А що тут не зрозуміле? 1.Лузер 2.Така ж як і Кинюх блядь.
2007.03.23 | Hoja_Nasreddin
Труп має рацію тільки в одному - Він Є Труп
Все решта - цілковита брехня - намагання себе, мерця, видати за живого. Звідтам ті глибокодумні "словеса", ніц не варті.
2007.03.23 | Pavlo
Із двох хрєнових варіантів Ющ вибрав трєтій, самовбивчий...
Треба було знайти мужність визнати поразку НСНУ на парламентських виборах і не вичинюватись. Був варіант помаранч на умовах Юлі або НУ+ПР з Яценюком-ПР. Все інше - повна СРАКа.
Pavlo пише:
> Треба було знайти мужність визнати поразку НСНУ на парламентських виборах і не вичинюватись. Був варіант помаранч на умовах Юлі або НУ+ПР з Яценюком-ПР. Все інше - повна СРАКа.
З Єхануровим тільки.
Так погодилися ж на Юлю-ПМа. Тільки Іудушка потребував більшої частки корита...
варіанту НУ-ПРУ в Україні (і тут зокрема) так багато людей КАТЕГОРИЧНО не сприймало, тому не відбувся він не через Ющенка.
Я не хотів би знову починати дискусію про ширку - просто з відстані часу ми повинні визнати, що цей варіант був значно кращий за повну СРАКу, яку маємо зараз. Питання в контексті - бути Україні чи ні - не стояло б зовсім. Не було б хєрні з анти-НАТО і російською мовою.
Мені видається, що Ющенко під тиском "помаранчевої громадськості" не прийняв варіанту НУ-ПРУ, хоч виглядає, він схилявся до нього.
Емоційно я теж проти нього - важко змиритись з фактом, що відверті бандити далі правили б (частково!) Україною.
за рік "ширки" Кінахи і їм подібні рейтинг "Нашої України" до нуля би зменшили, тому регіони би не боялися повторних виборів. Тому не гадаймо, як би було, "маємо те що маємо"
2007.03.23 | TrollSeeker
Варіант НУ+ПР з Яценюком зветься "Не зрадь Майдан!"
2007.03.23 | Volodymir
Труп не має навіть кулемета. Закони робототехніки.
Насправді не хочу навіть колупатися у історіїї життя і смерті цього Хоакіна. Викинуло людину на поверхню, перенесло через пік. Треба було змінюватися. Але куди там, из тими унікальними чиновниками вищого рангу. Тепер зовсім говорить, коли краще жувати чи що там ще робити. Взагалі месидж мені не зрозумілий, якщо людина тільки не забажала стати замом у міністра економіки.
А так ситуація із грою "створи коаліцію" дуже проста. І навіть не в тому, що створити ширку для частину НСНУ було крщою реалізацію "не зрадь майдан".
Контекст такий, хоч його трошки довго навіть приблизно описувати.
Зрозуміло, що це тільки жарт. Бо система, де людей держать за андроїдів, потребує все більш жорского контролю та розлітається від поверхневих хвиль та складності.
Отже.
Є, наприклад, відомі закони робототехніки Азимова, які навіть втілюються кодексом HD. Насправді то все фігня, як і закони диалектики (незначущи слова и переформулювання, свідомість у міфологічній формі). Щоб те зрозуміти ясно і просто, достатньо знання теорії систем і множин. Трошки соціології у історичному контексті соціологів.
Тоді всі лишні сутності як бритвою знімає.
Реалізовані не оціночно три перелічені принципи будуть втіленням сверхрозума, всезнаючого та всеблагого.
Зазвичай навіть робот, побудований на логіці, із гарним семантичним тезаурусом, демонструє більш псевдорозумну поведінку, ніж людина. Якщо конкретна логіка замінюється на породжуючі решітки, перед нами постає геній, обмежений тільки відомою теоремою Gödel про неповноту.
Причому навіть найпростіші боти із логікою, побудованої на виразі з трьох числових скалярних метрік, демонструють дуже розумну поведінку. Наприклад, коли знімався блокбастер "Володарь перснів", плани битв прораховувалися на компьютері. Групи ботів, поведінка яких регулювалися двома простими правилами, продемонсрували дуже розумну поведінку - відмовлялися битися, через що з точки зору реалізації тактики бою реалізовувалися досить складні маневри, щоб підставити інші групи. В результаті для забезпечення більш простої поведінки прийшлося сворювати більш складні правила.
Так от. Зазвичай, звичайні люди реалізують більш прості поведінські схеми. Самих принципів та (бізнес)обмеження дуже небагато одночасно, вони примітивні, залежать від контексту фрагментарного відображення кожного суб'єкта. Куди там принципи чи хоч закони у контексті, немає навіть сталих атрибутів.
У більш розвинутих спільнотах проблема сглажується досить великою групою так званого метастрату "середнього класу", маневри груп, що персікаються, якого призводять до ефектів, що мають макроекономічну форму. Тобто, маневри ідуть постійно, але виграє більшість.
У нас такого середовища немає, немає нової формації власників, що зазвичай визрівають в котлі капіталізму, який зовсім не кінець історії. Є деяка прослойка фахових заскорузлих політиків 90-х, є бізнесмени і бандити у політиці, та пароски громадянського суспільсва на грані тусовки.
Це кінець контекста. Як відомо, щось може набути сенсу тільки у контексті. А свідомість проявляється у спроможності працювати з майбутнім.
Так от.
В одному новому підручнику Історії України, який місцями вже досить цікавий, хоча містами і бреше (але тут історіки від заскорузнил "обществоведов" таки попрацювали) було приведені вісім інтерпретацій, що є Помаранчева революція. Одна з них досить дотепна - це був рух мільйонерів проти мільярдерів. Таке багатогранне явище не можливо зрозуміти у цілістрності навіть гугльплексом визначень, але одне точно. Досить величенька купа отих самих мільонерів потрапила в результаті до парламенту, разом із купою мільонерів та мільярдерів, що опинилися у кабміні та адміністрації президента.
А тепер дослідимо оті прості маневри, наприклад, в складі НСНУ. Досить невелика частина то є заскорузлі, але шановані ідейні люди. Для них цінності Майдану, механізми реалізації яких вони розуміють дещо по своєму, є всеж самодостатньою цінністю. Тобто ширки вони не приймають.
Оті самі мільонери. Багатьом ширки не хочеться. Але і Тимошенко у якості ПМУ визиває бажання втихаря зманеврувати, бо вони: автотарна; не викрива своїх цілей, що не збігаються із цілями бізнеса мільонерів; має персональні проблеми у стосунках; має своїх мільонерів, що маневрують.
Хай у ЮВТ найблагородніші солідариські наміри щодо народу, хай вона змінилася на тисячу порядків за останні роки, прості реакції отієї значимої групи від того не залежать.
Тобто, результат дуже простий, і визначається поведінкою близько сотні громадян із дуже простою поведінкою. Далі діє узагальнене правило Парето: де є 51/49%, буде 80/20, доки не перевернеться.
На жаль, серед у популярних в нироді або перспективно популярних кандидатів у господарі України (Тимошенко, Луценко, Кириленко), як раз проблема щодо сприйняття, або можливостей стимулювати підтримку тієї самої сотні, що бігає кулуарами Зради. Нова зірка української дипломатії взагалі немає відношношення до того, щоб спричинити потужні якісні зміни. Активісти як такі не є окремою групою, бо або мігрують у мільйонери, або є професійною біднотою (не завжди тому, що їм не хочеться злата), що принципово не йде до влади, або дескридитує себе як ефективна влада.
Чому так, рахуйте кому цікаво самі.
Зерно у цьому нічному словоблудді одне: питання,
- а чому то великій частині пацанів у НСНУ не хотілося ЮВТ,
- і чи варто їй так перти навростець із єдиною опозицією,
якщо все так просто. якщо.
Відповіді
2007.03.22 | TrollSeeker
А що тут не зрозуміле? 1.Лузер 2.Така ж як і Кинюх блядь.
2007.03.23 | Hoja_Nasreddin
Труп має рацію тільки в одному - Він Є Труп
Все решта - цілковита брехня - намагання себе, мерця, видати за живого. Звідтам ті глибокодумні "словеса", ніц не варті.2007.03.23 | Pavlo
Із двох хрєнових варіантів Ющ вибрав трєтій, самовбивчий...
Треба було знайти мужність визнати поразку НСНУ на парламентських виборах і не вичинюватись. Був варіант помаранч на умовах Юлі або НУ+ПР з Яценюком-ПР. Все інше - повна СРАКа.2007.03.23 | Shooter
Він просто усунувся
Pavlo пише:> Треба було знайти мужність визнати поразку НСНУ на парламентських виборах і не вичинюватись. Був варіант помаранч на умовах Юлі або НУ+ПР з Яценюком-ПР. Все інше - повна СРАКа.
З Єхануровим тільки.
Так погодилися ж на Юлю-ПМа. Тільки Іудушка потребував більшої частки корита...
Вийшла повна СРАКа - в цьому з Вами погоджуюсь.
2007.03.23 | Woodstock generation
Давайте скажемо собі правду теж -
варіанту НУ-ПРУ в Україні (і тут зокрема) так багато людей КАТЕГОРИЧНО не сприймало, тому не відбувся він не через Ющенка.Я не хотів би знову починати дискусію про ширку - просто з відстані часу ми повинні визнати, що цей варіант був значно кращий за повну СРАКу, яку маємо зараз. Питання в контексті - бути Україні чи ні - не стояло б зовсім. Не було б хєрні з анти-НАТО і російською мовою.
Мені видається, що Ющенко під тиском "помаранчевої громадськості" не прийняв варіанту НУ-ПРУ, хоч виглядає, він схилявся до нього.
Емоційно я теж проти нього - важко змиритись з фактом, що відверті бандити далі правили б (частково!) Україною.
А зараз вони правлять уже не частково.
2007.03.23 | Shooter
Я з Вами повністю погоджуюся
2007.03.23 | media
Були би ті ж яйця, тільки "вид збоку"
за рік "ширки" Кінахи і їм подібні рейтинг "Нашої України" до нуля би зменшили, тому регіони би не боялися повторних виборів. Тому не гадаймо, як би було, "маємо те що маємо"2007.03.23 | TrollSeeker
Варіант НУ+ПР з Яценюком зветься "Не зрадь Майдан!"
2007.03.23 | Volodymir
Труп не має навіть кулемета. Закони робототехніки.
Насправді не хочу навіть колупатися у історіїї життя і смерті цього Хоакіна. Викинуло людину на поверхню, перенесло через пік. Треба було змінюватися. Але куди там, из тими унікальними чиновниками вищого рангу. Тепер зовсім говорить, коли краще жувати чи що там ще робити. Взагалі месидж мені не зрозумілий, якщо людина тільки не забажала стати замом у міністра економіки.А так ситуація із грою "створи коаліцію" дуже проста. І навіть не в тому, що створити ширку для частину НСНУ було крщою реалізацію "не зрадь майдан".
Контекст такий, хоч його трошки довго навіть приблизно описувати.
Зрозуміло, що це тільки жарт. Бо система, де людей держать за андроїдів, потребує все більш жорского контролю та розлітається від поверхневих хвиль та складності.
Отже.
Є, наприклад, відомі закони робототехніки Азимова, які навіть втілюються кодексом HD. Насправді то все фігня, як і закони диалектики (незначущи слова и переформулювання, свідомість у міфологічній формі). Щоб те зрозуміти ясно і просто, достатньо знання теорії систем і множин. Трошки соціології у історичному контексті соціологів.
Тоді всі лишні сутності як бритвою знімає.
Реалізовані не оціночно три перелічені принципи будуть втіленням сверхрозума, всезнаючого та всеблагого.
Зазвичай навіть робот, побудований на логіці, із гарним семантичним тезаурусом, демонструє більш псевдорозумну поведінку, ніж людина. Якщо конкретна логіка замінюється на породжуючі решітки, перед нами постає геній, обмежений тільки відомою теоремою Gödel про неповноту.
Причому навіть найпростіші боти із логікою, побудованої на виразі з трьох числових скалярних метрік, демонструють дуже розумну поведінку. Наприклад, коли знімався блокбастер "Володарь перснів", плани битв прораховувалися на компьютері. Групи ботів, поведінка яких регулювалися двома простими правилами, продемонсрували дуже розумну поведінку - відмовлялися битися, через що з точки зору реалізації тактики бою реалізовувалися досить складні маневри, щоб підставити інші групи. В результаті для забезпечення більш простої поведінки прийшлося сворювати більш складні правила.
Так от. Зазвичай, звичайні люди реалізують більш прості поведінські схеми. Самих принципів та (бізнес)обмеження дуже небагато одночасно, вони примітивні, залежать від контексту фрагментарного відображення кожного суб'єкта. Куди там принципи чи хоч закони у контексті, немає навіть сталих атрибутів.
У більш розвинутих спільнотах проблема сглажується досить великою групою так званого метастрату "середнього класу", маневри груп, що персікаються, якого призводять до ефектів, що мають макроекономічну форму. Тобто, маневри ідуть постійно, але виграє більшість.
У нас такого середовища немає, немає нової формації власників, що зазвичай визрівають в котлі капіталізму, який зовсім не кінець історії. Є деяка прослойка фахових заскорузлих політиків 90-х, є бізнесмени і бандити у політиці, та пароски громадянського суспільсва на грані тусовки.
Це кінець контекста. Як відомо, щось може набути сенсу тільки у контексті. А свідомість проявляється у спроможності працювати з майбутнім.
Так от.
В одному новому підручнику Історії України, який місцями вже досить цікавий, хоча містами і бреше (але тут історіки від заскорузнил "обществоведов" таки попрацювали) було приведені вісім інтерпретацій, що є Помаранчева революція. Одна з них досить дотепна - це був рух мільйонерів проти мільярдерів. Таке багатогранне явище не можливо зрозуміти у цілістрності навіть гугльплексом визначень, але одне точно. Досить величенька купа отих самих мільонерів потрапила в результаті до парламенту, разом із купою мільонерів та мільярдерів, що опинилися у кабміні та адміністрації президента.
А тепер дослідимо оті прості маневри, наприклад, в складі НСНУ. Досить невелика частина то є заскорузлі, але шановані ідейні люди. Для них цінності Майдану, механізми реалізації яких вони розуміють дещо по своєму, є всеж самодостатньою цінністю. Тобто ширки вони не приймають.
Оті самі мільонери. Багатьом ширки не хочеться. Але і Тимошенко у якості ПМУ визиває бажання втихаря зманеврувати, бо вони: автотарна; не викрива своїх цілей, що не збігаються із цілями бізнеса мільонерів; має персональні проблеми у стосунках; має своїх мільонерів, що маневрують.
Хай у ЮВТ найблагородніші солідариські наміри щодо народу, хай вона змінилася на тисячу порядків за останні роки, прості реакції отієї значимої групи від того не залежать.
Тобто, результат дуже простий, і визначається поведінкою близько сотні громадян із дуже простою поведінкою. Далі діє узагальнене правило Парето: де є 51/49%, буде 80/20, доки не перевернеться.
На жаль, серед у популярних в нироді або перспективно популярних кандидатів у господарі України (Тимошенко, Луценко, Кириленко), як раз проблема щодо сприйняття, або можливостей стимулювати підтримку тієї самої сотні, що бігає кулуарами Зради. Нова зірка української дипломатії взагалі немає відношношення до того, щоб спричинити потужні якісні зміни. Активісти як такі не є окремою групою, бо або мігрують у мільйонери, або є професійною біднотою (не завжди тому, що їм не хочеться злата), що принципово не йде до влади, або дескридитує себе як ефективна влада.
Чому так, рахуйте кому цікаво самі.
Зерно у цьому нічному словоблудді одне: питання,
- а чому то великій частині пацанів у НСНУ не хотілося ЮВТ,
- і чи варто їй так перти навростець із єдиною опозицією,
якщо все так просто. якщо.