Хто як, а я проти ліквідації депутатської недоторканості
05/05/2007 | Чучхе
принаймні, я дуже добре пам"ятаю, що лише завдяки ній вдавалося реалізувати багато ініціатив акції УбК, та й під час виборів-2004 вона помогла (згадаймо прецеденти і в Донецькому аеропорту, і в Криму з підслуховуванням і в ЦВК тощо). Але ж зараз теж ніхто не може гарантувати неповернення кучмізму, хоча, можливо, ця загроза вже не буде виходити від януковичів
що мене насторожило? Оце http://pravda.com.ua/news/2007/5/5/58357.htm
що мене насторожило? Оце http://pravda.com.ua/news/2007/5/5/58357.htm
Відповіді
2007.05.05 | Сергей ГРУЗДОВ
Re: Хто як, а я проти ліквідації депутатської недоторканості
Для объективности договоримся о терминах: Что конкретно Вы понимаете под "депутатской неприкосновенностью"? В каких пределах, по вашему мнению, неприкосновенность депутату действительно необходима? Какие обстоятельства не должны, по Вашему мнению, прикрываться иммунитетом для депутата?2007.05.05 | Чучхе
Re: Хто як, а я проти ліквідації депутатської недоторканості
Сергей ГРУЗДОВ пише:> Для объективности договоримся о терминах: Что конкретно Вы понимаете под "депутатской неприкосновенностью"? В каких пределах, по вашему мнению, неприкосновенность депутату действительно необходима?
Чуть меньше, чем в нынешних. Согласие на привлечение к уголовной ответственности должно даваться Верховной Радой и по представлению Генпрокуратуры (потому что иначе местные суды и прокуроры будут использоваться не столько для уголовного реследования депутата, сколько для его дискредитации)
> Какие обстоятельства не должны, по Вашему мнению, прикрываться иммунитетом для депутата?
Видете ли, в наших условиях можно спровоцировать любые "обстоятельства", так что отвечаь на этот вопрос нет смысла. Кстати, Вячеслава Черновила, если я не ошибаюсь, засудили когда-то за "изнасилование" собственной жены, а Степана Хмару - за незаконные операции с золотом (потому что он по профессии стоматолог - и этого было достаточно).
Я хочу, чтобы законодательный орган был по возможности более ограждён от шантажа.
2007.05.05 | троль ak1001
Видете ли, в наших условиях можно спровоцировать любые "обстояте
вот именно поэтому чем скорее из законодателей перестанут делать касту неприкасаемых,тем скорее они задумаются над тем что земля круглая и может задумаются о судебной реформе всем остальном
(уже не говоря о мыслях про собственное поведение)
2007.05.09 | Tatarchuk
+1
троль ak1001 пише:> вот именно поэтому чем скорее из законодателей перестанут делать касту неприкасаемых,
> тем скорее они задумаются над тем что земля круглая и может задумаются о судебной реформе всем остальном
> (уже не говоря о мыслях про собственное поведение)
От-от. Як тількі депутатів посчнуь хапати за жопу через такі ж безглузді звинувачення як громадян - буде вам і судова реформа, і законодавча база незалежності судів (не суДДів)..
2007.05.05 | Краб
А я - ЗА.
Принаймні значно знизиться привабливість депутацького мандату для тих, кому слід сидіти на лавах підсудних, а не на лавах депутацьких.2007.05.05 | Чучхе
Re: А я - ЗА.
абсолютно нібо бабло є набагато кращим захистом для бандюка, ніж депутатська недоторканість
Ахметов і Колєсніков зразка 2004-05 - чим не чудові приклади
а от якого-небудь правдоборця може від посадки в турму врятувати тільки мандат (не було б мандата - скількох бі уже опозиціонерів посадив би Цушко за "безпорядки" під КС)?
2007.05.05 | Краб
Re: А я - ЗА.
Чучхе пише:> Ахметов і Колєсніков зразка 2004-05 - чим не чудові приклади
Це аргументі на підтримку Вашої позиції.
Але ті ж персони зразка 2006-07 року - аргументи на підтримку моєї.
2007.05.05 | дідусь
Re: А я - ЗА.
Я такоож проти, бо при всіх її мінусах, вона значна гарантія демократтії?Де бу були сьогодні Ющенко і Тимошенко, якби не ця сама недоторканість. Тимошенко скоріш всього на нарах, та й Ющенко, якби видьоргувався там же (щозь би накрапали, чи сфальсифікували б по банку "Україна", то не проблема.
А знаєте як би звали теперішнього Президента, так я вам скажу - Леонід Данилович Кучми - вєчно в перший раз.
2007.05.05 | Чучхе
"Краще відпустити 100 калашнікових, ніж посадити одну Тимошенко"
2007.05.05 | Сергей ГРУЗДОВ
Тема стоит разговора.
Не вдаваясь в цитирование нормативов, должен заметить, что реальная неприкосновенность депутатов в Украине завышена против установленной законодательно. Это происходит за счет неприкосновенности, покупаемой за деньги или за взаимные выгоды, которые может обеспечить депутат конкретному "правоохранителю". Т.е. за участие депутатского корпуса и "правоохранителей" в давно уже немаскируемой коррупции.Однако, политику уровня депутата ВСУ нельзя без иммунитета. Спорным является только его объем, уровень и сфера действия.
Непосредственно пограничной проблемой является объективность работы "органов", обеспечение мощного противовеса защиты в рамках права, но не иммунитета. Уязвимость депутата должна все-таки зависеть от того же, от чего страдают нормальные люди. Иными словами - нельзя позволять депутатскому корпусу так сильно "отрываться от коллектива", чтобы он окончательно "потерял нюх" реальности состояния правопорядка, следствия, защиты в собственной стране. Короче, чтобы служба медом не казалась!
2007.05.05 | Koala
Я теж за залишення недоторканості - тільки для нардепів
2007.05.05 | Дядя Вова
Полез в электрощитовую - пришёл участковый и арестовал.
Пока «бытовой» неприкосновенностью больше пользовались депутаты от БЮТ. Вспомним их последний акт - они стали живой стеной и пытались не пропустить судей в КС, а когда подходили милиционеры, то совали им в нос свои мандаты.Но я, кажется, понимаю смысл всей акции лишения неприкосновенности. Он (смысл) НМД состоит в том, чтобы убрать из будущей Рады тех людей, которые пришли туда ТОЛЬКО ради неприкосновенности.
Приведу один пример и только с одной стороны: Ахметов. Нафиг ему надо в этой Думе заседать? У него есть более важные дела, ему даже немного это несолидно (ну, как, скажем, Биллу Гейтсу). Но приходится записываться в депутаты, шоб такие, как Краб, в тюрягу не посадили. За то, шта данецкий.
Но по лезвию бритвы ходит Юля с этим законопроектом, сто пудов! Если бы неприкосновенности УЖЕ не было, то сидела бы она давно рядом с Луценгой и просила бы только одного - не бить с утра так больно по почкам.
А статья их известна на всё СНГ - пакетик героина в кармане.
2007.05.10 | TrollSeeker
Дядя Вова, порівнюючи Ахмєтова з Біллом Гейтсом, чомусь забуваєш
...що той же Білл не починав з катал в "катрані" та й капітали його мають дещо інше походження, м'яко кажучи далеко не бандитське і зовсім не криваве.Цікаво було би знати, на яких таких видатних new-tech і know-how виросли капітали скромного катали і качка з славного донбасівського містечка Октябрьського?
2007.05.05 | Sean
А я за
бо це один з головних чинників перетворення мандату на товар, а парламентаризму - на гівно.2007.05.05 | дідусь
Re: А я проти
бо без цього любий президент, чи кому підпорядковується прокуратура і силовики перетворить парламент у "Вєрховний совєт УРСР" де зі сльозами на очах, бурхливими і довгонезамовкаючими оплесками "народні обранці" будуть вітати свого улюжбленого і дорогого товаріща.....Причому дуже одностайно, бо всі "неправильні" депутати будуть паритись на нарах - хто "і по дєлу", а хто і за пакетик героїну, або за кілька куль, знайдених у кишені.
От і думайте, що гірше, з цих двох проблем?
2007.05.05 | Sean
Ну і дарма. Рівна міра для всіх - основа правової держави
2007.05.05 | дідусь
Re: Ну і дарма. Рівна міра для всіх - основа правової держави
Так, якщо держава правова і є можливість застосувати "рівне право", але справа у тому, що ніякого рівного права не буде.Той хто буде при владі, у чиїх руках будуть каральні органі ніякого рівного права не застосує (бо своїх депутатів, щоб вони не витворяли) каральна десниця не вдарить.
Каратимуть лише "чужих" депутатів.
Таким чином ні про яке рівне право (його застосування) у наших умовах не може бути й мови.
така проза реальності, таким чином ми маємо вибір лишек між двома нерівностями?
1) або депутати дещо нерівні із рядовими громадянами (зате всі і провладні і опозиційні)
2) або матимемо нерівних депутатів, одних з яких будуть пресувати, інші щоб вони не витворяли спатимуть спокійно.
Тобто ви реально пропонуєте лише замінити одну нерівність на іншу.
Як результат - Україна швидко перетворюється у Туркменію.
Будьте реалістом і виходьте з існуючої реальної ситуації, а не ідеала, який в наших умовах все одно буде неможливий.
2007.05.05 | Koala
Категорично не згідний
Sean пише:> бо це один з головних чинників перетворення мандату на товар, а парламентаризму - на гівно.
Скільки зараз нардепів прийшли до Ради ховатися за мандатом? 40? 50? Навряд чи більше, а може й менше. А покидьків, зрадників, холуїв, проституток і іншого гівна в Раді, я так приблизно оцінюю, більше 300 - бо як інакше Мороз/Янукович збиралися 300 нардепів в більшість зібрати, як не з цих? Тому цей чинник тягне не більш як на 20%.
2007.05.05 | Sean
Ну і дарма не згодні
2007.05.05 | Анатоль
Відміна недоторканності в теперішніх умовах - кінець парламентар
изму.Депутатів вже можна буде не купляти, а зганяти.
Парламент перестане бути незалежною гілкою влади.
Або президент, або премєр підімнуть його під себе повністю.
При президентстві Ющенка загрози диктатури не буде.
Але ж він не вічний президент.
Попадеться авторитарний президент - і парламентаризму нема.
Це дуже небезпечна затія з відміною недоторканності.
Не для нашого рівня розвитку демократії.
Гляньте на кілька років назад. Верховна рада була єдиним острівцем опозиції в країні.
І це в значній мірі завдяки недоторканності. Без неї не було б ні опозиції, ні Майдану.
Без цього острівця ми стали б білоруссю чи туркменістаном.
Що краще, кілька десятків бандитів недоторканні, чи реальність диктатури (ймовірно бандитської) в країні?
2007.05.05 | Abbot
Недоторканість має бути розумною. А саме:
Я вважаю, що "недоторканість" варто залишити лише стосовно кримінальної відповідальності - тобто, перед тим як передавати справу до суду треба буде питати згоди у Ради.Але недоторканість неприпустима у "побутових" питаннях! Якщо нардеп прикриває своїм тілом правопорушників чи чіпляється наручниками до особи, яку затримують, чи намагається вдертись до якоїсь установи як звичайний хуліган - нехай потім не плаче, якщо відповідні особи при виконанні своїх службових обов'язків трошки його (її) потовчуть.
Нехай суд з'ясовує: злочинець депутат чи ні. Але мандат не є індульгенцією від покарань за звичайнісіньке хуліганство...
2007.05.06 | Koala
+1
2007.05.06 | Чучхе
Такий приклад
припустімо, депутати відповідають тільки адміністративно. чи не можна влаштувати просто такий собі моральний терор нардепу, коли його будуть зупиняти гаїшники кожен день, буде приходить щовечора дільничий і забирати на три доби для вияснення особи, замість робочого дня йому доведеться відвідувати три-чотири суди, що будуть розглядати питання про те, що нардеп палив в невстановленому місці, чи невчасно вклеїв фоотографію в паспорт, чи сказав "ф топку" щодо опонента, а той заявив про погрози своєму життю етс.до речі, цей приклад майже достеменно списаний з натури - так морально тероризували директора одного з донецьких підприємств, яке йому-таки довелося віддати врешті-решт Ахметову
2007.05.06 | Дядя Вова
Ну вот, через сутки обсуждения подбираемся к истине.
Спасибо Чучхе за хорошую и важную тему.Мне очень убедительной показалась реплика Анатоля. Действительно, лишение депутатской неприкосновенности - огромная экономия денег для скупщиков депутатских голосов. Теперь достаточно подвесить депутата «на статью» (раздаривал казённые пистолеты), и он как ручной!
Причём, он будет оставаться в своей фракции, но временами проявлять своё «принципиальное инакомыслие». А этого - не запретишь, иначе мы опять в совке. Через год БЮТ будет голосовать как ПР, а ПР как БЮТ (шутка).
С другой стороны, всех бесит беспардонное бытовое хулиганство депутатов. Я думал, что бесит только бело-голубых, но оказалось, что и оранжевых тоже, Abbot’а например. Иногда так и хочется, чтобы господам Калашниковым-Беспалым etc. хорошенько надавали по пыце (и в русском, и в украинском переводе) резиновой дубинкой в «общедемократическом порядке».
Поэтому хорошее рациональное зерно я вижу и в заметке Abbot’а. Осталось чётко юридически резюмировать, если это возможно.
2007.05.06 | Сергей ГРУЗДОВ
Вот вам подборка - для резюмирования.
Конституция.Стаття 80.
Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 80 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-рп/99 від 27.10.99:
Конституційний Суд України вирішив:
1. В аспекті порушених у конституційному поданні Міністерством внутрішніх справ України питань положення частини третьої статті 80 Конституції України треба розуміти так:
1.1. Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
1.2. Притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.
1.3. Згода Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності має бути одержана до пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу України.
1.4. Депутатська недоторканність поширюється на народного депутата України з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення повноважень народного депутата України.
У разі пред'явлення громадянину України обвинувачення у вчиненні злочину та/або його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі стосовно такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності та/або перебування під вартою.)
(Офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2003від 26.06.2003:
Конституційний Суд України вирішив:
1. В аспекті конституційних подань:
1.1 Положення частини першої статті 80 Конституції України, за яким народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, та відповідне положення частини першої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" треба розуміти так, що депутатська недоторканність як елемент статусу народного депутата України є конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення народним депутатом України своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.
1.2 Положення частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" стосовно затримання народного депутата України треба розуміти так, що затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративно-процесуальний заходи може бути застосоване до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України.
Положення частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" стосовно арешту народного депутата України треба розуміти так, що арешт (взяття під варту) як кримінально-процесуальний запобіжний захід і арешт як адміністративне стягнення за вчинене правопорушення можуть бути застосовані до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України.
1.3 Положення частини другої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" стосовно затримання народного депутата України у контексті положень частини третьої статті 80 Конституції України треба розуміти так, що затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата України до кримінальної відповідальності.
1.4 Положення частини першої статті 26 Закону України "Про статус народного депутата України" про те, що ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених Конституцією України, цим та іншими законами України, треба розуміти так, що визначені Конституцією і законами України повноваження народного депутата України не можуть бути обмежені діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань. Обмеження повноважень народного депутата України можуть встановлюватись виключно Конституцією і законами України. )
Закон України "Про статус народного депутата України"
Стаття 27. Недоторканність народного депутата України
1. Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.
(Офіційне тлумачення положень частини першої статті 27 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2003 від 26.06.2003 - див. вище)
2. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 27 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2003 від 10.04.2003:
Конституційний Суд України вирішив:
1. В аспекті порушених у конституційному поданні питань:
1.1. Положення частини другої статті 17 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо права народного депутата України на невідкладний прийом треба розуміти так, що невідкладним є позачерговий прийом народного депутата України з питань його депутатської діяльності, який не може бути відкладений на тривалий час і здійснюється керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій раніше прийому інших посадових осіб та громадян відповідно до попередньо погоджених часу і місця.
Положення частини другої статті 17 зазначеного Закону щодо невідкладного прийому народного депутата України не поширюються на Президента України.
1.2. Положення частини третьої статті 17 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо права народного депутата України діючого скликання при пред'явленні посвідчення народного депутата України безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також його права безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, треба розуміти так, що ці права не можуть бути обмежені з підстав підпорядкування, форм власності таких об'єктів, встановленого на них режиму секретності.
Визначені частиною третьою зазначеної статті права народного депутата України здійснюються з урахуванням встановленого законом спеціального режиму доступу на окремі об'єкти, зокрема пред'явлення інших документів, ніж посвідчення народного депутата України, чи їх оформлення, особистий огляд, огляд та перевірка речей відвідувача.
1.3. Положення частини другої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" в контексті положень статті 80 Конституції України треба розуміти так, що народний депутат України може бути без згоди Верховної Ради України притягнений до адміністративної відповідальності, якщо можливі запобіжні заходи чи стягнення за вчинене правопорушення не пов'язані із затриманням чи арештом народного депутата України.)
(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 27 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2003 від 26.06.2003 - див. вище)
3. Особливості порядку притягнення народного депутата до відповідальності визначаються Конституцією України, цим Законом та законом про регламент Верховної Ради України.
(Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 27 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2003 від 26.06.2003 - див. вище)
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про виконання посадовими особами і працівниками правоохоронних органів вимог Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення умов для здійснення народними депутатами України своїх повноважень
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 26, ст.202)
Не всі керівники та посадові особи забезпечують належну роботу правоохоронних органів, незважаючи на необхідність виконання вимог Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення умов для здійснення народними депутатами України своїх повноважень, спрямованих на захист інтересів виборців, конституційних положень про депутатську недоторканність.
Більше третини парламентаріїв вважають, що порушення їх прав частіше за все відбуваються саме з вини керівників правоохоронних органів різного рівня.
Мають місце неприпустимі факти перешкоджання народним депутатам України у здійсненні ними конституційних повноважень, створення штучних перешкод у роботі, грубе ставлення, а іноді й застосування фізичної сили щодо них. Не завжди своєчасно і в належні терміни проводяться службові розслідування та перевірки за фактами таких порушень.
До цього часу не встановлено всіх обставин убивств, посягань на життя та загибелі народних депутатів України різних скликань, що не сприяє зміцненню авторитету влади у державі. По окремих кримінальних справах проведення слідства безпідставно затягується.
Не знижується гострота взаємовідносин народних депутатів України та працівників правоохоронних органів під час проведення масових заходів, мають місце факти незаконного застосування щодо окремих парламентаріїв форм і методів оперативно-розшукової діяльності, що дає їм підстави для звинувачень у переслідуваннях з політичних або інших мотивів.
Залишаються невикористаними можливості по налагодженню більш ефективної взаємодії правоохоронних органів та народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України з метою забезпечення належних умов діяльності депутатського корпусу по роботі з виборцями у виборчому окрузі, а також попередження можливих непорозумінь і конфліктів.
В органах Міністерства внутрішніх справ України та Генеральній прокуратурі України вкрай незадовільно проводиться робота із запитами народних депутатів України. Найбільше депутатських запитів було направлено до правоохоронних органів щодо дотримання законності та забезпечення правопорядку з питань захисту конституційних прав громадян на місцях, де вони нерідко зустрічаються із свавіллям, беззаконням та корупцією, у зв'язку з чим збільшилася кількість скарг громадян на правоохоронні органи.
За попередні дві сесії найбільшу кількість депутатських запитів було надіслано до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, на які, за невеликим винятком, народні депутати України отримали, по суті, формальні відписки.
Системними стали порушення статті 17 Закону України "Про статус народного депутата України" (Права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав) органами Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України щодо допуску народних депутатів України до органів державної влади. Інструкції з цих питань, видані деякими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, не узгоджені з вимогами зазначеного Закону і не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Зокрема, мають місце порушення цієї норми Закону в Кабінеті Міністрів України та Адміністрації Президента України.
ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ, РІШЕННЯ від 05.11.2003 №689
Методичні рекомендації з юридичних дисциплін у підготовці кандидатів на посади суддів загальних та спеціалізованих судів.
Питання:
9. Що означають конституційні принципи - рівність громадян перед судом та рівність і вільність людей перед законом?
12. Що означає недоторканність Президента України, народних депутатів і суддів і яка юридична відповідальність встановлена законодавством для вказаних осіб?
Література: Депутатська недоторканність сучасна парламентська та судова практика: правовий аналіз. - К.: Логос, 2003.
2007.05.09 | Сергей ГРУЗДОВ
выписка из статьи в "СОКоле"
Українське суспільство втомилося від подій останніх років. Потрясіння пов'язані не з нападом на країну зовнішнього ворога, не з природним катаклізмом. Вони пов'язані з "депутатськими війнами" як між ними самими, так і за участю звичайних громадян. Одним з питань, що цікавлять громадян, є питання недоторканності або імунітету депутата.Недоторканість (депутатський імунітет) є захистом, гарантованим державою народному депутату України, від переслідування правоохоронними органами. Тому що таке переслідування може з'явитися спробою вплинути на волевиявлення депутатом своїх політичних поглядів і переконань. Але чи можлива, все ж таки, відповідальність громадянина з депутатським посвідченням за скоєний ним злочин чи адміністративну провину?
Депутатський імунітет встановлено Конституцією України та Законом України „Про статус народного депутата України”.
Розпочнемо аналіз з третьої частини статті 80 Конституції: „... не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”. Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 80 дане в Рішенні Конституційного Суду України №9-рп/99 від 27.10.1999 року. Враховано, що кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. А тому до пред'явлення депутату обвинувачення у вчиненні злочину потрібна згода Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності.
Офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду №7-рп/2003 від 10.04.2003 року наступне: Положення частини другої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" в контексті положень статті 80 Конституції України треба розуміти так, що народний депутат України може (!) бути без згоди Верховної Ради України притягнений до адміністративної відповідальності, якщо можливі запобіжні заходи чи стягнення за вчинене правопорушення не пов'язані із затриманням чи арештом народного депутата України.
Не всі керівники та посадові особи в Україні забезпечують належну роботу правоохоронних органів. У тому числі, далеко не повністю використовується можливість (і обов’язковість!) забезпечити притягнення депутата до відповідальності. Незважаючи на те, що вимоги Конституції та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення умов для здійснення народними депутатами України своїх повноважень, спрямованих на захист інтересів виборців, конституційних положень про депутатську недоторканність мають цілком певні рамки, а не дають депутатам абсолютний імунітет на відповідальність за порушення.
Бажано зосередити увагу читачів на безпідставній безвідповідальності народних депутатів за діяння, передбачені Кримінальним кодексом України.
Звернемо увагу на те, що кримінальне переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. Для пред'явлення депутату обвинувачення у вчиненні злочину потрібна згода Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності.
Але заходів, що передують пред’явленню обвинувачення, імунітет не стосується!
Відсутня така обставина, як „наявність у суб’єкта депутатського імунітету” у статті 6 КПК України - „Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі”, яка встановлює вичерпний перелік підстав, коли кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно статті 43 КПК обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Тобто, без згоди Верховної Ради України депутат не може бути обвинуваченим. Але у кримінальному процесі можливі такі його учасники, як підозрюваний (ст.43-1 КПК), цивільний відповідач (ст.51 КПК).
Підозрюваним вважається особа, яку затримано, або відносно якої вчинено запобіжний захід. Відповідно пункту 1 статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" затриманим народний депутат України бути не може, а що відносно запобіжних заходів?
Стаття 98-1 КПК України „Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу”: У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи, прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу).
Згідно статті 149 КПК запобіжними заходами є: підписка про невиїзд (обмеження свободи, для депутата заборонене частиною 2 статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України"); особиста порука; порука громадської організації або трудового колективу; застава; взяття під варту (обмеження свободи, для депутата заборонене частиною 2 статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України"); нагляд командування військової частини. Статтею 150 КПК передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. Тобто обставини наявності депутатського посвідчення повинні бути враховані, але не більше.
Чи може бути порушена кримінальна справа щодо народного депутата України?
Статтею 94 КПК встановлені приводи і підстави до порушення кримінальної справи, а статтею 98 - порядок порушення справи. При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Після порушення справи прокурор направляє справу для провадження досудового слідства або дізнання, слідчий починає досудове слідство, а орган дізнання починає дізнання.
Статтями 116, 130 КПК встановлені обов’язки співробітників правоохоронних органів відносно розслідування злочину. Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного або за місцем перебування більшості свідків чи за визначенням прокурора. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю. Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.
Тільки після виконаних дій, що вказані вище, розглядається питання притягнення особи як обвинуваченого, тобто розглядається питання пред’явлення постанови, на яку необхідно одержати згоду Верховної Ради України, якщо суб’єкт є народним депутатом України. Тільки на цьому етапі правоохоронної діяльності починається „кримінальне переслідування”, проти якого народний депутат України має імунітет.
Залишається відповісти на питання: чому правоохоронці не працюють, якщо в полі їх зору з’являється народний депутат України?