03/05/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Повідомлення з розділу Народні Новини:

Продовження подій в Національному Києво-Печерському історіко-культурному заповіднику, яки почалися 26 лютого 2007 року.

Нині з 28 лютого події стають схожими на військові дії, щоправда щедро приправлені деяким комізмом.

По-перше: архієпископ Вишгородський Павло очолив „коммандос” (інакше цю групу молодиків, яку зорганізував преподобний чернець, назвати важко). Увірвавшись в науковий корпус №55, доблесні „коммандос” змели з дороги провідного науковця О. Й. Ткаченко, підмивши ним коридор, звісно лиш з почуттів „християнської любові”. Уточнюємо, що пан Ткаченко ніякого фізичного супротиву не чинив. Очолив цей штурм підручний архієпископа відомий нам по попереднім антизаконним діям скарбник Варсонофій. По дорозі брутально відкинули і мало не розмазали по стінкам двох жінок – наукових співробітниць. Щоправда після цього хлопці з „коммандос” отямились і проти жіноцтва застосовувати силу не наважились. Певно, уяву про якійсь чесноти молодики все ж мають. Варсонофія, як істинного монаха, таки „дрібнички” зупинити не змогли – та що він може зробити один навіть супроти жіноцтва. Необхідно зауважити, що після брутальної лайки архієпископа Павла 26 лютого Варсонофій до наукових співробітниць приносів відкупне - коробки з цукерками, коньяк. До честі науковців переважна більшість гидливо відмовилася за цукерки та коньяк нецензурну лайку архієпископа Павла вважати за пасторське благословення.

28 лютого архієпископ Павло теж відзначився високим „ораторським” стилем – заявив, що відомий на України археолог Віктор Харламов помер з його, Павлового благословення. Тут же благословив архієпископ померти й своїх опонентів, звісно – лиш з „християнської любові” до ближніх. На репліку від науковців, чи так можна розмовляти з хрещеними, „святий” отець висловив щирий жаль, що науковців колись, за Радянського часу, все таки хрестили і ледь не оголосив анафему тим священикам, які на це дійство все ж насмілились. Потерпілого О. Й. Ткаченко архієпископ тут же перехрестив в „жидо-москаля” та ще й „комуняку”.

Важко сказати, що мало вплив на таку неадекватну поведінку архієпископа – чи то почуття власної безкарності та безмірна гординя, чи то спадок його кримінального минулого, чи, можливо, початок важкого психічного захворювання. Але чорти в пеклі аплодують „святому” отцю в щирому захваті.

Неадекватна також і поведінка правоохоронців. Спочатку архієпископ взагалі заборонив допускати їх на територію Києво-Печерського заповідника, яку чомусь вважає своєю власністю. Пізніше полковник Ошуйський, який очолював групу міліціонерів уклінно демонстрував смирення перед архієпископом і після поцілунків забажав слухати перш за все Павлову версію подій. Архієпископ Павло вже давно похвалявся, що районна міліція перекуплена і вся в його кишені. Поведінка бравого полковника Ошуйського свідчить, що похвальба Павла має певний сенс. Поведінка іншої поважної особі – чергового по місту генерал-майора міліції підтверджує закономірність вчинків полковника Ошуйського. Генерал-майор всупереч чинному законодавству відмовився визнати територію Києво-Печерської Лаври, як таку, що підлягає юрисдикції держави України. Тобто і анонімний генерал-майор і полковник Ошуйський , яки належать до відомства МВС України, по суті вчинили державну зраду. То ж приналежність архієпископа Павла до „Партії регіонів” здолала не лише здоровий глузд, а ї необхідність міліцейських чиновників виконувати свій посадовий обов’язок.

Інша представниця „Партії регіонів” донетчанка Хромова Марина Едуардівна новенький чиновник відомству міністерства культури від себе усно, а отже незаконно дала наказ науковцям виселитись із корпуса №55 будь куди. Тож дозвольте, Вікторе Федорович, привітати Вас з тим, що право ї закон віднині на України не діють – все залежить від належності до тієї політичної партії, яку Ви маєте честь (або безчестя) очолювати.

По-друге: 7 березня не за горами. Громадянська війна, як завжди, почалася без попередження і триває. То ж далі буде.