Голова фракції БЮТ підбивав мера на злочин
04/12/2007 | Майдан-ІНФОРМ
Приблизно за два тижні до сесії до кабінету Ірпінського міського голови Мирослави Свистович зайшов голова фракції Блоку Юлії Тимошенко в Ірпінській міській раді Олег Сотніков. Цей візит він наніс не як депутат, а в якості голови правління ТОВ «Ірпінське АТП-13250», яке здійснює пасажирські перевезення у Приірпінні, а також між Ірпенем та селищами регіону і Києвом.
О. Сотніков хотів, щоб міський голова підписала з його автотранспортним підприємством Договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та покриття збитків пов’язаних з пільговими перевезеннями окремих категорій громадян. Але на договорі стояла дата… 2 січня 2007 року. Також депутат-бізнесмен приніс рішення Ірпінського виконкому «Про порядок компенсаційних виплат на пільговий проїзд автомобільним та залізничним транспортом окремим категоріям громадян у 2007 році» без дати і номеру та вимагав, щоб це рішення було виготовлено «заднім числом» датою до 2 січня 2007 року. Іншими словами голова фракції БЮТ штовхав мера на службовий підлог, прагнучи, щоб вона підклала до рішень останнього у 2006 році засідання виконкому принесений ним документ та завірила його своїм підписом і печаткою, а загальний відділ міськвиконкому вигадав номер і вписав цей номер, дату та назву рішення у журналі реєстрації.
Згідно Договору міськвиконком надавав перевізникові (АТП-13250) право на перевезення пасажирів на 15 міських автобусних маршрутах, погоджував відкриття приміських маршрутів з м. Ірпеня, селищ Гостомель, Ворзель та Коцюбинське, а також сіл Приірпіння, яку не мають самоврядування для участі перевізника у обласних конкурсах на відкриття приміських міжрайонних маршрутів, уповноважував перевізника як базове підприємство по Ірпінському регіону, зобов’язував Перевізника надавати пільги по безкоштовному перевезенню, а Управління праці та соціального захисту населення погоджувало розрахунки відшкодування фактичних збитків від безкоштовних перевезень пасажирів, які користуються постійними пільгами, щомісячно мало підписувати із Перевізником акти надання послуг та здійснювати Перевізнику за рахунок державної субвенції збитки від безкоштовних перевезень в межах бюджетних призначень 1 621 056 грн. на рік.
«Рішенням» виконкому погоджувалось обслуговування пільгових міських маршрутів, зобов’язувалось Перевізника надавати пільги по безкоштовному перевезенню та щомісячно до 3 числа наступного місяця за звітним подавати Управлінню праці та соціального захисту населення необхідні розрахунки. До рішення додавалися два бланки розрахунку, де не була заповнена жодна графа.
Міський голова побачила ці документи вперше, але на них вже стояли підписи її підлеглих, яких уже обійшов О. Сотніков. Договір був підписаний начальником Управління праці та соціального захисту населення Л. Саприкіною та завірений печаткою управління. Поряд стояв підпис директора АТП В. Вітенка та печатка підприємства. І лише місце, де мали бути підпис міського голови та печатка міськвиконкому, залишалось порожнім.
На «рішенні» виконавчого комітету стояли підписи керуючого справами Ірпінського міськвиконкому В. Бондаря, начальника Управління праці та соціального захисту населення Л. Саприкіної, заступника міського голови І. Михайлишина і завідувача юридичним відділом Ю. Погребняка. Не вистачало лише підписів начальника фінансового управління Є. Данилюк і міського голови М. Свистович, печатки міськвиконкому, дати і номеру.
Олег Сотніков хотів, щоб Мирослава Свистович підписала ці документи негайно, а на питання про «заднє число» сказав, що так завжди при колишній владі робилося. Однак, Мирослава Свистович не пішла назустріч голові депутатської більшості (БЮТ має у раді 19 з 36 місць), залишивши ці документи для подальшого вивчення та викликавши для консультацій свого знайомого фахівця з Міністерства транспорту. Водночас вона зазначила, що і без консультацій зрозуміло, що виготовлення документів (рішення виконкому, яке не приймалося), яких насправді не існувало, є кримінальним злочином, і що вона не має жодного бажання нести цю відповідальність. Тим більше, що довіряти лідерам фракції БЮТ після неодноразових проявів з їх боку цинізму та лицемірства після вже досягнутих домовленостей просто неможливо і спілкуватися з ними слід лише офіційним шляхом.
Коли фахівець через кілька днів прибув до Ірпеня, між ним і О. Сотніковим виникла суперечка, під час якої виникло багато питань:
1. В пункті 1.1. Договору йшлося про конкурсні засади, однак жодних документів про те, що десь відбувся якийсь конкурс, О. Сотніков не надав.
2. З 1 січня 2007 року Буча стала містом обласного значення, і є сумнів, що Ірпінський міськвиконком має право погоджувати бучанські маршрути.
3. Законодавство визначає значно більшу кількість категорій пільговиків, ніж це зазначено у принесених О. Сотніковим Договорі та «рішенні» виконкому.
4. Розрахунки відшкодування фактичних збитків від безплатних перевезень пасажирів та акти надання послуг за січень і лютий 2007 року не були не те що підписані, а навіть зроблені.
5. Перевізник не може самостійно на закріплені за ним маршрути залучати додаткову пасажирську техніку від інших автотранспортних підприємств та фізичних осіб (п. 2.3.8 Договору).
6. Жодного передбаченого п. 7 «рішення» виконкому документу за січень і лютий 2007 року О. Сотніков не надав.
7. Як в договорі (п. 2.1.2), так і в «рішенні» виконкому (п.1.1.) зазначено, що ТОВ «Ірпінське АТП-13250» надає пільги по безкоштовному перевезенню без обмежень, але в п.3 «рішення» виконкому написано, що для перевезення пільгових категорій громадян у маршрутних таксомоторах бронюється лише 10% посадочних місць транспортного засобу.
Під час цієї суперечки О. Сотніков погодився, що деякі пункти Договору слід змінити, але так і не зробив цього. Оскільки до сесії слід було підготувати низку важливих документів, питання розгляду принесених О. Сотніковим паперів М. Свистович відклала на післясесійний період, щоб знайти вихід із ситуації, не порушуючи чинного законодавства. Тепер же після її відставки депутат-бізнесмен має лише одну можливість отримати відшкодування за квартал – підробити рішення міськвиконкому та підпис Мирослави Свистович на ньому і на договорі, оскільки секретар ради Анатолій Мороз, який виконує обов’язки міського голови, не має права підписувати документи тими датами, коли міським головою була Мирослава Свистович. Хіба що його примусить до цього голова фракції, але це вже – кримінальний злочин, за який нестиме відповідальність пан секретар.
В зв’язку з цим Мирослава Свистович та депутата Київської обласної ради Михайло Свистович мають намір звернутися до прокуратури із заявою про попередження можливого злочину, щоб не допустити підробки документів з боку «нової» влади. Також про можливу спробу виготовлення неіснуючого рішення виконкому будуть попереджені всі члени виконкому того складу, який діяв станом на кінець 2006 року.
О. Сотніков хотів, щоб міський голова підписала з його автотранспортним підприємством Договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та покриття збитків пов’язаних з пільговими перевезеннями окремих категорій громадян. Але на договорі стояла дата… 2 січня 2007 року. Також депутат-бізнесмен приніс рішення Ірпінського виконкому «Про порядок компенсаційних виплат на пільговий проїзд автомобільним та залізничним транспортом окремим категоріям громадян у 2007 році» без дати і номеру та вимагав, щоб це рішення було виготовлено «заднім числом» датою до 2 січня 2007 року. Іншими словами голова фракції БЮТ штовхав мера на службовий підлог, прагнучи, щоб вона підклала до рішень останнього у 2006 році засідання виконкому принесений ним документ та завірила його своїм підписом і печаткою, а загальний відділ міськвиконкому вигадав номер і вписав цей номер, дату та назву рішення у журналі реєстрації.
Згідно Договору міськвиконком надавав перевізникові (АТП-13250) право на перевезення пасажирів на 15 міських автобусних маршрутах, погоджував відкриття приміських маршрутів з м. Ірпеня, селищ Гостомель, Ворзель та Коцюбинське, а також сіл Приірпіння, яку не мають самоврядування для участі перевізника у обласних конкурсах на відкриття приміських міжрайонних маршрутів, уповноважував перевізника як базове підприємство по Ірпінському регіону, зобов’язував Перевізника надавати пільги по безкоштовному перевезенню, а Управління праці та соціального захисту населення погоджувало розрахунки відшкодування фактичних збитків від безкоштовних перевезень пасажирів, які користуються постійними пільгами, щомісячно мало підписувати із Перевізником акти надання послуг та здійснювати Перевізнику за рахунок державної субвенції збитки від безкоштовних перевезень в межах бюджетних призначень 1 621 056 грн. на рік.
«Рішенням» виконкому погоджувалось обслуговування пільгових міських маршрутів, зобов’язувалось Перевізника надавати пільги по безкоштовному перевезенню та щомісячно до 3 числа наступного місяця за звітним подавати Управлінню праці та соціального захисту населення необхідні розрахунки. До рішення додавалися два бланки розрахунку, де не була заповнена жодна графа.
Міський голова побачила ці документи вперше, але на них вже стояли підписи її підлеглих, яких уже обійшов О. Сотніков. Договір був підписаний начальником Управління праці та соціального захисту населення Л. Саприкіною та завірений печаткою управління. Поряд стояв підпис директора АТП В. Вітенка та печатка підприємства. І лише місце, де мали бути підпис міського голови та печатка міськвиконкому, залишалось порожнім.
На «рішенні» виконавчого комітету стояли підписи керуючого справами Ірпінського міськвиконкому В. Бондаря, начальника Управління праці та соціального захисту населення Л. Саприкіної, заступника міського голови І. Михайлишина і завідувача юридичним відділом Ю. Погребняка. Не вистачало лише підписів начальника фінансового управління Є. Данилюк і міського голови М. Свистович, печатки міськвиконкому, дати і номеру.
Олег Сотніков хотів, щоб Мирослава Свистович підписала ці документи негайно, а на питання про «заднє число» сказав, що так завжди при колишній владі робилося. Однак, Мирослава Свистович не пішла назустріч голові депутатської більшості (БЮТ має у раді 19 з 36 місць), залишивши ці документи для подальшого вивчення та викликавши для консультацій свого знайомого фахівця з Міністерства транспорту. Водночас вона зазначила, що і без консультацій зрозуміло, що виготовлення документів (рішення виконкому, яке не приймалося), яких насправді не існувало, є кримінальним злочином, і що вона не має жодного бажання нести цю відповідальність. Тим більше, що довіряти лідерам фракції БЮТ після неодноразових проявів з їх боку цинізму та лицемірства після вже досягнутих домовленостей просто неможливо і спілкуватися з ними слід лише офіційним шляхом.
Коли фахівець через кілька днів прибув до Ірпеня, між ним і О. Сотніковим виникла суперечка, під час якої виникло багато питань:
1. В пункті 1.1. Договору йшлося про конкурсні засади, однак жодних документів про те, що десь відбувся якийсь конкурс, О. Сотніков не надав.
2. З 1 січня 2007 року Буча стала містом обласного значення, і є сумнів, що Ірпінський міськвиконком має право погоджувати бучанські маршрути.
3. Законодавство визначає значно більшу кількість категорій пільговиків, ніж це зазначено у принесених О. Сотніковим Договорі та «рішенні» виконкому.
4. Розрахунки відшкодування фактичних збитків від безплатних перевезень пасажирів та акти надання послуг за січень і лютий 2007 року не були не те що підписані, а навіть зроблені.
5. Перевізник не може самостійно на закріплені за ним маршрути залучати додаткову пасажирську техніку від інших автотранспортних підприємств та фізичних осіб (п. 2.3.8 Договору).
6. Жодного передбаченого п. 7 «рішення» виконкому документу за січень і лютий 2007 року О. Сотніков не надав.
7. Як в договорі (п. 2.1.2), так і в «рішенні» виконкому (п.1.1.) зазначено, що ТОВ «Ірпінське АТП-13250» надає пільги по безкоштовному перевезенню без обмежень, але в п.3 «рішення» виконкому написано, що для перевезення пільгових категорій громадян у маршрутних таксомоторах бронюється лише 10% посадочних місць транспортного засобу.
Під час цієї суперечки О. Сотніков погодився, що деякі пункти Договору слід змінити, але так і не зробив цього. Оскільки до сесії слід було підготувати низку важливих документів, питання розгляду принесених О. Сотніковим паперів М. Свистович відклала на післясесійний період, щоб знайти вихід із ситуації, не порушуючи чинного законодавства. Тепер же після її відставки депутат-бізнесмен має лише одну можливість отримати відшкодування за квартал – підробити рішення міськвиконкому та підпис Мирослави Свистович на ньому і на договорі, оскільки секретар ради Анатолій Мороз, який виконує обов’язки міського голови, не має права підписувати документи тими датами, коли міським головою була Мирослава Свистович. Хіба що його примусить до цього голова фракції, але це вже – кримінальний злочин, за який нестиме відповідальність пан секретар.
В зв’язку з цим Мирослава Свистович та депутата Київської обласної ради Михайло Свистович мають намір звернутися до прокуратури із заявою про попередження можливого злочину, щоб не допустити підробки документів з боку «нової» влади. Також про можливу спробу виготовлення неіснуючого рішення виконкому будуть попереджені всі члени виконкому того складу, який діяв станом на кінець 2006 року.
Відповіді
2007.04.14 | Бурлака
Свистович, вашу дружину хотіли тупо підставити
Добре, що вона не повелась. Бо якби підписала, наступного дня хтось "сторонній" з депутатів написав би до прокуратури, і вашу жінку просто посадили би. Сотнікову нічого б не було, він сказав би, що поставив підпис до 2 січня й віддав договір, а на рішенні виконкому взагалі б його підпису не стояло.Може цей хід і був задуманий, щоб таким чином її з мера прибрати. А втрати б АТП компенсували ваші численні опоненти.
2007.04.16 | Михайло Свистович
Вона якось про це і сама здогадалась