Ринок нерухомості у Києві "заклинило" (\)
05/19/2007 | Englishman
http://www.dt.ua/2000/2675/59325/
Заклинило. Нерухомість не рухається. Доведено експериментально
Автор: Вадим БАШТА
Ще зовсім недавно, місяць-два тому будь-який киянин, котрий мав у запасі вільну квартиру, мав можливість, продавши її чи помінявши на меншу, просто змінити своє життя. Старт у бізнесі, новеньке авто престижної марки з салону, якісна освіта дітей, регулярні поїздки у відпустку на острови, суперєвроремонт житлоплощі, яка використовується для проживання, обстановка житла за останнім словом комп’ютерної та побутової техніки. Нарешті, купівля шикарного новобуду з підземним гаражем чи престижної сталінки в одному з обласних центрів країни та солідний банківський рахунок «на решту» від різниці між ціною київського та обласного житла. Усе це разом узяте було можливо після продажу лише однієї «зайвої» старенької столичної малометражної хрущовки.
Схоже, нині цей шанс згаяно. Столичне житло перестали купувати. Представники деяких дрібних агентств стверджують, що за останній місяць не продали жодної квартири! І якби не доходи від посередництва у здаванні житла в оренду, можна було б іти всім складом у неоплачувану відпустку.
По секрету всьому світу
Сильне падіння кількості угод на ринку вже перестало бути секретом. Для найзацікавленіших суб’єктів ринку — столичних ріелтерів — ситуація стала настільки критичною, що деякі делікатні питання, які обговорювалися раніше лише в курилках серед товаришів по службі, плавно перетекли на сторінки ЗМІ. У пресі, з одного боку, публікують масу замовних матеріалів із загалом дивним твердженням ріелтерів і забудовників про те, що попит у Києві й далі відчутно перевищує пропозицію (якби це було так, оголошення про продаж квартир цілком можна було б розмістити на кількох сторінках відповідних видань і термін експозиції об’єктів не обчислювався б місяцями), з другого боку, президент Асоціації фахівців із нерухомості України Олександр Бондаренко змушений був визнати тенденцію зниження кількості угод, починаючи з грудня 2006 р., і зменшення доходів агентств більш ніж удвічі.
Експериментальний продаж
Автор цих рядків вирішив поставити невеличкий експеримент і «викинув» свою скромну лівобережну «чешку», в якій мешкає із сім’єю (і, природно, продавати не збирається), на неосяжний столичний ринок нерухомості. Кілька оголошень на двох-трьох найбільш відвідуваних інтернет-сайтах про те, що продається двокімнатна малометражка за 10 хвилин ходи від метро «Лівобережна» на довгій і добре відомій в ріелтерських колах вул. Ентузіастів (масив Русанівка) за ринковою ціною в 120 тисяч у.о., вочевидь, нікого не вразили. Жодного дзвінка не було!..
Бажаючи відчути всі принадності надвисокого попиту на київське житло, автор (потай від дружини) повторно виставив на продаж квартиру, понизивши при цьому ціну до 108 тис. у.о. Результат той самий. Нікого, підкреслюємо, нікого, і цей привабливий варіант не вразив. Навіть після того, як цю найнижчу серед аналогів позицію було позначено «із торгом», покупці не з’явилися. Як сумно нині жартують американські агенти з нерухомості, «усі потенційні покупці житла склали валізи й відбули в невідомому напрямку». Не допомогло й посилання на «хороший стан», «паркет», «бронедвері», «склопакети» і «сміттєпровід». Останній пункт швидше для приколу, але саме такими чи схожими аргументами київські продавці найчастіше мотивують експозицію схожих квартир у суміжних районах на 10—15 тис. у.о. вище за ринкові ціни, виставляючи невеличкі «двушки» уже не по 120, а по 130—150 тис. у.о. До речі, весь цей джентльменський набір, для забезпечення якого потрібні всього 2—3 тис. у.о., використовують представники ріелтерських агентств і господарі квартир для підвищення ціни на 10—20 тис. у.о. Причому бізнес по-українськи процвітає. Купити вбите житло, скромно відремонтувати його та одержати майже 1000% рентабельності на вкладені саме в ремонт гроші — така схема з успіхом використовувалася заповзятливими співвітчизниками останніми роками.
Оплатити іпотеку
Те, що для цивілізованого світу — стандарт, у нас пропонується як житло для обраних. Звичайну, скромну за європейськими мірками «двушку» не в центрі, іноді пропонують за 350—450 тисяч у.о. Зустрічаються і зовсім уже курйозні випадки, коли продавець оцінює своє житло не в центрі за 5—7 тис. дол. за метр квадратний. Таке марення публікують агентства і враховують під час визначення загальноміських цінових індексів. Анекдот у тему: «Соціологічна служба проводить анкетування сімейних пар на тему сексу. Через якийсь час у квартирі лунає дзвінок: «Вибачте, містере Сміт. Але у ваших анкетах виявилася неточність. Ви пишете, що займаєтеся сексом тричі на тиждень, а ваша дружина — тричі за ніч». — «Усе правильно. Це наша єдина можливість оплатити іпотеку».
Виникають серйозні сумніви у тому, що в країні настільки багато або доларових мільйонерів, або не зовсім розумних пересічних громадян, які купують усе це за іпотекою. Висновок напрошується лише один — і продавці, і працівники агентств нерухомості, та й самі покупці просто втратили відчуття реальності, розвиток ринку в останній рік можуть пояснити хіба що досвідчені психологи.
Для чистоти експерименту, крім популярних і розкручених інтернет-порталів, а також кількох спеціалізованих видань, було також розпочато спробу «виставити» квартиру й у найбільш тиражній (у цій спеціалізації) київській газеті, через яку відбувається переважна більшість угод купівлі-продажу на ринку нерухомості столиці. На жаль, довести експеримент до кінця не вдалося. Розпухле останнім часом від надлишкової кількості пропозицій видання через невідомі причини не опублікувало цієї привабливої віртуальної пропозиції.
Може, запропонована «двушка» мала б екзотичний вигляд поруч зі своїми побратимами за ціною від 110 до 150 тис. у.о. А можливо, причина більш тривіальна — величезна кількість пропозицій, практично цілковита відсутність покупців і, відповідно, довга черга на розміщення оголошень.
Утім, якийсь результат усе-таки був отриманий. Буквально перед відправленням матеріалу до друку пролунав дзвінок з одного великого столичного агентства нерухомості з пропозицією про співробітництво. Чемно «відшивши» співрозмовника, автор тим часом поцікавився, як справи на ринку. Працівник агентства сказав, що береться спробувати продати квартиру за ціною від 108 до 110 тисяч у.о., це реально, оскільки заявлена ціна нижча за ринкову. Підтвердив, що пропозицій на продаж збільшилося вдвічі, що кількість угод помітно знизилася, і що продати квартиру за цінами, заявленими на схожі варіанти в газеті, тобто за ціною від 120 до 150 тис., — це «дуже довга пісня».
Зарплата
по 100 тисяч кожному
Підіб’ємо підсумок експерименту. Термін експозиції житла на ринку Києва — один місяць спочатку за ринковою ціною, потім за ціною значно нижчою за ринкову. За весь цей час — один сумнівний дзвінок з агентства і жодного дзвінка від прямого покупця. Логічно припустити, що за основною масою київських оголошень нині взагалі ніхто не телефонує. Людей перестало цікавити житло в столиці за суперціною, а за якістю розраховане на найбідніші верстви населення.
Висновки. З початку 2007 року на столичному ринку нерухомості запанувала стагнація. Угоди, безумовно, є, але їх мало. Під час «термінового» продажу ціна торгу доходить до 10—15 тисяч у.о. у бік зниження. Продавці вичікують і не поспішають знижувати ціни, оскільки за умов економічної та політичної непевності нерухомість є досить безпечним сховищем капіталів. Покупці вичікують, оскільки ціна на столичну нерухомість не відповідає доходам 99% співвітчизників. Крім того, не факт, що українська економіка й далі виявлятиме «гумові» властивості, тобто у відповідь на нескінченні розбірки політичних еліт демонструватиме зростання. Отже, рівень реальних доходів громадян може й знизитися.
Унаслідок стагнації ринку з’явилися перші проблеми в низки столичних забудовників, які організували свою діяльність за принципом піраміди, коли на гроші новозалучених інвесторів добудовують попередні об’єкти. Нехитра схема (новий будівельний майданчик — інвестиції громадян у котлован — добудування на ці гроші зовсім іншого об’єкта) дала збій. Кілька будівельних скандалів наразі лише жевріють, але якщо розгоряться, можуть серйозно розхитати первинний ринок. Уроків «Еліти-центру» виявилося не досить для деяких довірливих громадян. У результаті десятки столичних об’єктів перебувають у замороженому стані. Їх фінансування припинене, і подальше будівництво залишається під великим сумнівом.
У процесі будівельних скандалів спливли досить пікантні подробиці на тему, яка постійно тиражується в пресі, що в усьому винний дорогий цемент, і забудовники під час реалізації проектів ледь-ледь зводять кінці з кінцями при 2—3% рівні рентабельності. Наприклад, виявилося, що топ-менеджмент однієї з компаній, скандал навколо якої тільки набирає обертів, і яка справді перебувала на межі виживання, призначили самі собі оклади в розмірі 100 тис. дол. США кожному. Зрозуміла річ — за рахунок грошей інвесторів. А ще надмаржа між собівартістю будівництва та кінцевою ціною реалізації іде на підкуп чиновників, безмірний розігрів ринку землі та наддоходи будівельних компаній.
Стагнація
За повідомленнями знайомих авторові працівників найбільших московських агентств, попри те, що московські цінові індекси показують лише на частки відсотка спадний тренд, насправді, розпочинаючи з жовтня 2006 р., ціна на чимало неелітних об’єктів нерухомості у спальних районах Москви реально впала на 20%. Гравцям українського ринку добре відома ситуація в Москві, саме тому зацікавлені особи в Києві вирішили спробувати випустити пару на вітчизняному ринку ціновим індексам на спеціалізованих інтернет-ресурсах.
Результатом стагнації стало й різко негативне значення індексу дохідності житла, яке розраховується як співвідношення гаданого доходу від оренди квартири, віртуального підвищення її вартості, з одного боку, і розміру щомісячних відсотків від суми, рівної вартості квартири на банківському депозиті — з другого. Для того щоб купівля київської «однушки» не в центральних районах за 100 тисяч у.о. стала рентабельною, потрібне або нескінченне зростання цін, або здавання її в оренду за 700—800 у.о. на місяць. Здавання ж в оренду вбитого, не відремонтованого «під євро», житла вище ніж за 350 у.о. на місяць більш ніж сумнівне. Таким чином, київські рантьє, які перебувають на хмарах від щастя володіння однокімнатною хрущобою, уже майже півроку недоотримують щомісяця (якби сума розміщалася на депозиті) майже по півтисячі доларів від оренди свого скарбу. І це для країни, де 500 у.о. на місяць найчастіше є доходом на сім’ю.
Територія абсурду
Для повноти картини автор також звернувся до одного зі столичних відділень банку (фінустанова з першої десятки, яка належить іноземним власникам, один із лідерів за обсягами іпотечного кредитування населення) із проханням надати іпотечний кредит (розрахунок з ануїтетом, за якого щомісячні платежі будуть рівні) на житло у Києві вартістю 115 тисяч у.о. Отриманий результат шокує. Роздруківка кредиту: початковий внесок 15 тис. дол., сума кредиту 100 тис. дол., сума щомісячних платежів 1160 дол. протягом 240 місяців, тобто 20 років. Разові попередні платежі — 22 тис. грн. (у т.ч. 5810 грн. до Пенсійного фонду, 5810 грн. — держмито, 5050 грн. — комісія банку, 2700 грн. — страхування життя, 1700 грн. — страхування нерухомості, нотаріальні послуги, бланки та інші дрібниці).
Таким чином, за 20 років іпотеки покупцеві доведеться виплатити 278400 дол. основних щомісячних платежів, 4400 дол. разових виплат, 16 тис. за щорічними договорами страхування життя та нерухомості. Набігає майже 300 тис. дол. Із них сума чистої переплати 200 тис. дол. за досить убоге одно- чи двокімнатне житло без ремонту. В інших банках ще дорожче.
У жителів країн ЄС дещо інші розклади. Ставка за іпотекою в більшості країн не перевищує 4,5—5%, ціни на житло сумірні з київськими (а часом і нижчі), а сума переплати за 20-річним іпотечним кредитом у 100 тис. євро не перевищує 50 тис. євро. І все це, як правило, за цілком готове житло.
Вітчизняні фінансові установи страхують свої ризики й не приховують, що відсоткова ставка в доступному для огляду майбутньому істотно не знижуватиметься. Водночас кредитний тягар американських позичальників (лише 6%) уже збанкрутив багато тисяч американських сімей. Добровільне рабство українських позичальників при набагато менших доходах і при запаморочливо більш високому позиковому відсотку ставить під питання не тільки їхній особистий добробут, а й сталість національної фінансової системи в цілому.
Експеримент автора закінчився. На жаль, із нього випливає, що в ріелтерів і забудовників великі проблеми зі збутом. Тому представники агентств і найбільших столичних забудовників, які продовжують наполягати на високому попиті, м’яко кажучи, нещирі. До речі, багато хто з них уже поміняв свою думку. Ті, хто раніше заявляв, що падіння цін на житло неможливе у принципі, визнають незаперечні факти: попит упав удвічі, база пропозицій переповнена, щодо деяких об’єктів зафіксоване істотне зниження ціни.
За таких умов багато спекулянтів і перекупників масово полишають вторинний ринок. Адже відомо, хто першим тікає з потопаючого корабля. У грі залишаються переважно дилетанти. На первинному ринку ситуація трохи інша, утім, там і ставки більш високі. Адже в один момент можна втратити все. Нині загроза особистого банкрутства нависла над багатьма тисячами громадян, які інвестували котлован, іншими словами, «повітря лівобережжя».
Не виключено, що пропозиція, яка різко зросла, — тільки спроба компетентних осіб позбутися активу, який став надто ризикованим. Гравці київського ринку житла, за повної байдужості влади, схоже, загралися, і ринок нерухомості столиці, якщо не розпочати негайних «охолоджувальних» заходів, очікують серйозні потрясіння. Лише серйозне стрибкоподібне зниження курсу долара на світових ринках (чого поки що не передбачається, оскільки долар знижується плавно й під контролем) могло б зм’якшити такий сценарій.
Зважаючи на ситуацію в Москві, хіба що диво може врятувати ринок нерухомості Києва від повномасштабного обвалу з усіма супутніми принадностями. За останніми даними колег із Білокамінної, вони змушені були продати кілька «двушок» у спальниках столиці Росії за ціною набагато нижчою від спочатку заявленої, а саме, по 150 тис. у.о. За такою усередненою ціною виставляють переважну більшість нецентральних «двушок» Києва. Тобто Київ практично наздогнав Москву. І ця обставина дозволяє назвати те, що відбувається на ринку нерухомості нашої столиці, територією цілковитого абсурду.
Заклинило. Нерухомість не рухається. Доведено експериментально
Автор: Вадим БАШТА
Ще зовсім недавно, місяць-два тому будь-який киянин, котрий мав у запасі вільну квартиру, мав можливість, продавши її чи помінявши на меншу, просто змінити своє життя. Старт у бізнесі, новеньке авто престижної марки з салону, якісна освіта дітей, регулярні поїздки у відпустку на острови, суперєвроремонт житлоплощі, яка використовується для проживання, обстановка житла за останнім словом комп’ютерної та побутової техніки. Нарешті, купівля шикарного новобуду з підземним гаражем чи престижної сталінки в одному з обласних центрів країни та солідний банківський рахунок «на решту» від різниці між ціною київського та обласного житла. Усе це разом узяте було можливо після продажу лише однієї «зайвої» старенької столичної малометражної хрущовки.
Схоже, нині цей шанс згаяно. Столичне житло перестали купувати. Представники деяких дрібних агентств стверджують, що за останній місяць не продали жодної квартири! І якби не доходи від посередництва у здаванні житла в оренду, можна було б іти всім складом у неоплачувану відпустку.
По секрету всьому світу
Сильне падіння кількості угод на ринку вже перестало бути секретом. Для найзацікавленіших суб’єктів ринку — столичних ріелтерів — ситуація стала настільки критичною, що деякі делікатні питання, які обговорювалися раніше лише в курилках серед товаришів по службі, плавно перетекли на сторінки ЗМІ. У пресі, з одного боку, публікують масу замовних матеріалів із загалом дивним твердженням ріелтерів і забудовників про те, що попит у Києві й далі відчутно перевищує пропозицію (якби це було так, оголошення про продаж квартир цілком можна було б розмістити на кількох сторінках відповідних видань і термін експозиції об’єктів не обчислювався б місяцями), з другого боку, президент Асоціації фахівців із нерухомості України Олександр Бондаренко змушений був визнати тенденцію зниження кількості угод, починаючи з грудня 2006 р., і зменшення доходів агентств більш ніж удвічі.
Експериментальний продаж
Автор цих рядків вирішив поставити невеличкий експеримент і «викинув» свою скромну лівобережну «чешку», в якій мешкає із сім’єю (і, природно, продавати не збирається), на неосяжний столичний ринок нерухомості. Кілька оголошень на двох-трьох найбільш відвідуваних інтернет-сайтах про те, що продається двокімнатна малометражка за 10 хвилин ходи від метро «Лівобережна» на довгій і добре відомій в ріелтерських колах вул. Ентузіастів (масив Русанівка) за ринковою ціною в 120 тисяч у.о., вочевидь, нікого не вразили. Жодного дзвінка не було!..
Бажаючи відчути всі принадності надвисокого попиту на київське житло, автор (потай від дружини) повторно виставив на продаж квартиру, понизивши при цьому ціну до 108 тис. у.о. Результат той самий. Нікого, підкреслюємо, нікого, і цей привабливий варіант не вразив. Навіть після того, як цю найнижчу серед аналогів позицію було позначено «із торгом», покупці не з’явилися. Як сумно нині жартують американські агенти з нерухомості, «усі потенційні покупці житла склали валізи й відбули в невідомому напрямку». Не допомогло й посилання на «хороший стан», «паркет», «бронедвері», «склопакети» і «сміттєпровід». Останній пункт швидше для приколу, але саме такими чи схожими аргументами київські продавці найчастіше мотивують експозицію схожих квартир у суміжних районах на 10—15 тис. у.о. вище за ринкові ціни, виставляючи невеличкі «двушки» уже не по 120, а по 130—150 тис. у.о. До речі, весь цей джентльменський набір, для забезпечення якого потрібні всього 2—3 тис. у.о., використовують представники ріелтерських агентств і господарі квартир для підвищення ціни на 10—20 тис. у.о. Причому бізнес по-українськи процвітає. Купити вбите житло, скромно відремонтувати його та одержати майже 1000% рентабельності на вкладені саме в ремонт гроші — така схема з успіхом використовувалася заповзятливими співвітчизниками останніми роками.
Оплатити іпотеку
Те, що для цивілізованого світу — стандарт, у нас пропонується як житло для обраних. Звичайну, скромну за європейськими мірками «двушку» не в центрі, іноді пропонують за 350—450 тисяч у.о. Зустрічаються і зовсім уже курйозні випадки, коли продавець оцінює своє житло не в центрі за 5—7 тис. дол. за метр квадратний. Таке марення публікують агентства і враховують під час визначення загальноміських цінових індексів. Анекдот у тему: «Соціологічна служба проводить анкетування сімейних пар на тему сексу. Через якийсь час у квартирі лунає дзвінок: «Вибачте, містере Сміт. Але у ваших анкетах виявилася неточність. Ви пишете, що займаєтеся сексом тричі на тиждень, а ваша дружина — тричі за ніч». — «Усе правильно. Це наша єдина можливість оплатити іпотеку».
Виникають серйозні сумніви у тому, що в країні настільки багато або доларових мільйонерів, або не зовсім розумних пересічних громадян, які купують усе це за іпотекою. Висновок напрошується лише один — і продавці, і працівники агентств нерухомості, та й самі покупці просто втратили відчуття реальності, розвиток ринку в останній рік можуть пояснити хіба що досвідчені психологи.
Для чистоти експерименту, крім популярних і розкручених інтернет-порталів, а також кількох спеціалізованих видань, було також розпочато спробу «виставити» квартиру й у найбільш тиражній (у цій спеціалізації) київській газеті, через яку відбувається переважна більшість угод купівлі-продажу на ринку нерухомості столиці. На жаль, довести експеримент до кінця не вдалося. Розпухле останнім часом від надлишкової кількості пропозицій видання через невідомі причини не опублікувало цієї привабливої віртуальної пропозиції.
Може, запропонована «двушка» мала б екзотичний вигляд поруч зі своїми побратимами за ціною від 110 до 150 тис. у.о. А можливо, причина більш тривіальна — величезна кількість пропозицій, практично цілковита відсутність покупців і, відповідно, довга черга на розміщення оголошень.
Утім, якийсь результат усе-таки був отриманий. Буквально перед відправленням матеріалу до друку пролунав дзвінок з одного великого столичного агентства нерухомості з пропозицією про співробітництво. Чемно «відшивши» співрозмовника, автор тим часом поцікавився, як справи на ринку. Працівник агентства сказав, що береться спробувати продати квартиру за ціною від 108 до 110 тисяч у.о., це реально, оскільки заявлена ціна нижча за ринкову. Підтвердив, що пропозицій на продаж збільшилося вдвічі, що кількість угод помітно знизилася, і що продати квартиру за цінами, заявленими на схожі варіанти в газеті, тобто за ціною від 120 до 150 тис., — це «дуже довга пісня».
Зарплата
по 100 тисяч кожному
Підіб’ємо підсумок експерименту. Термін експозиції житла на ринку Києва — один місяць спочатку за ринковою ціною, потім за ціною значно нижчою за ринкову. За весь цей час — один сумнівний дзвінок з агентства і жодного дзвінка від прямого покупця. Логічно припустити, що за основною масою київських оголошень нині взагалі ніхто не телефонує. Людей перестало цікавити житло в столиці за суперціною, а за якістю розраховане на найбідніші верстви населення.
Висновки. З початку 2007 року на столичному ринку нерухомості запанувала стагнація. Угоди, безумовно, є, але їх мало. Під час «термінового» продажу ціна торгу доходить до 10—15 тисяч у.о. у бік зниження. Продавці вичікують і не поспішають знижувати ціни, оскільки за умов економічної та політичної непевності нерухомість є досить безпечним сховищем капіталів. Покупці вичікують, оскільки ціна на столичну нерухомість не відповідає доходам 99% співвітчизників. Крім того, не факт, що українська економіка й далі виявлятиме «гумові» властивості, тобто у відповідь на нескінченні розбірки політичних еліт демонструватиме зростання. Отже, рівень реальних доходів громадян може й знизитися.
Унаслідок стагнації ринку з’явилися перші проблеми в низки столичних забудовників, які організували свою діяльність за принципом піраміди, коли на гроші новозалучених інвесторів добудовують попередні об’єкти. Нехитра схема (новий будівельний майданчик — інвестиції громадян у котлован — добудування на ці гроші зовсім іншого об’єкта) дала збій. Кілька будівельних скандалів наразі лише жевріють, але якщо розгоряться, можуть серйозно розхитати первинний ринок. Уроків «Еліти-центру» виявилося не досить для деяких довірливих громадян. У результаті десятки столичних об’єктів перебувають у замороженому стані. Їх фінансування припинене, і подальше будівництво залишається під великим сумнівом.
У процесі будівельних скандалів спливли досить пікантні подробиці на тему, яка постійно тиражується в пресі, що в усьому винний дорогий цемент, і забудовники під час реалізації проектів ледь-ледь зводять кінці з кінцями при 2—3% рівні рентабельності. Наприклад, виявилося, що топ-менеджмент однієї з компаній, скандал навколо якої тільки набирає обертів, і яка справді перебувала на межі виживання, призначили самі собі оклади в розмірі 100 тис. дол. США кожному. Зрозуміла річ — за рахунок грошей інвесторів. А ще надмаржа між собівартістю будівництва та кінцевою ціною реалізації іде на підкуп чиновників, безмірний розігрів ринку землі та наддоходи будівельних компаній.
Стагнація
За повідомленнями знайомих авторові працівників найбільших московських агентств, попри те, що московські цінові індекси показують лише на частки відсотка спадний тренд, насправді, розпочинаючи з жовтня 2006 р., ціна на чимало неелітних об’єктів нерухомості у спальних районах Москви реально впала на 20%. Гравцям українського ринку добре відома ситуація в Москві, саме тому зацікавлені особи в Києві вирішили спробувати випустити пару на вітчизняному ринку ціновим індексам на спеціалізованих інтернет-ресурсах.
Результатом стагнації стало й різко негативне значення індексу дохідності житла, яке розраховується як співвідношення гаданого доходу від оренди квартири, віртуального підвищення її вартості, з одного боку, і розміру щомісячних відсотків від суми, рівної вартості квартири на банківському депозиті — з другого. Для того щоб купівля київської «однушки» не в центральних районах за 100 тисяч у.о. стала рентабельною, потрібне або нескінченне зростання цін, або здавання її в оренду за 700—800 у.о. на місяць. Здавання ж в оренду вбитого, не відремонтованого «під євро», житла вище ніж за 350 у.о. на місяць більш ніж сумнівне. Таким чином, київські рантьє, які перебувають на хмарах від щастя володіння однокімнатною хрущобою, уже майже півроку недоотримують щомісяця (якби сума розміщалася на депозиті) майже по півтисячі доларів від оренди свого скарбу. І це для країни, де 500 у.о. на місяць найчастіше є доходом на сім’ю.
Територія абсурду
Для повноти картини автор також звернувся до одного зі столичних відділень банку (фінустанова з першої десятки, яка належить іноземним власникам, один із лідерів за обсягами іпотечного кредитування населення) із проханням надати іпотечний кредит (розрахунок з ануїтетом, за якого щомісячні платежі будуть рівні) на житло у Києві вартістю 115 тисяч у.о. Отриманий результат шокує. Роздруківка кредиту: початковий внесок 15 тис. дол., сума кредиту 100 тис. дол., сума щомісячних платежів 1160 дол. протягом 240 місяців, тобто 20 років. Разові попередні платежі — 22 тис. грн. (у т.ч. 5810 грн. до Пенсійного фонду, 5810 грн. — держмито, 5050 грн. — комісія банку, 2700 грн. — страхування життя, 1700 грн. — страхування нерухомості, нотаріальні послуги, бланки та інші дрібниці).
Таким чином, за 20 років іпотеки покупцеві доведеться виплатити 278400 дол. основних щомісячних платежів, 4400 дол. разових виплат, 16 тис. за щорічними договорами страхування життя та нерухомості. Набігає майже 300 тис. дол. Із них сума чистої переплати 200 тис. дол. за досить убоге одно- чи двокімнатне житло без ремонту. В інших банках ще дорожче.
У жителів країн ЄС дещо інші розклади. Ставка за іпотекою в більшості країн не перевищує 4,5—5%, ціни на житло сумірні з київськими (а часом і нижчі), а сума переплати за 20-річним іпотечним кредитом у 100 тис. євро не перевищує 50 тис. євро. І все це, як правило, за цілком готове житло.
Вітчизняні фінансові установи страхують свої ризики й не приховують, що відсоткова ставка в доступному для огляду майбутньому істотно не знижуватиметься. Водночас кредитний тягар американських позичальників (лише 6%) уже збанкрутив багато тисяч американських сімей. Добровільне рабство українських позичальників при набагато менших доходах і при запаморочливо більш високому позиковому відсотку ставить під питання не тільки їхній особистий добробут, а й сталість національної фінансової системи в цілому.
Експеримент автора закінчився. На жаль, із нього випливає, що в ріелтерів і забудовників великі проблеми зі збутом. Тому представники агентств і найбільших столичних забудовників, які продовжують наполягати на високому попиті, м’яко кажучи, нещирі. До речі, багато хто з них уже поміняв свою думку. Ті, хто раніше заявляв, що падіння цін на житло неможливе у принципі, визнають незаперечні факти: попит упав удвічі, база пропозицій переповнена, щодо деяких об’єктів зафіксоване істотне зниження ціни.
За таких умов багато спекулянтів і перекупників масово полишають вторинний ринок. Адже відомо, хто першим тікає з потопаючого корабля. У грі залишаються переважно дилетанти. На первинному ринку ситуація трохи інша, утім, там і ставки більш високі. Адже в один момент можна втратити все. Нині загроза особистого банкрутства нависла над багатьма тисячами громадян, які інвестували котлован, іншими словами, «повітря лівобережжя».
Не виключено, що пропозиція, яка різко зросла, — тільки спроба компетентних осіб позбутися активу, який став надто ризикованим. Гравці київського ринку житла, за повної байдужості влади, схоже, загралися, і ринок нерухомості столиці, якщо не розпочати негайних «охолоджувальних» заходів, очікують серйозні потрясіння. Лише серйозне стрибкоподібне зниження курсу долара на світових ринках (чого поки що не передбачається, оскільки долар знижується плавно й під контролем) могло б зм’якшити такий сценарій.
Зважаючи на ситуацію в Москві, хіба що диво може врятувати ринок нерухомості Києва від повномасштабного обвалу з усіма супутніми принадностями. За останніми даними колег із Білокамінної, вони змушені були продати кілька «двушок» у спальниках столиці Росії за ціною набагато нижчою від спочатку заявленої, а саме, по 150 тис. у.о. За такою усередненою ціною виставляють переважну більшість нецентральних «двушок» Києва. Тобто Київ практично наздогнав Москву. І ця обставина дозволяє назвати те, що відбувається на ринку нерухомості нашої столиці, територією цілковитого абсурду.
Відповіді
2007.05.19 | stefan
в Одесі аналогічна ситуація
Englishman пише:> Зважаючи на ситуацію в Москві, хіба що диво може врятувати ринок нерухомості Києва від повномасштабного обвалу з усіма супутніми принадностями. За останніми даними колег із Білокамінної, вони змушені були продати кілька «двушок» у спальниках столиці Росії за ціною набагато нижчою від спочатку заявленої, а саме, по 150 тис. у.о. За такою усередненою ціною виставляють переважну більшість нецентральних «двушок» Києва. Тобто Київ практично наздогнав Москву. І ця обставина дозволяє назвати те, що відбувається на ринку нерухомості нашої столиці, територією цілковитого абсурду.
--------------------------------------
НМД, в Одесі аналогічна ситуація.
2007.05.19 | alx_1904
История знакомого о продаже
Ну досталась ему квартира по наследству 1,5 года назад.Как квартира - не нужна.
Выставил в мае прошлого года на продажу, к январю 2007 оценочная стоимость выросла процентов на 50% по сравнению с маем 2006, а его продажная УПАЛА на 15% - и всё равно не брали.
Еле продал после ещё большей скидки.
2007.05.19 | alx_1904
Уже давно причём, а что можно было ожидать если
цены на квартиры достигли московских, и гоораздо выше Лондонских?2007.05.19 | Shooter
Нє брєді, сердешний
alx_1904 пише:> цены на квартиры достигли московских, и гоораздо выше Лондонских?
В Лондоні порвіняльні квартири ще до 60-100% перевищують ціни і в Москві, і в Києві.
2007.05.19 | alx_1904
Скока-скока стоит однокомнатная в Лондоне,а? В Киеве
гостинка на Лесном 23 метра -общей - 90.2007.05.19 | holland
За такі гроші в Лондоні
За такі гроші в Лондоні не можна купити нічого. Можна ще спробувати знайти гараж, але не квартиру.2007.05.20 | alx_1904
Да вы что? Ликбез: ну зайди хотя бы на propertyfinder.com
2007.05.20 | holland
Дякую за великодушнк
2007.05.20 | holland
Дякую за великодушну пропозицію
Наскільки ви добре знаєте англійську? Ваша сторінка саме підтверджує, що за 90 тис. дол. (45 тис. фунтів) квартиру в Лондоні купити не можна.2007.05.20 | Englishman
Насправді, на квартири деякого класу лондонські ціни не дуже
відрізняються від київських. Принаймні, я бачив пропозицію двокімнатної квартири у новобудові на Теремках за 300 тисяч, це не набагато меньше від цього:http://www.hamptons.co.uk/Search/property_detail.asp?p_RefNo=DUL070135&search_id=15058086&FromNavNodeID=SearchProperties.BuySearch&SubMenuID=BuySearchResults
Звичайно, якщо порівнювати найдорожчі квартири у районі Кенсінгтон з найдорожчими київськими Лондон поки що виграє, але для середнього класу різниця у цінах вже не занадто велика.
Це все при тому, що Лондон- найдорожче місто світу.
2007.05.20 | holland
Re: Насправді, на квартири деякого класу лондонські ціни не дуже
Може на "деякого класу", але загалом навіть шутерівські 60-100% виглядають, як применшення. Ось розкладка середніх цін за районами (у фунтах, тобто треба множити на 2):http://www.landreg.gov.uk/propertyprice/interactive/ppr_ualbs.asp?dataregion=glb&datayear=0&rq=1
http://www.landreg.gov.uk/propertyprice/interactive/ppr_ualbs.asp?curpage=2&rq=1&dataregion=GLB&dataset=&datayear=48
2007.05.20 | Shooter
Re: Насправді, на квартири деякого класу лондонські ціни не дуже
holland пише:> Може на "деякого класу", але загалом навіть шутерівські 60-100% виглядають, як применшення.
Я завжди полюбляв консервативні оцінювання
> Ось розкладка середніх цін за районами (у фунтах, тобто треба множити на 2):
>
> http://www.landreg.gov.uk/propertyprice/interactive/ppr_ualbs.asp?dataregion=glb&datayear=0&rq=1
>
> http://www.landreg.gov.uk/propertyprice/interactive/ppr_ualbs.asp?curpage=2&rq=1&dataregion=GLB&dataset=&datayear=48
2007.05.20 | Englishman
дякую, все так і є.
якщо виключити City of Westminster та інші надпрестижні райони, і зосередитися на квартирах а не домах, різниця між цінами на житло схожого класу не дуже велика.2007.05.20 | holland
Re: дякую, все так і є.
Englishman пише:> якщо виключити City of Westminster та інші надпрестижні райони
А навіщо виключати? Їхня престижність не означає ексклюзивність (не в Лондоні). Згідно з тією таблицею, в City of Westminster продається більше квартир, ніж в будь-якому іншому районі (окрім Wandsworth). Найменше, до речі, продається в найдешевшому районі (Barking and Dagenham).
2007.05.20 | Englishman
Re: дякую, все так і є.
holland пише:> Englishman пише:
> > якщо виключити City of Westminster та інші надпрестижні райони
>
> А навіщо виключати? Їхня престижність не означає ексклюзивність (не в Лондоні).
> Згідно з тією таблицею, в City of Westminster продається більше квартир, ніж в будь-якому іншому районі (окрім Wandsworth). Найменше, до речі, продається в найдешевшому районі (Barking and Dagenham).
велика кількість продажів не означає доступність квартир для середнього класу, і нічого не каже про те, чи продаються ці квартири британцям, чи іноземцям. Порівняння Оболоні з Вестмінстером є некоректним хоча б з цих міркувань.
І ще- до ціни на квартиру на даний момент треба додавати вартість кредиту. Тут порівняння точно не на користь Києва.
2007.05.21 | holland
Re: дякую, все так і є.
Englishman пише:> велика кількість продажів не означає доступність квартир для середнього класу, і нічого не каже про те, чи продаються ці квартири британцям, чи іноземцям.
Якщо б в Лондоні не було іноземців (які в багатьох районах складають більшість населення), він мабуть не був би Лондоном. Так я можу довести, що й Монако не набагато дорожче Києва.
2007.05.20 | Shooter
Якщо усереднити - відрізняються рази в два
Englishman пише:> відрізняються від київських. Принаймні, я бачив пропозицію двокімнатної квартири у новобудові на Теремках за 300 тисяч, це не набагато меньше від цього:
>
> http://www.hamptons.co.uk/Search/property_detail.asp?p_RefNo=DUL070135&search_id=15058086&FromNavNodeID=SearchProperties.BuySearch&SubMenuID=BuySearchResults
Порівняння абсолютно некоректне. Порівнюйте новобудову з новобудовою, якщо хочете. Сучасна ж новобудова (досвід іншої європейської столиці) коштує відсотків на 60-80% більше ніж квартира точно такого ж класу, але 20 років стара.
Квартира ж, про яку Ви пишете - "порівняльна" з квартирою автора статті в ДТ. Скільки він там за неї хотів (і то - не продав)? 110 тис доларів? Спробуйте знайти 1 bed-room в Лондоні за 55 кФунтєй в не run-down area.
> Звичайно, якщо порівнювати найдорожчі квартири у районі Кенсінгтон з найдорожчими київськими Лондон поки що виграє, але для середнього класу різниця у цінах вже не занадто велика.
60-100%. Саме для середнього класу.
>Це все при тому, що Лондон- найдорожче місто світу.
Не найдорожче. І навіть в Європі не найдорожче
Хоча й одне з найдорожчих, звісно.
2007.05.20 | Englishman
Re: Якщо усереднити - відрізняються рази в два
Shooter пише:> Englishman пише:
> > відрізняються від київських. Принаймні, я бачив пропозицію двокімнатної квартири у новобудові на Теремках за 300 тисяч, це не набагато меньше від цього:
> >
> > http://www.hamptons.co.uk/Search/property_detail.asp?p_RefNo=DUL070135&search_id=15058086&FromNavNodeID=SearchProperties.BuySearch&SubMenuID=BuySearchResults
>
> Порівняння абсолютно некоректне. Порівнюйте новобудову з новобудовою, якщо хочете.
Ви серйозно хочете сказати, що якість житла у київській новобудові відповідає якості у новобудові лондонській? Кхе-кхе. Ви щось чули про непрацюючи ліфти, відсутність води (не кажучи вже сантехніки), криві стіни і т.п.? Якщо бути справедливим, я мав би еджастнути ціну на квартиру у наданому лінку у бік заниження, аби порівняння було дійсно коректним, але ж я ціого не зробив
> Не найдорожче. І навіть в Європі не найдорожче
http://www.globalpropertyguide.com/articleread.php?article_id=82&cid=
2007.05.20 | Shooter
Re: Якщо усереднити - відрізняються рази в два
Englishman пише:> Shooter пише:
> > Englishman пише:
> > > відрізняються від київських. Принаймні, я бачив пропозицію двокімнатної квартири у новобудові на Теремках за 300 тисяч, це не набагато меньше від цього:
> > >
> > > http://www.hamptons.co.uk/Search/property_detail.asp?p_RefNo=DUL070135&search_id=15058086&FromNavNodeID=SearchProperties.BuySearch&SubMenuID=BuySearchResults
> >
> > Порівняння абсолютно некоректне. Порівнюйте новобудову з новобудовою, якщо хочете.
>
> Ви серйозно хочете сказати, що якість житла у київській новобудові відповідає якості у новобудові лондонській? Кхе-кхе. Ви щось чули про непрацюючи ліфти, відсутність води (не кажучи вже сантехніки), криві стіни і т.п.? Якщо бути справедливим, я мав би еджастнути ціну на квартиру у наданому лінку у бік заниження, аби порівняння було дійсно коректним, але ж я ціого не зробив
Залежно, знову ж таки, які новобудови порівнювати. Порівнюйте адекватні - скажімо, під ключ.
Так само, як і порівнюйте відповідні second-hand квартири - наведену Вами 1 bed-room і яку автор статті за 2 місяці не зумів навіть одного нормального покупця знайти за 55 кФунтів.
> > Не найдорожче. І навіть в Європі не найдорожче
>
> http://www.globalpropertyguide.com/articleread.php?article_id=82&cid=
От бачите - як я і казав, навіть в Європі не найдорожче
Хоча що люди бачать в тому Монако - ну ніяк зрозуміти не можу (окрім no direct taxes, звісно
2007.05.20 | alx_1904
Простой пример: у нас я Не Знаю нновостроек не
эконом класса по качеству - НЕТ ни одной с встроенным домовым кондиционером."так называемые элитные" киевские дома сразу обрастают сплитами
2007.05.20 | 123
Так, це повний маразм
2007.05.20 | Shooter
Відразу "з бедра" - рекомендую:
http://www.stsophia.ua/Там все є.
З іншого боку - запевняюю Вас, що в Лондоні (як і далеко не тільки в ньому) кондинцінер в новобудовах - далеко не стандарт.
2007.05.21 | samopal
London and Monaco.... (/)
London and Monaco are Europe’s most expensive cities for residential property buyers:http://www.globalpropertyguide.com/articleread.php?article_id=82&cid=
Там є табличка з цінами на "апартаменти". Не знаю, як вони там класифікують, але за іншими даними Лондон таки найдорожчий. Бажаючі мoжуть порпатися наприклад тут: http://www.knightfrank.com
Найбільше зростання цін нерухомості за минулий рік зафіксоване... у Прибалтиці
2007.05.21 | Shooter
Монако, а потім суттєво нижчі ціни - в Лондоні
Якщо вмієте читати і порівнювати числа - до такого висновку мало би бути відносно нескладно прийти.Навіть якщо взяти виключно Prime London - в 1,7 рази виходить. Хоча коректно брати весь Лондон - тоді різниця буде ще суттєвіша.
2007.05.21 | samopal
Вам сюди (/)
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1179754862&first=1179756040&last=1179730149Там внизу є картинка і вказане "джерело". Але, думаю, це не так суттєво, бо і різниця в цінах між Лондоном та Монако "несуттєва".
2007.05.21 | Shooter
Ви спочатку за своїм лінком сходіть, среднєкосмонаут Ви наш
http://www.globalpropertyguide.com/articleread.php?article_id=82&cid=Який Ви вказуєте тут:
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1179703702&first=1179756040&last=1179730149
Де ціна на кв. м. в тис.
Моnасо 25 kE
Prime London 14.5 kE
Other London 7.2 KE
А те, що Ви наводите - це ВИКЛЮЧНО prime нерухомість (і на графіку це зазначено). Яка невідомо яким чином обраховувалась (та ще й приватною зацікавленою структурою) - умовно кажучи, взяли два найдорожчі будинки для Лондону та половину наявної нерухомості в Монако, усереднили - і "порівнюють".
Натомість дані з property guide усереднюють по всьому ринку (зробивши навіть для Лондона "спеціальне виключення") - а тому є набагато об'єктивніші.
2007.05.21 | samopal
Обидва лінки навелені мною, а Ваші інформатори хто?
Мoже Ви вкажете якісь надійніші джерела, бо сперечатися чия дупа товстіша: www.globalpropertyguide.com (може це яка "оxвіційна" наддержавна організація?), чи "якоїсь приватної" (та ще й британської,- взагалі "село", особливо у порівнянні з "філіпінськими глобалістами") Knight Frank - я з Вами не буду.Як і не сперечатимусь, чи має якесь відношення PRIME до Ваших з Англійцем дебатів про НАЙдорожче місто. Може спробуєте оцінити усю лондонську нерухомість і порівняти це з вартістю усієї нерухомості в Монте-Карло?
2007.05.21 | Shooter
І що ж би ми робили без срєднєкосмонаута
Радімий, лінк на global property guide наведений був і без Вас, і до Васhttp://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1179612115&first=1179771202&last=1179739238
samopal пише:
> Мoже Ви вкажете якісь надійніші джерела, бо сперечатися чия дупа товстіша: www.globalpropertyguide.com (може це яка "оxвіційна" наддержавна організація?), чи "якоїсь приватної" (та ще й ірландської,- взагалі "село", особливо у порівнянні з "філіпінськими глобалістами") Knight Frank - я з Вами не буду.
Global porperty quide - незалежна, себто, незацікавлена контора. Knight Frank - гравець на ринку нерухомости, тому апріорі - зацікавлений. Ще питання?
> Як і не сперечатимусь, чи має якесь відношення PRIME до Ваших з Англійцем дебатів про НАЙдорожче місто. Може спробуєте оцінити усю лондонську нерухомість і порівняти це з вартістю усієї нерухомості в Монте-Карло?
Бла-бла-бла - підіть в школу, в клас едак 4-5, вивчіть - що означає середнє значення. Тоді спробуйте аплікувати свій недюжій інтелект на випадок нерухомости в Лондоні та Монако - і тоді, можливо, на Вас зійде просвітлення, і Ви нарешті зрозумієте, що 25>14.5>7.
Проте як не зрозумієте - зовсім не здивуюсь. Шальоні юльки переважно лудженим горлом беруть. Прості арифметичні операції їм не під силу, нажаль.
2007.05.22 | samopal
Сиділи б і досі у четвертому класі
Бо Ваще совкове розуміння "незалежності" вкупі із "незацікавленістю" призводить до парадоксально космічних висновків. Для такого палкого прихильника демократії та ринкової економіки сам лиш факт того, що контора є приватною викликає умовний совковий рефлекс - "брешуть", "переслідують власні інтереси", "дурять звичайних незаангажованих пролетарів". До того ж у компанії з банківською структурою (а це, як відомо усім совкам, верх шахрайства, ну, може, за виключенням Ощадбанку СРСР). Вони свої рапорти роблять, щоб продати за гроші, бо займаються фінансами, ріелтерством та, йопересете - консалтингом! А усім совкам добре відомо з навколишнього космічного досвіду, що ріелтерські контори займаються "розведенням лохів", а консалтингові - відмиванням грошей за послуги, яких не можна "помацати".Звичайно, що така контора повинна послідовно дурити своїх грошовитих клієнтів, щоб отримати їх якнайбільше і утримувати якнайдовше. А вони ж, як відомо совкам, усі настільки "нідальокіє", що радо башлятимуть тому, хто заломить найбільше, бо переважна більшість із них заробили свої мільйони на розкраданні "сaціалістічєскай собствіннасті", а вивчення іноземної мови припинили (за нінадабностью) ще у четвертому класі.
Що иоже знати про лондонські ціни якась приватна контора Knight Frank LLP з адресою 20 Hanover Square 41 Berkeley London W1S 1HZ і одним телефоном, у порівнянні з глобально незаангажованим філіпінським сайтом, котрий заснував австралійський юрист після того, як його при купівлі помешкання розвели юристи австрійські. З усіх своїх глобальних контактів надає аж два, та й ті - усього лиш менеджери з реклами. Які можуть бути сумніви у глибокого совка - це чесні незаангажовані хлопці! Ну, як от "Грінпіс", чи, навіть, як "Держстрах". Вони детально розписали апартаменти, які likely to cost у жирних частинах Лондона. А про Монако написали прямо: Monaco is the most expensive location to buy an apartment in Europe. І точька. А "заангажовані" (а значить, брехливі) торгаші з Лондона навмисне занижують вартість омріяного житла в Монако, щоб переманити довірливих грошовитих громадян у свій дешевий Лондон з його "туберкульозним" кліматом. (Або просто хочуть якнайдорожче збути свої лондонські маєтки та з вигодою переїхати у Монте-Карло.
Ви коли про найдорожче місто сперечалися, що мали на увазі - найдорожчі пролетарські околиці? Як Ви обраховуєте "середню ціну": як середній показник між найдорожчим та найдешевшим квадратним метром, чи як результат ділення загальної суми транзакцій на загальну продану площу?
Prime property equates to the most desirable, and normally most expensive, property in a defined location. Commonly, but not exclusively, prime property markets will be areas where demand has a significant international bias.
Я не маю наміру сперечатися ані з Вами, ані з австралійськими юристами-журналістами та професорами філіпінської екoноміки. Я просто навів два джерела з дещо відмінними даними, а кому з них довіряти більше і які робити висновки - справа особиста (тим більше, що ці дані можуть бути і не надто суперечливими). Але поясніть, будь-ласка, як за наявності таких простих, незаангажованих. точних та загальнодоступних (глобально) "громадських аналітиків" можуть досі існувати усілякі Найт-Франки з Сіті-Банками та іншими Прайсватерхаузами з усіма їхніми Куперзами? Тільки за рахунок брехні та безперестанного обдурювання своїх тупих клієнтів - "жирних капіталістичних котів" з недавнім партійно-провінційно-кримінальним минулим, як вважає переконаний™ совок, чи вони ще десь "підробляють"?
2007.05.21 | Z1912
Чекаємо, хто зміг-той вже придбав, але інши не взмозі
Згоден, що ринок нерухомості є спонтаний або стохастичний з точки зору моделювання, але в Києві все,що має місце-це прогнозовано. Тому, що і автор це підтверджує-ціни непомірні через такі фактори:1. Нереальна собівартість ділянки та затрат на будівництво ( взятки, накрутки та ін) - це закид до влади та житлобудівників.
2. Ринкові ціни на житло такі, що чесним шляхом ( при таких зарплатах тощо) заробити неможливо квартиру з нуля (не продавши, наприклад, попередньо іншу)-це більше закид до системи кредитування та економічного стану. Був взимку в Хургаді і бачив як знайомий фактично придбав 3-и кімнатну квартиру за 23 т. у.о.
3. Нема реальної конкуренції, яка вже наприклад виникає, при придбанні авто (пільги в кредитуванні, скидки тощо)- це закид до всієї системи житлобуду в державі.
Вирок такий-чекаємо обвалу цін в Києві, не великого-але обвалу.
І ще одна інфа про нерухомість, звичайно, власне, не мою:
СБУ установила более 30 объектов недвижимости, которые были переданы одному из судей КС - и.о. главы Службы (расширенная)
Киев. 21 мая. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - И.о. главы Службы безопасности Украины Валентин Наливайченко утверждает, что СБУ установила более 30 объектов недвижимости, которые были переданы одному из судей Конституционного суда Украины.
"По состоянию на завершение проверки и передачи в Генеральную прокуратуру Украины материалов, количество объектов превышало 30", - сказал В.Наливайченко в понедельник на брифинге в Киеве
Он напомнил, что все материалы по проверке получения недвижимости одним из судей КС направлены в Генпрокуратуру.
Как сообщалось, 20 апреля народный депутат от БЮТ Григорий Омельченко обнародовал ряд фактов, которые, якобы, свидетельствуют о наличии в действиях судьи КС Сюзанны Станик признаков коррупции в виде взяточничества и злоупотребления служебным положением из корыстных мотивов, а также нарушение присяги судьи.
16 апреля и.о. главы СБУ В.Наливайченко сообщил, что при проведении проверки по обращению народных депутатов СБУ установила факт передачи близкому родственнику одного из судей Конституционного суда Украины недвижимости и другого имущества на сумму $12 млн.
24 апреля Генпрокуратура Украины не установила озвученных в депутатском обращении Г.Омельченко объективных данных о получении взятки или совершении других коррупционных деяний С.Станик.
1 мая президент уволил С.Станик с должности судьи КС.
2007.05.19 | привид Романа ShaRP'а
Дякую, цікаво.
2007.05.19 | толя дейнека
Обсяг виведених з України інвестицій досягнув рекордного рівня /
Держкомстат вчора повідомив, що відтік прямих іноземних інвестицій з України в I кварталі 2007 року досяг рекордного рівня - $535,7 млн, що практично дорівнює аналогічному показнику за весь 2006 рік. Через це чистий приток інвестицій, які в основному прямували у фінансовий сектор, будівництво і харчову промисловість, виявився нижчим, ніж на початку 2006 року, на 8%.У Держкомстаті не змогли пояснити причину такого динамічного зростання. "Нас повідомляють лише про розрив відносин з нерезидентами і не конкретизують, як саме відбувається відплив капіталу", - сказали в Держкомстаті й відзначили, що не мають інформації щодо галузевого розрізу відтоку іноземних інвестицій. "Різкого відпливу капіталу не було помітно, припинив інвестування всього один російський фонд", - дивується директор Українського центру сприяння іноземному інвестуванню Ігор Заглада.
Експерти вважають, що дані Держкомстату або є "методологічною помилкою", або говорять про виведення засобів з переоціненої нерухомості. Вони сумніваються, що це не може бути викликано політичними причинами, оскільки мова йде про перший квартал, а політична криза почалася в квітні.
На думку генерального директора інвесткомпанії (ГИК) "Конкорд Капітал" Ігоря Мазепи, причин говорити про значний продаж нерезидентами активів немає. Навпаки, спостерігається зворотний процес.
Аналітик ГИК "Міленіум Капітал" Валентин Зеленюк припустив, що однією з причин прискорення відтоку інвестицій міг стати продаж об'єктів нерухомості. "Інвестори побоюються, що ціни на українську нерухомість вже досягли максимуму, а тому більше продають, аніж вкладають у будівництво".
Найпривабливішою галуззю для іноземних інвесторів, як і в 2006 році, залишився фінансовий сектор, який забезпечив майже третину всього приросту - $286,2 млн. Менше вкладено в будівництво (приріст на $131,3 млн), харчову промисловість ($102,6 млн), металургію ($44,8 млн), хімічну промисловість і нафтопереробку ($25,8 млн).
На перше місце з притоку інвестицій вийшли Нідерланди ($159,6 млн), Австрія ($148,9 млн) і Великобританія ($127,6 млн). Кіпр, що лідирував в 2006 році, зайняв всього четверте місце ($99,4 млн), випередивши офшорну зону Британські Віргінські острови ($80,9 млн) і Росію ($78,6 млн), яка збільшила свої вкладення в українську економіку, повідомляє "КоммерсантЪ".
http://www.newsru.ua/finance/19may2007/ottok.html
2007.05.19 | igorg
Тю! Все просто - лохи закінчились. А жлобуїнчеги вже мають
Значна частка квартир в Києві здається в найм. Якщо завважити, що в Києві платять у два-пять разів більше ніж в усій іншій Україні то звісно, що люди сюди їдуть, щоб вижити. В Києві уже майже 100% педіатрів це приїжджі. Перевірте, Кияни! Київ для них можливість не заробити - вижити. Бо якщо навіть сплатити за найм житла то ще залишається на життя. В той час як у них дома не вистачить ні на що взагалі. Знаєте який оклад педіатра? 400-500 грн. (по ТБ показують 1400-1500 і обіцяють підвищити на 20-40%!!!) А у Києві ще й підробитиможна, люди більш заможні, гривень 50-100 за виклик можуть заплатити.
Я й сам думав чи не поїхати. В КПІ платять у два-три рази більше ніж мені в райцентрі за ту саму роботу зараз. Плюс ще десь влаштуюся. І дружина. Стримує те що Київ на клоаку перетворився. Так що ще подивлюся
І так скрізь. Статистика звісно відсутня.
Все на рівні пацанського керування. Пальці врозтопир. Дикий ринок. Звісно зі спадами й підйомами. Спади круті, підйоми плавні. Все одно виграють ті у кого більше бабок
2007.05.19 | Хвізик
цікаво, який банк зробив авторові цю оцінку:
> сума кредиту 100 тис. дол., сума щомісячних платежів 1160 дол. протягом 240 місяців, тобто 20 роківмені на аналогічний запит нарахували ледь не вдвічі вищу суму платежів
2007.05.19 | Englishman
офтоп
Цікаво, ви повернулися в Україну? Якщо не секрет, плануєте працювати за спеціальністю? Якщо так, чи можна буде на зарплату фізика нормально жити в Україні?2007.05.19 | alx_1904
на зарплату английского физика - Да, на украинскую -
впроголодь2007.05.20 | Shooter
Re: офтоп
Englishman пише:> чи можна буде на зарплату фізика нормально жити в Україні?
Жартуєте. За зарплату фізика зараз навіть в Європі - важкувато.
Хіба мимо столиці.
2007.05.20 | Englishman
тому і цікавлюся- як людина могла повернутися.
2007.05.20 | Mykyta
А мимо столиці - це що прокляття?
2007.05.20 | Shooter
Ні, це просто реалії
А де саме жити - справа персонального вибору.Правда, якщо Ви хочете працювати фізиком, скажімо, в Imperial College чи Кембріджі або Оксфорді, або в Парижі, або навіть в Барселоні і починаєте з нуля - нажаль, відповідне середнього гатунку житло Ви собі дозволити не можете.
2007.05.20 | Englishman
Re: Ні, це просто реалії
Shooter пише:> А де саме жити - справа персонального вибору.
>
> Правда, якщо Ви хочете працювати фізиком, скажімо, в Imperial College чи Кембріджі або Оксфорді, або в Парижі, або навіть в Барселоні і починаєте з нуля - нажаль, відповідне середнього гатунку житло Ви собі дозволити не можете.
якщо двоє працюють- ще й як можуть. Мій знайомий постдок-математик з Росії (жінка заробляє десь 30К) купиву Кембріджі півдому 2 роки тому за 200К. Звичайно, що в кредит.
2007.05.20 | Shooter
Re: Ні, це просто реалії
Englishman пише:> Shooter пише:
> > А де саме жити - справа персонального вибору.
> >
> > Правда, якщо Ви хочете працювати фізиком, скажімо, в Imperial College чи Кембріджі або Оксфорді, або в Парижі, або навіть в Барселоні і починаєте з нуля - нажаль, відповідне середнього гатунку житло Ви собі дозволити не можете.
>
> якщо двоє працюють- ще й як можуть. Мій знайомий постдок-математик з Росії (жінка заробляє десь 30К) купиву Кембріджі півдому 2 роки тому за 200К. Звичайно, що в кредит.
Я не маю підстав Вам не вірити
Якщо, знову ж таки, послатися на досвід друзів - один з них в далекому 2002 в Шеффілді (Пд.Йоркшир - найбідніша частина Англії) купив 4-б.р. семідетачт (чи детачт - от не пам'ятаю точно) за 200+К. А, скажімо, знайома дівчина, яка оперила в той же час в Оксфорді казала, що семідетачт хата її господарів (в центрі Оксфорда) коштувала 650 К.
2007.05.21 | Englishman
Re: Ні, це просто реалії
Shooter пише:> Englishman пише:
> > Shooter пише:
> > > А де саме жити - справа персонального вибору.
> > >
> > > Правда, якщо Ви хочете працювати фізиком, скажімо, в Imperial College чи Кембріджі або Оксфорді, або в Парижі, або навіть в Барселоні і починаєте з нуля - нажаль, відповідне середнього гатунку житло Ви собі дозволити не можете.
> >
> > якщо двоє працюють- ще й як можуть. Мій знайомий постдок-математик з Росії (жінка заробляє десь 30К) купиву Кембріджі півдому 2 роки тому за 200К. Звичайно, що в кредит.
>
> Я не маю підстав Вам не вірити
це Ваша справа, проте я не маю підстав не вірити своїм давнім знайомим (звичайно, мова йде про фунти стерлінгів). Щодо пристойності- в них величезна вітальня, велика кухня і кладова на першому поверсі, 3 спальні на другому, плюс гараж. Вони не скаржаться.
2007.05.21 | Shooter
Re: Ні, це просто реалії
Englishman пише:> Shooter пише:
> > Englishman пише:
> > > Shooter пише:
> > > > А де саме жити - справа персонального вибору.
> > > >
> > > > Правда, якщо Ви хочете працювати фізиком, скажімо, в Imperial College чи Кембріджі або Оксфорді, або в Парижі, або навіть в Барселоні і починаєте з нуля - нажаль, відповідне середнього гатунку житло Ви собі дозволити не можете.
> > >
> > > якщо двоє працюють- ще й як можуть. Мій знайомий постдок-математик з Росії (жінка заробляє десь 30К) купиву Кембріджі півдому 2 роки тому за 200К. Звичайно, що в кредит.
> >
> > Я не маю підстав Вам не вірити
>
>
>
> це Ваша справа, проте я не маю підстав не вірити своїм давнім знайомим (звичайно, мова йде про фунти стерлінгів). Щодо пристойності- в них величезна вітальня, велика кухня і кладова на першому поверсі, 3 спальні на другому, плюс гараж. Вони не скаржаться.
І я би не скаржився
Проте, все-таки, ціна виглядає дивною як для 3-б.р. семідетачд в Кембриджі...хоча й не виключаю, що я помиляюсь
P.S. Попитаюся свого колєґу, який працює в СU...заради цікавости
2007.05.20 | samopal
Ринок нерухомості "булькає" у цілому світі
Але для того, щоб було з чим порівнювати, замість абсолютних цифр за квадратний метр варто звернути увагу ще й на таке поняття, як "доступність" житла. Саме цей показник прискіпливо вивчають аналітики ринку нерухомості.The 3rd Annual Demographia International Housing Affordability Survey expands coverage to 159 major markets in Australia, Canada, Ireland, New Zealand, the United Kingdom and the United States. The Demographia International Housing Affordability Survey employs the “Median House Price to Median Household Income Multiple,” (“Median Multiple”) to rate housing affordability.
Demographia Housing Affordability Ratings:
Rating --------------------------Median Multiple
Severely Unaffordable ----------5.1 & Over
Seriously Unaffordable ---------4.1 to 5.0
Moderately Unaffordable --------3.1 to 4.0
Affordable -------------------------3.0 or Less
In recent decades, the Median Multiple has been remarkably similar among the nations surveyed, with median house prices being generally 3.0 or less times median household incomes. This historic affordability relationship continues in many housing markets of the United States and Canada.
However, the Median Multiple has escalated sharply in Australia, Ireland, New Zealand and the United Kingdom and in some markets of Canada and the United States...
Для тих, хто "нє копєнгагєн" пояснюю, що протягом довшого часу у розвинених країнах (котрі згадані вище) доступним вважалося житло, вартість якого не перевищувала трьох сукупних річних доходів сім'ї.
Якщо середня зарплата в Україні бовтається десь на рівні 300 доларів, то для середньої української сімї з двох працюючих (та довільної кількості підростаючої "надії нації") доступним (взагалі) можна вважати житло, вартістю $22000 (з будь-якою кількістю спалень).
2007.05.21 | Navigator
Рівняння на Британію?
Сотни британцев попытались купить дом по объявлению 25-летней давностиСотни британцев позвонили по объявлению о продаже дома, вышедшему 25 лет назад, пишет газета The Guardian. Оно оказалось опубликовано в архивном репринте газеты Birmingham Mail, выпущенном на годовщину победы футбольного клуба Aston Villa на Кубке европейских чемпионов, который сейчас называется Лига чемпионов.
Дом с четырьмя спальнями и двумя ванными комнатами, о котором шла речь в Birmingham Mail, продавался за 53500 фунтов стерлингов. Сейчас его рыночная стоимость домов в этом районе составляет от 500 до 700 тысяч фунтов стерлингов. Средняя стоимость дома в Великобритании составляет около 200 тысяч фунтов стерлингов (400 тысяч долларов США).
Как оказалось, Энн и Тони Эдвардс, владельцы дома, купившие его 24 года назад, при въезде не изменили номер телефона. Им пришлось переключить прием звонков на автоответчик, объясняющий, что произошла ошибка.
Любопытно, что исторический выпуск газеты мисс Эдвардс также пропустила из-за команды Aston Villa - в день 25-летия своей победы она играла с командой Sheffield United.
2007.05.21 | samopal
Срєднєкасмічєская стоімасть
"Середня вартість" узагалі показник цікавий...Але є ще й такий показник, як "середня площа".
Та й "абсолютні ціни" житла мають сенс лише у порівнянні з "купівельною спроможністю".
Я вже про це згадував, але повторю ще раз:
Affordable markets have a Median Multiple Rating of 3 or less; moderately unaffordable markets a rating of 3.1 to 4; seriously unaffordable markets 4.1 to 5.0 and severely unaffordable markets 5.1 and above...
...All the major urban property markets of New Zealand are severely unaffordable, as is the major city of the Republic of Ireland, Dublin. Of the Australian urban markets, six are severely unaffordable, with two being seriously unaffordable. The United Kingdom has just one moderately unaffordable market, with the other eleven being severely unaffordable. Canada has three affordable, four moderately unaffordable, one seriously unaffordable with Vancouver being severely unaffordable. The huge and diverse United States has twenty one affordable markets, eighteen moderately unaffordable markets, eight seriously unaffordable and twenty severely unaffordable urban markets.
All the affordable markets are in North America, with three in Canada and twenty one in the United States. There are no affordable major urban property markets in the United Kingdom, Ireland, Australia and New Zealand.
New and existing house sizes differ significantly among the countries surveyed.
The average new house size in Australia and the United States is about 2,200 square feet (204 кв. м),
Canada and New Zealand 1,900 square feet (176,5 кв. м),
both the United Kingdom and Ireland an extraordinarily low 815 square feet (76 кв. м) and 930 square feet (86 кв. м) respectively.
New British housing is now only 15% larger than the former East German slab developments, of which one million have been vacated, since the reunification of East and West Germany.
Що ж до середньої ціни у $200000, то це середня ціна помешкання у Штатах. Британські ціни значно вищі (і £200000 цілком могли бути там "середньою ціною" кілька років тому). Вони вищі за ірландські, де на початок року середня ціна була на рівні 310000 Євро (з пам'яті, приблизно: 400000 у Дубліні і 260000 за його межами)
Для тих, хто вперто хоче придбати нерухомість навожу табличку цін (Євро за кв. м. від-і-до) із свіжого Knight Frank '07 Annual Wealth Report:
2007.05.22 | Navigator
Це елітна нерухомість. Не лякайте людей.
2007.05.22 | samopal
Вас злякаєш...
Про те, на скільки маразматичного значення досягло у нас популярне слово "еліта", я нагадувати не буду. Але, Ви, пане Штурман, не повторюйте помилку одного "борт-стрєлка са стажем", котрий трактує терміни PRIME, ElITE, EXCLUSIVE... на одному "недосяжному" рівні. Мабуть оте PRIME викликає стійку асоціацію із словом PRIM'ЄR.Можливо Ви й не зауважите нічого незвичного у оголошенні на кшталт "сдайоцца елітная квартіра на Траєщінє", але не лякайте нашу "еліту"! У неї ж, "болєзної", крім грошей нічого немає.
Якщо Ви уважно придивитесь до тієї таблички, то помітите, що її нижня частина - то не "дєкаратівная тєнь". Вона вказує ціни ВІД, тобто - найнижчі у даній категорії. А там можна вичитати, що prime нерухомість у Москві починається з 800 Євро за кв. метр. А це усього якась штука баксів! І вони ще називають себе "елітою"?!! Тьху...
Какая страна, такіє і тєракти...
2007.05.21 | Sean
Cильно заклинило?
Рідкісна маячня2007.05.21 | Мартинюк
Продажі дійсно впали. Але ціни ніхто не спускає.
Оскільки всі оці ціни завязані у якісь застави, кредити, бізнес-плани, чи просто мрії про краще життя.Якщо банки можна зрозуміти - краще нехай стоїть -будинок ніхто не вкраде, то прості люде як правило хочуть продати щось аби купити інше. А інше поки що не подешевшало. У всякому разі знайомі вже з січня продають квартиру, яка офіційно вартує 90тис. Вони опустили до 70 тис з торгом - не беруть...
2007.05.21 | Englishman
в чому саме маячня?
про те, що різко впали продажі, пишуть навіть на сайтах агенств нерухомості.