04/08/2007 | NeZar

Djyb yt ghjcnj vsyz.nmcz. Да, вони таки не просто міняються. Вони далі трахають нас. Ми найсексуальніший народ на планеті, нас не раз і не два можна.
Я би міг говорити про те, чого і як нам треба. Це про громадянське суспільство, про визнання пріорітету людини над державою, про самоціль нашого писання на краще.
Ми, люди, зроблені недосконалими - та досконаломи до вищості водночас. Наприклад, ми готові сприйняти чогось потіпу ходити по воді. Але не можемо сприйняти власного безсилля.
Власне моє безсилля в тому, що моя країна давно і прочно опущена утилітарним застосуванням. Мої брати на сході озабочені знаходженням себе в мегаполісах. Мої брати на заході озабочені знаходженням себе межи гірськими хребтами. І там - і там однако спеціально відібрана "інтелігенція" сперечається у швикості та якості смоктання ..... виконавчого органу влади.
Мені вже здається, що тут щось не так... Ми отримали державу нахаляву, без визвольних змагань. Мені сьогодні друг говорив - ющенко має просто випустити танки на Майдан. НІ! То ми кожен маємо випустити танк на себе самого, проїхатися на броні власного існування, ми будемо мати країну тую, що самі зробимо.
В нас, в українців, всі спроби збудувати Державу хронічно (паталогічно) впиралися в нашу власну невіру, в запроданство, в зневажництво, в підлабузництво. Коли я буду бачити, що наступне покоління жиє в праві вивищення себе яко українця, то я готовий буду закінчити.
Зрештою, бути Українцем - це не тупа галіма мантра. Бути українцем - це бути собою, це значить народитись знову на своїй землі, це значить взяти Київ, любити Харків, отримувати Донецьк, утримувати Крим. Жити тут і зараз - самий кращий спосіб самореалізації. Знову кажу - бути собою.
dixi, NeZar