На цю тему в Україні сказано і написано чимало, але дуже однобоко. Брак конституційно-правового мислення, яке спостерігається в ЗМІ, серед аналітиків та фахівців, просто насторожує. Куди ми йдемо і куди прийдемо з чисто казуальним розумінням тих чи інших положень Конституції України про дострокове припинення повноважень парламенту, як це часто роблять?

Аналітики та експерти в Україні давно вже стали заручниками нормативістської школи конституційного права, яка не визнає іншого тлумачення Конституції України, як її буквального тлумачення. Це стосується й питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Між тим, одним з основних способів тлумачення Конституції України є системне тлумачення, яке дозволяє більш точно, повно та об’єктивно вирішувати завдання конституційного тлумачення.  На це вказує й практика Конституційного  Суду України, який ще у 2003 р. у справі про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України продемонстрував саме такий підхід.

Системний підхід до тлумачення положень Конституції України про дострокове припинення повноважень парламенту відстоюють представники школи класичного конституціоналізму. Вони вважають, що конституційних підстав для розпуску парламенту значно більше, аніж це передбачено статтею 90 Конституції України:

1)    якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано

коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2)    якщо протягом шестидесяти днів після відставки Кабінету Міністрів

України не сформовано персональний склад нового Кабінету Міністрів України;

3)    якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не

можуть розпочатися.

Справа в тому, що відповідно до п. 7 ч. 1 статті 106 Конституції України Президент України може призначити позачергові парламентські  вибори у двох випадках:

а) коли парламент є фактично недієздатним, тобто не може виконувати покладені на нього повноваження та своїми діями породжувати юридичні наслідки через певні фактичні обставини (наприклад, через відсутність конституційного складу депутатського корпусу, відмову більшості народних депутатів України виконувати свої конституційні повноваження тощо).

б) коли парламент своїми діями порушує Конституцію України у випадках, передбачених її положеннями і Президент України достроково припиняє його повноваження. Тут мова йде не тільки про статтю 90 Конституції України, але й про інші її статті. Різниця лише в тому, що в інших конституційних статтях, крім статті 90, мова йде про підстави розпуску паламенту, які є результатом дії не однієї, а кількох норм Конституції, які реалізуються Президентом України через системний підхід до відповідних конституційних положень.

Так, стаття 5 Конституції України забороняє узурпацію влади будь-яким органом влади. Якщо цим органом є Верховна Рада України і це встановлено відповідно до чинної Конституції, то в такому разі Президент вправі її розпустити на підставі статей 5, 8, 102 і 106 Конституції України.

Інший випадок, наприклад, ч. 4 статті 37 Конституції України передбачає заборону діяльності об’єднань громадян, що встановлюється в судовому порядку. Це значить, що парламент, в якому абсолютну чи відносну більшість депутатських місць має партія, яку заборонив суд, може бути розпущений Президентом України на підставі ч. 4 статті 37, ч. 2 статті 102 та п. 8 ч. 1 статті 106 Конституції України.  

Або, зокрема, відсутність затвердженої Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України протягом встановленого терміну, тобто порушення парламентом п. 11 ч.1 статті 85 Конституції України та урядом – ч. 5 статті 114 Конституції України є достатніми підставами для добровільної чи примусової відставки уряду, а головне – для дострокового припинення повноважень парламенту, який несе відповідальність за сформований ним уряд. І цей перелік конституційних підстав для розпуску парламенту можна продовжити.

Очевидно, що конституційні підстави для дострокового припинення повноважень парламенту в Україні є достатніми, але не єдиними: вони, як правило,  супроводжуються й політичними підставами, пов’язаними з відповідними масовими вимогами про його розпуск громадсько-політичними силами тощо. Розпуску парламенту може передувати відставка уряду, якщо він легітимний.

У разі, якщо ж уряд тільки сформований персонально, але не отримав легітимність та довіру парламенту через затвердження Програми його діяльності, то такий уряд є лише частково конституційним. Даний уряд, якщо він своєчасно не подав свою Програму діяльності, може добровільно піти у відставку або Верховна Рада України вправі прийняти резолюцію недовіри, що має  наслідком його обов’язкову відставку. У разі відмови парламента від розгляду даного питання або його не вирішення, Президент України – задля забезпечення верховенства Конституції України та відповідальності парламенту перед народом – зобов’язаний діяти згідно з ч. 2 статті 5,  ч. 2 статті 102 та  п. 8 ч. 1 статті 106 Конституції України.

У більшості випадків про дострокове припинення повноважень парламенту пишуть, як про всенародну трагедію (противники розпуску) або як про всенародне свято демократії (прихильники розпуску парламенту). Насправді, це ні одне, ні друге.

В Україні дострокове припинення повноважень парламенту – це санкція за конституційні правопорушення, які він вчиняє в процесі здійснення встановлених чинною Конституцією повноважень. Дана санкція реалізується виключно в інтересах народу та гарантує йому право змінювати законодавчу владу, яка безвідповідально ставиться до своїх конституційних повноважень. Ступінь цієї безвідповідальності визначає сам народ на підставі результатів голосування: Президент тільки допомагає народу реалізувати своє конституційне право бути єдиним джерелом влади в державі.

Тому розпуск парламенту, якщо він спирається на Конституцію, ніяк не ущемлює повноважень ні парламенту, ні парламентаріїв і не є узурпацією влади Президентом України. Оскільки глава держави в цій ситуації виступає тільки гарантом народного суверенітету, прав і свобод громадян та верховенства Конституції України і ніяких додаткових повноважень для себе не отримує. Це виключає застосування парламентом щодо Президента імпічменту, так як глава держави діє виключно в межах чинної Конституції.

Перешкоджання Президентові України в здійсненні конституційного права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради України є злочином, передбаченим Кримінальним кодексом України. Це право глава держави здійснює без скріплення підписом будь-якої іншої посадової особи виконавчої влади, тобто одноособово. Цим дане президентське право відрізняється від аналогічного права розпуску парламенту в парламентських країнах, де таке право – з чисто політичних міркувань – реалізується главою держави на пропозицію і за контрасигнації керівника уряду (Велика Британія, Іспанія і т.д.).

Навіть невеликий екскурс в проблематику дострокового припинення повноважень Верховної Ради України вказує на те, що тут все досить просто, якщо аналізувати дане питання безсторонньо і в інтересах народу, прав і свобод громадян та верховенства Конституції.

                                            Г. Волянська,

доцент Національного університету

«Києво-Могилянська академія», к.ю.н.

Відповіді

• 2007.04.04 | Анатолий

  Re: Дострокове припинення повноважень парламенту

  Привабливо объяснение с позиций интересов народа, но как и это и вред курения, алкоголя, наркотиков объяснить народу?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.04.04 | OlalaZhm

    Re: Дострокове припинення повноважень парламенту

    Дик народ як раз все правильно зрозумів. навіть "синій"