03/06/2007 | О. Спалій

«…«поети» разлічними стіхами нам
об'яснили мир, но основна задача в том і состоіт, чтоб мір цей
переделали «шпіони»!»
Л.Подерев’янський

Україна – не Росія, але і не Польща. Першу частину цієї фрази спромігся зрозуміти і недоброї пам’яті Данилович, але друга залишається міцним горішком для української націонал-демократії та її союзників за кордоном.
«Безбашені» братики Качинські, які нині панують у Польщі, розпочали священну війну з Військовими службами інформаційними (WSI) – колишньою польською воєнною розвідкою і контррозвідкою.
Палає гучний «шкандаль», уряд гримить сенсаційними викриттями: виявилося, що польські шпигуни навчалися і співпрацювали з КГБ (ФСБ, СВР) та ГРУ. А поряд з цим банально порушували польські закони, створювали бізнес-структури і «кришували» їх.
У шляхетному гніві заходиться преса третьої Ржечі Посполитої. Події прискорюються. Йде війна на знищення, але не польських спецслужб, а польської лівиці, однією із базових установ для якої і були WSI. Ця боротьба є важливою складовою загальної стратегії становлення Четвертої Ржечі посполитої – нової польської держави, де панування Качинських не буде піддаватися найменшим сумнівам. Братики забезпечують собі безхмарне правління протягом, як мінімум, майбутнього десятиріччя. Правда при цьому, дуже ймовірно, Польща втрачає перспективи, так це їхнє суверене право.
Здавалося б що нам до польських державотворчих і шпигунських проблем. Але ж зручною ситуацією відразу ж активно скористалися справжні чекісти. Лубянські майстри активних операцій витягли стару перевірену рушницю – Корчинського і його Братство. І пульнули.
Посилаючись на польську урядову доповідь про погані справи WSI, Братство (читай Луб’янка) заявило про «польську інтригу» в Україні, про агентів Ржечі, які, начебто, діють в паливно-енергетичному комплексі, секретаріаті Президента, РНБОУ, СБУ і інших поважних київських відомствах. Звичайно поляки нічого про свою агентуру не писали, ну не повні ж вони йолопи, і в розділах доповіді, на які посилається bratstvo.info, йдеться про зовсім інше, але Луб’янці мабуть дуже важливо скомпрометувати певних осіб. І тут не гребують і прямим підлогом. Не вперше.
«Подметное письмо» з маловідомої Інтернет-сторінки Братства передрукував, вельми популярний у вузьких спецслужбітських колах, сайт «ОРД», до речі, в час, коли верховна зверхниця його господарів перебувала в США. Скандал вщух, не встигнувши розігрітися – все ж таки серед сбушників збереглися люди, які знають польську і вміють користуватися Інтернетом. До честі «ОРД», відповідний коментар відразу було оприлюднено на головній сторінці.
Але цей прикрий випадок може виявитися лише квіточками, якщо дійсно почне реалізовуватися проект, перші ознаки запуску якого з’явилися останніми днями. В якісь гарячі голови по цей і мабуть і протилежний бік Атлантичного океану прийшли думки про необхідність створення нової України. В принципі, заперечити цю необхідність неможливо – не так багато людей почуває себе в нинішній державі затишно і приємно. Але, нажаль, беруться за цю справу люди, яким досі не вдався жодний практичний проект – українські націонал-демократи.
Протягом останнього зимового тижня в Інтернеті і пресі розпочалася кампанія, учасники якої доводять необхідність переустановки держави на нових «світлих» принципах. А 2 березня, перебуваючи в Тбілісі, Президент В.Ющенко завітав до музею радянської окупації Грузії і наголосив на необхідності організації такої ж експозиції і в Києві.
Якщо б все було так просто. Нажаль, історію не перепишеш. Якщо б злі московські більшовики захопили Україну, як то було в балтійських країнах та певним чином на Південному Кавказі, то ми б сьогодні мали не розколоту країну, а монолітне прозахідне суспільство – таке саме як у вже згаданих державах. Ні – більшовизм великим чином наше власне надбання. І позбутися його наслідків можна лише вичавивши його із себе.
Поряд з цим, все голосніші теревені про державний переворот, заколот тощо. Популярний телеканал проводить інтерактивне опитування - «Чи може секретаріат президента організувати державний переворот?». Всі ці розмови скидаються на плановану медіа кампанію.
А що робити, якщо насправді готується переворот? Чи коли збираються на ділі протистояти загрозам національній безпеці? Підтягувати резерви, накопичувати ресурси. Принаймні, чистка лав на кшталт того, що робить Качинський навряд чи допоможе в цьому. Остаточно втративши МВС, президентські сили позбудуться залишків впливу і на СБУ. Мабуть для цього основними винуватцями триваючих українських негараздів визначені чекісти (кадебісти), а найефективнішими ліками – люстрація через 15 років незалежності.
Здається, нікому не спало на думку, що розпочавши обговорення люстрації, праві сприяють не консолідації суспільства, а грають на зміцнення позиції промосковських сил, відштовхуючи від себе цілу низку доволі потужних гравців. Понад те, можна впевнено прогнозувати, що античекістська кампанія не матиме реальних результатів для колишніх кадебістів – «антикризові» коаліція і уряд заблокують практичні кроки, і все скінчиться лише черговим потрясінням повітря та образами.
Таким чином Президент фактично підіграє «януковичам» і ризикує залишиться без останніх силових ресурсів (ті в СБУ, хто дотепер вагаються - відкрито перейдуть на бік регіоналів), допоможе консолідації проросійських сил, відштовхне поміркованих. І заради чого? Для реалізації чергових нефахових політичних розробок?