03/11/2007 | igorg

а певніше роблять вигляд, що не разумєют мікророси(с) і москалі (за духовною суттю).

Російський демократ М.Чернишевський:
"Коли в поляків з'явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відгуки якихось французьких чи німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки."
М.Добролюбов (ймовірно):
"Він поет цілком народний, такий, якого ми не можемо назвати в себе".

Намарне тягнути на Майдан всяке фуфло безграмотних писак, чиї знання про Шевченка не дотягують навіть до шкільного елементарного курсу. Бо мета того писання є очевидна.
Нема потреби ставити біля Шевченка всякі ...родія, ще смішніше й кумедніше пробувати робити з нього невдячну людину та піарити.
Це елементарна дикість. Яскравий відбиток парадоксального поєднання комплексу мікроросійськості та москальської зверхності.