Об’єднання “Закерзоння” у зв’язку з 60-річчям акції “Вісла”
04/12/2007 | myrko-max
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/04/12/22847/
Заява Координаційної ради Об’єднання “Закерзоння” у зв’язку з 60-річчям акції “Вісла”
Минає шістдесят років від часу, коли польський тоталітарний режим здійснив злочинну за своєю суттю депортаційну акцію “Вісла”.
Із Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Південного Підляшшя – споконвічних українських етнічних земель, на західні та північні понімецькі терени повоєнної Польщі 1947 року депортували майже 150 тисяч українців, де вони, проживаючи у великому розпорошенні, мали швидко денаціоналізуватися. Майже 4000 з них, у тому числі понад 700 жінок і дітей, усіх українських священиків і представників інтелігенції без жодних правових підстав режим запроторив тоді за колючі дроти створеного спеціально для українців концтабору в Явожно. Одночасно лише один Військовий суд оперативної групи “Вісла” протягом неповних чотирьох місяців із грубими порушеннями прав ув’язнених засудив із політичних мотивів 315 цивільних українців і виніс при цьому 173 смертні вироки, які дуже часто виконували негайно. На довершення все залишене українське особисте, громадське та церковне майно, за декретами польського уряду від 27 серпня і 28 вересня 1949 року, перейшло у власність держави. Такими методами польський тоталітарний режим прагнув “остаточно розв’язати українську проблему в Польщі”.
Суспільно-культурні товариства “Надсяння”, “Холмщина”, “Любачівщина”, які входять до Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння”, протягом усіх років своєї діяльності підтримували вимоги жертв акції “Вісла” – наших родичів, колишніх односельців, краян та їхніх нащадків, щодо засудження вчинених 1947 року супроти них злочинів.
Ми із вдячністю сприйняли Ухвалу Сенату РП від 3 серпня 1990 року, в якій польські сенатори засудили акцію “Вісла” та висловили своє прагнення, щоб “наскільки це можливо, були виправлені кривди, які виникли внаслідок цієї акції”.
Ми були щиро вдячні величезній когорті відомих політичних і громадських діячів, представників культури, наукового світу Польщі, які напередодні 50-річчя акції “Вісла” однозначно засудили її та висловили надію, що “Сейм РП докладе зусиль, щоб у міру сучасних можливостей винагородити заподіяні тоді кривди”.
Однак українська спільнота Польщі наразі не почула об’єктивної політичної та правової оцінки акції “Вісла” з боку Сейму, уряду та діючого президента Республіки Польща. А окремі заяви про те, що акція “Вісла” вже стала темою лише для історичних досліджень, є передчасними. Ще не загоєні рани в серцях жертв цієї злочинної акції, які до сьогодні не почули з боку своєї влади навіть слів вибачення.
Координаційна рада Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” вважає, що ігнорування найвищими органами державної влади Республіки Польща проблем, породжених акцією “Вісла”, на жаль, є однією із засадничих перешкод на шляху до взаємного примирення між українським і польським народами.
60-ті роковини депортаційної акції “Вісла” створюють історичну нагоду, щоб реально приступити до виправлення кривд, яких зазнали українці Польщі в роки панування тоталітарних режимів.
Голова Координаційної ради
Об’єднання“Закерзоння”
Володимир Середа,
члени Координаційної ради
Об’єднання “Закерзоння”:
Йосип Свинко (м. Тернопіль),
Йосиф Юрчинський (м. Тернопіль),
Микола Онуфрійчук (м. Луцьк),
Микола Літковець (м. Луцьк),
Григорій Керниця
(м. Івано-Франківськ),
Михайло Вороний (м. Городенка),
Зеновій Назаревич (м. Калуш),
Михайло Герасимович (м. Львів),
Наталія Павлуцька (м. Львів),
Володимир Бадяк (м. Львів).
Львів, 31 березня 2007 року
Довідка
На західних українських етнічних землях, що відійшли до складу сучасної Польщі, 1944 року проживало понад 700 тисяч українців. Упродовж 1944-1951 років із них на територію України депортовано приблизно 540 тисяч. До Об’єднання “Закерзоння” входять обласні суспільно-культурні товариства “Надсяння”, “Холмщина”, “Любачівщина”, створені в Україні депортованими з повоєнної південно-східної Польщі українцями.
Заява Координаційної ради Об’єднання “Закерзоння” у зв’язку з 60-річчям акції “Вісла”
Минає шістдесят років від часу, коли польський тоталітарний режим здійснив злочинну за своєю суттю депортаційну акцію “Вісла”.
Із Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Південного Підляшшя – споконвічних українських етнічних земель, на західні та північні понімецькі терени повоєнної Польщі 1947 року депортували майже 150 тисяч українців, де вони, проживаючи у великому розпорошенні, мали швидко денаціоналізуватися. Майже 4000 з них, у тому числі понад 700 жінок і дітей, усіх українських священиків і представників інтелігенції без жодних правових підстав режим запроторив тоді за колючі дроти створеного спеціально для українців концтабору в Явожно. Одночасно лише один Військовий суд оперативної групи “Вісла” протягом неповних чотирьох місяців із грубими порушеннями прав ув’язнених засудив із політичних мотивів 315 цивільних українців і виніс при цьому 173 смертні вироки, які дуже часто виконували негайно. На довершення все залишене українське особисте, громадське та церковне майно, за декретами польського уряду від 27 серпня і 28 вересня 1949 року, перейшло у власність держави. Такими методами польський тоталітарний режим прагнув “остаточно розв’язати українську проблему в Польщі”.
Суспільно-культурні товариства “Надсяння”, “Холмщина”, “Любачівщина”, які входять до Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння”, протягом усіх років своєї діяльності підтримували вимоги жертв акції “Вісла” – наших родичів, колишніх односельців, краян та їхніх нащадків, щодо засудження вчинених 1947 року супроти них злочинів.
Ми із вдячністю сприйняли Ухвалу Сенату РП від 3 серпня 1990 року, в якій польські сенатори засудили акцію “Вісла” та висловили своє прагнення, щоб “наскільки це можливо, були виправлені кривди, які виникли внаслідок цієї акції”.
Ми були щиро вдячні величезній когорті відомих політичних і громадських діячів, представників культури, наукового світу Польщі, які напередодні 50-річчя акції “Вісла” однозначно засудили її та висловили надію, що “Сейм РП докладе зусиль, щоб у міру сучасних можливостей винагородити заподіяні тоді кривди”.
Однак українська спільнота Польщі наразі не почула об’єктивної політичної та правової оцінки акції “Вісла” з боку Сейму, уряду та діючого президента Республіки Польща. А окремі заяви про те, що акція “Вісла” вже стала темою лише для історичних досліджень, є передчасними. Ще не загоєні рани в серцях жертв цієї злочинної акції, які до сьогодні не почули з боку своєї влади навіть слів вибачення.
Координаційна рада Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” вважає, що ігнорування найвищими органами державної влади Республіки Польща проблем, породжених акцією “Вісла”, на жаль, є однією із засадничих перешкод на шляху до взаємного примирення між українським і польським народами.
60-ті роковини депортаційної акції “Вісла” створюють історичну нагоду, щоб реально приступити до виправлення кривд, яких зазнали українці Польщі в роки панування тоталітарних режимів.
Голова Координаційної ради
Об’єднання“Закерзоння”
Володимир Середа,
члени Координаційної ради
Об’єднання “Закерзоння”:
Йосип Свинко (м. Тернопіль),
Йосиф Юрчинський (м. Тернопіль),
Микола Онуфрійчук (м. Луцьк),
Микола Літковець (м. Луцьк),
Григорій Керниця
(м. Івано-Франківськ),
Михайло Вороний (м. Городенка),
Зеновій Назаревич (м. Калуш),
Михайло Герасимович (м. Львів),
Наталія Павлуцька (м. Львів),
Володимир Бадяк (м. Львів).
Львів, 31 березня 2007 року
Довідка
На західних українських етнічних землях, що відійшли до складу сучасної Польщі, 1944 року проживало понад 700 тисяч українців. Упродовж 1944-1951 років із них на територію України депортовано приблизно 540 тисяч. До Об’єднання “Закерзоння” входять обласні суспільно-культурні товариства “Надсяння”, “Холмщина”, “Любачівщина”, створені в Україні депортованими з повоєнної південно-східної Польщі українцями.