05/11/2007 | stefan

B Одесi сьогодні 11.05.2007. проxодять громадські слухання на тему:
"Статут територіальної громади м.Одеси".
ГО "Одеса за громадянське суспільство", поряд з іншими ГО, одержала запрошення до обговорення Статуту від Оргкомітету громадських слухань.

Телефон для довідок: 738-68-30
---------------------------------------------------------
(проект)
СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
МІСТА ОДЕСИ
2007

ПРЕАМБУЛА
Одеська міська рада (далі – міська рада),
керуючись волею територіальної громада міста Одеси (далі – міської громади),
усвідомлюючи, що повага до людини і захист її гідності є обов'язком будь-якої влади,
визнаючи, що дотримання рівних і невід'ємних прав кожної людини є основою свободи, справедливості і загального добробуту,
прагнучи досягнення міжнародних стандартів у життєдіяльності міста і відродження колишнього процвітання Одеси, обумовленого дарованими їй правами порто-франко,
будучи спадкоємицею всього матеріального і духовного багатства, що створено попередніми поколіннями, і усвідомлюючи свою відповідальність перед нинішніми і прийдешніми поколіннями жителів міста Одеси,
забезпечуючи здійснення принципів відповідальності, підзвітності та підконтрольності органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою міста,
враховуючи історичні, національно-культурні і соціально-економічні традиції громадського управління містом Одесою,
керуючись Конституцією України, Європейською Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Всесвітньою декларацією місцевого самоврядування та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні",
з метою:
встановлення порядку реалізації на території міста Одеси гарантованого Конституцією та законами України права на здійснення місцевого самоврядування,
визначення прав та обов'язків членів територіальної громади міста, форм їх прямого волевиявлення та участі у діяльності органів міського самоврядування і вирішенні питань місцевого значення;
створення механізмів солідарної відповідальності влади і громади за стан справ у місті шляхом тісної співпраці владних, комерційних та некомерційних структур;
закріплення у якості пріоритетів діяльності органів міської влади та інших суб'єктів, що діють на території міста, реалізацію та захист прав і законних інтересів громадян, максимально повне задоволення та узгод-ження соціальних потреб та інтересів мешканців, дотримання усіма норм моралі, збереження міжнаціонального та міжконфесійного миру і злагоди;
закріплення статусу Одеси як міста, відкритого для зв'язків та тісного співробітництва із зовнішнім світом,
ухвалює цей Статут.


РОЗДІЛ III. МІСЬКА ГРОМАДА
Стаття 10. Населення міста та міська громада
1. Міська спільнота міста Одеси відповідно до чинного законодавства в межах своїх можливостей і під свою повну відповідальність об'єднується на основах самоорганізації та самоврядування для вирішення питань місцевого значення у територіальну громаду міста Одеси – міську громаду.
2. До питань місцевого значення належать:
1) управління комунальною власністю міської громади;
2) ухвалення і зміна Статуту міської громади, інших нормативно-правових актів, контроль за їх дотриманням;
3) територія Одеси і адміністративно-територіальний устрій міста;
4) міські фінанси, формування, затвердження і виконання міського бюджету, встановлення місцевих податків, зборів, платежів і порядку їх зборів, вирішення інших фінансових питань місцевого значення;
5) планування комплексного соціально-економічного і культурного розвитку міста;
6) вироблення комунальних послуг і розвиток інфраструктури економіки міста;
7) розвиток і підтримка підприємництва в місті;
8) утримання і використання комунальних житлових і нежилих приміщень;
9) організація, утримання і розвиток комунальних установ освіти;
10) організація, утримання і розвиток комунальних установ охорони здоров'я;
11) забезпечення санітарного благополуччя території і населення міста;
12) охорона громадського порядку, організація і утримання комунальних (муніципальних) органів охорони громадського порядку, здійснення контролю за їх діяльністю;
13) регулювання планування і забудови території міста;
14) створення умов для житлового і соціально-культурного будівництва;
15) облік громадян, що проживають в місті Одесі, складання і ведення реєстру громадян-виборців;
16) регулювання використання водних об'єктів місцевого значення, родовищ корисних копалини, а також надр для будівництва підземних споруд місцевого значення;
17) організація, підтримка і розвиток систем енерго-, газо-, тепло-, водопостачання і каналізації, збору, утилізації комунальних відходів;
18) організація забезпечення населення паливом;
19) комунальне дорожнє будівництво і утримання міських доріг, вулиць, площ, мостів;
20) благоустрій та озеленення території міста;
21) організація і утримання комунальних архівів;
22) організація, сприяння транспортному обслуговуванню населення і комунальних установ;
23) забезпечення населення послугами зв'язку;
24) створення умов для забезпечення населення послугами оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування;
25) створення умов для діяльності і розвитку закладів культури в місті;
26) збереження та утримання пам'ятників історії і культури, які знаходяться в комунальній власності;
27) організація та утримання комунальної інформаційної служби, створення умов для діяльності засобів масової інформації;
28) створення умов для організації культурно-видовищних заходів;
29) створення умов для розвитку фізичної культури і спорту в місті;
30) сприяння зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення;
31) участь в охороні навколишнього середовища на території міста;
32) організація комунальної пожежної служби, забезпечення протипожежної безпеки в місті;
33) організація ритуальних послуг та утримання кладовищ.
3. Населення міста складають всі його жителі незалежно від термінів мешкання і місця народження.
4. Міська громада – територіальний колектив, до складу якого входять громадяни України, іноземці, особи, без громадянства, біженці і вимушені переселенці, що постійно проживають в місті і є платниками місцевих податків і зборів.
5. Права члена міської громади представляються Почесним громадянам Одеси, незалежно від місця і режиму мешкання, а також за рішенням міської ради особам, що не є членами міської громади, але що одержав відповідно до Закону України "Про правовий статус закордонних українців" статус закордонного українця та має значні заслуги перед містом і міською громадою.
6. Член міської громади має офіційну Особисту картку з вказівкою прізвища, імені, по батькові, року народження, особистого коду, серії і номеру паспорта (або документа, який згідно із законом замінює паспорт), місця постійного проживання (адреса, район міста).
7. Член міської громади у віці до 16 років одержує Картку жителя міста Одеси з реквізитами, вказаними в частині 6 цієї статті.
Стаття 11. Міська громада як суб’єкт публічних прав
1. Міська громада відповідно до Конституції України є єдиним джерелом влади місцевого самоврядування на території міста Одеси.
2. Міська громада набуває статусу юридичної особи після її реєстрації відповідно до чинного законодавства.
3. Міська громада реалізує права і обов'язки юридичної особи через створені нею органи, які діють відповідно до закону і цього Статуту.
4. Міська громада здійснює публічне право на самоврядування безпосередньо або через органи (організації) місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення. Власні (самоврядні) повноваження міської громади розповсюджуються на всю територію міста Одеси.
5. Міська громада вирішує усі питання місцевого значення, не віднесені Конституцією України, законами України, Статутом міста до предметів ведення і повноважень держави та її органів, органів і організацій міського самоврядування або органів і організацій самоорганізації населення, об'єднань громадян, а також до прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.
6. Міська громада або її представницький орган можуть визначати у кожному конкретному випадку питання місцевого значення, рішення по яких ухвалюються за участю осіб, що мають права члена міської громади, а також осіб, що не є членами міської громади.
7. Міська громада визнає можливість формування за ініціативою її членів в порядку, передбаченому статтею 46 Статуту, територіальних колективів районів в місті, мікрорайонів, вуличних, квартальних територіальних, будинкових та інших колективів, інших органів і організацій самоорганізації населення.
8. Міська громада сприяє становленню і розвитку асоціації вільних і рівноправних членів територіального колективу (громадянського суспільства на рівні міста), об'єднанню їх в політичні партії і громадські організації, підтримує акції держави і органів місцевого самоврядування по зміцненню громадянської згоди, забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, створенню в місті гідних людини умов життя, роботи і дозвілля.
9. Міська громада враховує етнонаціональний склад населення і підтримує створення і діяльність національних товариств, землячеств, релігійних і культових об'єднань, діяльність яких не суперечить законам України і Статуту міста, сприяє розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності представників української нації та їх об'єднань, корінних народів і національних меншин, що проживають на території міста, охороні історичних пам'ятників міста.
10. Міська громада виховує у жителів міста незалежно від їх національної приналежності пошану до російської та інших мов національних меншин, до можливості вільного обрання мови міжособистого спілкування. Мовне питання вирішується міською громадою відповідно до Закону про мови в Україні.
Стаття 12. Права, свободи та обов′язки членів міської громади
1. Члени міської громади міста Одеси мають усі конституційні права і свободи, встановлені законодавством України, зокрема мають право:
1) обирати та бути обраними в органи місцевого самоврядування;
2) брати участь у місцевих референдумах, загальних зборах, громадських слуханнях, інших формах безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення, передбачених цим Статутом, і користуватися для цих цілей в установленому порядку будівлями та спорудами комунальної власності.
3) заслуховувати звіти міського голови, депутатів міської ради, обговорювати їх діяльність;
4) одержувати будь-яку відкриту інформацію про діяльність органів і посадовців місцевого самоврядування;
5) одержувати об'єктивну інформацію про стан міського господарства і діяльність комунальних підприємств, про стан навколишнього середовища, рівень і якість життя городян, їх соціальної безпеки;
6) брати участь в обговоренні нормативно-правових та інших актів Одеської міської ради та її органів на стадії їх підготовки;
7) брати участь у бюджетному процесі, в обговоренні програм розвитку міста та інших питань, які зачіпають інтереси міської громади;
8) відкликати в установленому порядку міського голову, депутатів Одеської міської ради;
9) виступати у порядку місцевих ініціатив з питань удосконалення життя в місті, поліпшення роботи органів місцевого самоврядування, місцевих нормативно-правових актів і контролю за їх виконанням;
10) користуватися в установленому порядку об'єктами комунальної власності для організації виробництва комунальних послуг.
2. Члени міської громади міста Одеси зобов'язані:
1) своєчасно сплачувати податки і збори, оплачувати житлово-комунальні послуги, роботи і товари, що надаються у порядку забезпечення життєдіяльності городян через систему житлово-комунальних послуг;
2) знати і виконувати Статут міста, локальні правові і нормативні акти, що діють на території міста;
3) виконувати рішення суду і міської ради.
4) піклуватися про соціальне, культурне, екологічне благополуччя міста, про збереження комунальної власності;
5) дотримувати чистоту і порядок в місті;
6) сприяти в міру особистих здібностей і можливостей благоустрою міста, розвитку міської громади, благополуччю її членів;
7) поважати символіку міста та його посадових осіб;
8) контролювати в установленому порядку діяльність органів і посадовців місцевого самоврядування і своєчасно відкликати тих, хто не виправдав довіри.
3. Список прав і обов'язків членів міської громади у цій статті не є вичерпним.
4. Норми цієї статті не обмежують правозастосовчу практику відповідно до чинного законодавства.
5. Права і свободи членів міської громади на території міста мають пріоритет відносно державних інтересів, виходячи з конституційної норми про найвищу цінність людини в Україні. Зокрема члени територіальної громади мають право на:
6. Суб'єкти міського самоврядування і самоорганізації населення несуть відповідальність за охорону прав, свобод і законних інтересів членів міської громади, зобов'язані відшкодовувати моральний і матеріальний збиток, заподіяний їм діями (або бездіяльністю) суб'єктів міського самоврядування і органів самоорганізації населення.
7. Відповідальність членів міської громади і населення міста за порушення Конституції України і законодавства України, локальних правових і нормативних актів встановлюється в цих законах і локальних актах.
Стаття 12а. Уповноважений міської громади з прав людини (міський омбудсмен)
1. З метою забезпечення правового захисту від неправомірних дій та бездіяльності органів та посадовців державної і місцевої влади, інших юридичних та фізичних осіб у місті запроваджується посада Уповноваженого міської громади з прав людини (міський омбудсмен).
2. Уповноважений з прав людини (далі – Уповноважений) є юридично повноважним посадовцем, який вибирається членами громади прямим таємним голосуванням для захисту прав і свобод громадян, передбачених Конституцією і чинним законодавством України. Юридичний статус Уповноваженого тотожний юридичному статусу посадовця міської ради.
3. Вибори Уповноваженого проводяться одночасно з виборами депутатів міської ради. Порядок проведення виборів Уповноваженого затверджується міською радою.
4. Уповноважений діє на підставі і відповідно до Конституції і законодавства України, а також у спосіб та в межах повноважень, передбачених цим Статутом і „Положенням про Уповноваженого міської громади з прав людини”.
5. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від державних органів і посадовців, рівно як і від органів і посадовців місцевого самоврядування і підзвітний лише міській громаді.
6. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі заходи і способи захисту конституційних прав і свобод громадян, не відміняє їх і не потребує перегляду компетенції правоохоронних органів.
7. Уповноважений вибирається на період каденції міської ради, але його повноваження не припиняються та не обмежуються у разі дострокового припинення повноважень міської ради та її розпуску.
8. Уповноважений одержує повноваження тільки після складання присяги на першій після його обрання сесії міської ради, у присутності міського голови і прокурора міста. Текст присяги затверджується міською радою.
9. Уповноважений має печатку та інші необхідні атрибути для виконання посадових функцій.
10. На день обрання Уповноважений повинен мати вік не менше 30 років, постійно проживати в місті і мати досвід правозахисної роботи.
11. Не може обиратися на посаду Уповноваженого особа, яка має не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєний злочин.
12. Уповноважений:
1) спостерігає за діями органів і посадовців міської влади, інших юридичних та фізичних осіб з огляду дотримання прав людини;
2) вивчає випадки порушення прав людини в місті і вживає заходи, передбачені законодавством, для припинення цих порушень і відновлення порушених прав;
3) вивчає стан дотримання прав членів міської громади на підставі як звернень громадян (письмових і особистих), так і шляхом проведення моніторингових досліджень.
4) надає безкоштовну юридичну допомогу членам громади, права яких порушені;
5) раз на рік виступає на сесії міської ради із звітною Доповіддю про стан дотримання прав членів громади і публікує доповідь в міській газеті. По фактах грубого порушення конституційних прав городян проводить громадські слухання;
6) щорічну Доповідь і матеріали громадських слухань з питань порушення прав членів громади направляє в офіційному порядку міському голові, голові обласної державної адміністрації, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, у відповідний комітет Верховної Ради України;
7) у системі місцевого самоврядування створює додаткові правозахисні механізми, розробляє і вносить на затвердження міської ради мінімальні муніципальні гарантії і стандарти захисту прав членів міської громади;
8) приймає та розглядає письмові скарги від членів міської громади, які вважають, що їхні права порушені дією або бездіяльністю будь-яких органів влади, посадовців або інших осіб на території міста, вживає;
9) звертається до порушника прав з вимогою відновити порушені права члена громади і у разі його відмови сприяє члену міської громади, чиї права порушені, у підготовці і передачі справи в суд, а при необхідності виступає представником потерпілого в суді;
10) у разі систематичного порушення прав членів громади яким-небудь органом, посадовцем або іншою особою подає відповідно міському голові, голові державної адміністрації або вищестоящому органу особи подання щодо залучення порушника до адміністративної та інших видів передбаченої законом відповідальності в установленому порядку.
13. ”Положення про Уповноваженого міської громади з прав людини”, в якому визначається сфера його компетенції, порядок обрання, проходження служби, переобрання (відставки) і матеріально-фінансового забезпечення затверджується міською радою і є складовою цього Статуту.
14. Компетенція Уповноваженого обмежена сферою правовідносин, що виникають виключно у відносинах членів громади і органів і посадовців місцевого самоврядування, державної влади, підприємств, установ і організацій будь-яких форм власності.
15. Уповноважений не надає адвокатських послуг.
16. Уповноважений здійснює свою діяльність в співпраці з депутатами міської ради, правозахисними організаціями та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Стаття 13. Форми участі громадян у місцевому самоврядуванні
1. Члени міської громади – громадяни України, що досягли 18-річного віку і не визнані судом недієздатними, є активними суб'єктами місцевого самоврядування.
2. Право членів міської громади – активних суб'єктів місцевого самоврядування брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано у наступних формах:
- місцевий референдум;
- вибори депутатів міської ради і посадовців місцевого самоврядування (місцеві вибори);
- загальні збори громадян;
- колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадовців місцевого самоврядування;
- громадські слухання;
- місцеві ініціативи;
- громадська експертиза проектів актів і чинних актів місцевої влади;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування і роботі на виборних посадах місцевого самоврядування;
- участь у діяльності міських партійних і громадських організацій;
- участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення;
- інші не заборонені законом види і форми громадської діяльності.
3. Вищими формами безпосереднього здійснення місцевого само-врядування міською громадою є міський референдум і місцеві вибори.
4. Обмеження прав міської громади на місцеве самоврядування відповідно до Конституції і законів України може бути здійснено лише в умовах військового або надзвичайного стану у передбаченому законом порядку.
Стаття 13а. Громадська палата
1. Громадська палата – колегіальний експертно-консультативний і апеляційний орган самоорганізації населення при міській раді, який формується з повноважних представників об'єднань громадян, політичних партій, які не представлені в міській раді, та органів самоорганізації населення, що діють на території Одеси і охоплюють усі основні сфери інтересів членів міської громади.
2. Цілями діяльності Громадської палати є:
- широке представництво в міській раді інтересів міської громади через представників інститутів громадянського суспільства;
- залучення міської громади до вирішення найбільш значущих питань місцевого самоврядування, попередження соціальних конфліктів.
3. Громадська палата складається з двох Комітетів – Експертного і Апеляційного.
1) Експертний комітет формується з представників міської громади, делегованих громадськими організаціями всіх напрямів діяльності, профспілковими організаціями, міськими об'єднаннями працедавців і підприємців, політичними партіями, органів самоорганізації населення.
Усі питання, що стосуються соціального захисту, трудових відносин або що спричиняють соціально-економічні, екологічні й інші істотні наслідки для жителів міста і з приводу яких міська рада ухвалюватиме рішення, підлягають обов'язковому попередньому обговоренню в Експертному комітеті Громадської палати і виносяться на розгляд сесії тільки з рекомендаціями комітету.
Зокрема, обов'язковій попередній громадській експертизі в Експертному комітеті до винесення на сесію міської ради підлягають такі питання:
- відчуження або прийняття на баланс міської ради об'єктів комунальної власності;
- ліквідація або реорганізація підприємств, установ і організацій - об'єктів комунальної власності;
- прийняття або зміна витратних статей раніше прийнятого міського бюджету;
- введення або відміна пільг окремим категоріям громадян і юридичним особам.
2) Апеляційний комітет Громадської палати є громадським несудовим органом розв'язання протиріч між органами місцевого самоврядування і органів виконавчої влади різних рівнів, що діють в місті, а також між цими органами і окремими громадянами і юридичними особами.
Апеляційний комітет розглядає суперечки щодо рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції, які викликали у членів міської громади сумніви в їх доцільності, не враховують інтереси громади, не є правомірними або спровокували соціальний конфлікт.
Апеляційний комітет формується з депутатів міської ради, пред-ставників об'єднань громадян, органів самоорганізації населення та відомих юристів, які не працюють в судових і правоохоронних органах.
Кожен житель міста, юридична особа, зокрема орган місцевого самоврядування та орган самоорганізації населення, міський голова можуть звернутися в Апеляційний комітет Громадської палати зі скаргою на рішення органу місцевого самоврядування або на рішення, дію або бездіяльність виконавчих органів міської влади з мотивів їх протиправності або економічної збитковості чи суспільної недоцільності.
Апеляційний комітет у відкритому засіданні у присутності заявника і відповідача, а також свідків від кожної зі сторін розглядає справу і вивчає спірне питання відповідно до критеріїв наведених вище мотивів.
У випадку, якщо під час розгляду спірного питання буде встановлено, що оспорюване рішення або дія (бездіяльність) суперечать правам і законним інтересам городян, юридичних осіб або органів самоврядування, але не підлягають судовому розгляду, Апеляційний комітет приймає рекомендацію про перегляд спірного рішення органом, що ухвалив це рішення.
Орган, що ухвалив спірне рішення, зобов'язаний протягом 10 днів з моменту отримання рекомендації Апеляційного комітету Громадської палати, повторно розглянути його з урахуванням рекомендацій Апеляційного комітету і у разі залишення його у силі дати мотивовану відповідь, зокрема через засоби масової інформації.
4. Громадська палата має право самостійно ініціювати розгляд тих чи інших питань, що мають загальноміське значення, на сесії міської ради або засіданні міськвиконкому.
5. Представники Громадської палати мають право:
- брати участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій міської ради і засіданнях її постійних комісій;
- спільно з міською радою і депутатами подавати пропозиції у вищестоящі органи влади з питань, що знаходяться в компетенції останніх;
- виступати в міських засобах масової інформації з проблем діяльності Громадської палати і органів місцевого самоврядування;
6. У засіданнях комітетів Громадської палати можуть брати участь депутати, а також члени міської громади, якщо обговорювані питання прямо піднімають їх інтереси.
7. Громадська палата може мати інші повноваження, делеговані їй міською радою.
8. Робота комітетів Громадської палати висвітлюється в міських засобах масової інформації.
9. Порядок формування, повноваження та організація роботи Громадської палати та її комітетів, їх кількісний склад та питання забезпечення їх діяльності визначається у Положенні про Громадську палату, яке приймається міською радою.
Стаття 16. Здійснення міського самоврядування безпосередньо міською громадою
1. Міська громада здійснює міське самоврядування безпосередньо у наступних організаційних формах:
- обрання складу представницьких органів міської громади або інших територіальних колективів;
- обрання (при необхідності) міською громадою представників її інтересів в державних органах (організаціях), органах місцевого самоврядування поза містом;
- міський референдум;
- консультативні референдуми в місті та на його окремих територіях;
- загальні збори (незалежно від приналежності осіб до міської громади) громадян за місцем проживання;
- обговорення проектів рішень, ухвалених рішень представницьких і виконавчих органів міського самоврядування, інших питань місцевого значення;
- колективні звернення у порядку місцевої ініціативи до представ-ницьких або виконавчих органів міського самоврядування, петиції;
- громадські слухання;
- громадська експертиза проектів актів або чинних актів місцевої влади;
- мітинги, ходи, пікетування, демонстрації членів міської громади;
- участь у роботі колегіальних органів, робочих груп, комісій, які створюються при органах місцевого самоврядування та місцевих органах виконавчої влади;
- обрання міською громадою представників її інтересів в державних органах, організаціях, органах місцевого самоврядування, розташованих поза межами міста та інші форми участі у місцевому самоврядуванні.

Стаття 17. Місцевий референдум
1. Найвищим безпосереднім виявом влади членів міскої громади є міський референдум. Предметом міського референдуму може бути будь-яке питання, віднесене до ведення місцевого самоврядування.
2. Рішення, прийняті міським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших муніципальних правових актів і не вимагають будь-якого затвердження органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна або відміна рішення, прийнятого референдумом, здійснюється виключно референдумом.
3. Міський референдум – це форма вирішення населенням міста питань, віднесених Конституцією і законами України до ведення місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення активних суб'єктів місцевого самоврядування.
4. Міський референдум проводиться з метою вирішення безпосереднім волевиявленням міської громади найбільш важливих питань, віднесених до ведення місцевого самоврядування.
До цих питань, які можуть виноситися на референдум, відносяться:
- майнові і земельні відносини у сфері комунальної власності;
- питання дострокового припинення повноважень міської ради і міського голови;
- питання зміни адміністративно-територіальних меж міста;
- питання перейменування міста, районів;
- інші питання, що відносяться до ведення місцевого самоврядування і які мають істотне значення для розвитку міста, громадської безпеки, дотримання прав і свобод членів міскої громади.
5. Питання, які не віднесені чинним законодавством до ведення місцевого самоврядування, але мають важливе значення для міської громади, соціально-економічного і культурного розвитку міста, суспільної безпеки, дотримання прав і свобод громадян, можуть бути винесені на міський консультативний референдум, результат голосування якого має рекомендаційний характер.
6. Питання майнових і земельних відносин виносяться на міський референдум у разі потреби ухвалення рішень про відчуження (продаж, приватизація) комунальної власності, якщо таке рішення ухвалюється в умовах ризику погіршити положення на міському ринку праці, ризику погіршити екологічну, соціальну безпеку міської громади і довгострокові інтереси розвитку міста.
7. Питання про дострокове припинення повноважень міського голови виноситься на міський референдум у разі вираження йому недовіри на законних підставах і для забезпечення процедури його відставки відповідно до вимоги п. 5 ст. 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
8. Якщо міський голова звинувачується у порушенні закону в рамках чинного законодавства, питання про дострокове припинення його повноважень порушується не раніше вступу у законну силу рішення суду.
9. Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада більшістю голосів депутатів, якщо інше не передбачене законом. Порядок ініціації і проведення референдуму визначається Законом України „Про всеукраїнський і місцевий референдум” і Положенням про місцевий референдум у місті Одесі, який затверджується міською радою.
10. Жителі міста з правом голосу можуть звертатися із заявою про проведення референдуму з будь-якого питання, що знаходиться у веденні міської ради. Заява про проведення референдуму подається у письмовій формі в міську раду. Воно повинне містити питання, яке підлягає рішенню на референдумі, мотивацію і пропозиції щодо покриття витрат у зв'язку із запланованими заходами в рамках чинного законодавства.
11. Для ухвалення рішення міської ради про проведення референдуму необхідно, щоб була ініціатива міського голови або не менше однієї п'ятої частини депутатів від встановленого законом загального складу міської ради.
12. Референдум за місцевою ініціативою членів міської громади оголошується міським головою на вимогу не менше 10% жителів міста.
13. Референдум не проводиться, якщо міська рада ухвалює рішення про здійснення тих заходів, реалізація яких вимагається в заяві про проведення референдуму.
14. Рішення міського референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні. У разі рівної кількості голосів, поданих „за” і „проти”, вважається, що питання, винесене на розгляд, вирішене негативно. Якщо не вдалося набрати більшості голосів від тих, що взяли участь в голосуванні на референдумі, то винесене на голосування питання може бути розв'язано міською радою.
15. Рішення міського референдуму не вимагає затвердження яким-небудь органом або посадовцем місцевого самоврядування чи державної влади.
16. Питання, яке не одержало підтримки на референдумі, може виноситися на референдум не раніше, чим через чотири роки.
17. Рішення міського референдуму і результати голосування оприлюднюються міським головою впродовж десяти днів після його проведення і набувають чинності з дня його оприлюднення.
18. Про результати голосування по консультативному міському референдуму міський голова протягом десяти днів інформує органи і посадовців, до ведення яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.
19. Організаційні питання проведення місцевого референдуму і порядок вступу у дію рішення референдуму визначаються Положенням про міський (районний) референдум. Зміни в Положення не можуть вноситися в період з моменту ініціації референдуму до публікації його рішення або ухвалення рішення про його відміну.
Стаття 18. Загальні збори
1. Загальні збори громадян міста (району) за місцем проживання скликаються в межах внутрішньоміських територіальних утворень (вулиці, кварталу, мікрорайону та інших поселенських утворень), для вирішення загальних інтересів членів міської громади в області місцевого самоврядування або з питань, що мають важливе значення для жителів цих територіальних одиниць у межах міста.
2. Загальні збори скликаються з метою:
1) обговорення питань загальноміського (загальнорайонного, мікрорайонного) значення, які мають важливе значення для відповідної мікрогромади;
2) ухвалення рішень з питань, переданих міською радою у ведення мікрогромади і відповідного органу самоорганізації населення;
3) обрання органів самоорганізації населення;
4) заслуховування повідомлень та звітів про роботу депутатів міської ради, органів і посадовців місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення;
5) ухвалення рішень про участь на громадських засадах членів міської громади у роботах по благоустрою, правоохороні, громадського порядку, збереження житлового фонду та іншого комунального майна, пам'ятників історії і культури, дотримання прав і свобод громадян, надання допомоги бідним і безпорадним громадянам;
6) ухвалення рішень про збирання коштів для створення цільових фондів громади або органів самоорганізації населення, а також добродійних фондів на суспільні потреби.
3. При необхідності проведення загальних зборів за участю значної кількості громадян (в межах мікрорайону, кварталу), де неможливо зібрати більшість активних членів громади, за рішенням виконавчого комітету або відповідного органу самоорганізації населення скликаються збори (конференції) представників міської громади.
4. У роботі зборів мають право брати участь з правом ухвального голосу громадяни, що досягли 18 років і які постійно проживають на відповідній території. У зборах не беруть участь психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, а також особи, що утримуються в місцях позбавлення волі.
5. У роботі загальних зборів, як правило, беруть участь депутати міської ради, посадовці органів місцевого самоврядування, до компетенції яких належить вирішення обговорюваних питань. У них можуть також брати участь депутати інших рівнів, державні посадовці, представники об'єднань громадян, організацій і підприємств.
6. Рішення про скликання зборів доводиться до відома населення, яке проживає на відповідній території, не пізніше ніж за 5 днів до їх проведення з вказівкою часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається винести на їх обговорення. У випадках особливої необхідності населенню оголошується про скликання зборів в день їх проведення.
7. Загальні збори можуть також скликатися за пропозицією не менше однієї третини від загальної кількості громадян, що проживають на відповідній території.
8. Рішення про скликання загальних зборів оприлюднюється в міських засобах масової інформації не пізніше, ніж за 30 днів до їх проведення, з вказівкою часу зборів, місця проведення і питань, які пропонуються для обговорення. Протягом наступних 30 днів організатори загальних зборів проводять дискусійне обговорення питань, винесених на загальні збори, в міських засобах масової інформації.
9. Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини громадян, які проживають на відповідній території, або не менше половини повноважних представників відповідної мікрогромади.
10. На загальних зборах головує керівник органу місцевого самоврядування, який ініціював збори, або особа, призначена цим органом. Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар.
11. Порядок денний і порядок ведення загальних зборів громадян затверджується загальними зборами громадян за пропозицією органу, що скликає збори.
12. Міський голова, міська рада та його виконавчий комітет, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають для цього необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні і довідкові матеріали.
13. Під час проведення загальних зборів громадян ведеться протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів. До протоколу загальних зборів додається список учасників з вказівкою місця їх мешкання.
12. Загальні збори громадян з розглянутих питань ухвалюють рішення.
12.1. Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням – за визначенням учасників зборів –більшістю голосів від загальної кількості присутніх на ньому громадян і мають право ухвального голосу, які проживають на відповідній території, і підписується головою і секретарем загальних зборів.
12.2. Рішення загальних зборів громадян є обов'язковим для виконання органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій комунальної власності. Виконання рішень загальних зборів контролюють депутати міської ради та органи самоорганізації населення.
12.3. Рішення загальних зборів громадян з питань, реалізація яких вимагає фінансування з міського бюджету, а також з питань відчуження (приватизації, продажу, викупу) комунальної власності мають рекомендаційний характер і вносяться в першочерговому порядку до порядку денного сесії міської ради для остаточного вирішення.
12.4. Рішення загальних зборів з питань, які мають важливе значення для міської громади але віднесені до компетенції органів державної влади, мають рекомендаційний характер.
12.5. Рішення загальних зборів громадян по мотивах його невідповідності Конституції України та чинному законодавству, нормативним актам органів місцевого самоврядування можуть бути припинені міським головою, міською (районним) радою або його виконавчим комітетом з одночасним зверненням в суд.
12.6. Порядок ініціації, проведення загальних зборів, контролю за виконанням його рішень визначається “Положенням про загальні збори міської громади”, яке затверджується радою.
Стаття 19. Місцеві ініціативи
1. Члени міської громади відповідно до закону про місцеве самоврядування мають право на місцеву (громадську) ініціативу для безпосередньої участі в ухваленні рішень міською радою з питань, віднесених до компетенції міської громади, і на користь ефективного здійснення муніципальних функцій.
2. Місцева ініціатива як форма безпосередньої демократії відповідно до Конституції України (статті 5, 7, 8) є одним із способів реалізації принципу народовладдя і права на суверенне забезпечення міською громадою конституційного ладу у сфері місцевого самоврядування. Місцева ініціатива членів міської громади розглядається як народна нормотворча ініціатива, направлена на правове забезпечення рішень з питань місцевого значення.
3. З місцевою ініціативою можуть виступити громадські організації, об'єднання і рухи, що діють на території міської громади, а також будь-які групи членів міської громади, об'єднані загальними інтересами.
4. Порядок підготовки, подачі і реалізації місцевої ініціативи визначається “Положенням про місцеву ініціативу”, що є частиною цього Статуту і затверджується міською радою.
Стаття 20. Громадські слухання
1. Члени міської громади мають право за власною ініціативою проводити громадські слухання, метою яких є реалізація прав громадян та їх об'єднань на участь у публічному обговоренні будь-яких питань, що мають відношення до життєзабезпечення членів міської громади, громадської безпеки, дотримання прав і свобод людини, здійснення громадського контролю за діяльністю депутатів міської ради, міського голови, посадовців органів місцевого самоврядування та державних органів й їх посадовців у тій частині їх компетенції, яка відноситься до сфери прав, свобод і законних інтересів міської громади.
2. Громадські слухання проводяться за ініціативою міського голови, міської ради або їх постійних комісій, депутатів, Уповноваженого міської громади з прав людини, органів самоорганізації населення. Час та місце проведення громадських слухань визначає міський голова, а інформація про це оприлюднюється в порядку, встановленому цим Статутом, але не пізніше ніж за 10 днів до їх проведення.
3. Скликати Громадські слухання за ініціативою міської громади може або ініціативна група жителів міста в кількості не менше трьох чоловік, що зібрала підписи членів міської громади на підтримку своєї ініціативи в кількості не менше 200 чоловік, або громадська організація, що представляє інтереси певної групи міської громади.
4. У разі скликання Громадських слухань за ініціативою членів міської громади, об'єднань громадян міська рада після отримання відповідного повідомлення зобов'язана ухвалити рішення, узгоджене з ініціаторами слухань: про дату, місце їх проведення та про залучення компетентних посадовців, експертів з питань, які винесені на обговорення; про оголошення в місцевих (а у разі потреби – в центральних) засобах масової інформації про проведення Громадських слухань не пізніше, ніж за 10 діб до їх проведення; про ознайомлення населення міста з інформаційними матеріалами з питань, винесених на Громадські слухання.
5. Предметом громадських слухань може бути:
- проект міського бюджету і звіт про його виконання;
- звіт Уповноваженого міської громади з прав людини;
- проекти соціально-економічного розвитку міста;
- питання, які виносяться на міський референдум;
- міські соціальні програми;
- зміни, доповнення, уточнення до Статуту міської громади;
- проекти нормативних актів і програм державних органів влади або органів місцевого самоврядування, які направлені на реалізацію будівництва нових підприємств у межі міста і які або явним чином загрожують погіршити екологічну ситуацію в місті, або потребують незалежної екологічної експертизи для з'ясування їх екологічної небезпеки;
- інформація про будь-які рішення або дії господарюючих суб'єктів будь-якої форми власності у межах міста або за його межами, які вже при-вели або загрожують привести до погіршення екологічної ситуації в місті;
- матеріали державної або громадської експертизи екологічно небезпечних промислових об'єктів у межах міста;
- інформаційно-роз'яснювальна робота з населенням щодо функціонування екологічно шкідливих виробництв у межі міста і здійсненні заходів екологічної безпеки;
- рішення про виведення з експлуатації підприємств будь-якої форми власності, що знаходяться у межі міста, незалежно від суб'єктів цих рішень, якщо їх реалізація привела або загрожує привести до погіршення соціальної ситуації на ринку праці міста, а також принесла або загрожує принести збитки в міському бюджеті;
- проекти нормативних актів міського (районних) рад, рішень посадовців органів місцевого самоврядування, реалізація яких припускає зміну ситуації на ринку праці і загрожує викликати соціальний конфлікт інтересів членів міської громади;
- матеріали соціально-правової суспільної експертизи про дії посадовців органів місцевого самоврядування або господарюючих суб'єктів у межі міста, незалежно від форми власності, які завдають збитку економічним, соціальним і культурним правам і інтересам міської громади;
- проекти нормативних актів міської ради про збільшення тарифів на комунальні послуги;
- питання про ефективність роботи комунальних служб і підприємств, що поставляють городянам товари, роботи і послуги;
- питання про роботу будь-яких державних установ і органів місцевого самоврядування в місті, оцінка яких за наслідками міського соціального моніторингу має найбільш низькі показники по критеріях дотримання прав людини;
-матеріали постійного соціального моніторингу по найважливіших аспектах фінансово-господарського, соціального, культурного життя міста.
6. Слухання скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на рік.
7. Слухання не проводяться в період виборчої кампанії.
8. Рішення за матеріалами слухань ухвалюються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх з правом ухвального голосу, мають рекомендаційний характер і розглядаються у обов'язковому порядку відповідним органом місцевого самоврядування.
9. Порядок підготовки і проведення слухань визначається “Положенням про громадські слухання у місті Одесі”, що затверджується радою і є частиною цього Статуту.
10. Громадські слухання – одна із форм здійснення місцевого самоврядування безпосередньо членами міської територіальної громади. Під час проведення громадських слухань мешканці міста мають право вносити пропозиції та порушувати будь-які питання, вирішення яких належить до відання місцевого самоврядування.
11. Громадські слухання є однією з форм реалізації членами міської територіальної громади своїх прав щодо здійснення нагляду за діяльністю обраних нею органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед нею. Як правило, громадські слухання відбуваються з приводу щорічного звітування міського головою про свою роботу на відкритій зустрічі з громадянами, якщо їх проведення не ініційовано з іншого питання. Під час цієї зустрічі можуть заслуховуватися й інші посадові особи місцевого самоврядування, а також депутати міської ради.
12. Пропозиції, які за результатами громадських слухань підписують не менше як сто членів міської територіальної громади та які протягом трьох днів після оприлюднення матеріалів слухань вносяться до міської ради, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
13. Якщо за два тижні до завершення граничного терміну проведення громадських слухань час і місце їх проведення не визначено міським головою, їх визначає перший заступник міського голови, а в разі його відсутності – секретар міської ради.
14. Для участі в громадських слуханнях крім представників, що делегуються громадянами за місцем проживання, запрошуються:
- депутати міської ради, посадові особи органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
- депутати та посадові особи органів місцевого самоврядування попереднього скликання;
- представники органів самоорганізації населення;
- представники об'єднань товариств громадян – співвласників житлових будинків;
- представники політичних партій, громадських організацій, легалізованих у встановленому законом порядку;
- представники трудових колективів.
15.На громадські слухання можуть запрошуватися народні депутати України, обрані від міських виборчих округів.
16. Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, їх проведення повинне висвітлюватися засобами масової інформації.
17. Хід проведення громадських слухань відображається у протоколі, а при необхідності проводиться їх аудіо та відеозапис. У протоколі фіксують основні тези виступів осіб, що звітують перед міською територіальною громадою, порушені питання та внесені протягом слухань пропозиції. Протокол підписують головуючий та секретар відкритого засідання.
18. Органи та посадові особи місцевого самоврядування передбачають заходи щодо підтримки безпеки та громадського порядку під час проведення слухань із залученням правоохоронних органів.
19. Розгляд пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, відбувається на відкритому засіданні органів місцевого самоврядування. Результати розгляду оприлюднюються.


Стаття 20а. Звернення (петиції) членів міської громади
1. Жителі міста, незалежно від їх віку і громадянства, мають право направляти індивідуальні або колективні звернення (петиції) до органів і посадовців місцевого самоврядування з питань, що відносяться до їх компетенції.
2. Жителі міста – члени міської громади мають право безперешкодно (в рамках внутрішнього розпорядку органу місцевого самоврядування) особисто звертатися в ці органи, органи самоорганізації населення та до їх посадовців з будь-яких питань, що відносяться до ведення місцевого самоврядування.
3. Пропускна система в установах органів місцевого самоврядування, де проводяться громадські слухання, має забезпечити доступ усіх бажаючих громадян, які не порушують громадського порядку.
4. Колективними визнаються звернення до органів місцевого самоврядування та їх посадовців за умови наявності не менше десяти підписів жителів міста.
5. Колективні подання з кількістю підписів більше п'ятдесяти розглядаються в першочерговому порядку.
6. Колективні подання з кількістю підписів більше п'ятисот негайно передаються в міську раду (у випадку, якщо вони були направлені до інших органів і посадовців місцевого самоврядування); ці звернення підлягають обнародуванню, і в місячний термін міська рада зобов'язана розглянути його і прийняти по ньому відповідне рішення.
7. Звернення жителів міста, що містять колективні або індивідуальні вказівки на факти зловживань службовим положенням осіб, які знаходяться на службі в органах самоврядування, корупції а також ті, що розкривають факти порушення прав і свобод жителів міста, розглядаються службою Уповноваженого міської громади з прав людини за участю депутата міської ради протягом трьох днів з моменту їх реєстрації. Після розгляду цих звернень того ж дня складається доповідна записка міському голові за фактом зловживань службовим положенням посадовців, корупції, порушення прав і свобод громадян міста.
8. Відомості про такі звернення оприлюднює міський голова (а при його відсутності – секретар міської ради) раз на тиждень, виступаючи в передачі міського телебачення та в міській газеті, і повідомляє городян про заходи, що вживаються міською радою.
9. Порядок проходження звернення (петиції) членів міської громади та її розгляду визначається “Положенням про звернення (петиції) членів міської громади в місті Одесі”, яке затверджується міською радою і є частиною цього Статуту.
10. Члени територіальної громади міста мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення в межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
11. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян і відповідати на них згідно з Законом України “Про звернення громадян”.
12. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим громадянином, або колективним, якщо подане групою громадян.
13. Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадянином на особистому прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування міста.
14. Метою звернень членів територіальної громади міста можуть бути:
1) внесення конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;
2) аналіз роботи міського голови, міської ради, її виконавчих органів в цілому або окремих завдань, пов`язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих міських територій, станом довкілля, громадської безпеки, охороною громадського порядку, з інших питань, віднесених чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування;
3) порушення питань про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;
4) порушення питань про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування тощо.
Стаття 20б. Громадська експертиза
1. Відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, а також за власною ініціативою члени міської територіальної громади можуть брати участь у здійсненні громадської експертизи тих чи інших проектів рішень, що стосуються життєдіяльності та інших аспектів розвитку міської територіальної громади. Висновки, отримані під час здійснення громадської експертизи, враховуються в роботі органів місцевого самоврядування або використовуються при здійсненні інших форм місцевого самоврядування, передбачених цим Статутом.
2. Порядок підготовки та проведення громадської експертизи, вимоги до громадських експертів визначаються „Положенням про громадську експертизу в місті Одесі”, яке затверджується міською радою і є частиною цього Статуту.



Стаття 20в. Участь у роботі органів місцевого самоврядування
1. Члени міської громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради, засіданнях постійних комісій та інших виконавчих органів міської ради.
2. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.
3. Порядок отримання дозволу громадян на участь у засіданнях колегіальних органів міської ради та правила поводження в процесі засідання визначаються „Положенням про участь громадян у роботі міської ради та її органів”, яке затверджується міською радою та є складовою цього Статуту.
Стаття 21. Порядок проведення масових заходів (демонстрацій, мітингів, пікетів, інших мирних акцій)
1. Члени міської громади мають право відповідно до ст.39 Конституції України на мирні акції на території міста – збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги (пікети), вуличні ходи і демонстрації.
2. Члени інших територіальних общин України також можуть реалізувати це конституційне право на масові акції на території міста Одеси у разі, якщо в місті є ті органи влади, які правомочні приймати від організаторів акцій петиції з їхніми вимогами.
3. Мирна акція (хода) іногородніх громадян може мати характер транзитного переміщення через місто Одесу.
4. Ініціативна група, яка організує мирну акцію, заздалегідь, але не пізніше, ніж за добу, повідомляє про свій намір у письмовій формі виконавчий комітет міської ради. У повідомленні вказуються: мета мирної акції, її організаційна форма, відповідальні за організацію, кількість учасників, час, місце проведення акції та її тривалість. Одержавши таке повідомлення, виконком міської ради зобов'язаний забезпечити громадський порядок, дотримання прав і свобод громадян під час проведення масової мирної акції.
5. Організатори масової акції несуть відповідальність за відповідність акції заявленим цілям і формі її проведення, а також за дотримання громадського порядку учасниками мирної акції під час її проведення.
6. Представники міської влади несуть відповідальність за забезпечення безперешкодної реалізації права на мирні акції, за забезпечення безпеки учасників акції і громадський порядок.
7. Будь-які обмеження права на мирні акції встановлюються судом відповідно до чинного законодавства.
8. Порядок подачі повідомлення про намір провести мирну акцію і порядок проведення цих акцій визначається “Положенням про мирні акції громадян”, що затверджується міською радою і є частиною цього Статуту.

Стаття 21а. Інші форми участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування
1. Перелік форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.
3. Можуть бути використані, зокрема, такі форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування:
1) участь на громадських засадах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого самоврядування, перелік та положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого самоврядування;
2) участь у роботі консультативно-дорадчих рад, які утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування міста, з метою вивчення і організації забезпечення потреб членів територіальної громади міста різними формами соціальної допомоги, залучення їх до здійснення місцевого самоврядування міста. Положення про кожну таку раду розробляється окремо і затверджується відповідним рішенням міської ради;
3) участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень органів місцевого самоврядування міста з питань, які мають суттєве значення для членів територіальної громади, визначають напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста;
4) виконання громадських робіт з благоустрою міста, надання послуг соціально незахищеним жителям міста;
5) надання матеріальної і фінансової допомоги місцевому самоврядуванню у формі добровільних пожертвувань, що зараховуються на відповідні рахунки міської ради.
Органи місцевого самоврядування забезпечують розвиток нових форм участі членів міської територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування. Нові форми можуть ініціюватися членами міської територіальної громади, а також встановлюватися органами місцевого самоврядування відповідно до розвитку новітніх інформаційних технологій. Такими формами можуть бути:
- визначення годин та абонентської лінії телефонного зв'язку для безпосереднього та регулярного спілкування посадових осіб місцевого самоврядування з мешканцями міста;
- проведення регулярних опитувань мешканців міста через комп'ютерну або телефонну інформаційну мережу;
- розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на електронних сторінках міської ради та міського голови, а також розміщення адрес-скриньок посадових осіб місцевого самоврядування в електронній пошті з метою регулярного отримання запитань та пропозицій мешканців міста;
- організація телемостів для безпосереднього спілкування мешканців міста з посадовими особами місцевого самоврядування, зокрема під час проведення громадських слухань;
- інші форми участі членів міської громади.
Стаття 21б. Соціально-політичні конфлікти та шляхи їх подолання
1. Органи місцевого самоврядування міста дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами міської громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціальних, етнічних, політичних, релігійних та інших груп громадян.
2. У разі виникнення соціально-політичного конфлікту передбачається погоджувальна процедура, порядок проведення якої та склад представників сторін конфлікту затверджується міським головою з урахуванням пропозицій кожної зі сторін.
3. У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються у судовому порядку.
Стаття 25. Система міського самоврядування
1. Міське самоврядування в Одесі – це право і реальна здатність міської громади самостійно вирішувати питання місцевого значення.
2. Система місцевого самоврядування міської громади (далі –система міського самоврядування) визначається цим Статутом відповідно до Конституції України і Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Система міського самоврядування включає:
- міську громаду як основний суб'єкт місцевого самоврядування, що безпосередньо вирішує питання, віднесені до ведення місцевого самоврядування з використанням форм прямої демократії або через обрані нею органи місцевого самоврядування;
- міську раду – представницький орган місцевого самоврядування;
- міського голову;
- виконавчий комітет міської ради та інші виконавчі органи ради, включаючи районні адміністрації;
- районні, мікрорайонні громади, які виступають як носії спільних інтересів відповідних територій міста з наступним утворенням за ініціативою жителів та згодою міської ради органів самоорганізації населення;
- органи самоорганізації населення.
3. Розподіл повноважень між різними органами системи міського самоврядування здійснюється відповідно до законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про органи самоорганізації населення” і цим Статутом.
4. Міське самоврядування здійснюється членами міської громади як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і органи самоорганізації населення.
5. Міська рада під свою відповідальність здійснює функції і повно-важення місцевого самоврядування від імені і на користь членів міської громади.
Стаття 26. Принципи міського самоврядування
Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” міська громада здійснює місцеве самоврядування, додержуючись наступних принципів:
1. Принцип законності. Забезпечується тим, що:
1) члени міської громади і утворені ними виборні органи і посадовці при вирішенні питань в межах своєї компетенції зобов'язані діяти лише відповідно до вимог Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, цього Статуту;
2) рішення міської ради та її виконавчого комітету є обов'язковими для виконання усіма фізичними і юридичними особами на території міста;
3) юридична сила нормативно-правових актів міської ради та її виконавчого комітету, прийнятих в межах їх компетенції, має на території міста пріоритет перед актами інших органів виконавчої влади;
4) якщо акти інших органів виконавчої влади розширюють зміст і обсяг існуючих прав і свобод, соціальних гарантій громадян, в цьому випадку вони мають пріоритет перед актами органів місцевого самоврядування міської громади.
2. Принцип народовладдя. Забезпечується тим, що:
1) кожен член міської громади може реалізувати своє конституційне право на безпосереднє волевиявлення у формі прямої демократії – через місцевий референдум, місцеві вибори, загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи, вільну участь в органах самоорганізації населення, об'єднаннях громадян, колективні та індивідуальні звернення, масові акції та інші не заборонені законом самодіяльні форми організації, якщо вони мають на меті рішення питань місцевого значення на користь міської громади;
2) кожен дієздатний і повнолітній член міської громади може реалізувати своє конституційне право вільно обирати і бути обраним шляхом участі у виборах органів державної влади і органів місцевого самоврядування; він може також брати участь на загальних підставах, які визначаються цим Статутом, в конкурсному відборі на заміщення вакансій у системі муніципальної служби відповідно до закону про службу в органах місцевого самоврядування;
3) порядок виборів визначається законом; порядок і способи безпосереднього волевиявлення, а також контролю за діяльністю виборних органів влади визначається законом і цим Статутом;
4) міська громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування і джерелом місцевої влади, а органи місцевого самоврядування та їх посадові (службові) особи знаходяться на службі у міської громади, утримуються за рахунок її фінансових ресурсів, підзвітні і підконтрольні їй.
3. Принцип гласності. Забезпечується тим, що:
1) кожен член міської громади, що має право голосу, може одержати на свій письмовий запит в міську раду у встановленому законом порядку будь-яку інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування та їх служб з питань місцевого значення. Обмеження права на отримання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування визначається тільки законом;
2) міський голова, міська рада та її виконавчий комітет не можуть ухвалювати рішень і робити дій, які обмежують право членів міської громади на свободу слова і інформації, або втручатися у діяльність міських ЗМІ, обмежуючи право журналістів і членів міської громади на свободу отримання і розповсюдження інформації;
3) міський бюджет розміщується в Інтернеті на сайті міської ради;
4) звіти про виконання міського бюджету публікуються в газеті „Одеський вісник” один раз на квартал і за підсумками фінансового року;
5) міський голова, депутати, керівники комунальних служб і органів самоорганізації населення міської громади регулярно виступають в комунальних ЗМІ з питань місцевого значення.
4. Принцип колегіальності. Забезпечується тим, що:
1) усі нормативно-правові акти щодо вирішення питань місцевого значення, які вимагають їх матеріально-фінансового забезпечення, приймаються міською радою колегіально на сесіях ради;
2) питання, що мають для міської громади важливе соціально-економічне і культурне значення, вносяться до порядку денного сесії міської ради після їх обговорення у Громадській палаті та з урахуванням її пропозицій. До цих питань зокрема належать:
- проект міського бюджету та звіт про його виконання;
- програми господарського та культурного розвитку міста;
- питання соціального захисту членів громади;
- земельні відносини у межах міста;
- громадська безпека у місті та інші.
5. Принцип поєднання місцевих і державних інтересів. Забезпечується на основі:
1) співпраці та взаємодопомоги міської ради і обласної державної адміністрації на користь розвитку міста Одеси;
2) розмежування компетенції і предметів ведення між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
6. Принцип виборності. Забезпечується тим, що:
1) міський голова і депутати міської ради обираються міською громадою на основі закону про місцеві вибори;
2) дострокове припинення повноважень міського голови у тих випадках, коли згідно п. 10 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ухвалюється рішення міської ради про недовіру міському голові, проводиться на основі волевиявлення міської громади відповідно до чинного законодавства і цього Статуту.
3) дострокове припинення повноважень депутатів міської ради проводиться на основі волевиявлення виборців і відповідно до чинного законодавства.
7. Принцип самостійності. Забезпечується тим, що:
1) міська громада як первинний суб'єкт місцевого самоврядування є суб'єктом комунальної власності і під свою відповідальність управляє нею безпосередньо або через міську раду.
2) нормотворча діяльність міської громади автономна: в межах закону вона має право безпосередньо – шляхом місцевого референдуму або через міську раду вирішувати будь-які питання, віднесені до її компетенції, і створювати такі органи, які ефективно забезпечують здійснення муніципальних функцій;
3) міська громада має право ініціювати за допомогою механізму місцевої ініціативи розгляд міською радою будь-якого питання місцевого значення;
3) організація системи місцевого самоврядування в місті здійснюється на основі принципу субсидіарності, відповідно до якого при розподілі повноважень між вищими і нижчими рівнями міської влади пріоритетом користується більш ефективний нижчий рівень, який наближає ухвалення рішень до членів громади.
8. Принцип підзвітності і відповідальності. Забезпечується тим, що:
1) у матеріально-фінансовій і організаційній діяльності органи місцевого самоврядування самостійні і підзвітні міській громаді. Відповідальність органів місцевого самоврядування перед державними органами здійснюється лише в частині делегованих повноважень виконавчої влади, забе