04/06/2007 | Валерій Юрченко

Урядова коаліція серйозно готується до виборів: з казначейського рахунку вже вкрадено 700 мільйонів гривень

„Антикризова” коаліція, схоже, не сумнівається, що правити їй у країні залишилося недовго. І тому кожен новий день намагається використати з максимальною для себе користю. Оскільки для уряду Віктора Януковича „дерибан” державних грошей завжди був і залишається головним напрямком діяльності, нині ми стаємо свідками нових і нових схем, як можна „викачати” кошти з державної кишені.

У нашому розпорядженні є чотири дуже цікаві документи, які чудово ілюструють одну із таких схем.

Закон – ніщо, гроші – все!
Бізнесмени, які займаються імпортом продукції в Україну, чудово знають це правило: перед тим, як завезти товар, вони змушені сплатити на рахунок митниці частину коштів. Сума приблизно дорівнює податку на додану вартість, яку їм доведеться віддати державі. Логіка законодавців тут зрозуміла: гроші опиняються на державному рахунку заздалегідь і обдурити митну службу вже не вдасться.

Митниця тримає ці гроші на спеціальному рахунку – якщо, скажімо, трапиться якийсь форс-мажор, і товар не перетне український кордон, гроші підприємцю одразу ж повернуть. Свого часу ці „завдаткові” кошти обслуговував комерційний банк, а потім було вирішено перевести їх до Державного казначейства – структури, яка безпосередньо підпорядковується Міністерству фінансів. Коли ухвалювали таке рішення, ніхто й гадки не мав, що невдовзі настане чорний для цього відомства день і його очолить відомий фахівець із „тіньових” схем Микола Азаров.

Працівники цього відомства шоковані його розпорядженнями, які їм доводиться виконувати – субординація, нічого не поробиш. Інструкції, правові норми, зрештою, нормальна людська логіка анітрохи не впливають на дивовижні своїм цинізмом рішення, які міністр примушує ухвалювати своїх підлеглих. Адже усе перелічене – ніщо, придорожній порох, якщо на рахунку ваблять око круглі суми, а у житті так зручно користуватися не законами, а „понятіями”.

Першою ластівкою була епопея із відмовою Миколи Яновича фінансувати Міністерство зовнішніх справ, коли його очолював опальний для „антикризовиків” Борис Тарасюк. Ніхто й слухати не хотів, що гроші, які „заморозив” Азаров – не його власні, вони належать міністерству, а Державне казначейство просто обслуговує ці рахунки. Сказано „не пущать” – і не пустили! Хоча жодного права так чинити не мали.

Нині виявилося, що тоді Микола Азаров тільки розминався. Нині, коли надійшла команда знайти гроші, він ще раз зумів щиро здивувати своїх підлеглих і всіх тих, хто сподівається на хоча би видимість законності у діях Кабміну.

Це не моя Маруся, я її не знаю...
... 30-го березня 2007 року НАК „Нафтогаз України” перечислив на рахунок Енергетичної регіональної митниці 696 мільйонів 924 тисячі гривень. Приблизно таку суму він невдовзі планував сплатити державі у вигляді податку на додану вартість. Енергетична митниця того ж дня перечислила ці кошти на свій рахунок у Державному казначействі. А далі – трапилося незрозуміле, і майже 700 мільйонів щезли, мов у Бермудському трикутнику.

Другого квітня перший заступник голови державного казначейства О. Даневич підписав листа, який свідчить або про його цілковиту професійну некомпетентність, або про бажання порушити закон. Цікава і саме дата - саме цього дня політичний істеблішмент отримав точну інформацію, що Президент таки розпустить Верховну Раду, і дострокові вибори таки будуть. У своєму листі пан Даневич інформує митну службу, що „розписом доходів Державного бюджету ... надходження до спеціального фонду державного бюджету ПДВ ... не передбачено”. І тому всю суму ... відправили назад, нібито на рахунок „Нафтогазу”.

Ніхто з експертів, які уважно вивчали ці документи, не міг збагнути – чому звичайний рахунок митниці у цьому листі названо „спеціальним фондом”. Як міг чиновник такого рангу „не помітити”, що жоден спецфонд тут і поряд не ночував?! Зазвичай у такому випадку державні мужі скаржаться, що їх підставили підлеглі – мовляв, підписував, швидко і не бачив про що саме йдеться.

Але у даній ситуації так сказати не вийде, оскільки пан Даневич сам підставляє своїх підлеглих: у попередньому листі він ставить завдання перед головним управлінням Державного казначейства у місті Києві – як тільки 696 мільйонів надійде, „зобов”язую ... повернути їх на рахунок НАК „Нафтогаз України”.

З”ясувати, де знаходяться нині державні 700 мільйонів гривень, без доброї волі пана Азарова буде практично неможливо: з рахунку їх перечислили, а далі... Не виключено, що частина суми, щоправда, незначна і справді могла повернутися в „Нафтогаз”. Решта ж таємниче розтанула в імлі. Знайти їх, можливо, спробують наступники нинішнього Кабміну. А уряд Віктора Януковича навіть не намагається особливо старанно ховати кінці у воду.