Цікава стаття про походження міжнародного жіночого дня (\)
03/07/2007 | Englishman
07.03.2007 | 10:28 Портал ОБОЗ.ua UA-Портал
Повії тут ні до чого: Вся правда про 8 Березня!
Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Про Клару, Розу і щиро українське чорносотенство. Міжнародний жіночий день встиг обрости низкою легенд та міфів. Розповідали навіть, що таким чином весь соціалістичний світ змушували святкувати Пурім. Що ж маємо насправді?
Ну чому, коли добряче пошкребеш щирого, навіть показного українського патріота, у багатьох випадках з‘ясується, що це – банальний російський чорносотенець, а до того ж і невіглас?
І що цікаво: вік та рідна мова тут не мають значення.
Ось "Тернопільська газета" провела на вулицях опитування, і якась пані Емілія 70-ти років, говорить з приводу 8-го Березня: "То не наше свято, тому нема чого його святкувати. Клара Цеткін зробила його в день свого народження, і всі повинні його святкувати. Я ніколи не святкувала 8 Березня, та й вже не буду".
А ось що пише незрівнянно молодший за неї Дмитро Дубілет у студентській газеті київського Інституту міжнародних відносин "Міжнародник": "А вся історія починається в далекому 1910 році, коли член соціал-демократичної партії Німеччини комуністка Клара Цеткін на Міжнародній Конференції жінок в Копенгагені запропонувала щорічно 8 березня святкувати міжнародний день жінок. Існують дві версії, чому саме на цю дату пав вибір великої феміністки. Одні джерела стверджують, що це пов‘язано з демонстраціями 1857 року в Нью-Йорку, коли американські текстильниці вийшли на вулиці, протестуючи проти низьких заробітків та поганих умов праці... Проте інші джерела з не меншою наполегливістю переконують нас в тому, що Клара Цеткін запропонувала цю дату на честь єврейського свята Пурім, який у 1910 році як раз припадав на 8 березня. А, як відомо, за національністю Цеткін належала саме до єврейського народу".
До загального хору підключається газета УНП "Народне слово" (авторка Яна Довгань): "8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели страйк, вимагаючи 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні... На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року Клара Цеткін та Роза Люксембург і призначили «жіноче» свято. Проте допитливі історики з’ясували, що 8 березня 1857 була... неділя. Погодьтеся, не найліпший день для страйку".
І знову слово молодим. На форумі Києво-Могилянської академії якийсь магістр Брун запитує: "А якби 8 березня не було дня народження Клари Цеткін, ти б його святкувала?"
І, звичайно, вода б не освятилася без "Персоналу плюс", який у всіх асоціюється із пріснопам‘ятною МАУП. "Уже ні для кого не секрет, що лідерів революційних рухів єднали не тільки вірність ідеям Інтернаціоналу, комунізму та іншим «ізмам», а й те, що переважна більшість їх належала до однієї етнічної групи. Саме вихідці з єврейського народу стояли на чолі усіх революційних переворотів початку ХХ ст. Тому й не дивно, що Клара Цеткін (єврейка), виконуючи завдання партії — придумати жіноче свято, згадала про героїню єврейського народу — Естер, якій присвячено щорічне єврейське свято — Пурім (євреї називають його «наше Благовіщення»). Його відзначають між 20 лютого і 25 березня (день святкування змінюється відповідно до місячного календаря — як і день святкування православної Пасхи). Можливо, того року, коли було вирішено відзначати Міжнародний жіночий день, Пурім випав на 8 березня. Зрозуміло, якби змінювали дату свята щороку, то було б надто помітно, що святкується саме Пурім. Тому святкування дня жінки-революціонерки вирішили максимально приблизити, але все ж таки відділити від Пуріма. І зупинилися на 8 березні".
Пише це якась Наталія Боженко, кандидат історичних наук. Подібні приклади можна наводити десятками, в тому числі й російськомовні, але на українських патріотичних Інтернет-форумах.
Як на мене, нічого страшного у тому належності Клари Цеткін до євреїв немає, як і в запозиченнях, що їх зробив революційний рух з біблійної символіки, і не тільки з неї. Страшними є невігластво, тупість і чорносотенство "патріотів", від належності до племені котрих свого часу відмовлялися Іван Франко та Леся Українка. Мовляв, 8-ме Березня нам не підходить лише тому, що у цього свята єврейське коріння, це змова євреїв проти всього українського!..
Отож: звідки насправді ростуть ноги у цього свята, яке було започатковане 1910 року в Копенгагені на ІІ-ій Міжнародній конференції жінок-соціалісток, і біля витоків котрого справді стояла Клара Цеткін?
Спершу факт, про який українські патріоти могли б дізнатися навіть з “Української радянської енциклопедії”: Клара Цеткін з‘явилася на світ 5 липня 1857 року, отже, жіноче свято вочевидь влаштоване не на честь її дня народження. Тепер про витоки “єврейської” чи то пак “сіоністської”, “жидомасонської” et cetera версії походження жіночого свята. Порівняйте текст "Персоналу плюс" із текстом диякона Російської православної Церкви, знаного проповідника й авторитетного у певних колах богослова Андрія Кураєва; текст має назву “Чи можна не святкувати Восьме березня”: “Клара Цеткін – єврейка. І тому, коли партія поставила задачу придумати жіноче свято, Клара Цеткін згадала про Есфір... Есфірі присвячене щорічне і найвеселіше свято єврейського народу – Пурім... Для Клари Цеткін Пурім не був просто книжковим спогадом. Це те, що з дитинства входить у свідомість юдея... То ж чи є безпідставним припущення, що у свідомості єврейських лідерів Інтернаціоналу жіночий революційний рух асоціювався з іменем Есфірі, а 8 березня було обране ними у силу звички святкувати у ці дні сімейне свято Пурім?” Далі богослов Кураєв розповідає, що це свято не прив‘язане до конкретної дати, оскільки у юдаїзмі діє місячний календар, і продовжує: “Можливо, у той рік, коли було ухвалене рішення почати святкувати Міжнародний жіночий день, свято Пуріма припало на 8 березня. Змінювати щороку дату свята революціонерці було б і незручно, і надто відверто. І тому святкування Жінки-Руйнівниці було вирішено відокремити від свята Пуріма, зафіксувати і щороку 8 березня, незалежно від місячних циклів, закликати всі народи землі прославляти Жінку-Войовницю. Прославляти Есфір. Тобто вітати з Пурімом (хай навіть не усвідомлюючи цього)”.
Як бачимо, все на місці: керівні євреї-інтернаціоналісти, голос крові, рішення якогось наднаціонального центру “відокремити” 8 березня від Пуріму, прагнення нав‘язати свої ідеї несвідомому людству. Що російський чорносотенець, борець із малоросійським сепаратизмом Андрій Кураєв, котрий категорично заперечує саму можливість церковних відправ і молитов до Господа українською мовою, що кандидатка історичних наук Наталія Боженко з дуже патріотичного видання. Але ж от проблема: всі предки ініціаторки проголошення Міжнародного жіночого дня до якихось давніх давен були ревними католиками, а прізвище Цеткін належить її чоловікові, народовольцу одеситу Осипу Цеткіну, котрий утік до Німеччини від царської охранки. Батьком Клари був сільський учитель Ґотфрід Ейснер, котрий, крім інших предметів, викладав дітям закон Божий, а також грав у місцевій кірсі на органі під час церковних відправ. Маленька Клара йому допомагала, і непогано, як переказують, оволоділа цим складним інструментом. На схилі років, коли вона відвідала рідне село Відерау, то попросила відкрити їй кірху і більше години просиділа на самоті за органом. Ось такими були її справжні дитячі спогади і “поклик крові”.
Восьме березня народилося як свято жінок-феміністок (Клара Цеткін у своїх брошурах і статтях неодноразово вживала саме цей термін). А те, що фемінізм у ті часи був переважно соціалістичного спрямування, так це реальність, зумовлена викликами часу. Адже йшлося про одночасне здобуття політичних (участь у виборах) і соціальних (8-годинний робочий день, оплачувана відпустка по вагітності, рівна зарплата з чоловіками) прав працюючих жінок. "У кожній країні соціалістки щорічно проводять Жіночий день, який слугує для агітації за надання жінкам виборчого права... Цьому дневі слід надати статус міжнародного". І названий цей день був з щиро німецькою ґрунтовністю: "День міжнародної солідарності жінок у боротьбі за економічне, політичне й соціальне рівноправ’я".
А тепер стосовно того, що 8 березня 1857 року була неділя, як пильно відзначило "Народне слово". Пробі, пані та панове, не туди спрямована ваша пильність: вперше свято боротьби жінок за рівні права відзначалося... 19 березня. Його прив‘язали було до дня перемоги німецьких робітників у барикадних боях далекого 1848 року. Й ініціатива встановити це свято навесні, у березні, належала зовсім не Кларі Цеткін, а німецькій соціалістці-феміністці Єлені Ґрюнберг (до речі, також істинній арійці). До 1914 року у різних країнах Європи Міжнародний жіночий день відзначали у різні дні березня – відповідно до політичних і культурних особливостей тих держав. Це було зовсім не “свято весни і кохання”, як зараз про нього розказують, а властиво політичне дійство, яке нерідко супроводжувалося зіткненнями соціалісток-феміністок із поліцією й військами. І тільки напередодні Першої світової війни з‘явилася дата 8 березня. До речі: як вдалося дізнатися у фахівця з юдаїки, Пурім того – 1914-го – року відзначали 12 березня...
Власне, хіба справа у тому, чи “прив‘язане” свято Восьмого березня до одного із головних свят юдеїв Пуріму чи ні (а якби справді було прив‘язане, невже слід було б учинити єврейський погром?). Справа в іншому: невже невігластво і чорносотенство – це питома ознака бодай частини патріотичної української громади?
І насамкінець. Як бачимо, 8-е Березня за своєю генезою – це зовсім не комуністичне свято, просто більшовики його, за своєю звичкою, "націоналізували" і зробили офіційним, державним. А тим часом, за ідеєю, трудящі жінки у цей день мають з подвійною енергією боротися за свої права – проти будь-якої влади і будь-якої політичної, економічної чи суспільної сили, що ці права обмежує. Отож чоловіцтву 8-го Березня слід не квіти коханим дарувати, а споруджувати для них якнайміцніші барикади й у разі потреби підносити набої, а не напої.
P.S. А якби українська "жовта преса" не була вкрай лінивою та неповороткою, вона б написала про дійсно пікантні речі, пов‘язані з Кларою Цеткін і з тим, що вона не все життя присвячувала політиці. Скажімо, про те, другий чоловік Клари Цеткін, художник Фрідріх Цундель, мав менше за неї на 18 років, і нічого – шлюб був міцним, аж доки не розпався... з політичних міркувань: 1914 року Клара виступила проти участі Німеччини у світовій війні, а Фрідріх записався до війська добровольцем. А от молодший син Клари Костянтин став коханцем Рози Люксембург, попри різницю у віці, а потім став об‘єктом нацистських переслідувань. Але не за етнічне походження, а за ліві політичні переконання. Серйозна ж преса могла дослідити біографію Осипа Цеткіна – мабуть, цікава була людина, що його покохала така нестандартна жінка, як Клара Ейснер, політичні таланти якої високо оцінював такий знаний експерт, як Володимир Ульянов-Ленін. Але чи цікавлять нас серйозні речі, коли можна поговорити про "жидівську змову проти українців" і про "народні звичаї аріїв-оріїв"?
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації Українських письменників
http://www.obozrevatel.com.ua/news/2007/3/6/159504.htm
Повії тут ні до чого: Вся правда про 8 Березня!
Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Про Клару, Розу і щиро українське чорносотенство. Міжнародний жіночий день встиг обрости низкою легенд та міфів. Розповідали навіть, що таким чином весь соціалістичний світ змушували святкувати Пурім. Що ж маємо насправді?
Ну чому, коли добряче пошкребеш щирого, навіть показного українського патріота, у багатьох випадках з‘ясується, що це – банальний російський чорносотенець, а до того ж і невіглас?
І що цікаво: вік та рідна мова тут не мають значення.
Ось "Тернопільська газета" провела на вулицях опитування, і якась пані Емілія 70-ти років, говорить з приводу 8-го Березня: "То не наше свято, тому нема чого його святкувати. Клара Цеткін зробила його в день свого народження, і всі повинні його святкувати. Я ніколи не святкувала 8 Березня, та й вже не буду".
А ось що пише незрівнянно молодший за неї Дмитро Дубілет у студентській газеті київського Інституту міжнародних відносин "Міжнародник": "А вся історія починається в далекому 1910 році, коли член соціал-демократичної партії Німеччини комуністка Клара Цеткін на Міжнародній Конференції жінок в Копенгагені запропонувала щорічно 8 березня святкувати міжнародний день жінок. Існують дві версії, чому саме на цю дату пав вибір великої феміністки. Одні джерела стверджують, що це пов‘язано з демонстраціями 1857 року в Нью-Йорку, коли американські текстильниці вийшли на вулиці, протестуючи проти низьких заробітків та поганих умов праці... Проте інші джерела з не меншою наполегливістю переконують нас в тому, що Клара Цеткін запропонувала цю дату на честь єврейського свята Пурім, який у 1910 році як раз припадав на 8 березня. А, як відомо, за національністю Цеткін належала саме до єврейського народу".
До загального хору підключається газета УНП "Народне слово" (авторка Яна Довгань): "8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели страйк, вимагаючи 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні... На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року Клара Цеткін та Роза Люксембург і призначили «жіноче» свято. Проте допитливі історики з’ясували, що 8 березня 1857 була... неділя. Погодьтеся, не найліпший день для страйку".
І знову слово молодим. На форумі Києво-Могилянської академії якийсь магістр Брун запитує: "А якби 8 березня не було дня народження Клари Цеткін, ти б його святкувала?"
І, звичайно, вода б не освятилася без "Персоналу плюс", який у всіх асоціюється із пріснопам‘ятною МАУП. "Уже ні для кого не секрет, що лідерів революційних рухів єднали не тільки вірність ідеям Інтернаціоналу, комунізму та іншим «ізмам», а й те, що переважна більшість їх належала до однієї етнічної групи. Саме вихідці з єврейського народу стояли на чолі усіх революційних переворотів початку ХХ ст. Тому й не дивно, що Клара Цеткін (єврейка), виконуючи завдання партії — придумати жіноче свято, згадала про героїню єврейського народу — Естер, якій присвячено щорічне єврейське свято — Пурім (євреї називають його «наше Благовіщення»). Його відзначають між 20 лютого і 25 березня (день святкування змінюється відповідно до місячного календаря — як і день святкування православної Пасхи). Можливо, того року, коли було вирішено відзначати Міжнародний жіночий день, Пурім випав на 8 березня. Зрозуміло, якби змінювали дату свята щороку, то було б надто помітно, що святкується саме Пурім. Тому святкування дня жінки-революціонерки вирішили максимально приблизити, але все ж таки відділити від Пуріма. І зупинилися на 8 березні".
Пише це якась Наталія Боженко, кандидат історичних наук. Подібні приклади можна наводити десятками, в тому числі й російськомовні, але на українських патріотичних Інтернет-форумах.
Як на мене, нічого страшного у тому належності Клари Цеткін до євреїв немає, як і в запозиченнях, що їх зробив революційний рух з біблійної символіки, і не тільки з неї. Страшними є невігластво, тупість і чорносотенство "патріотів", від належності до племені котрих свого часу відмовлялися Іван Франко та Леся Українка. Мовляв, 8-ме Березня нам не підходить лише тому, що у цього свята єврейське коріння, це змова євреїв проти всього українського!..
Отож: звідки насправді ростуть ноги у цього свята, яке було започатковане 1910 року в Копенгагені на ІІ-ій Міжнародній конференції жінок-соціалісток, і біля витоків котрого справді стояла Клара Цеткін?
Спершу факт, про який українські патріоти могли б дізнатися навіть з “Української радянської енциклопедії”: Клара Цеткін з‘явилася на світ 5 липня 1857 року, отже, жіноче свято вочевидь влаштоване не на честь її дня народження. Тепер про витоки “єврейської” чи то пак “сіоністської”, “жидомасонської” et cetera версії походження жіночого свята. Порівняйте текст "Персоналу плюс" із текстом диякона Російської православної Церкви, знаного проповідника й авторитетного у певних колах богослова Андрія Кураєва; текст має назву “Чи можна не святкувати Восьме березня”: “Клара Цеткін – єврейка. І тому, коли партія поставила задачу придумати жіноче свято, Клара Цеткін згадала про Есфір... Есфірі присвячене щорічне і найвеселіше свято єврейського народу – Пурім... Для Клари Цеткін Пурім не був просто книжковим спогадом. Це те, що з дитинства входить у свідомість юдея... То ж чи є безпідставним припущення, що у свідомості єврейських лідерів Інтернаціоналу жіночий революційний рух асоціювався з іменем Есфірі, а 8 березня було обране ними у силу звички святкувати у ці дні сімейне свято Пурім?” Далі богослов Кураєв розповідає, що це свято не прив‘язане до конкретної дати, оскільки у юдаїзмі діє місячний календар, і продовжує: “Можливо, у той рік, коли було ухвалене рішення почати святкувати Міжнародний жіночий день, свято Пуріма припало на 8 березня. Змінювати щороку дату свята революціонерці було б і незручно, і надто відверто. І тому святкування Жінки-Руйнівниці було вирішено відокремити від свята Пуріма, зафіксувати і щороку 8 березня, незалежно від місячних циклів, закликати всі народи землі прославляти Жінку-Войовницю. Прославляти Есфір. Тобто вітати з Пурімом (хай навіть не усвідомлюючи цього)”.
Як бачимо, все на місці: керівні євреї-інтернаціоналісти, голос крові, рішення якогось наднаціонального центру “відокремити” 8 березня від Пуріму, прагнення нав‘язати свої ідеї несвідомому людству. Що російський чорносотенець, борець із малоросійським сепаратизмом Андрій Кураєв, котрий категорично заперечує саму можливість церковних відправ і молитов до Господа українською мовою, що кандидатка історичних наук Наталія Боженко з дуже патріотичного видання. Але ж от проблема: всі предки ініціаторки проголошення Міжнародного жіночого дня до якихось давніх давен були ревними католиками, а прізвище Цеткін належить її чоловікові, народовольцу одеситу Осипу Цеткіну, котрий утік до Німеччини від царської охранки. Батьком Клари був сільський учитель Ґотфрід Ейснер, котрий, крім інших предметів, викладав дітям закон Божий, а також грав у місцевій кірсі на органі під час церковних відправ. Маленька Клара йому допомагала, і непогано, як переказують, оволоділа цим складним інструментом. На схилі років, коли вона відвідала рідне село Відерау, то попросила відкрити їй кірху і більше години просиділа на самоті за органом. Ось такими були її справжні дитячі спогади і “поклик крові”.
Восьме березня народилося як свято жінок-феміністок (Клара Цеткін у своїх брошурах і статтях неодноразово вживала саме цей термін). А те, що фемінізм у ті часи був переважно соціалістичного спрямування, так це реальність, зумовлена викликами часу. Адже йшлося про одночасне здобуття політичних (участь у виборах) і соціальних (8-годинний робочий день, оплачувана відпустка по вагітності, рівна зарплата з чоловіками) прав працюючих жінок. "У кожній країні соціалістки щорічно проводять Жіночий день, який слугує для агітації за надання жінкам виборчого права... Цьому дневі слід надати статус міжнародного". І названий цей день був з щиро німецькою ґрунтовністю: "День міжнародної солідарності жінок у боротьбі за економічне, політичне й соціальне рівноправ’я".
А тепер стосовно того, що 8 березня 1857 року була неділя, як пильно відзначило "Народне слово". Пробі, пані та панове, не туди спрямована ваша пильність: вперше свято боротьби жінок за рівні права відзначалося... 19 березня. Його прив‘язали було до дня перемоги німецьких робітників у барикадних боях далекого 1848 року. Й ініціатива встановити це свято навесні, у березні, належала зовсім не Кларі Цеткін, а німецькій соціалістці-феміністці Єлені Ґрюнберг (до речі, також істинній арійці). До 1914 року у різних країнах Європи Міжнародний жіночий день відзначали у різні дні березня – відповідно до політичних і культурних особливостей тих держав. Це було зовсім не “свято весни і кохання”, як зараз про нього розказують, а властиво політичне дійство, яке нерідко супроводжувалося зіткненнями соціалісток-феміністок із поліцією й військами. І тільки напередодні Першої світової війни з‘явилася дата 8 березня. До речі: як вдалося дізнатися у фахівця з юдаїки, Пурім того – 1914-го – року відзначали 12 березня...
Власне, хіба справа у тому, чи “прив‘язане” свято Восьмого березня до одного із головних свят юдеїв Пуріму чи ні (а якби справді було прив‘язане, невже слід було б учинити єврейський погром?). Справа в іншому: невже невігластво і чорносотенство – це питома ознака бодай частини патріотичної української громади?
І насамкінець. Як бачимо, 8-е Березня за своєю генезою – це зовсім не комуністичне свято, просто більшовики його, за своєю звичкою, "націоналізували" і зробили офіційним, державним. А тим часом, за ідеєю, трудящі жінки у цей день мають з подвійною енергією боротися за свої права – проти будь-якої влади і будь-якої політичної, економічної чи суспільної сили, що ці права обмежує. Отож чоловіцтву 8-го Березня слід не квіти коханим дарувати, а споруджувати для них якнайміцніші барикади й у разі потреби підносити набої, а не напої.
P.S. А якби українська "жовта преса" не була вкрай лінивою та неповороткою, вона б написала про дійсно пікантні речі, пов‘язані з Кларою Цеткін і з тим, що вона не все життя присвячувала політиці. Скажімо, про те, другий чоловік Клари Цеткін, художник Фрідріх Цундель, мав менше за неї на 18 років, і нічого – шлюб був міцним, аж доки не розпався... з політичних міркувань: 1914 року Клара виступила проти участі Німеччини у світовій війні, а Фрідріх записався до війська добровольцем. А от молодший син Клари Костянтин став коханцем Рози Люксембург, попри різницю у віці, а потім став об‘єктом нацистських переслідувань. Але не за етнічне походження, а за ліві політичні переконання. Серйозна ж преса могла дослідити біографію Осипа Цеткіна – мабуть, цікава була людина, що його покохала така нестандартна жінка, як Клара Ейснер, політичні таланти якої високо оцінював такий знаний експерт, як Володимир Ульянов-Ленін. Але чи цікавлять нас серйозні речі, коли можна поговорити про "жидівську змову проти українців" і про "народні звичаї аріїв-оріїв"?
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації Українських письменників
http://www.obozrevatel.com.ua/news/2007/3/6/159504.htm
Відповіді
2007.03.07 | Pavlo Z.
Бальшевіцкій слог, аднака
Чого варте "Страшними є невігластво, тупість і чорносотенство "патріотів""2007.03.07 | Englishman
chto poseesh', to i pozhnesh'
Stattja napysana IMHO korektno i vyvazheno. A pid chornosotencjamy malysja na uvazi ti, hto sami ne duzhe strymujut'sja u vyrazah. Chomu do nyh maje buty jakes'osoblyvo cnotlyve stavlennja?2007.03.08 | Pavlo Z.
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
Englishman пише:> Stattja napysana IMHO korektno i vyvazheno. A pid chornosotencjamy malysja na uvazi ti, hto sami ne duzhe strymujut'sja u vyrazah. Chomu do nyh maje buty jakes'osoblyvo cnotlyve stavlennja?
а під "тупими"? Це є стаття, а не виступ перед опонентами. Критична стаття з натяками на аналіз і вона має бути коректною у виразах щодо тих, кого критикуєш. Доводити свою правоту не силою аргументів, а образами і ярликами - моветон часів газети "Правда".
2007.03.08 | Englishman
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
Pavlo Z. пише:> Englishman пише:
> > Stattja napysana IMHO korektno i vyvazheno. A pid chornosotencjamy malysja na uvazi ti, hto sami ne duzhe strymujut'sja u vyrazah. Chomu do nyh maje buty jakes'osoblyvo cnotlyve stavlennja?
> а під "тупими"? Це є стаття, а не виступ перед опонентами. Критична стаття з натяками на аналіз і вона має бути коректною у виразах щодо тих, кого критикуєш. Доводити свою правоту не силою аргументів, а образами і ярликами - моветон часів газети "Правда".
А що, він не навів достатньо аргументів? А щодо "образ", то не думаю, що людей, які методично пишуть погане про інших дужке легко образити.
2007.03.08 | Pavlo Z.
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
Englishman пише:> А щодо "образ", то не думаю, що людей, які методично пишуть погане про інших дужке легко образити.
Всі патріоти і всі ті, хто підтримує інші версії ЖД (жіночого дня) - тупі юдофоби? Так? "Або по-моєму - або ти курва".
2007.03.08 | Englishman
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
ні, не всі, а ті хто вважає, що:" 8-ме Березня нам не підходить лише тому, що у цього свята єврейське коріння, це змова євреїв проти всього українського!.."
І навіщо ви перекручуєте?
Pavlo Z. пише:
> Englishman пише:
> > А щодо "образ", то не думаю, що людей, які методично пишуть погане про інших дужке легко образити.
> Всі патріоти і всі ті, хто підтримує інші версії ЖД (жіночого дня) - тупі юдофоби? Так? "Або по-моєму - або ти курва".
2007.03.08 | Pavlo Z.
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
Englishman пише:> ні, не всі, а ті хто вважає, що:
>
> " 8-ме Березня нам не підходить лише тому, що у цього свята єврейське коріння, це змова євреїв проти всього українського!.."
>
> І навіщо ви перекручуєте?
>
>
> Pavlo Z. пише:
> > Englishman пише:
> > > А щодо "образ", то не думаю, що людей, які методично пишуть погане про інших дужке легко образити.
> > Всі патріоти і всі ті, хто підтримує інші версії ЖД (жіночого дня) - тупі юдофоби? Так? "Або по-моєму - або ти курва".
Є фраза, яку я наводжу у першому пості і яка ВСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ патріотів причисляє до невігласів і тупих чорносотенців. Я не стверджую, що С.Г. зробив так свідомо, але так ця фраза розуміється.
Для ще більшого пояснення: я нічого не мав, скажімо проти іншої фрази - "Ну чому, коли добряче пошкребеш щирого, навіть показного українського патріота, у багатьох випадках з‘ясується, що це – банальний російський чорносотенець, а до того ж і невіглас?" -
бо фраза відносно коректна, адже є "у багатьох випадках" - тобто не стосується ВСІХ патріотів.
Відчуваєте різницю?
2007.03.08 | Englishman
Re: chto poseesh', to i pozhnesh'
Pavlo Z. пише:> Englishman пише:
> > ні, не всі, а ті хто вважає, що:
> >
> > " 8-ме Березня нам не підходить лише тому, що у цього свята єврейське коріння, це змова євреїв проти всього українського!.."
> >
> > І навіщо ви перекручуєте?
> >
> >
> > Pavlo Z. пише:
> > > Englishman пише:
> > > > А щодо "образ", то не думаю, що людей, які методично пишуть погане про інших дужке легко образити.
> > > Всі патріоти і всі ті, хто підтримує інші версії ЖД (жіночого дня) - тупі юдофоби? Так? "Або по-моєму - або ти курва".
> Є фраза, яку я наводжу у першому пості і яка ВСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ патріотів причисляє до невігласів і тупих чорносотенців. Я не стверджую, що С.Г. зробив так свідомо, але так ця фраза розуміється.
Чому ви вчергове вперто не помічаєте, що а) Грабовський помістив слово "патріоти" у лапки (тобто за визначенням відокремив їх як групу людей, що насправді не є справжніми патріотами), та б) не звертаєте увагу на закінчення його фрази, що я навів вище? НМД вона гранично ясно показує, за яким крітерієм він визначає належність до групи названих "патріотів"
2007.03.08 | Сахаров
Re: Бальшевіцкій слог, аднака
А що, частина наших патріотів не хвора на юдофобію? Не виголошують антисемітських промов, не шукають жидів, котрі річку випили? Ще й як виголошують, друкують і шукають. Це й є чорносотенство. Згоден з паном Грабовським.2007.03.08 | Pavlo Z.
Re: Бальшевіцкій слог, аднака
Сахаров пише:> А що, частина наших патріотів не хвора на юдофобію?
Ключове тут слово - "частина". У Вас воно є, у Грабовського - немає. Тому згоден з Вами, а з Сергієм - ні.
2007.03.08 | Shooter
C'mon
Мені абсолютно одинаково якої національности була пані Цеткін, як і з іншого боку ідеали соціал-демократії мені досить близькі, проте спочатку розповісти, що біля витоку святкування стояли соціалістичні діячі, які пізніше стали комуністичними, а потім заявити, що "Як бачимо, 8-е Березня за своєю генезою – це зовсім не комуністичне свято" - це дещо несерйозно.Тим не менше - я за більше свят, хороших і гарних
2007.03.08 | Englishman
Re: C'mon
Shooter пише:> Мені абсолютно одинаково якої національности була пані Цеткін, як і з іншого боку ідеали соціал-демократії мені досить близькі, проте спочатку розповісти, що біля витоку святкування стояли соціалістичні діячі, які пізніше стали комуністичними, а потім заявити, що "Як бачимо, 8-е Березня за своєю генезою – це зовсім не комуністичне свято" - це дещо несерйозно.
meni zdajet'sja- golovnym pointom avtora bulo te, scho svjato ne malo evrejs'kogo pohodzhennja. Same ce, a ne jogo "socialistychnist'" najbilshe doshkuljaje ukrajins'kym chernosotencjam
> Тим не менше - я за більше свят, хороших і гарних
Ugu. tym bilshe, scho vono taky vidznachajet'sja u liberalnyh kolah na Zahodi (po-dilovomu, bez pompy
2007.03.08 | OlalaZhm
Re: C'mon
>> > Тим не менше - я за більше свят, хороших і гарних
>
Це єдине, що мені категорично противне у святі 8 березня. на хрєна робити вихідним? Банк не працює, установи не працюють, нічого, крім нормальних людей не працює!!!
...Все інше у святах можна пережити спокійно.
2007.03.08 | Illia
А працювати коли?
2007.03.08 | igorg
Дякую! Класний матеріал. Забираю на форум Історія
Дійсно, соромно бути кандидатом історичних наук, а чи й просто істориком і не перевірити елементарні факти, а тим паче писати про те, про що ледве уявляєш. Це суто школа істориків від КПРС. Що замовляють про те й пишемо. То й що що не відповідає фактам. Тим гірше тим фактамПідтримую!
2007.03.08 | igorg
В США є день матері. У нас інших свят, коли можна вшанувати
жіноцтво немає. Принаймні усталених. Вийдіть на вулицю і подивіться навколо. Коли ще чоловіки дарують жінкам стільки квітів, подарунків. Що у цьому поганого? Можу звичайно зрозуміти жіноненависників, одинаків та геїв. А щодо інших. В цей день трапилося щось жахливе, таке що мало вкрай негативні наслідки? Чому це треба припинити? Кому заважає? Хочете даруйте квіти. Хочете виходьте на демонстрації. В чому проблема?До речі, завтра день народження Тараса Шевченка. Можете створити легенду, що цей день приурочили до цієї дати. Бо таки скільки він про жінок написав чудових речей, а намалював! Тож сьогодні святкуємо вдома, а завтра продовжуємо біля Тараса.
2007.03.08 | stefan
Re: В США є день матері. У нас інших свят, коли можна вшанувати
Як не дивно 8 Березня, як свято міжнародної жіночої солідарності відмітила сьогодні Кондоліза Райз і нагородила жінок з зарубіжжя.А також ООН в 1975р. признала це свято.
2007.03.08 | шкіпер
Re: В США є день матері. У нас інших свят, коли можна вшанувати
День матері є у багатьох країнах, відмічається по різному. Між тим це не заважає ще відмічати і Міжнародний день жінок. У цих свят різна історія, то ж і святкують різне - свято жінки-матері та свято жінкі-людини зі всіми притаманними їй правами.2007.03.08 | толя дейнека
так я не поняв, 8 березня від Пуриму чи ні?
нам, юдеям, бажана визначеність.Сергій Грабовський розказує якісь анекдоти, але загадка лишається. Пригадую, що 2003 року сєм40 поставив статтю з приблизно таким самим набором тверджень, про арійку Цеткін
http://www.sem40.ru/religion/calendar/celebrations/purim/9135/
зокрема, сєм40 пише:
> Ясно одно, что даже если 8 Марта это действительно Пурим, то плохого в этом ничего и нет
Сергій Грабовський повторює всі викладки і зрештою приходить до абсолютно тотожнього висновку
> Власне, хіба справа у тому, чи “прив‘язане” свято Восьмого березня до одного із головних свят юдеїв Пуріму чи ні (а якби справді було прив‘язане, невже слід було б учинити єврейський погром?).
тож я в розгубленості.
єдине, чим можу доповнити пп Грабовського і сєм40, 1910 року Пурим відзначався 7 березня, щось вони про це не сказали.
2007.03.08 | ДейТерій
Навпаки! Пурим від березня
2007.03.09 | один_козак
Читайте оригінали. (л)
http://kuraev.ru/index.php?option=com_remository&Itemid=54&func=fileinfo&id=7Це кураєвська книжка "Как делают антисемитом".
В ній же він ясно говорить про мотиви створення цієї книжки. А мотиви красномовно говорять про шанси твору на "історичну достовірність".
http://www.cirota.ru/forum/
Можна ще на цьому форумі пошукати закиди та самовиправдання пана диякона.
Скажу ще свою думку. "Голос крові" о.Андрія змусив його не тільки зробити вельми сумнівні твердження з претензією на історичність, а ще й поставити під сумнів канон Святого Письма, який включає книгу Естер. Я беруся твердити, що така поведінка о.Андрія була нічим не спровокованою, але християнин-місіонер, та ще такий високоосвічений та високо поставлений, мав би бути дещо коректнішим.
Втім, пізніше, отець диякон ще й не такого видавав...
2007.03.09 | толя дейнека
мова йшла не про Кураєва
мова йшла про міжнародний жіночий день 8 березня, про його походження. Незважаючи на гучні претензії-анонси, тема як говориться "не розкрита". Зв'язок з Пуримом не спростований і не підтверджений. Діякон Кураєв не перший серед низки авторів, хто привертав увагу до такого можливого зв'язку. Наприклад, я познайомався з версією пуримного походження 8 березня незалежно від Кураєва, і тому гортав його книгу ліниво, не спостерігаючи нічого нового. Особисто я, знаючи, яка публіка збиралася 1910 в Копенгагені, схильний скоріше вірити в зв'язок. Хоча це не є таким вже важливим і принциповим.Значно важливіше, що події, які стали приводом для "веселого дитячого свята Пурим" в юдаїзмі трактуються з абсолютно расиських позицій. Жиденята з дитинства їдять ласощі під апетитною назвою "вуха Амана" і вчаться як треба поводитися "з ворогами".
Хоч головна заявлена тема в статті не розкрита, все ж суцільна тема в статті Грабовського (і її десятках аналогів в Мережі) є, і вона насправді основна. Ця тема - категорична заборона критики юдейських і жидівських організацій, з будь-якого приводу. Інглішман зі мною погодиться.
Зокрема, кілька разів згадується "чорносотенство", як синонім абсолютного зла. Оцю тему не завадило б розкрити, адже вона якраз складена з одного чорного ярлика. Якщо подивитися в ті часи, то всі "реабілітовані історією", і терористи-есери, і вурдалаки-більшовики, і різнії ліберали. Але чи так насправді?
Подивіться приміром книгу Вадима Кожинова Россия. Век XX-й (1901-1939) (кориснішу і поживнішу за писанину о.Кураєва).
http://libereya.ru/biblus/kosh/index.html
В певному розумінні довкола чорної сотні в Росії згуртувалися найкращі, найінтелектуальніші люди Росії. Звичайно, весь матеріал, більшою частиною абсолютно невідомий загалові, я сюди не притягну, дозволю собі лише маленьку цитату, з одни із висновків автора.
загалом, я все більше переконуюсь в тому, що якщо якась подія чи люди замазана неймовірно чорними, ірраціональними фарбами, то там зосереджена чорна і підступна брехня.
2007.03.09 | Михайло Свистович
Re: так я не поняв, 8 березня від Пуриму чи ні?
толя дейнека пише:> нам, юдеям, бажана визначеність
Нарешті Ви визначили своє юдейство
2007.03.09 | толя дейнека
спеціально для Михайла Свистовича
2007.03.08 | Ґольдмунд
Re: Цікава стаття про походження міжнародного жіночого дня (\)
Все ж, питання походження дати "міжнародного жіночого дня" залишилося відкритим.Клара Цеткін справді є народжена, як католичка, але у свої свідомі роки була винятково атеїсткою. За соціалістичні переконанння змушена була втекти від Бісмарка до Франції із судженим одеситом, де той невдовзі помер, залишивши їй купу дітей і жодної копійки на прожиття. У Парижі вона потроху вмирала з голоду і жодної політики, бо мусіла давати на день по 20 уроків, щоб заробити на хліб. Після певних послаблень у політиці до соціалістів, вона повернулася до Німеччини, де ще 20 років далі редагувала ВЛАСНУ газету. Історія мовчить з приводу того, звідки у неї завелися гроші на власну газету і, взагалі, на нормальне і досить сите життя для неї та її дітей.
Той, хто не бажає святкувати "8 Березня" завжди може зіслатися на політичний аспект цієї дати. А для звеличання жінки і не просто жінки, а матері, є у нашому календарі День Матері.
А сучасний совковий варіант "8 Березня" - це свято саме із сексуальним підтекстом, а не якимось іншим.
2007.03.09 | один_козак
Є інші заперечення проти святкування 8 березня
Але про них краще говорити на філософсько-релігійному форумі.