Гітлер ніколи не перемагав на виборах.
05/27/2007 | Tatarchuk
Кажу про терміни з самого початку. Щоб ми розуміли що є перемога, виграш та чим вони розрізняються.
У широкому сенсі перемога на виборах - це здобуття успіху (для новачків перемогою є просто факт проходження в парламент, для опозиції - збільшення відстоку, для правлячої партії - навіть невелике, несуттєве зменшення відсотку).
У вузькому сенсі перемога на виборах - це здобуття абсолютної більшості (відстоток різниться від ситуації) - такого відсотка який дає змогу одноосібно або із спільниками зформувати правлячу коаліцію.
Також вживаним є термін "виграш виборів". Його коректніше прикладати до мажоритарників та президентських, мерських тощо виборів за системою "переможець має бути один".
В парламенті це може бути вживано в одному випадкові - здобуття символічного першого місця, "золота" (як на Євровіденії)
От як на пяти в парламентських (Рейхстагівських) виборах гітлерівська партія НСДАП наступала правлячим "помаранчово-червоно-чорним" есдекам.
Dezember 1924
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) 26 %
NSDAP 3.0%
(Гитлер щойно вийшов з тюрми)
Mai 1928
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)29,8 %
NSDAP 2,6 %
(Гітлер стрімко втрачає популярність, бо йде "епоха просперіті")
September 1930
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)24,5 %
NSDAP 18.3%
(Кінець просперіті, початок фінансової кризи в Європі)
Juli 1932
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)21,6 %
NSDAP 37.4 230
(Стримкий зріст - Гитлера починають фінансувати та піарити як кандидата на рейхспрезидента. До нього уперше залучається частина середнього класу та протестний електрат який вбіг від лівих)
November 1932
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)20,4 %
NSDAP 33.1%
(Гітлер програє з тріском вибори президента Паулеві Гінденбургові)
Januar 1933
В ході кулуарних домовленностей та не зважаючи на хвилі критики в суспілсьтві, через рішчучий розкол соціалістичного табору, безпосередньо - через наказ Сталіна комуністам розвалювати антигітлерівську коаліцію, -
Президент Гінденбург призначає Гітлера премьером (канцлером).
27 лютого 1933
Провокаційний підпал Рейхстагу. Звинувачення комуністів, євреїв та ґеїв у підпалі. Самий розпал дострокових перевиборів.
Гітлер отримує величезний адмінресурс, при повній бездіяльності президента починаються репресії - прямо під час перевиборів - проти всіх незгодних. Багаточисельні сигнали про фальшування караються розправами з авторами сигналів.
І ось перші явно зфальсифіковані вибори:
März 1933
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)18,3 %
NSDAP 43.9%
Далі - вповну діє злочинний та безбашний "Закон про надзвичайні повноваження рейхканцлера".
30 червня 1934 - "Ноч длінних ножів", розправа із дисидентами внутри партії НСДАП та надто ретивих созників (вони бач хотіли монархію реставрувати, в гітлерівців були інші плани).
Серпень 1934 - ізольований, проклинаємий та сильно хворий помирає останній президент Гінденбург.
Гітлер фактично об\єднує його пост із власним, хоча формально головою чогось типу "Секретаріяту" поставлено Ґеринга.
Сподіваюся що в нашому Секретаріатові (в тому числі) цю історію добре вивчали.
У широкому сенсі перемога на виборах - це здобуття успіху (для новачків перемогою є просто факт проходження в парламент, для опозиції - збільшення відстоку, для правлячої партії - навіть невелике, несуттєве зменшення відсотку).
У вузькому сенсі перемога на виборах - це здобуття абсолютної більшості (відстоток різниться від ситуації) - такого відсотка який дає змогу одноосібно або із спільниками зформувати правлячу коаліцію.
Також вживаним є термін "виграш виборів". Його коректніше прикладати до мажоритарників та президентських, мерських тощо виборів за системою "переможець має бути один".
В парламенті це може бути вживано в одному випадкові - здобуття символічного першого місця, "золота" (як на Євровіденії)
От як на пяти в парламентських (Рейхстагівських) виборах гітлерівська партія НСДАП наступала правлячим "помаранчово-червоно-чорним" есдекам.
Dezember 1924
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) 26 %
NSDAP 3.0%
(Гитлер щойно вийшов з тюрми)
Mai 1928
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)29,8 %
NSDAP 2,6 %
(Гітлер стрімко втрачає популярність, бо йде "епоха просперіті")
September 1930
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)24,5 %
NSDAP 18.3%
(Кінець просперіті, початок фінансової кризи в Європі)
Juli 1932
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)21,6 %
NSDAP 37.4 230
(Стримкий зріст - Гитлера починають фінансувати та піарити як кандидата на рейхспрезидента. До нього уперше залучається частина середнього класу та протестний електрат який вбіг від лівих)
November 1932
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)20,4 %
NSDAP 33.1%
(Гітлер програє з тріском вибори президента Паулеві Гінденбургові)
Januar 1933
В ході кулуарних домовленностей та не зважаючи на хвилі критики в суспілсьтві, через рішчучий розкол соціалістичного табору, безпосередньо - через наказ Сталіна комуністам розвалювати антигітлерівську коаліцію, -
Президент Гінденбург призначає Гітлера премьером (канцлером).
27 лютого 1933
Провокаційний підпал Рейхстагу. Звинувачення комуністів, євреїв та ґеїв у підпалі. Самий розпал дострокових перевиборів.
Гітлер отримує величезний адмінресурс, при повній бездіяльності президента починаються репресії - прямо під час перевиборів - проти всіх незгодних. Багаточисельні сигнали про фальшування караються розправами з авторами сигналів.
І ось перші явно зфальсифіковані вибори:
März 1933
Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)18,3 %
NSDAP 43.9%
Далі - вповну діє злочинний та безбашний "Закон про надзвичайні повноваження рейхканцлера".
30 червня 1934 - "Ноч длінних ножів", розправа із дисидентами внутри партії НСДАП та надто ретивих созників (вони бач хотіли монархію реставрувати, в гітлерівців були інші плани).
Серпень 1934 - ізольований, проклинаємий та сильно хворий помирає останній президент Гінденбург.
Гітлер фактично об\єднує його пост із власним, хоча формально головою чогось типу "Секретаріяту" поставлено Ґеринга.
Сподіваюся що в нашому Секретаріатові (в тому числі) цю історію добре вивчали.
Відповіді
2007.05.27 | SpokusXalepniy
Забыли очень важную "деталь", вернее,..
...упомянули без всякого акцента.Период 1929-1933 годы - это невиданное до этого в истории Запада развёртывание экономического кризиса. Причем, для Германии - в особенности, т.к. она ещё преодолевала послевоенный кризис (читать "Черный обелиск" Э.М.Ремарка). То есть, почва была уже унавожена + разразившийся мировой кризис - типичное время "гитлеров".
2007.05.27 | Tatarchuk
Re: Забыли очень важную "деталь", вернее,..
SpokusXalepniy пише:> ...упомянули без всякого акцента.
> Период 1929-1933 годы - это невиданное до этого в истории Запада развёртывание экономического кризиса. Причем, для Германии - в особенности, т.к. она ещё преодолевала послевоенный кризис (читать "Черный обелиск" Э.М.Ремарка). То есть, почва была уже унавожена + разразившийся мировой кризис - типичное время "гитлеров".
Ну давайте з акцентом. Бо "криза 1929-33" та ще й "всесвітня" - це трохи по-марксистські, насправді процес не був таким однорідним. А вказані вами хронологічні рамки є насправді рамками тієї кризи в Америці.
Процеси мали розвиток в різних країнах різний, це зараз їх об\єднують (а тоді їх поєднували в комунистичному агітпропі з метою "загніванія Западу")
Америка
1928 - Келлог та Гувер офіційно формулюють тезу про "епоху просперіті" як щось тривале. Гувер стає президентом того просперіті.
1929 - Чорна пятниця на биржі в Ню-Йорку і відомі події.
1931 - З метою пошука відбувайла ув\язнюють Аль Капоне.
1932 - Прихід до влади Рузвельта, губернатора "жахливого" Нью-Йорку
1933 - Проголошення "Нового курсу"
СРСР
1927 - розгром троцкистів
1928 - прийняття сталінського тезісу про "загострення класової боротьби".
Початок Індустріалізації.
1929 - СРСР викидує на світовий ринок перші величезні партії вкрай дешевого сировину, частково провокують кризу перезбуту.
1929 - на тлі американскьої трагедії закріплюється теза про "швидкий гаплик Западу". Початок Колективізації
1930 - пік Колективізації. СРСР продовжує викидувати на ринок тепер вже не тількі сировину металургійну та промислову, але й супер-дешеве зерно та інші продукти.
Тим самим кризу перезбуту та невігідності проїзводства значно посилено в ручному режимі, перетворено на "всесвітню".
1933 - голоомор як ОДИН з наслідків.
Європа.
1931 - "всесвітня" криза докатується до Європи. Крах австрійсбкого супер-банку Кредіт Анштальп, самогубство шоколадного короля Швеції, початок всеєвропейського намагання створити "корпоративну" та "солідарну" державу.
1931-1934 - сталеві та вугільні корпорації починують фінансувати державні перевороти нацистського або фашистського напряму.
1935 - Гітлер виконує обовязки та повертає до Німеччини промислову зону Саар. "Нове керування" областтю дає суперприбиль та починає невтралізувати наслідки кризи перезбуту.
1936-1939 - Криза в європейській економиці триває (ніц не закінчилося у 1933), промислові гіганти встановлюють нову мілітарізовану економику, війна стає неминучою.
отже деталізую увагу на деталях. Дати 1933 - прихід Гітлера та кінець кризи в Америці - є одночасними але не повязаними. Бо прихід Гітлера НЕ НАРОБИВ негайного покращання рівня життя.