05/31/2007 | Мінор

>На моє прохання народний депутат Сергій Терьохін спробував відтворити свої пригоди в ніч розблокування ВВ. Цікаво читати. Врахуйте, що це просто враження. Спеціально для Майдану. Більше розміщати не буду ніде.

Хроніка підготовки до „збройного перевороту”

26 - 27 травня 2007 року.

8:30. Приїхав до Турівської, встав зранку важко, бо сова. Почався з’їзд, Юлії немає. Вирішили зробити паузу до закінчення її переговорів з Президентом.

10:00. Приїхав до свого офісу, дописую закон про житлові тарифи. Подивився на кошториси – от негідники, включають у тариф навіть витрати на проведення засідання акціонерів водоканалу на Гаваях.

16:00 Приїхав знов на Турівську, Юлії нема – продовжуються переговори.

18:00 Приїхав на хрестини доньки друга, швидко поздоровили немовля, станцювали з дружиною танго та поїхали додому.

20:00 Подзвонив Кожем”якіну, питаю – а що робити із заблоковуваними ВВшніками на гостомельському в’їзді, може виручити? Він мені каже – ти зірвав тему з мого язика, піду пораджуся з Вінським.

20:40 Кожем”якін віддзвонює, каже – „добро” отримане, їдемо на КП через 20 хвилин.

20:50 Ставлю на стоянку свою „Єшку” та виклянчую у дружини її „Міцубісі – Галант” з нормальними старими номерами. Чіпляю на пасок Форт і беру посвідчення (на всяк випадок).

21:10 Приїжджаю на КП і бачу дивну картину – стоїть купа ДАЇшників із відвислими паличками, дюжина ВВшніків та більше сотні баулів з касками та сухпайками, зваленими у кучу.

21:20 Вантажимо в машини баули – в мою влізло 12 штук. Капітан просить – заберіть карабін, я питаю – а що, ви не озброєні? Він каже - ні, блін.

21:30 Проїжджаємо КП без будь-яких проблем, гаїшніки привітливо махають руками…

21:50 Вивантажуємо баули у військовій частині. Питаю, а де офіцер, щоби віддати карабін? Знаходять майора, який його забирає. Потім приїздить полковник ВВ, який відбирає карабін у майора.

22.30 Приїздимо на Турівську. Юлії немає – продовжуються переговори. Ми збираємося купкою у дворі. Кожем”якін каже, що є проблеми у Рівному та Житомірі - неозброєні внутрішні війська зупинили ДАЇшніки та Беркут з автоматами. Вирішуємо їхати до Житомира. До нашої компанії приєднується Вінський, а Губський відпрошується спати.

02:10 Приїхали до Житомира. Біля в’їзду до частини, де розмістили затриманих ДАЇ вінницьких ВВшників, стоять дві „Лади”. В одній сидять два чоловіки, які о третій годині ранку п’ють баночне пиво, в іншій – сплять обійнявшись чоловік та жінка під маленьким знаменем соцпартії на торпеді. Ми їх спитали – що ви тут робите? Відповідь була стандартною – нам заплатили.

02:15. Вінський та Кожем”якін ввійшли до військової частини та забезпечили шикування особового складу на плацу.

02:20 Даїшники, які чергували напроти військової частини, спочатку спробували висловити нам претензії, але поспіль від’їхали геть. Згодом приїхав офіцер у формі „Беркута”, який почав зйомку наших дій на камеру. Ми з ним познайомилися і касета опинилася в нашому розпорядженні.

02:30 Приїхали автобуси. Вінницький „Барс” загрузився в Ікарус, мікроавтобус та машини народних депутатів.

03:10 Зупиняємося на заправці. Купуємо води та їжі для військовослужбовців. На нас ошаліло дивляться заспані продавці.

03:40 Вирішуємо, що я повинен поїхати вперед, оскільки машина моєї дружини не має номерів Верховної Ради. Даїшники сплять, отже проїзд є вільним. Я даю газу до 140 кілометрів на годину.

04:50 Проїжджаю КП на житомирській трасі. Шлагбаум є опущеним та стоять декілька озброєних АКМемами даїшників, один з них знімає проїжджаючі машини на камеру. Дзвоню колоні – є проблема, звертайте на Варшавку (шосе з боку Гостомеля). Відповідь така – „прорвемося!”.

05:10 Висаджую бійців у військовій частині. Хлопці радіють – прокаталися на класному таксі, отримали безоплатно лимонад. Київський Поділ виглядає надзвичайно сяючим о п’ятій годині ранку.

05:40 Долізаю до першої подушки у домі і сплю. Форт давить у бік, але попереду Трійця, а до початку вранішньої служби залишилося лише 20 хвилин...