Дострокові вибори - вигідний бізнес для України(L)
04/10/2007 | stefan
[10.04.2007 12:16] Віктор Малей
Економіка дострокових виборів в Україні
Віктор Ющенко:Дострокові парламентські вибори - це рядова подія для всіх розвинених (і не дуже) країн на всіх континентах, а особливо в Європі. Причини бувають різні. Так, в Італії протягом близько двадцяти років парламент регулярно розпускали і вибирали. Весь цей час в боротьбі за владу італійська мафія «здавала» гроші на підкуп депутатів і депутатських місць, поки остаточно не «вибилася з грошей» і втратила впливовість. І як результат зараз боси мафії сидять не в парламенті. Обстановка в країні нормалізувалася.
Але це Італія, багата країна, яка може собі дозволити часті перевибори. А що ж Україна? Давайте поміркуємо неупереджено і аполітично.
1. Витрати - 100 мільйонів доларів. З різних джерел ми знаємо, що дострокові вибори коштуватимуть від 340 млн. грн. (Ярослав Давидович) до 700 млн. грн. (Микола Азаров). Можна припустити, що реальною буде середня цифра - близько 500 млн. грн., або 100 млн. доларів. Ці гроші сяк-так контролюються і в основному залишаються в Україні.
2. Доходи - один мільярд доларів. На відміну від Італії Україна має вельми зацікавлених зовнішніх спонсорів. Так, за різними оцінками, Москва кожного разу витрачає на наші вибори від 500 млн. до одного мільярда доларів під зобов`язання однієї зі сторін. Аналогічно чинить і Захід, хоча, за оцінками експертів, не так щедро. Спонсор, що програв вибори, гроші втрачає. Той, хто виграв чекає від переможця розрахунку за зобов`язаннями. А при дострокових виборах обидва не тільки дістають дулю, але й будуть вимушені знову «здавати» гроші, щоб не віддати перевагу суперникові в майбутньому.
Сумарно маємо близько мільярда доларів чистого доходу для України. Очевидно, що як мінімум половина цієї суми буде розікрадена штабами і переведена на закордонні рахунки. Але ж значна частина таки залишиться в Україні. Для оплати праці всіх учасників процесу. Так би мовити, створення нових «сезонних» робочих місць. Ці місця включають: тисячі мітингувальників на майданах і площах, додатковий транспорт для їх перевезень країною, видавничі і рекламні послуги, охорона, наднормові і т.д. Також деяка частина вкрадених грошей піде на будівництво «хатинок», що створює вже і довгострокові робочі місця в будівельній промисловості.
3. Перерозподіл тіньових потоків. Місця в партійних списках продаються і купуються. Сумарна мінімальна оцінна вартість 450 місць у Верховній Раді складає близько 500 мільйонів доларів. Бізнесмени, які нажили капітали «каторжною працею», інвестують їх у депутатські місця з розрахунком одержати, за умови вдалого “розкладу”, багатократний навар через створення особливих умов для свого бізнесу. Тому і перебігають з фракції у фракцію, щоб хоч би компенсувати прямі витрати. При дострокових перевиборах йде обнулення - внески не повертаються. Оскільки вже витрачені або розікрадені. Ті, у кого є ще кошти, продовжують процес купівлі місць у парламенті наступного скликання. Інші, обідрані, безславно залишають арену. Збільшується ймовірність проникнення до парламенту нормальних депутатів з державним мисленням.
4. Зростання економічних показників. Як показує практика попередніх періодів міжвладдя, у цей час економіка України розвивається ефективніше, ніж за стабільної влади. Пояснення цього феномена може бути тільки одне. У такі періоди закони діють/не діють для всього бізнесу однаково. Як для провладного великого бізнесу, так і для народного, дрібного і середнього. Корумповані податкові і фіскальні органи не одержують інструкцій кого потрібно (можна) «дерти». Просто інструктори зайняті, та й незрозуміло, хто ж буде інструктором. Проте, з іншого боку, періоди міжвладдя не повинні бути дуже тривалими, щоб зберегти керованість в законодавчому полі. На мій погляд, оптимальна періодичність - раз на рік. За такого розвитку подій з`явиться сильний середній клас, і як наймасовіша і визначальна частина демократичного суспільства вже років за п`ять визначатиме соціальні процеси в Україні.
Все це дозволяє зробити обнадійливі для держави Україна висновки:
Дострокові вибори до Верховної Ради України, в умовах надзвичайної зацікавленості ззовні, є максимально високорентабельним (прибуток до 1000%) державним проектом.
Запуск механізму перевиборів за 5-6 циклів принесе до України колосальні інвестиції, які не потрібно повертати взагалі! Структура і якість парламенту еволюційним шляхом зміниться в потрібний для процвітаючої країни бік. З`явиться сильний середній клас - представник незалежного народу України.
Отже, тримаємо «дулю в кишені» і йдемо на вибори. Тільки, цур, голосувати кожен тільки за своїх, щоб не порушити крихкий паритет 2004-2006 років.
Боже, храни Україну.
Віктор Малей, підприємець
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-191308.html
Економіка дострокових виборів в Україні
Віктор Ющенко:Дострокові парламентські вибори - це рядова подія для всіх розвинених (і не дуже) країн на всіх континентах, а особливо в Європі. Причини бувають різні. Так, в Італії протягом близько двадцяти років парламент регулярно розпускали і вибирали. Весь цей час в боротьбі за владу італійська мафія «здавала» гроші на підкуп депутатів і депутатських місць, поки остаточно не «вибилася з грошей» і втратила впливовість. І як результат зараз боси мафії сидять не в парламенті. Обстановка в країні нормалізувалася.
Але це Італія, багата країна, яка може собі дозволити часті перевибори. А що ж Україна? Давайте поміркуємо неупереджено і аполітично.
1. Витрати - 100 мільйонів доларів. З різних джерел ми знаємо, що дострокові вибори коштуватимуть від 340 млн. грн. (Ярослав Давидович) до 700 млн. грн. (Микола Азаров). Можна припустити, що реальною буде середня цифра - близько 500 млн. грн., або 100 млн. доларів. Ці гроші сяк-так контролюються і в основному залишаються в Україні.
2. Доходи - один мільярд доларів. На відміну від Італії Україна має вельми зацікавлених зовнішніх спонсорів. Так, за різними оцінками, Москва кожного разу витрачає на наші вибори від 500 млн. до одного мільярда доларів під зобов`язання однієї зі сторін. Аналогічно чинить і Захід, хоча, за оцінками експертів, не так щедро. Спонсор, що програв вибори, гроші втрачає. Той, хто виграв чекає від переможця розрахунку за зобов`язаннями. А при дострокових виборах обидва не тільки дістають дулю, але й будуть вимушені знову «здавати» гроші, щоб не віддати перевагу суперникові в майбутньому.
Сумарно маємо близько мільярда доларів чистого доходу для України. Очевидно, що як мінімум половина цієї суми буде розікрадена штабами і переведена на закордонні рахунки. Але ж значна частина таки залишиться в Україні. Для оплати праці всіх учасників процесу. Так би мовити, створення нових «сезонних» робочих місць. Ці місця включають: тисячі мітингувальників на майданах і площах, додатковий транспорт для їх перевезень країною, видавничі і рекламні послуги, охорона, наднормові і т.д. Також деяка частина вкрадених грошей піде на будівництво «хатинок», що створює вже і довгострокові робочі місця в будівельній промисловості.
3. Перерозподіл тіньових потоків. Місця в партійних списках продаються і купуються. Сумарна мінімальна оцінна вартість 450 місць у Верховній Раді складає близько 500 мільйонів доларів. Бізнесмени, які нажили капітали «каторжною працею», інвестують їх у депутатські місця з розрахунком одержати, за умови вдалого “розкладу”, багатократний навар через створення особливих умов для свого бізнесу. Тому і перебігають з фракції у фракцію, щоб хоч би компенсувати прямі витрати. При дострокових перевиборах йде обнулення - внески не повертаються. Оскільки вже витрачені або розікрадені. Ті, у кого є ще кошти, продовжують процес купівлі місць у парламенті наступного скликання. Інші, обідрані, безславно залишають арену. Збільшується ймовірність проникнення до парламенту нормальних депутатів з державним мисленням.
4. Зростання економічних показників. Як показує практика попередніх періодів міжвладдя, у цей час економіка України розвивається ефективніше, ніж за стабільної влади. Пояснення цього феномена може бути тільки одне. У такі періоди закони діють/не діють для всього бізнесу однаково. Як для провладного великого бізнесу, так і для народного, дрібного і середнього. Корумповані податкові і фіскальні органи не одержують інструкцій кого потрібно (можна) «дерти». Просто інструктори зайняті, та й незрозуміло, хто ж буде інструктором. Проте, з іншого боку, періоди міжвладдя не повинні бути дуже тривалими, щоб зберегти керованість в законодавчому полі. На мій погляд, оптимальна періодичність - раз на рік. За такого розвитку подій з`явиться сильний середній клас, і як наймасовіша і визначальна частина демократичного суспільства вже років за п`ять визначатиме соціальні процеси в Україні.
Все це дозволяє зробити обнадійливі для держави Україна висновки:
Дострокові вибори до Верховної Ради України, в умовах надзвичайної зацікавленості ззовні, є максимально високорентабельним (прибуток до 1000%) державним проектом.
Запуск механізму перевиборів за 5-6 циклів принесе до України колосальні інвестиції, які не потрібно повертати взагалі! Структура і якість парламенту еволюційним шляхом зміниться в потрібний для процвітаючої країни бік. З`явиться сильний середній клас - представник незалежного народу України.
Отже, тримаємо «дулю в кишені» і йдемо на вибори. Тільки, цур, голосувати кожен тільки за своїх, щоб не порушити крихкий паритет 2004-2006 років.
Боже, храни Україну.
Віктор Малей, підприємець
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-191308.html