Відповіді

• 2007.04.08 | настрадамус

  А вот шо нашел !

  Іван Домбровський – голова Конституційного Суду, в минулому – секретар пленуму Верховного суду.
  
  За деякою інформацією, восени минулого року Ющенко особисто рекомендував суддям Конституційного Суду, щоб вони обрали саме Домбровського своїм головою.
  
  Він є чи не найбільш підготовленим з усього нинішнього складу. Домбровський мав запам’ятатися Ющенку тим, що зайняв його позицію під час розгляду у Верховному суді питання про невизнання перемоги Януковича на виборах президента.
  
  Вплив цієї людини достатній для того, щоб схилити шальки терезів на якийсь бік. Адже голова Конституційного Суду призначає суддю-доповідача по справі, який готує проект рішення.
  
  Василь Бринцев. Це – колишній голова Харківського апеляційного суду. В секретаріаті президента його називають "поміркованою людиною" та говорять, що він більше тяжіє до Ющенка.
  
  В’ячеслав Джунь до призначення в КС п’ять років був суддею Вищого господарського суду, тому вважається креатурою Дмитра Притики з Партії регіонів.
  
  В розмові з "Українською правдою" Притика підтвердив ці припущення, але пообіцяв, що Джунь буде "діяти виключно по закону".
  
  Анатолій Дідківський. Класична кар’єра члена Конституційного Суду. З 1987 року по 2006 рік Дідківський був головою Судової палати у цивільних справах Верховного суду.
  
  За однією версією, Дідківський вважається близьким до Мороза. Зокрема, тому що він був однокурсником з іншим суддею КС, вірним лідеру соціалістів – Павлом Ткачуком.
  
  За іншою версією, Дідківського називають в переліку людей, які можуть зайняти сторону Ющенка. І, як розповідають джерела з числа членів Вищої ради юстиції, "під час помаранчевої революції Дідківський співпрацював з Тимошенко".
  
  Ярослава Мачужак також до того, як перейти на роботу в КС, дев'ять років працювала у Верховному суді. Джерела в секретаріаті президента характеризують Мачужак як "помірковану порядну людину, суддю з великої літери".
  
  Андрій Стрижак – колишній голова Закарпатського апеляційного суду. Він єдиний з квоти з'їзду суддів, який отримав призначення не після помаранчевої революції, у 2004 році.
  
  Кажуть, що питанням працевлаштування Стрижака до КС займався Віктор Медведчук, однак потім у Верховної Ради виникли сумніви в його надійності, тому присягу цього судді кілька разів намагалися зірвати.
  
  Зараз Стрижак, за чисельними свідченнями, орієнтується на Віктора Балогу.
  
  З іншого боку, джерела звертають увагу на те, що Стрижак був доповідачем у питанні відповідності Конституції легендарного закону, яким КС було заборонено переглядати зміни до Основного закону, які вступили в дію.
  
  Як відомо, КС не виніс рішення з цього питання. Пояснюють це, в тому числі й тим, що Стрижак непереконливо виписав мотиваційну частину.
  
  Судді Конституційного Суду, призначені президентом
  
  Ющенко не може бути переконаний у лояльності своєї квоти в КС. Половина цих людей дісталися йому в спадок від Леоніда Кучми. І, за словами джерел, коли ситуація стала загострюватися, начебто був підготовлений проект указу президента про відкликання президентської квоти в зв’язку з нездатністю суддями ухвалити жодне рішення.
  
  Однак Ющенко відмовився від цієї ідеї, оскільки все одно нічого б не домігся – дострокове припинення повноважень потребує згоди Верховної Ради. А для внесення нових кандидатур від президента вимагає скріплення цього указу Януковичем і Лавриновичем.
  
  Валерій Пшеничний – заступник голови Конституційного Суду. Він був призначений членом КС у січні 2003 року, коли цим питанням безпосередньо опікувався Віктор Медведчук.
  
  Про зв’язки цього судді з колишнім главою адміністрації президента свідчить і такий нюанс: Пшеничний, коли працював завгоспом Конституційного Суду, був дуже близьким до тодішнього голови КС Віктора Скоморохи. Який, у свою чергу, мав теплі стосунки з лідером СДПУ(о): син Скоморохи працював з Медведчуком.
  
  Сюзанна Станік – заступник голови Конституційного Суду. Колишній міністр юстиції та представник України в Раді Європи перейшла на роботу у вищий орган судової влади в березні 2004 також за сприяння Віктора Медведчука.
  
  Водночас було би неправильно називати її людиною, яка орієнтується на соціал-демократичного вождя. Поява Станік в числі членів КС – це в першу чергу заслуга її особливих стосунків з Леонідом Кучмою і його дружиною.
  
  Станік, яка призначена доповідачем у цій резонансній справі, опинилася в делікатному становищі.
  
  З одного боку, Станік пов'язують почуття взаємної ненависті з депутатом Сергієм Головатим. Враховуючи, що зараз він виступає різким критиком дій президента, для Станік справою честі буде перемога над своїм давнім опонентом.
  
  У свою чергу, Головатий може розповісти багато цікавого про Станік з часів, коли вона очолювала представництво України при Раді Європи – про те, як вона придбала в Страсбурзі білий "Мерседес", чим шокувала всю місцеву дипломатичну тусовку. Або як намагалася за державний кошт оформити в якості резиденції посла будинок з басейном.
  
  З іншого боку, чоловік Станік – журналіст Вадим Долганов – ніколи не мав позитивних емоцій відносно Ющенка, а тим більше Тимошенко.
  
  В пам'яті залишається програма "Сім днів", яка виходила за авторства Долганова на УТ-1 в часи, коли він очолював цю державну телекомпанію. Головними антигероями його сюжетів були саме нинішній президент і лідерка опозиції.
  
  Однак у поведінці Станік є багато інших факторів: взяти хоча б те, що мама Станік мешкає у Львові, де настрої чим далі можуть радикалізуватися.
  
  Кажуть, саме тому Станік у судових засіданнях займає обережну позицію, і протягом розгляду резонансних питань вона не ставала на бік ні Ющенка, ні коаліції.
  
  Володимир Іващенко був призначений суддею Конституційного Суду за квотою президента ще у березні 2001 року.
  
  Люди, з якими вдалося поспілкуватися "Українській правді", характеризують його по-різному. Одні називають Іващенка "поміркованим суддею", інші – навпаки, "доволі конфліктною людиною, з якою складно домовитися".
  
  Іващенко був призначений у часи, коли адміністрацію президента очолював Володимир Литвин, який зараз зацікавлений у дострокових виборах. Водночас дехто вважає, що і тоді вплив на це рішення мав Віктор Медведчук.
  
  Трійкою суддів, які були призначені за часів Ющенка, займався перший заступник глави секретаріату Іван Васюник.
  
  Володимир Кампо – уродженець рідного для Віктора Балоги Мукачевого. Останні десять років він присвятив викладацькій кар’єрі. У його лояльності президент, який призначив Кампо суддею КС в листопаді 2005 року, може не сумніватися.
  
  Дмитро Лилак – ще одна людина з квоти Ющенка. До цього кар’єра Лилака проходила в стінах Верховного суду – з 2001 по 2006 рік він був суддею палати у господарських справах, через яку, зокрема, проходила тема реприватизації "Криворіжсталі".
  
  Віктор Шишкін – в минулому генеральний прокурор України та учасник акції "Україна без Кучми". Після багатьох років опозиційного забуття Шишкін у листопаді 2005 отримав від Ющенка заслужену посаду члена КС.
  
  Шишкін був призначений доповідачем у справі імперативного мандату для депутатів Верховної Ради, запровадити який так мріяла Тимошенко. Рішення по справі оголошено не було, однак є інформація, що для позитивного вердикту станом на три тижні тому не вистачало голосу одного судді.
  
  Судді Конституційного Суду, призначені Верховною Радою
  
  Анатолій Головін був рекомендований на цю посаду Соціалістичною партією. Як тільки було сформовано Конституційний Суд, Головіна пропонували на місце голови КС, однак він не пройшов, і після того з'явилася кандидатура Домбровського.
  
  Михайло Колос також вважається близьким до Мороза.
  
  Павло Ткачук – один зі старожилів Конституційного Суду. Хоча це призначення він отримав у 2002 році, коли нинішній спікер був затятим опозиціонером, Ткачука називають дуже близьким до Мороза.
  
  Зокрема, в біографії Ткачука сказано, що до обрання членом КС він працював "помічником-консультантом народного депутата". І цим неназваним нардепом був саме нинішній голова Верховної Ради.
  
  Марія Маркуш в минулому скликанні парламенту була депутатом від Компартії. Однак не можна забувати в її біографії й той факт, що на межі 1990-2000 років вона очолювала Закарпатську асоціацію адвокатів, коли ця територія вважалася вотчиною Медведчука.
  
  В’ячеслав Овчаренко – персональна креатура Віктора Януковича. Поява Овчаренка в складі Конституційного Суду багатьма була сприйнята взагалі як виклик.
  
  Овчаренко до цього був головою міського суду Єнакієвого – малої батьківщини Януковича – і взагалі не мав жодного відношення до конституційного права. А з чинним прем’єром Овчаренка пов'язує спільна робота на підприємстві "Орджонікідзевугілля" в першій половині 1980-х років.
  
  Петро Стецюк – єдиний представник "Нашої України" в парламентській квоті Конституційного Суду. Зокрема, вважається, що його призначення лобіював Роман Зварич.