міської влади.
Таким чином 16 грудня 2007 року відбувся акт мультиплікації беспредела до масштабів, коли його вже неможливо не помічати. Вже є звільнення, можливо, будуть і засуджені, вже є і ще буде багато політики.
Представники обласної влади (як обраної, так і державної адміністрації) зайняли виважену позицію і дають коментарі в дусі - "нельзя бороться за правое дело неправовими методами". Воно то, так, але...
Майже в усіх коментарях і оцінках немає одного - розуміння того, що самого конфлікту не було б, якби на самому початку людей спитали, чи хочуть вони бачити під вікнами той супермаркет. Згідно закону, згідно тої самої ст. 18.
Серед представників харківського політикуму досі немає розуміння, що без дієвого узгодження інтересів конкретних мешканців міста та розвитку міста як цілісного комплексу, такі криваві конфлікти не просто повторюватимуться, а наростатимуть. Незалежно від того, хто буде мером, а хто - лідером опозиції.
Я стверджую, що на сьогоднішній момент вся забудова в Харкові в межах існуючих кварталів є незаконною. Тому що єдиною реальною процедурою виконання ст. 18 є антиконституційний пункт в Статуті міста про підпис районного депутата, який до того ж з введенням партійної системи виборів став неможливим до виконання. Нинішня міська влада на словах висловлює готовність розробити новий порядок врахування думки громадян при плануванні та забудові в місті (зокрема 18.09.2006 на засіданні робочої групи міськради по перевірці дотримання вимог чинного законодавства при плануванні і забудові територій) , але коли доходить до справи – виявляється, що ніколи, кругом самі скандали!
Системне порушення цієї статті призводить до того, що протести проти незаконної забудови стають небезпечними для життя. В 2005 році вже були випадки вторгнення приватних охоронних структур під виглядом судових виконавців з метою фізичного залякування в квартири громадян, що активно протестували проти незаконної забудови (вул. 23 Серпня, 61, вул. Галана, 3). На щастя тоді обійшлося без жертв.
Завідуюча приймальнею Харківської Правозахисної Групи Людмила Клочко називає протести проти незаконної забудови найбільш небезпечним видом правозахисної діяльності. І вона має рацію, оскільки протистояння великим грошам, помножене на повну безконтрольність та системне беззаконня, - це страшніше за протистояння з міліцією чи прокуратурою. В річному звіті "Права людини у Харківській області - 2005" тема незаконної забудови виділена окремим розділом , як приклад системного порушення статей 11/1 та ст. 12/1b Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні права.
Ми привертаємо увагу до цієї теми вже два роки. І ми попереджали всі гілки влади і політиків всіх кольорів, що системне нехтування цією проблемою призведе до дуже важких наслідків як для людей, так і для міста, і навіть для їх власних кар`єр. Нарешті, граблі стукнули по лобі. Аж до крові. І якщо хтось думає, що ці граблі вибирають якусь одну сторону в конфлікті, то він жорстоко помиляється. Граблі б’ють не по кольору прапора, а по обличчю. І якщо на чийомусь політичному іміджеві поки що нема крові, то знайте - вони, граблі, йдуть до вас!
А що ж робити? А сідати і негайно розробляти разом з небайдужими громадянами дієві механізми врахування інтересів мешканців міста при його розбудові. Бо люди мають право на високу якість життя, не погіршення якої гарантоване їм міжнародними правовими актами. На чисте повітря, на сонце у вікні та зелень у дворі. І на врахування їхньої думки, гарантоване їм законом. І місто має будуватися для людей, а не на крові.
Для ілюстрації дивіться малу частину фоторепортажу Ігоря Олексенка про події 16 грудня 2007 року.
http://maidan.org.ua/gallery/v/klochk197/
-----
ПС. Громадський Інформаційно-Методичний Центр „Всесвіт” сформулював своє бачення механізму врахування інтересів мешканців міста і вже направив пропозиції міській владі Харкова, які прланується озвучити на громадських слуханнях 2 березня 2007 року.
Обговорюються мотивації організаторів, місця проживання та судимості учасників, роль правоохоронних структур, в якої з сторін в руках була арматура, чи були "прі ісполненіі" міські владоможці, хто підпиляв ялинки, хто оплатив техніку, тощо.
І майже ніхто не згадує про одне - чому така ситуація стала можливою. Що до неї призвело?
А призвело до неї системне порушення міською владою Харкова статті 18 Закону України про "Планування та забудову територій" (1699-14), в якій йдеться про врахування думки громадян.
Стаття 18. Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні
При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.
При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.
Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень, визначених законом:
протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;
протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;
оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз'яснення про їх зміст;
інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.
Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації встановлюють режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснюють контроль за забудовою населених пунктів.
Так що ж стало причиною подій в Харкові 16 грудня?
Майже три роки тому міськрада виділила ТОВ „Таміра” ділянку під забудову на вул. Клочківській 197. ТОВ "Таміра" збиралася там будувати черговий супермаркет з мережі "Таргет". Як і заведено в Харкові, мешканців прилеглих будинків ніхто не те, що не спитав, чи хочуть вони мати під вікнами супермаркет, а навіть і не попередив про те, що таке будівництво планується.
Влітку 2005 року забудовник почав огороджувати ділянку парканом. Отак мешканці прилеглих будинків і дізналися про забудову. Миттєво вибухнув протест .
Це місце фактично було зеленою відпочинковою зоною, хоча й не мало офіційного статусу рекреаційної. Років 30 тому мешканці прилеглих будинків посадили там ялинки і обладнали дитячий майданчик. Мало кому подобається, коли тебе лишають звичного місця відпочинку.
Протести громадян проти цієї забудови http://maidan.org.ua/static/news/2005/1124635780.html проходили з незмінним неуспіхом аж до весни, коли в місті в результаті виборів змінилася влада.
На першій сесії нова міськрада скасувала рішення про землевідвід під будівництво супермаркету на вул.. Клочківській, 197 . Це рішення було оскаржено в суді забудовником. На даний момент міськрада стверджує, що виграла всі суди з цього приводу, а забудовник каже, що суди ще тривають.
Так вже сталося, що безпартійний бізнесмен Владислав Протас, напряму причетний до мережі супермаркетів "Target", в 2006 році очолив опозицію до міської влади Харкова. Очолювана ним громадська організація "Міська Варта" є однією з небагатьох системних і постійно діючих опозиційних сил в місті, яка до того ж, на відміну від жменьки бідних незалежних профспілок та громадських організацій, має потужний фінансовий ресурс.
"Міська Варта" займається багатьма питаннями, що реально турбують харків`ян, зокрема тарифами на послуги ЖКГ, однак, звичайно, не оминає у власній діяльності і конфлікт стосовно землевідводу на вул. Клочківській, 197. "Міська Варта" вважає дії міської влади в цьому питанні незаконними і політично вмотивованими. А протести мешканців прилеглих будинків неодноразово кваліфікувала як куплені міською владою.
От така передісторія "кривавого суботника" 16 грудня 2006 року. Коли "силы в штатском", що представляли чи то одну сторону конфлікту, чи то мешканців навколишніх будинків, чи то невідомо кого, мер Михайло Добкін та секретар міськради Геннадій Кернер у вихідний день „не при исполении", разом з невідомо звідки взятою і невідомо ким оплаченою технікою знесли паркан навколо так і не початого будівництва супермаркету. В процесі зносу вони побилися з іншими "силами в штатском", які представляли чи то іншу сторону конфлікту, чи то невідомо кого. Люди потрапили у лікарню.
При зносі паркана не було пред`явлено ніяких судових розпоряджень. Судових виконавців також ніхто не бачив.
За знесеним парканом виявилися спиляні ялинки та інші дерева. Люди, які їх саджали 30 років тому, плакали від цього видовища. Міська влада каже, що ялинки підпиляли люди Протаса, Протас каже, що це диверсія міської влади.
Таким чином 16 грудня 2007 року відбувся акт мультиплікації беспредела до масштабів, коли його вже неможливо не помічати. Вже є звільнення, можливо, будуть і засуджені, вже є і ще буде багато політики.
Представники обласної влади (як обраної, так і державної адміністрації) зайняли виважену позицію і дають коментарі в дусі - "нельзя бороться за правое дело неправовими методами". Воно то, так, але...
Майже в усіх коментарях і оцінках немає одного - розуміння того, що самого конфлікту не було б, якби на самому початку людей спитали, чи хочуть вони бачити під вікнами той супермаркет. Згідно закону, згідно тої самої ст. 18.
Серед представників харківського політикуму досі немає розуміння, що без дієвого узгодження інтересів конкретних мешканців міста та розвитку міста як цілісного комплексу, такі криваві конфлікти не просто повторюватимуться, а наростатимуть. Незалежно від того, хто буде мером, а хто - лідером опозиції.
Я стверджую, що на сьогоднішній момент вся забудова в Харкові в межах існуючих кварталів є незаконною. Тому що єдиною реальною процедурою виконання ст. 18 є антиконституційний пункт в Статуті міста про підпис районного депутата, який до того ж з введенням партійної системи виборів став неможливим до виконання. Нинішня міська влада на словах висловлює готовність розробити новий порядок врахування думки громадян при плануванні та забудові в місті (зокрема 18.09.2006 на засіданні робочої групи міськради по перевірці дотримання вимог чинного законодавства при плануванні і забудові територій) , але коли доходить до справи – виявляється, що ніколи, кругом самі скандали!
Системне порушення цієї статті призводить до того, що протести проти незаконної забудови стають небезпечними для життя. В 2005 році вже були випадки вторгнення приватних охоронних структур під виглядом судових виконавців з метою фізичного залякування в квартири громадян, що активно протестували проти незаконної забудови (вул. 23 Серпня, 61, вул. Галана, 3). На щастя тоді обійшлося без жертв.
Завідуюча приймальнею Харківської Правозахисної Групи Людмила Клочко називає протести проти незаконної забудови найбільш небезпечним видом правозахисної діяльності. І вона має рацію, оскільки протистояння великим грошам, помножене на повну безконтрольність та системне беззаконня, - це страшніше за протистояння з міліцією чи прокуратурою. В річному звіті "Права людини у Харківській області - 2005" тема незаконної забудови виділена окремим розділом , як приклад системного порушення статей 11/1 та ст. 12/1b Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні права.
Ми привертаємо увагу до цієї теми вже два роки. І ми попереджали всі гілки влади і політиків всіх кольорів, що системне нехтування цією проблемою призведе до дуже важких наслідків як для людей, так і для міста, і навіть для їх власних кар`єр. Нарешті, граблі стукнули по лобі. Аж до крові. І якщо хтось думає, що ці граблі вибирають якусь одну сторону в конфлікті, то він жорстоко помиляється. Граблі б’ють не по кольору прапора, а по обличчю. І якщо на чийомусь політичному іміджеві поки що нема крові, то знайте - вони, граблі, йдуть до вас!
А що ж робити? А сідати і негайно розробляти разом з небайдужими громадянами дієві механізми врахування інтересів мешканців міста при його розбудові. Бо люди мають право на високу якість життя, не погіршення якої гарантоване їм міжнародними правовими актами. На чисте повітря, на сонце у вікні та зелень у дворі. І на врахування їхньої думки, гарантоване їм законом. І місто має будуватися для людей, а не на крові.
Для ілюстрації дивіться малу частину фоторепортажу Ігоря Олексенка про події 16 грудня 2007 року.
http://maidan.org.ua/gallery/v/klochk197/
-----
ПС. Громадський Інформаційно-Методичний Центр „Всесвіт” сформулював своє бачення механізму врахування інтересів мешканців міста і вже направив пропозиції міській владі Харкова, які прланується озвучити на громадських слуханнях 2 березня 2007 року.
Відповіді
2007.02.26 | Khanas
Re: Граблі б’ють не по кольору, а по лобу
В Тернополі ситуація практично аналогічна, хоч і теперішній і попередній мери зовсім не мають ознак білоголубизни. Справжні щирі нашоукраїнці. Справді, захланість і любов до порушення законів заради власного збагачення не мають кольорів. Тільки очі чиновників, при згадці про землю зеленіють як бакс.